Урмас Пает

Урмас Пает (нар. 20 квітня 1974, Таллінн) — естонський політик, дипломат. Міністром закордонних справ Естонії з 2005 по 2014 рік. Є членом естонської Партії реформ.

Урмас Пает
ест. Urmas Paet
Урмас Пает Урмас Пает
Міністр закордонних справ Естонії
12 квітня 2005 — 2014
Попередник	Рейн Ланг
Наступник	Кейт Пентус-Розіманнус
Міністр культури Естонії
квітень 2003 — травень 2005
Народився	20 квітня 1974(1974-04-20) (50 років) Таллінн, Естонія
Відомий як	журналіст, дипломат, політик
Країна	Естонія
Alma mater	Тартуський університет і Університет Осло
Політична партія	Партія Реформ
У шлюбі з	Tiina Paetd
Нагороди
Підпис
urmaspaet.eu
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився 20 квітня 1974 року в Таллінні, Естонія. У 1996 закінчив Тартуський університет, здобув ступінь бакалавра з політології. У 1996 пройшов курс магістратури «Міжнародні відносини» в Університеті в Осло. У 1999 здобув ступінь магістра з політології. Володіє естонською, російською, англійською, німецькою і фінською мовами.

На журналістській роботі

У 1991–1992 рр. редактор головної редакції закордонної інформації естонського радіо. У 1993–1994 рр. редактор редакції новин естонського радіо. З 1994 по 1998 репортер редакції новин АТ «Постімеес». З 1998 по 1999 старший редактор і журналіст з політичних питань редакції новин Ат «Постімеес».

Політична діяльність

У 1999 році приєднався до Партії Реформ і став професійним консультантом. Він працював заступником мера Ниммі (район Таллінна) з 1999 по 2003 рік. У квітні 2003 року, коли уряд Юхана Партса приступив до виконання своїх обов'язків, Пает став міністром культури Естонії. Він залишався на цій посаді до квітня 2005 року, коли уряд пішов у відставку. З квітня 2005 року, коли кабінет Андруса Ансипа приступив до виконання своїх обов'язків, він став міністром закордонних справ Естонії.

Посилання

• Офіційна сторінка МЗС Естонії(рос.)
• Урмас Пает на вебсайті естонської Партії реформ
• Балтійська відкритість. Міністр закордонних справ Естонії Урмас Пает про секрет естонського успіху // Український тиждень № 49 (266) від 6 грудня 2012 [Архівовано 9 грудня 2012 у Wayback Machine.]