Відкрити головне меню

Пул (рос. пуло, араб. پول‎) — розмінна монета ряду Євразійських країн, яка карбувалася починаючи з XIII ст. Пули карбувалися у Золотій Орді, Афганістані, Бухарському, Кокандійському, Джунгарському та Кримському ханствах. З середини XIV до середини XVI ст. пули карбувалися на територіях князівств Північно-Східної Русі. На сьогодні грошова одиниця Ботсвани та розрахункова одиниця в Афганістані[1].

Версії походження назвиРедагувати

Припускається, що перський варіант слова пул (араб. پول‎) запозичений із давньогрецької оболос (грец. ὀβολός) (Похідне: обулус-фулус-пулус-пулу-пул(пуло)[2]. Також існують російські версії походження назви слова — «пуло». За версією російського дослідника Орєшнікова А.В. слово «пуло» дослівно означало як «луска риби». Можливо саме за цим варіантом тонкі неправильної форми монети часто називали «лусочка» (рос. чешуйка)[3]. За версією Михайлова В. назва «пуло» виникла від слова «плювки», так як мідні монети були переважно маленьких розмірів і їх часто ховали за щокою[4]. За версією Спаського І.Г. походження назви «пуло» від слова «фоліс» — мішечки з певною кількістю монет в Римській імперії[5].

Пули Золотої ордиРедагувати

Чаґатайський улусРедагувати

Основна стаття Монети середньовічного Казахстану

 
Чаґайський улус. Пул карбований у Худжанді 1290 року

У 1225 році, незадовго до своєї смерті, він передав західні землі Центральної Азії своєму другому синові Чаґатаю, який заснував державу, відому під назвою Чагатайський улус. У 1271-1272 роках Масуд-Беком була проведена грошова реформа, згідно якої мідні посріблені дирхами були замінені на повноцінні срібні. Бл. середини 70-х років XIII ст. виникла потреба в дрібній розмінній монеті — пулах (фулуси, фельси). Мідні пули, в різні часи, карбувалися в центральних містах улусу — Самарканді, Бухарі, Ташкенті, Отрарі, Алматі, Кашгарі та ін. А також на підконтрольваних територіях в певні періоди Мавераннахру, Могулістану та східного Хорасану. Майже на всіх монетах Чаґатайського улусу карбувалася ханська тамга[6].

Мухшинський улусРедагувати

 
Анонімний пул Мухші. 1362 (744 р.Г.) рік

Пули Мукшинського улусу карбувалися на трьох монетних дворах, в його основних центрах — в Укеці, Мухші та Базджині. Пули Укеку карбувалися з перервами в 1276-1340 роки. В Мухші виготовлялися пули в 1317-1362 роки. Базджина відомий лише один тип пулів карбований в 1353 році[7].

Булгарський улусРедагувати

 
Пул із серії «решітка щастя». Кінець ХІІІ ст.

Карбування пулів Булгарського улусу Золотої Орди відбувалося переважно на монетному дворі в Білярі. Період карбування — 60-ті роки ХІІІ ст. по 90-ті роки XIV ст. Вага мідних пулів у різні періоди карбування коливалась від від 1,0 до 8 гр. в різні періоди карбування. Мідні пули розділяються на 4 типи:

  • 1) Серія мідних пулів «решітка щастя» / карбування Булгару
  • 2) На аверсі тамга Бату-хана в трикутнику, на реверсі надписи: «в добрий час. Новий пул». Період карбування 690-734 р.Х.[8]
  • 3) мідні пули з тамгою Бату-хана в 6-кутній зірці, поміж проміння дата. На реверсві надпис «пул Булгару». Час карбування 1333/34 (734 р. Х.)[9]
  • 4) Анепіграфна монета з зображенням звіра, риб, квітки, сонця та ін. на аверсі. На всіх монетах Булгару карбувалася двозубцева тамга Бату-хана. Карбувалися на початку XIV ст. і до 30-х років[10].

Пули ХорезмуРедагувати

 
Карбувана в Хорезмі. Мідний пул часів Абдулах-хана 1370 року

Перші мідні пули Хорезму почали карбуватися за часів хана Токти у 1209 році. Середня вага пулів — 0,8-2,2 гр[11]. За часів правління Джанібека почали карбуватися пули зі збільшеною вагою. Дослідники умовно розділили їх на фракції: 1½ (2,9 гр. та були відповідними до 35 вагових шаїри) та 2 пули (Вага бл. 4 гр. відповідні до 45 шаїрів). В 1355 році карбувалися потрійні пули (вага бл. 6 гр. відповідні до 65 шаїрів) із зображенням сонця, на фоні якого стоїть лев[12]. За часів правління Бердібека карбувалися монети в 1 та 1½ пули. З 1365 (764 р.Г.) року і до 1391 року всі типи пулів почали карбуватися анонімно. В 1369 році карбувалися монети з умовним номіналом в 4 пули (Вага 10 гр.)[13][14].

