Франк-Ва́льтер Штайнма́єр (нім. Frank-Walter Steinmeier; нар. 5 січня 1956, Детмольд, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН) — німецький політик та державний діяч. 12-й Федеральний президент Німеччини2017), колишній міністр закордонних справ (20052009, 20132017) та віце-канцлер Німеччини (20072009).

Франк-Вальтер Штайнмаєр
нім. Frank-Walter Steinmeier
Франк-Вальтер Штайнмаєрнім. Frank-Walter Steinmeier

Нині на посаді
На посаді з 19 березня 2017
Прем'єр-міністр   Ангела Меркель
Попередник Йоахім Гаук

Час на посаді:
17 грудня 2013 — 27 січня 2017
Президент Йоахим Гаук
Прем'єр-міністр   Ангела Меркель
Попередник Гідо Вестервелле
Наступник Зігмар Габріель

Час на посаді:
21 листопада 2007 — 28 жовтня 2009
Президент Хорст Келер
Прем'єр-міністр   Ангела Меркель
Попередник Франц Мюнтеферінг
Наступник Гідо Вестервелле

Час на посаді:
22 листопада 2005 — 28 жовтня 2009
Президент Хорст Келер
Прем'єр-міністр   Ангела Меркель
Попередник Йошка Фішер
Наступник Гідо Вестервелле

Народився 5 січня 1956(1956-01-05) (61 рік)
Детмольд
Flag of North Rhine-Westphalia.svg Північний Рейн-Вестфалія
Громадянство Німеччина Німеччина
Національність німець
Політична партія Соціал-демократична партія Німеччини
Професія політик

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Обраний на посаду Федерального президента Німеччини 12 лютого 2017 як кандидат від правлячої коаліції (ХДС/ХСС-СДПН) після відмови Йоахима Гаука балотуватися на другий термін.[1]

Зміст

БіографіяРедагувати

Штайнмаєр народився 5 січня 1956 у Детмольді (земля Північний Рейн-Вестфалія) в простій сім'ї (батько — столяр, мати — робітниця фабрики).

Після закінчення гімназії в 1974 був покликаний на військову службу в бундесвер. У 1976 поступив в Університет імені Юстуса Лібіха в Гіссені, де до 1982 року вивчав спочатку юридичні, а потім і політичні науки. З 1983 по 1986 проходив передзахисну юридичну практику у Франкфурті-на-Майні і Гіссені. У 1986 захистив докторську дисертацію на тему «Правове положення бездомних».

З 1986 по 1991 працював науковим співробітником на факультеті суспільного права і політології в Університеті Гіссена. У 1991 році був юрисконсультом з інформаційного права і політики відносно ЗМІ в державній канцелярії Нижньої Саксонії.

У 19931994 керував особистим бюро тодішнього прем'єр-міністра Нижньої Саксонії Герхарда Шредера. З цієї миті професійна кар'єра Штайнмаєра тісно переплелася з політичною кар'єрою Шредера, довіреною особою якого він був всі сім років правління коаліції СДПН-«Зелені».

У 19941996 очолив в державній канцелярії відділ політичних директив, міжвідомчої координації і планування. У 19961998 призначений статс-секретарем, главою державної канцелярії Нижньої Саксонії.

Після обрання Шредера канцлером Німеччини з листопада 1998 по липень 1999 Штайнмаєр був статс-секретарем федерального уряду, уповноваженим по координації діяльності спецслужб, а з липня 1999 до листопада 2005 також і керівником відомства федерального канцлера.

З листопада 2005 — міністр закордонних справ Німеччини в коаліційному уряді ХДС/ХСС-СДПН.

У листопаді 2007 затверджений віце-канцлером замість Франца Мюнтеферінга, що вийшов у відставку за сімейними обставинами. У жовтні 2007 до державних посад Штайнмаєра додався пост заступника голови СДПН, членом якої він є з 1975.

Франк-Вальтер Штайнмаєр був висунутий кандидатом на пост канцлера від СДПН на парламентських виборах 2009, але програв боротьбу лідерці ХДС Ангелі Меркель, після чого втратив посади в уряді. Після виборів до Бундестагу 2013 знову у рамках коаліції СДПН з правлячою ХДС/ХСС потрапив до уряду, де йому вдруге дістався портфель міністра закордонних справ.

В січні 2017, після того як федеральний президент Йоахім Гаук заявив, що за станом здоров'я не буде продовжувати термін свого президентства, Штайнмаєр залишив посаду міністра і заявив, що має намір балотуватися на місце федерального президента єдиним кандидатом від правлячої коаліції.

29 жовтня Соціально-демократична партія висунула Ф.-В.Штайнмаєра в якості президента. Про це оголосив її  очільник і  З.Габріель. 14 листопада його кандидатуру підтримали Християнсько-демократичний союз та Християнсько-соціальний союз, які входять до урядової коаліції. Обраний 16-м Федеральним президентом ФРН 16-м скликанням Федеральних зборів. Із 1260 делегатів (1253 дійсних голоси) отримав 931 голос. 

Приватне життяРедагувати

Штайнмаєр одружений, має дочку.

Політична позиціяРедагувати

В червні 2016, під час російсько-української війни та загострення стосунків між країнами Заходу та Росією, розкритикував навчання НАТО поблизу кордону Росії, закликавши активніше вести діалог з Москвою, через що зазнав критики з боку партії Федерального канцлера Німеччини Ангели Меркель[2].

ПриміткиРедагувати