Уельський саміт НАТО

Уельський саміт НАТО 2014 2014 Wales summit
Файл:Wales summit.jpg
Назва зображення:	Логотип саміту
Дата проведення:	4 вересня - 5 вересня 2014
Місце проведення:	Ньюпорт, Південний Уельс, Велика Британія
Країни-учасниці:	28 країн-учасниць Альянсу
Веб-сайт:	NATO Summit Wales 2014

Уельський саміт НАТО 2014 (англ. 2014 Wales summit) — 26-та зустріч на вищому рівні глав держав та голів урядів країн-учасниць Північноатлантичного альянсу, яка пройшла з 4 по 5 вересня 2014 року у Південному Уельсі (містечко Ньюпорт). Це третій саміт НАТО, який відбувся на території Сполученого Королівства. Перший був проведений у Лондоні в 1977 році, а другий — у 1990 році. Це перший саміт НАТО після завершення «холодної війни», на якому була відсутня російська делегація. Один з найбільших самітів в історії Організації Північноатлантичного договору: близько 60 вищих посадових осіб і високоповажних представників 33-х країн-партнерів, в тому числі міднародних організацій (ООН, ОБСЄ, ЄС), взяли участь у саміті.

Питання Уельського саміту передусім стосувалися ситуації в Афганістані, зокрема обговорювався процес передачі повноважень з контролю над безпекою на території країни від сил НАТО місцевим силовим структурам, а також перспективи розгортання нової дорадчо-тренувальної місії Альянсу в Афганістані у 2015 році.

Не пройшла поза увагою глав держав та голів урядів ситуація, що склалася в Україні. Як зазначав ще до початку саміту прем'єр-міністр Великої Британії Девід Кемерон:

Перше — це реагування НАТО на російсько-українську кризу. Тоді як Росія дестабілізує Україну та незаконно анексувала Крим, НАТО сфокусувалося на гарантіях нашим східним союзникам.

На думку Девіда Кемерона треба підтримати план Верховного головнокомандувача об'єднаними збройними силами НАТО в Європі Філіпа Брідлава, який полягає у посиленні штаб-квартири НАТО в Польщі, підготовки постачання та обладнання та призначення низки навчань. А напередодні саміту країни Балтії і Польща запропонували обговорити питання направлення системи ПРО проти Росії.

На саміті також відбулося засідання Комісії Україна-НАТО. На цій зустрічі за участю Президента України обговорювались питання поліпшення співпраці між НАТО та Україною.

Вперше на саміт Північноатлантичного альянсу запрошена Республіка Молдова. За декілька тижнів до початку саміту глава зовнішньополітичного відомства Наталія Герман висловила сподівання, що під час саміту обговорюватиметься питання виведення з території Республіки контингенту 14-ї російської армії, розквартированого на території невизнаного Придністров'я, а також великої кількості озброєння (понад 20 тисяч тонн авіабомб і снарядів на складах в селі Колбасна Рибницького району).

Файл:Спільна фотографія членів саміту НАТО в Уельсі.jpg

Пам'ятна фотографія учасників саміту НАТО в Уельсі

Логотип саміту

Замок Кардіффа, який зображений на логотипі. Один із символів саміту

25 червня 2014 року Генеральним секретарем НАТО Андерсом Фог Расмуссеном і міністром закордонних справ Великої Британії Вільямом Хейгом був представлений офіційний логотип саміту. Цей логотип складається з чотирьох квадратів: у нижньому лівому міститься скорочена назва Альянсу англійською (NATO) і французькою (OTAN) мовами, які є єдиними офіційними мовами Організації Північноатлантичного договору, у верхньому лівому зображено розу вітрів з білими лініями, яка є головною складовою Прапора НАТО, у верхньому правому квадраті міститься інформація про місце і час проведення саміту, нижній правий квадрат теж складається з чотирьох невеликих квадратів. У верхньому лівому зображено замок, який є символом Уельса, у верхньому правому — дракона, який символізує дух Уельса, у нижньому лівому зображено кельтський вузол, який символізує валлійську спадщину, а у правому нижньому зображено міст, який символізує країну-господаря саміту НАТО.

Пізніше логотип піддався жорсткій критиці з боку місцевої влади Ньюпорта, які вважали, що логотип мав містити назву їх міста, а замість цього на гобелені використали назву Уельса.

Заходи безпеки

Зведена огорожа у центрі міста Кардіфф (1 вересня 2014)

Ще задовго до початку саміту у містечку Ньюпорт, де пройшла офіційна частина саміту, а також у містечку Кардіфф, де відбулися більшість неформальних зустрічей глав держав та голів урядів країн-членів НАТО були вжиті безпрецендентні заходи безпеки: було перекрито більшість центральних вулиць у цих містах, а навколо готелю Celtic Manor Resort, було зведено огорожу висотою майже у 3 метри. Крім того, у центрі Кардіффа створено сталеве кільце протяжністю у 10 миль.

