Відкрити головне меню

Монети Псковської республіки карбувалися з 1425 по 1510 роки. На початку псковського карбування зі срібла виготовлялися деньга (середня вага 0,74-0,81 гр.) та четвертці (середня вага 0,16-0,18 гр.). В останні роки псковського карбування — мідне пуло (середня вага 0,19-0,38 гр.)[1]. 120 пулів дорівнювало 30 четвертцям та 1 деньзі. В останні роки карбування 60-70 пулів прирівнювалися до 1 деньги.

Зміст

ІсторіяРедагувати

 
Ескіз псковської деньги

У 1348 році Псков згідно з Болотовського договору[de] вийшов зі складу Новгородської боярської республіки, ставши самостійною державою. Особливості в економіці, вікові зв'язки з Великим Новгородом, статус кордонів та військові загрози з боку ворогів спонукали псковців до створення вічової системи. На відміну від новгородців у Псковській республіці була відсутня боярська землевласність, що дозволило боярській раді зосередитись повністю на політичній владі[2].

До XIV століття у Псковській республіці основною грошовою одиницею для великих розрахунків слугувала новгородська гривня вагою близько 204 грамів. Розмінною грошовою формою слугувала гривня кун. На початку XIV ст. У Пскові склалася власна система курсу із гривні срібла та гривні кун[3]. В Псковському літописі вперше згадується про обрубані гривні — рублі. Із запису за 1407 рік відомо, що у Псковській республіці рубль складався з 30 гривень кун[4].

Псков, як і Великий Новгород, не мали власних рудників, тому доводилося вимінювати срібло у торговців Ганзейського союзу, згодом у держав Лівонського ордену. Срібні зливки, а також срібні монети іноземного походження, в основному переплавлювали на гривні. Дрібні монети денарії, пенні та пфеніги тих країн, з якими Псков вів активну торгівлю залишали в обігу для малих розрахунків[5][6].

Наприкінці XIV ст. видобуток срібла на рудниках у Європі значно погіршився, ціни на срібло зросли. На Псков зменшилося надходження срібних зливків — вагова система республіки на деякий час призупинилася. У 1409 році в псковському літописі згадується про те становище так: «Тоя же зиме в Пскове отложиша коунами торговати и начаша пенязми торговати(рос.)».[7]. Із-за більшої вартості на метал іноземні монети почали карбувати з меншим вмістом срібла, що призвело до псування монет. Наприклад, любецькі пфеніги (Дивись Любецька марка) та дрібні монети Лівонського ордену в період з 1409 по 1425 роки карбування із 750 проби скоротилися до 514. В 20-х роках XIV ст. було вирішено карбувати власну монету зі щирішим вмістом срібла. Точні роки початку карбування не відомі[8]. У псковському літописі 1425 року згадується запис: «псковичи отложиша пенязми, артугы торговати, и приставиша мастеров денги ковати в чистом сребре(рос.)»[9]. Артуґи (артиґи[lv]) на той час знаходилися в обігу на землях Лівонського ордену. Закономірно що вага псковської деньги (0,74-0,81 гр.) була подібною до ваги артиґа (0,72—0,82 г). Поміж монетами Пскова та прибалтійськими монетами існувало певне співвідношення, що полегшувало державам торгові угоди[10]. Отже, згідно з записом у літописі рік 1425 прийнято вважати роком початку псковського карбування[11]. Карбувалися монети номіналами: в сріблі деньга та четвертці. В останні роки псковського карбування виготовлялося мідне пуло. Завершилося карбування срібних монет після насильного приєднання до Московського князівства у 1510 році. Пізніше на монетному дворі Пскова виготовлялися монети московських князів[12].

Вагові норми псковських монетРедагувати

 
Новгородські гривні знайдені у районі селища Копор'є (Ломоносівський район, Ленінгадської області)

Від самого початку карбування Псковська республіка підтримувала економічні та торгівельні зв'язки з прикордонними Великим Новгородом та Великим князівством Литовським. Для республіки важливо було зберігати авторитет для власної монети, утримуючи співвідношення, подібне до грошових одиниць торгових партнерів. На початку XV ст. з рубля (200 г) виготовляли 234 деньги, тоді як у Новгороді 216. Близько середини XV ст. на зміну довгим зливкам-рублям прийшли зі зменшеною вагою (170 г) кривої форми. Виготовлення деньги знизилось до 220 монет, тоді як у Новгороді кількість залишилась незмінною. Наприкінці XV століття кількість викарбованих монет із рубля срібла вирівнялась. В обох республіках карбувалося по 200 монет з рубля[13].

Порівняльна таблиця вагових норм
Псковська вічова республіка Новгородська боярська республіка
Період карбування Вага Кількість монет із рубля Період карбування Вага Кількість монет із рубля
Початок XV ст. 0,76-0,79 гр. 234 Початок XV ст. 0,79 гр. 216
Середина XV ст. 0,76 гр. 220 Середина XV ст. 0,79 гр. 216
Кінець XV ст. 0,74-0,79 гр. 200 Кінець XV ст. 0,79 гр. 200

ДеньгаРедагувати

 
Деньга. Бл. 1430-х років

Псковська деньга, за аналогом «новгородки» мала назву «псковка». Відомі 2 типи «псковки»: на аверсі першого типу карбувався покровитель Пскова Довмонт в короні з мечем у правій руці. Ліва рука святого притискалася до грудей[14]. Зліва, від плеча святого за припущеннями дослідника Д.Н.Чудовського зображено тризуб — родовий знак Рюриковичів[15]. На реверсі зображували барса — символ міста, навколо звіра надпис: «деньга псковъская(рос.)».