Пули Ногайського улусуРедагувати

 
Карбування у Сакчі. Пул. Ногай 1291 (690 р.Г) рік

Мідні пули Ногайського улусу (фуллери, або фоллери) почали карбуватися беклярбеком Ногаєм в першій половині 70-х років XIII ст. у місті Сакча. У 1300-х роках, після смерті Ногая, улус припиняє своє існування. Сакча недовгий період знаходиться в управлінні сина Ногая Чака (1273—1301/2), під керуванням Токти-хана (1291–1312). З 1301 року, після смерті Чака, хани не ставляли своїх намісників — територія управлялася самостійно. В першому десятилітті XIV ст. місто Сакча було доєднано до територій Кримського улусу[15]. Перші мідні монети почали карбуватися з 1273 року наслідуючи візантійські мідні монети під сюзеренітетом Ногая. У 1286—1296, 1301—1313 роках карбувалися срібні та мідні монети ханів Улус Джучі. У 1310—1313 роках карбувалися мідні монети генуезької синьйорії. У другому десятилітті ХІV в. мідна емісія «синьйорії за візантійською традицією» під сюзеренітетом золотоординського хана та мідні імітації монет джучидів і ногайців[16].

Пули Орда-БазаруРедагувати

 
Пул Орда-Базару. XV ст.

Пули Кримського півостроваРедагувати

 
Кримський улус-юрт Золотої Орди. Мідний пул Тута-Менгу (1282 – 1287)

Карбування мідних пулів Кримського півострова можна розділити на 3 етапи:

1 етап. Золотоординське карбування пулів у СолхатіРедагувати

Мідні пули Кримського улус-юрта Золотої Орди почали карбуватися за часів правління золооординського хана Берке (1257–1266) і припинилися за часів правління хана Тохтамиша. Середня вага пулів складала 1,5-3,4 гр. Діаметр 16-21 мм. 48 пулів прирівнювалися до 1 бариката (йармак, пізніше йармак замінився дирхемом)[17].

2 етап. Генуезьке карбування в Кефі за часів Золотої ордиРедагувати

На мідних пулах Генуезького карбування банком Святого Георгія у Кефі надкарбовувався герб Генуезької республіки — брама з трьома вежами. В основному це були анонімні пули часів правління Узбек-хана (1320–1339). Період перебування в обігу — 20-50 роки XV ст. На реверсі тамга Бату. На деяких пулах карбувалося зображення в чотирикутнику, або натомість тамги карбувався геометричний орнамент. Відомі також пули зі збереженим надписом навколо тамги: «Допомога Миру та Віри». Вага — 1,15-2,85 гр.[18][19][20].

3 етап. Ханське карбування на початку утворення Кримського ханстваРедагувати

У У 1453, 1462 рр. (858, 867 р.Х.) засновник Кримського ханства Хаджі I на монетному дворі Кирк-Ору почав карбувати мідні пули з тамгою роду Ґераїв. На аверсі монет позначалося ім'я хана: «Верховний султан Хаджі Ґерай»[21]. У 1462 році мідні пули карбуються також і на монетному дворі у Солхаті[22].За часів правління хана Нур-Девлета карбується нова розмінна монета на зміну пулам — мідний манґір[23].

Пули удільних князівств Північно-Східної РусіРедагувати

 
Пуло Московського улусу. XV ст.

мідні розмінні монети, які карбувалися наприкінці XІV — початку XVI століть наслідуючи спочатку дрібні монети Золотої Орди. Пуло карбувався в Городенському, Тверському, Рязанському та інших удільних князівствах Московського улусу Золотої Орди. На місцевих пулах карбувався надпис, «пуло ярославское(рос.)», «пуло твѣрское(рос.)», і.т.д. 60-70 пулів міді прирівнювалися до 1 деньги (теньги) срібла, пізніше 30-40 пулів за деньгу[24][25].

Пуло Новгородської боярської республікиРедагувати

 
Новгородська боярська республіка. Пуло Василя II Темного (1420-1456))

Для дрібних розрахунків почали карбуватися перші пули із зображенням голови посадного бояра, чи намісника. На реверсі карбувався напис: «пуло новагородское(рос.)». На аверсі монет московського періоду (1462—1505) карбувався двоголовий орел, але вказувалася легенда із назвою міста: «князь великого Новагорода(рос.)», або на реверсі карбувалася стара легенда: «пуло новагородское(рос.)». Період карбування пулів — 1420-1504 роки. Середня вага монет - 0,36-0,46 грамів[26][27].