Охорону 4 тисяч делегатів, а також 185 особливо важливих персон, включаючи глав держав і голів урядів країн-членів НАТО, здійснювали близько 10 тисяч поліцейських з різних регіонів країни. Крім того, військовослужбовці різних родів військ Сполученого Королівства забезпечували постійні перевірки документів, а у протоці Кардіффа патрулювали 6 бойових кораблів НАТО.

Основні теми

Афганістан

На спільній нараді глав держав та голів урядів країн-членів НАТО, міжнародних сил сприяння безпеці, Австралії, Японії та країн Центральної Азії, за участю міністра оборони Бісмілла-хан Мохаммаді і представників Європейського Союзу та Організації Об'єднаних Націй лідери НАТО дійшли згоди про подальше надання допомоги і співпраці з Афганістаном. У спільній декларації вони закликали усіх кандидатів у президенти на майбутніх виборах в країні працювати пліч-о-пліч, аби спільними зусиллями побудувати демократичну країну.

Також лідери країн-членів Альянсу домовилися про створення небойових місій в Афганістані, мета яких, насамперед, стосується наданню допомоги афганським силам безпеки та зміцненню довгострокового політичного та практичного співробітництва.

У ході зустрічі лідери підкреслили важливість подальшої підтримки з боку міжнародної спільноти, зокрема закликали продовжувати збільшувати свою фінансову допомогу, докладати максимальних зусиль щодо захисту прав людини в країні. На зустрічі також вшанували пам'ять афганських офіцерів, а також військовослужбовців міднародних сил сприяння безпеці, які загинули у ході бойових дій в Афганістані. Привітали й тих, хто долучився до спільних операцій, які проводилися під егідою Альянсу. Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив:

Варто згадати й тих, хто пожертував собою заради глобальної безпеки. Їх мужність та зусилля не залишаться непоміченими...

Україна

Президент Петро Порошенко під час саміту проводить зустріч з очільником Держдепартаменту США Джоном Керрі

Ще до засідання комісії Україна-НАТО, Президент України Петро Порошенко провів декілька неформальних зустрічей з лідерами США, Італії, Великої Британії, Німеччини і Франції, на яких обговорювалися шляхи подолання кризи, що склалася в Україні. Лідери країн-членів НАТО оголосили про готовність надати Україні гуманітарну допомогу та несмертельну зброю, а також одностайно підтримали запропонований Петром Порошенко «мирний план дій».

На засіданні комісії Україна-НАТО глави держав та голови урядів країн-членів НАТО виступили із заявою щодо підтримки українського суверенітету, територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів. Комісія констатувала, що Росія продовжує порушувати суверенітет, територіальну цілісність та зазіхати на незалежність України. Незважаючи на російські заперечення, війська РФ залучені до прямої військової операції в Україні, Росія продовжує постачати зброю військовим групам на сході України, утримує тисячні готові до бою підрозділи на кордоні з Україною. Комісія прийшла до висновку, що такий розвиток подій підриває безпеку України і має серйозні наслідки для стабільності та безпеки всієї євроатлантичної території.

У спільній декларації по закінченню засідання комісії лідери країн-членів НАТО засудили російську незаконну та самопроголошену анексію Криму і її умисну дестабілізацію східної України, яка триває, порушуючи міжнародне право, а також закликали Росію відкликати самопроголошену анексію Криму, якої члени Альянсу ніколи не визнають. Крім того, члени НАТО звернулися до Росії з вимогою припинити підтримувати сепаратистів на східному кордоні України й утриматися від подальших агресивних дій проти цієї держави.

Інші питання

На саміті в Уельсі пройшло два засідання Північноатлантичної ради, на яких лідери країн-членів НАТО обговорювали питання, що пов'язані з Іраком, Іраном, Сирією, КНДР та іншими країнами. Лідери привітали успішне завершення вивезення та ліквідації хімічної зброї у Сирії спільною місією Організації із заборони хімічної зброї, Організації Об'єднаних Націй та країнами-членами НАТО, як того вимагали Резолюція 2118 Ради Безпеки ООН і рішення Виконавчої ради Організації із заборони хімічної зброї. Лідерів занепокоїла надактивність бойових дій в Іраку. Було оголошено про створення об'єднаних багатонаціональних експедиційних сил, які будуть сформовані з 2016 році і які зможуть бути задіяні у різного роду операціях, в тому числі операціях високої інтенсивності.

Не обійшли увагою питання, пов'язані з використанням ядерної зброї. Так, лідери закликали владу Ірану продовжувати виконувати всі міжнародні зобов'язання, а також занепокоїлися розробкою нових програм та випробуванням ядерної зброї в КНДР. Лідери закликали КНДР відмовитися від розробок ядерної зброї, а також утриматися від подальших випробувань зброї масового ураження.