На монетах другого типу на аверсі зображення Довмонта не змінювалось, на реверсі карбувався надпис у чотири рядки: «деньга псковъская(рос.)». Карбувалися монети в період 1425—1510 років. Середня вага монет — 0,74-0,79 гр[16].

ЧетвертціРедагувати

 
Псковський четвертець часів Івана ІІІ

Псковські четвертці діляться на 2 типи. На початку свого карбування перші монети нагадували зображення на деньзі: На аверсі було зображено покровителя Пскова святого Довмонта, на реверсі надпис у чотири рядки: «псковская(рос.)». Умовно хронологію цих монет можна віднести до 1425-1435 років. Вага монет складала 0,18 гр. Припускається, що штемпелі для карбування були виготовлені тими ж самими майстрами, що виготовляли штемпелі і для деньги.

Четверці 2-го типу виготовлялися скоріше за все з 1435-1510 роках. На аверсі зображували птаха, реверс залишився незмінним. Нові монети карбувалися з вагою 0,17 гр. Відомі 4 типи різновидів положення птахів.

Згідно з новгородською «уставною» нормою ваги помітно, що вага деньги скорочувалася з 0,76 г до 0,72 г. Така вага новгородської деньги не відповідала псковській і при розділі на 4 не отримується відповідна вага. Таке співвідношення свідчить про те, що четвертці у Пскові карбували за завищеним курсом. У Великому Новгороді таке співвідношення двох номіналів було недопустиме — четвертці у Новгороді не карбувалися[17].

ПулоРедагувати

 
Пуло Псковської Вічевої республіки. 1490-1510 рр.

Наприкінці XV ст. у Псковській республіці почали карбувати мідні пули. Карбувалися монети 3-х типів. На 1 і 2 типу карбувався двоголовий орел — символ васальної залежності від Москви, на реверсі карбувалося позначення номіналу: «пуло псковъское(рос.)». Середня вага 1 типу — 0,38 гр. 2 типу — 0,196 гр. На монетах 3-го типу карбувалася сирена, чи гарпія як і на московських пулах тих часів. Середня вага пулів 3-го типу — 0,348 гр. Мідні пули перебували в обігу не лише на псковських землях, але й у Твері, Новороді, Москві. Псковські мідні пули карбувалися деякий час і після входження до Московського князівства і остачно припинилися карбуватися незадовго до грошової реформи 1535 року [18].

ЛітератураРедагувати

  • Янин В.Л. Денежно-весовые системы русского средневековья. М., 1956(рос.)
  • Янин В.Л. Русские денежные системы IX - XV вв. // Археология СССР. Древняя Русь. Город. Замок. Село. М., 1985(рос.)
  • Колызин А.М., Торговля средневековой Москвы. М., 2001(рос.)
  • Мельникова А.С. Псковские монеты XV в. // Нумизматика и эпиграфика. Вып. IV. М., 1963(рос.)
  • Белецкий С.В. Сфрагистика средневекового Пскова. Вып. 1. СПб., 1994(рос.)
  • Гайдуков П.Г. Младшие монетные номиналы средневековой Руси: четвертцы, полушки и пулы конца XIV – XVII вв. 1999(рос.)
  • Толстой И.И. Русская допетровская нумизматика. Вып.2. Монеты псковские. СПб., 1886(рос.)

ПриміткиРедагувати

  1. Ю. А. Сергеева // Монеты независимого Пскова (XV – начало XVI в.)(рос.)
  2. Масленникова Н. Н. Псковская земля // Аграрная история Северо-Запада России XVI века, Север, Псков: Общие итоги развития Северо-Запада. — Л., 1978.(рос.)
  3. Мельникова А. С. «Псковские монеты XV в.» Нумизматика и Эпиграфика Том IV 1963 г. с. 230(рос.)
  4. В. Л. Янин. «Алтын и его место в русских денежных системах в XIV—XV вв.» — КСИИМК, 66, 1956(рос.)
  5. Мельникова А. С. «Псковские монеты XV в.» Нумизматика и Эпиграфика Том IV 1963 г. с. 231(рос.)
  6. В. Л. Янин. «Алтын и его место в русских денежных системах в XIV—XV вв.» — КСИИМК, 66, 1956(рос.)
  7. Псковские летописи, вып. I. М.—Л., 1941, стр. 32(рос.)
  8. Мельникова А. С. «Псковские монеты XV в.» Нумизматика и Эпиграфика Том IV 1963 г. с. 224—225(рос.)
  9. Псковские летописи, вып. II, М., 1955, стр. 39(рос.)
  10. В. Л. Янин. «Алтын и его место в русских денежных системах в XIV—XV вв.» — КСИИМК, 66, 1956(рос.)
  11. Мельникова А. С. «Псковские монеты XV в.» Нумизматика и Эпиграфика Том IV 1963 г. с. 225(рос.)
  12. Ю. А. Сергеева // Монеты независимого Пскова (XV – начало XVI в.)(рос.)
  13. В. Л. Янин. «Алтын и его место в русских денежных системах в XIV—XV вв.» — КСИИМК, 96, 1956(рос.)
  14. П.Г. Гайдуков Псковские монеты XV в. Изд.: ДВНК: Москва, 2002 г. С.169-173.(рос.)
  15. Д. Н. Чудовский, «Новгородки» (Киев, 1887).(рос.)
  16. П.Г. Гайдуков Псковские монеты XV в. Изд.: ДВНК: Москва, 2002 г. С.169-173.(рос.)
  17. Гайдуков П.Г. "Младшие монетные номиналы средневековой Руси. Четверетцы, полушки и пула конца XIV-XVII в." // АИППЗ. Псков, 2001(рос.)
  18. Гайдуков П.Г. Псковские четвертцы // АИППЗ. Псков, 2001(рос.)

ДжерелаРедагувати