Пуло Псковської вічової республікиРедагувати

 
Пуло Псковської Вічевої республіки. 1490-1510 рр.

Наприкінці XV ст. у Псковській республіці почали карбувати мідні пули. Карбувалися монети 3-х типів. На 1 і 2 типу карбувався двоголовий орел — символ васальної залежності від Москви, на реверсі карбувалося позначення номіналу: «пуло псковское(рос.)». Середня вага 1 типу — 0,38 гр. 2 типу — 0,196 гр. На монетах 3-го типу карбувалася сирена, чи гарпія як і на московських пулах тих часів. Середня вага пулів 3-го типу — 0,348 гр. Мідні пули знаходилися в обігу не лише на псковських землях, але й у Твері, Новороді, Москві. Пули припинилися карбуватися незадовго до грошової реформи 1535 року[28].

Пули Джунгарського ханстваРедагувати

Пули Ташкентського ханстваРедагувати

Пули Кокандського ханстваРедагувати

 
Кокандське ханство. Пул, ND (бл. 1260 року хіджри) Худояр-Хан (І-ше правління) 1845–1851

Перші кокандські пули почали карбуватися за часів правління хана Нарбута-бійя (1778–1807) у 1781 (1195 р.х.) році. Монети карбувалися з міді і їх початкова вага становила від 2,25 до 4,45 гр. Останні пули Кокандського ханства карбувалися у 1863-1864 (1280-1281 р.х.) роках за часів правління Сайида Мухаммеда Худояр-хана III. Монети виготовлялися у містах Фергана та Коканді. 1 тілла дорівнювала 21 теньзі; 1 теньга = 4 дирхамам (або 1 мірі); 1 теньга = 45-60 пулам.[29]

Пули Бухарського ханстваРедагувати

Пули Хівінського ханстваРедагувати

Пула БотсваниРедагувати

Пули АфганістануРедагувати

БібліографіяРедагувати

  • Kryz˙aniwskij А. Stopa mennicza groszyko´w ruskich Kazimierza Wielkiego a stopa groszy praskich, WN. R XLVII, 2003; Kryz˙aniwskij A. Czy w mennicy lwowskiej bito monety w latach 1383—1387 rr. // Pienia˛dz pamia˛tkowy i okolicznos´ciowy. Materialy z IV Mie˛dzynarodowej Konferencji Numizmatycznej PTN w Supraslu. Warszawa, 2000(пол.).
  • Paszkiewicz B. Grosz ruski // Грошовий обiг i банкiвська справа в Українi: минуле та сучаснiсть. Львiв, 2005.
  • Крижанiвський А. До питання генези руських монет Казимира III // А се его сребро. Збiрник праць на пошану чл.-кор. НАН України М. Котляра. Київ, 2002.
  • Z˙abin´ski Z. Statystyczna analiza wagi denaro´w Sieciecha. WN, 1964, VIII; Z˙abin´ski Z. Statystyczna analiza wagi denaro´w Mieszka I i Boleslawa Chrobrego. WN, 1965, IX, “Stosowanie teorii estymacji statystycznej w badaniach numizmatycznych”. WN, 1968, XII.(пол.)
  • Uzdennikov V. Coins of Russia (1700—1917): Third edition. Moscow, Collector’s Books; IP Media Inc., 2004 (Узденников В. Монеты России (1700—1917): Издание третье. — М.: Collector’s Books; IP Media Inc., 2004).
  • Album, S. 1998. A Checklist of Islamic Coins, 2nd ed.
  • Bosworth, C. E. 1996. The New Islamic Dynasties. New York: Columbia University Press.
  • Bregel, Y. 1988. S.v. “Mangit/Mangits” in Encylopaedia of Islam, new ed., 6: 417-419.
  • Burnasheva, R. 1967. Monety Bukharskogo Khanstva pri Mangytakh: Epigrafika Vostoka, 18: 113-128. 4 plates, 3 tables. (Shah Murad, Haydar Tora, and Husayn).
  • Burnasheva, R. 1972. Monety Bukharskogo Khanstva pri Mangytakh: Epigrafika Vostoka, 21:69-80. 4 tables (Nasr Allah, Muzaffar, ʿAbd al-Ahad, and ʿAlim Khan).
  • Davidovich, E. A. 1964. Istoriia Monetnogo Dela Srednei Azii XVII-XVIII vv. [Gold and Silver of the Janids]. Dushanbe.
  • Fedorov, M. 2002. “Money circulation under the Janids and Manghits of Bukhara, and the Khans of Khoqand and Khiva.” Supplement to ONS Newsletter 171.
  • Kennedy, H., ed. 2002. An Historical Atlas of Islam. Brill.
  • Krause, C. L., and C. Mishler. 2010. Standard Catalog of World Coins, 1701-1800, 5rd ed.
  • Krause, C. L., and C. Mishler. 2012. Standard Catalog of World Coins, 1801-1900, 7th ed.
  • Lane-Poole, S. 1882. The Coinage of Bukhara in the British Museum: The Mangit Dynasty, 74-85. (No AE coins listed).
  • Torrey, C. C. 1950. “Gold coins of Khokand and Bukhara.” Numismatic Notes and Monographs 117.
  • Федоров-Давыдов Г.А. Денежное дело Золотой Орды. Палеограф, 2003. - 344 с. ISBN 5-89526-011-X
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.

ПриміткиРедагувати

  1. Eric R. Schena, “The Influence of Islamic Coins on the Russian Monetary System: An Introduction,” As-Sikka: The Online Journal of The Islamic Coins Group, 1, no. 2 (1999-2000)(англ.)
  2. Етимологія слова "ПУЛ"
  3. А.В. Орешников «Русские монеты до 1547 г.» (первое издание, Москва, 1896)
  4. Михайлов В. Псковские пулы // Псковская правда, 17 февраля 1972 г.(рос.)
  5. Спасский И.Г. Деньги // Очерки русской культуры XVI в. М., 1977(рос.)
  6. «Қазақстан». Ұлттық энциклопедия, 1 т. Кітап жанды адам. Мақала және жарияланымдар. 2004. ISBN 9965-9389-9-7(казах.)
  7. Федоров-Давыдов Г. А. Золотоордынские города Поволжья. М. , 2001.(рос.)
  8. Янина С.А., 1054. Джучидские монеты из раскопок и сборов Куйбышевской экспедиции в Болгарах в 1946-1952 гг. // МИА 42, М.
  9. Френ Х. М. // «Каталог монет джучидов или ханов Золотой Орды» (Записки А-НО, т. II, СПб., 1850(рос.)
  10. Сингатуллина А.З. Джучидские монеты поволжских городов XIII в. Казань. 2003. Ст.87(рос.)
  11. Бурковский С.А., 2009. Медные монеты чекана Хорезма XIV-XV веков // Частные вопросы медного джучидского чекана. Донецк.(рос.)
  12. Френ Х.М., 1832. Монеты ханов Улуса Джучиева или Золотой Орды. СПб(рос.)
  13. Янин В.Л., 1956. Денежно-весовые системы русского средневековья. М.(рос.)
  14. Федоров-Давидов Г.А., 1965. Нумізматика Хорезма золотоординського періоду // Нумізматика і Епіграф, т. V. М.(рос.)
  15. Кузев Ал., 1981 – Кузев. Ал. Облучица-Исакча – Български средновековни градове и крепости. Т. 1. Градове и крепости по Дунав и Черно море. – Варна, 1981. – С. 211–216(болг.)
  16. Л.Ц. Лазаров «Джучидские монеты, чеканенные в Сакчи на территории современной Болгарии» Нумизматика Золотой Орды. Вып. 2. 2012. Ст. 11-22(рос.)
  17. Карлов Е.А. Золотая Орда, Лисичанск, 1998. – стр. 58.(рос.)
  18. Випуски мідних монет
  19. Лебедев В.П. Каталог монет Крыма в составе Золотой Орды (ср. XIII - нач. XV ст.). Одесса, 1999. - М 1.
  20. О.Ф. Ретовский. «Генуэзско - Татарские монеты». Известия императорской археологической комиссии Выпуск 18, С-Петербург, 1906(рос.)
  21. Хаджи Ґерай. Монетний двір у Кирк-Орі
  22. Хаджи Ґерай. Монетний двір у Солхаті
  23. Монети Нур-Девлета
  24. Денежное обращение в России: Исторические очерки. Каталог. Материалы архивных фондов: в 3-х томах / Банк России // ред. совет: Г.И. Лунтовский, А.Н.Сахаров, А.В.Юров //. - М.:ИНТЕРКРИМ-ПРЕСС, 2010.(рос.)
  25. Звідки походить Москва та Московія
  26. А.В. Орешникова «Русские монеты до 1547 г.» (первое издание, Москва, 1896)(рос.)
  27. Денежное обращение России: Исторические очерки. Каталог. Материалы архивных фондов: в 3-х томах / Банк России // ред. совет: Г.И. Лунтовский, А.Н.Сахаров, А.В.Юров //. - М.:ИНТЕРКРИМ-ПРЕСС, 2010.(рос.)
  28. Гайдуков П.Г. Псковские четвертцы // АИППЗ. Псков, 2001(рос.)
  29. «Каталог монет Коканду XVIII-XIX ст». Ішанханов С.Х. — Видавництво «ФАН» Узбецької РСР. — Ташкент 1976. —— 40 ст.(рос.)

ДжерелаРедагувати