Окремо на саміті лідери НАТО дійшли згоди про створення посиленої програми навчань, яка акцентована на обробку навичок колективної оборони, в тому числі дій по всеосяжному реагуванню.

Також було вирішено надати спеціальний статус Грузії, Йорданії, Швеції, Фінляндії та Австралії замість Плану дій щодо членства. Але в той же час лідери привітали успіхи Грузії на шляху до повноцінного членства Альянсі і запевнили, що будь-яка країна, яка відповідає основним вимогам Північноатлантичного договору може розраховувати на вступ до Альянсу.

Присутні лідери

Держави-​​члени

Албанія — прем'єр-міністр Еді Рама Бельгія — прем'єр-міністр Еліо ді Рупо Болгарія — президент Росен Плевнелієв Велика Британія — прем'єр-міністр Девід Кемерон Греція — прем'єр-міністр Антоніс Самарас Данія — прем'єр-міністр Гелле Торнінг-Шміт Естонія — прем'єр–міністр Тааві Рийвас Ісландія — прем'єр-міністр Сігмундур Давид Гуннлаугссон Іспанія — прем'єр-міністр Маріано Рахой Італія — прем'єр-міністр Маттео Ренці Канада — прем'єр-міністр Стівен Гарпер Латвія — президент Андріс Берзіньш Литва — президент Даля Грибаускайте Люксембург — прем'єр-міністр Ксав'є Бетель Нідерланди — прем'єр-міністр Марк Рютте

Німеччина — канцлер Ангела Меркель Норвегія — прем'єр-міністр Ерна Солберг Польща — президент Броніслав Коморовський Португалія — прем'єр-міністр Педру Пасуш Коелью Румунія — президент Траян Басеску Словаччина — президент Андрій Кіска Словенія — прем'єр-міністр Аленка Братушек США — президент Барак Обама Туреччина — президент Реджеп Таїп Ердоган Угорщина — прем'єр-міністр Віктор Орбан Франція — президент Франсуа Олланд Хорватія — прем'єр-міністр Зоран Міланович Чехія — президент Мілош Земан НАТО — генеральний секретар Андерс Фог Расмуссен

Держави, які не є членами

Австралія — прем'єр-міністр Тоні Ебботт Азербайджан — президент Ільхам Алієв Вірменія — президент Серж Саргсян Афганістан — міністр оборони Бісмілла-хан Мохаммаді Грузія — президент Георгій Маргвелашвілі Йорданія — король Абдалла II Молдова — міністр оборони Молдови Валеріу Троєнко Монголія — прем'єр–міністр Норовин Алтанхуяг

Пакистан — прем'єр–міністр Наваз Шариф Сербія — міністр оборони Братіслав Гасіч Таджикистан — посол Республіки Таджикистан в Бельгії Рустамджон Солієв Узбекістан — міністр закордонних справ Абдулазіз Камілов Україна — президент Петро Порошенко Фінляндія — президент Саулі Нійністьо Швейцарія — президент Дідьє Буркхальтер Швеція — міністр оборони Карін Енстрьом і міністр закордонних справ Карл Більдт

Організації, які не є членами

• Європейський Союз:
  • Голова Європейської Ради — Герман Ван Ромпей
  • Президент Європейської комісії — Жозе Мануель Баррозу
  • Верховний представник Європейського Союзу — Кетрін Ештон
• ОБСЄ — генеральний секретар Ламберто Заньєр

Міністри закордонних справ

Албанія — Дітмір Бушаті Бельгія — Дідьє Рейндерс Болгарія — Даніель Мітов Велика Британія — Філіп Хеммонд Греція — Евангелос Венізелос Данія — Мартін Лідегор Естонія — Урмас Пает Ісландія — Гуннар Брагі Свейнссон Іспанія — Хосе Мануель Гарсія-Маргальо Італія — Федеріка Могеріні Канада — Джон Берд Латвія — Едгар Рінкевичс Литва — Лінас Антанас Лінкявічюс Люксембург — Жан Ассельборн

Нідерланди — Франс Тіммерманс Німеччина — Франк-Вальтер Штайнмаєр Норвегія — Бергер Брінде Польща — Радослав Сікорський Португалія — Руї Мачете Румунія — Тітус Корлецян Словаччина — Мирослав Лайчак Словенія — Карл Ерчавек США — Джон Керрі Туреччина — Мевлют Чавушоглу Угорщина — Тібор Наврачич Франція — Лоран Фабіус Хорватія — Весна Пусич Чехія — Любомир Заоралек

Посилання

• Wales Summit Declaration
• NATO Summit - Wales 2014
• 2014 NATO Summit. Embassy of the United States