Франк-Вальтер Штайнмаєр

німецький політик

Франк-Ва́льтер Штайнма́єр (нім. Frank-Walter Steinmeier; нар. 5 січня 1956, Детмольд, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН) — німецький політик та державний діяч. 12-й Федеральний президент Німеччини (з 2017), міністр закордонних справ (2005—2009, 2013—2017) та віцеканцлер Німеччини (2007—2009).

Франк-Вальтер Штайнмаєр
нім. Frank-Walter Steinmeier
Франк-Вальтер Штайнмаєр
Федеральний президент Німеччини
Нині на посаді
На посаді з 19 березня 2017
Прем'єр-міністр Ангела Меркель
Попередник Йоахім Гаук
Міністр закордонних справ Німеччини
17 грудня 2013 — 27 січня 2017
Президент Йоахім Гаук
Прем'єр-міністр Ангела Меркель
Попередник Гідо Вестервелле
Наступник Зігмар Габріель
Віцеканцлер Німеччини
21 листопада 2007 — 28 жовтня 2009
Президент Хорст Келер
Прем'єр-міністр Ангела Меркель
Попередник Франц Мюнтеферінг
Наступник Гідо Вестервелле
Міністр закордонних справ Німеччини
22 листопада 2005 — 28 жовтня 2009
Хорст Келер
Прем'єр-міністр Ангела Меркель
Попередник Йошка Фішер
Наступник Гідо Вестервелле
Народився 5 січня 1956(1956-01-05) (65 років)
Детмольд
Flag of North Rhine-Westphalia.svg Північний Рейн-Вестфалія
Відомий як політик
Місце роботи Гіссенський університет і Lower Saxony State Chancelleryd
Громадянство Німеччина Німеччина
Національність німець
Освіта Гіссенський університет (1982)[1]
Політична партія Соціал-демократична партія Німеччини
У шлюбі з Elke Büdenbenderd[2]
Професія політик
Релігія лютеранство
Нагороди

Орден Заслуг

великий офіцер ордена Почесного легіону Grand Cross with Collar of the Order of the Three Stars Grand Cross with Collar of the Order of the White Rose of Finland Grand Cross of Royal Norwegian Order of Merit кавалер Великого ланцюга ордена Інфанта дона Енріке Grand Cross Special Class of the Order of Merit of the Federal Republic of Germany Кавалер Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» орден Заслуг Орден «За заслуги перед Італійською Республікою» Grand Cross of Honor for Services to the Republic of Austria Grand Cross of the Order of Merit of Portugal

почесний доктор Єврейського університету в Єрусалимі[d] (2015)

почесний доктор Афінського університетуd

Q100938085? (2016)

Q101091907? (2018)

Орден Ісландського сокола
Підпис Signature Frank-Walter Steinmeier.svg
frank-walter-steinmeier.de

Обраний на посаду Федерального президента Німеччини 12 лютого 2017 як кандидат від панівної коаліції (ХДС/ХСС-СДП) після відмови Йоахіма Ґаука балотуватися на другий термін.[3]

БіографіяРедагувати

Штайнмаєр народився 5 січня 1956 у Детмольді (земля Північний Рейн-Вестфалія) у простій сім'ї (батько — столяр, мати — робітниця фабрики).

Після закінчення гімназії в 1974 році призваний на військову службу в бундесвер. 1976 вступив до Університет імені Юстуса Лібіха в Гіссені, де до 1982 року вивчав спочатку юридичні, а потім і політичні науки. З 1983 до 1986 проходив передзахисну юридичну практику у Франкфурті-на-Майні і Гіссені. 1986 захистив докторську дисертацію на тему «Правове положення бездомних».

З 1986 до 1991 працював науковим співробітником на факультеті суспільного права й політології у Гіссенському університетіті. 1991 року був юрисконсультом з інформаційного права і політики стосовно ЗМІ в державній канцелярії Нижньої Саксонії.

У 1993—1994 керував особистим бюро тодішнього прем'єр-міністра Нижньої Саксонії Герхарда Шредера. З цього часу професійна кар'єра Штайнмаєра тісно переплелася з політичною кар'єрою Герхарда Шредера, довіреною особою якого він був всі сім років правління коаліції СДП-«Зелені».

У 1994—1996 очолив у державній канцелярії відділ політичних директив, міжвідомчої координації і планування. У 1996—1998 призначений статс-секретарем, главою державної канцелярії Нижньої Саксонії.

Після обрання Герхарда Шредера канцлером Німеччини з листопада 1998 до липня 1999 Штайнмаєр був державним секретарем федерального уряду, уповноваженим у координації діяльності спецслужб, а з липня 1999 до листопада 2005 також і керівником відомства федерального канцлера.

З листопада 2005 — міністр закордонних справ Німеччини в коаліційному уряді ХДС/ХСС-СДП.

У листопаді 2007 затверджений віцеканцлером замість Франца Мюнтеферінга. У жовтні 2007 до державних посад Штайнмаєра додався пост заступника голови СДП, членом якої він є з 1975.

Франк-Вальтер Штайнмаєр був висунутий кандидатом на пост канцлера від СДП на парламентських виборах 2009, але програв боротьбу лідерці ХДС Анґелі Меркель, після чого втратив посади в уряді. Після виборів до Бундестагу 2013 знову в рамках коаліції СДП з панівною ХДС/ХСС потрапив до уряду, де йому вдруге дістався портфель міністра закордонних справ.

У січні 2017, після того як федеральний президент Йоахім Гаук заявив, що за станом здоров'я не буде продовжувати термін свого президентства, Штайнмаєр залишив посаду міністра і заявив, що має намір балотуватися на місце федерального президента єдиним кандидатом від панівної коаліції.

29 жовтня Соціал-демократична партія висунула Ф.-В. Штайнмаєра кандидатом у президенти. Про це оголосив її очільник Зіґмар Ґабріель. 14 листопада його кандидатуру підтримали Християнсько-демократичний союз та Християнсько-соціальний союз, які входять до урядової коаліції. Обраний 16-м Федеральним президентом ФРН 16-м скликанням Федеральних зборів. Із 1260 делегатів (1253 дійсних голоси) отримав 931 голос. 

Приватне життяРедагувати

Штайнмаєр одружений, має дочку.

Політична позиціяРедагувати

У червні 2016, під час російсько-української війни та загострення стосунків між країнами Заходу та Росією, розкритикував навчання НАТО поблизу кордону Росії, закликавши активніше вести діалог з Москвою, через що зазнав критики з боку партії Федерального канцлера Німеччини Анґели Меркель.[4]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати