Відкрити головне меню

Грошова реформа Олени Глинської

Грошова реформа 1535 року - 20 березня 1535 року введено у Великому князівстві Московському єдину монетну систему.

По ній право на ходіння мали тільки нові срібні монети - копійка, дєньга і полушка, відлиті на государевому монетному дворі.

ПередумовиРедагувати

Вже в останні роки правління Василя ΙΙΙ різноманітність монет, що використовувались на Русі, загрожувала вилитися в справжню катастрофу. Процвітали обріз і підміна. Укладати торговельні угоди ставало все важче. Почастішали страти фальшивомонетників.

Також однією з безпосередніх причини, що обумовили проведення реформи саме в 1530-ті роки, була необхідність ліквідувати дефіцит державного бюджету, що утворився в результаті активної зовнішньої політики Василя III. Значних коштів потребувало також зміцнення південноросійських кордонів.

ПроведенняРедагувати

Реформа була розпочата 20 березня 1535 року. Старі гроші були заборонені. Була введена єдина монетна система. Нові монети карбувались зі срібла. Це були копійка, що з'явилася вперше і отримала свою назву через зображуваного на ній вершника зі списом, дєньга та полушка. Реформа включала випуск грошей «за новою стопою», тобто з новою характеристикою статутної ваги монет даного випуску, що визначається кількістю монет одного номіналу з певної кількості металу. За основу стопи була взята домонгольська гривня зі срібла вагою 204,756 грама. До реформи 1535-1538гг. з цієї кількості срібла карбували 2,6 руб., або 260 новгородських грошей. У результаті реформи з цієї кількості срібла стали карбувати 3 руб., що природно, вело до зниження ваги монети і її здешевлення. Досить велика кількість скарбів періоду 1530-х років знаходять з великим вмістом дореформених монет і злитків срібла, що могло б говорити про звичайну реакцію населення під час проведення монетної реформи - прагнення приховати старі, звичні гроші, які здаються надійнішими та ціннішими нових.

НаслідкиРедагувати

Створення копійки-новгородки визначило десятковий лад московської лічильно-грошової системи, заклавши основу для побудови в майбутньому російської десяткової монетної системи.

Протягом XVI ст. поступово стиралися пережитки місцевого грошового рахунку. Новгород поступово відмовляється від рахунку на 216 грошей в рублі і 14 в гривні і починає звикати до московського рахунку на дєньгу, алтин та двухсотдєнєжний рубль.

Після Грозного і його сина Федора Івановича менш вигідна по більшій витраті праці карбування монет двох менших номіналів часто припинялася на довгі роки, тоді як випуск копійок не зупинявся ні при одному правителі. Однак, аж до початку XVIII ст. народ і державні установи визнавали тільки старовинний московський рахунок на дєньгу, ніколи не згадуючи копійку-новгородку як лічильну величину. За гроші йшов все той же рахунковий алтин в 6 дєньги (тобто в 3 копійки); 33 алтини і 2 дєньги складали рахунковий двухсотдєнеєжний рубль.

Фракції рахункового рубля - полтіна, напівполтіна і гривня - загалом у грошовому рахунку не брали участь, однак зберігалися як приватні, допоміжні поняття, які давали можливість іноді простіше висловити ту чи іншу суму без допомоги алтин і дєньги. Вживання старого "Алтинного" рахунку заглушало струнку десяткову природу рахункового рубля.

Деякі, втім досить плутані, повідомлення псковських літописів дозволяють визнати, що там існував свій особливий грошовий рахунок, що відрізнявся і від московського й від новгородського по «ємності» гривні. Але псковський первісний рубль при тісних економічних зв'язках Пскова і Новгорода навряд чи міг бути відмінним від новгородського.

ЗначенняРедагувати

Проведення грошової реформи Оленою Глинською мало найважливіше значення для подальшого розвитку Великого князівства Московського. У результаті реформи була створена єдина система грошового обігу. Протягом наступних століть вона зазнала різних змін, але в цілому зберігала єдність і стійкість. Це стало об'єктивним позитивним чинником політичного і економічного розвитку майбутньої Російської держави. У результаті реформи були остаточно уніфіковані грошові системи раніше економічно мало пов'язаних областей, перш за все Новгорода і Москви. Це дозволило значно успішніше розвиватися загальноросійській економіці, особливо в середині XVI століття.

Випуск монет був сконцентрований в руках держави. Таким чином, введення державної монополії стало основою створення стійкого випуску монет. Це дозволило отримувати додатковий дохід, що використовувався для погашення екстрених витрат, зокрема, будівництва фортець в 1530-ті роки та фінансування численних військових операцій в другій половині XVI століття.


Див. такожРедагувати