Франс Тіммерманс
Франциск Корнеліс Герардус Марія «Франс» Тіммерманс (нід. Franciscus Cornelis Gerardus Maria «Frans» Timmermans; нар. 6 травня 1961, Маастрихт, Нідерланди) — нідерландський політик, колишній дипломат і державний службовець. Член Партії праці. Перший віцепрезидент Європейської комісії з 1 листопада 2014 року, Виконавчий віцепрезидент Єврокомісії з питань Європейського зеленого курсу з 1 грудня 2019 року. Європейський комісар з питань кращого регулювання, верховенства закону та Хартії основних прав під головуванням Жана-Клода Юнкера та Урсули фон дер Ляєн з 1 листопада 2014 до 30 листопада 2019 року. Міністр закордонних справ Нідерландів з 5 листопада 2012 до 17 жовтня 2014.
| Франс Тіммерманс нід. Frans Timmermans | |
|---|---|
| нід. Frans Timmermans[1] | |
 нід. Frans Timmermans | |
 Перший заступник голови Європейської комісії | |
|
Нині на посаді | |
| На посаді з | 1 листопада 2014 |
| Президент |
Жан-Клод Юнкер Урсула фон дер Ляєн |
| Виконавчий віцепрезидент Єврокомісії з питань Європейського зеленого курсу | |
|
Нині на посаді | |
| На посаді з | 1 грудня 2019 |
| Президент | Урсула фон дер Ляєн |
| Попередник | посаду запроваджено |
| Єврокомісар з європейських дій | |
|
Нині на посаді | |
| На посаді з | 1 грудня 2019 |
| Президент | Урсула фон дер Ляєн |
| Попередник | Мігель Аріас Каньєте |
| Європейський комісар з поліпшення регулювання, міжвідомчих відносин, верховенства закону та Хартії фундаментальних прав | |
| 1 листопада 2014 — 30 листопада 2019 | |
| Попередник |
Марош Шефчович (міжвідомчі відносини та управління) Мартін Райхертс — юстиція, фундаментальні права та громадянство |
| Наступник | Марош Шефчович (міжвідомчі відносини) |
 Міністр закордонних справ Нідерландів | |
| 5 листопада 2012 — 17 жовтня 2014 | |
| Прем'єр-міністр | Марк Рютте |
| Попередник | Урі Розенталь |
| Наступник | Берт Кундерс |
| Статс-секретар Міністерства закордонних справ Нідерландів | |
| 22 лютого 2007 — 23 лютого 2010 | |
| Попередник | Атцо Ніколаї |
| Наступник | Бен Кнапен |
| 9 червня 2010 — 5 листопада 2012 | |
| Член Палати представників | |
| 6 травня 1997 — 22 лютого 2007 | |
| Народився |
6 травня 1961 (62 роки) Маастрихт, Нідерланди |
| Відомий як | політик, дипломат, колумніст |
| Громадянство |
Нідерланди |
| Національність | Limburgish peopled[2] |
| Освіта |
Університет Неймегена Університет Нансі II |
| Alma mater | Радбоуд університет Неймеген, Університет Нансі, ULd, Університет Нансі II, St. George's British International Schoold і Bernardinuscolleged |
| Політична партія |
Демократи 66 (1985—1990) партія праці (з 1990) |
| Професія | філологія, право |
| Звання | рядовий першого класу |
| Релігія | католицька церква |
| Нагороди |
 |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Освіта ред.
Закінчив Радбоуд університет Неймеген, вивчав французьку мову і літературу. У 1984–1985 рр. прослухав курс з європейського права в Університеті Нансі.
Кар'єра ред.
1987 року прийшов до МЗС, де пройшов підготовчий курс для дипломатів. У 1988–1990 рр.. працював у відділі МЗС з європейської інтеграції. 1990 року був призначений другим секретарем у посольстві Нідерландів в Москві. У середині 1990 рр.. працював заступником голови канцелярії міністра у справах співробітництва з Європейським союзом, у 1994–1995 рр.. — у команді члена Європейської комісії Ганса ван ден Брука, який займався питаннями зовнішньої політики ЄС. До 1998 року обіймав посаду радника та особистого секретаря Макса ван дер Стула, Верховного комісара у справах нацменшин Організації з безпеки і співробітництва в Європі.
Політична діяльність ред.
У 1985–1990 рр. був членом партії «Демократи 66», 1990 року вступив до Партії праці. У 1998–2007 і 2010–2012 рр.. — депутат парламенту від ПП, займався питанням зовнішньої політики, очолював постійний комітет з економічних питань і представляв палату депутатів у Європейському конвенті, що займався розробкою Європейської конституції. У лютому 2007 року був призначений статс-секретарем з європейських справ в уряді Яна Петера Балкененде, після відставки уряду 2010 року повернувся до парламенту.
З 5 листопада 2012 року до 17 жовтня 2014 — міністр закордонних справ в уряді Марка Рютте.
Франс Тіммерманс читав лекції як запрошений лектор у нідерландському інституті міжнародних відносин «Клінгендаль» і в нідерландському оборонному коледжі.
Особисте життя ред.
Одружений, має чотирьох дітей.
Тіммерманс є поліглотом; розмовляє нідерландською, лімбурзькою, німецькою, французькою, англійською, російською та італійською мовами.
Примітки ред.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #141739371 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Frans Timmermans: lul van een vent, maar dijk van een minister — 2014.