Відкрити головне меню

Молдавська Радянська Соціалістична Республіка

одна з республік СРСР
Молдавська Радянська Соціалістична Республіка
Молдавская Советская Социалистическая Республика
Република Советикэ Сочиалистэ Молдовеняскэ
(1940–1941) – (1944–1991)
Прапор Герб
Прапор Герб
Гімн
Гімн Молдавської РСР
Розташування МРСР
Столиця Кишинів
Мови молдовська, російська
Форма правління Радянська республіка
Історія
 - Засновано 2 серпня 1940
 - Ліквідовано 27 серпня 1991
Площа 33 700 км2
Населення
 -  4 337 000 осіб
     Густота 128,7 осіб/км² 
Попередник
Наступник
Flag of the Moldavian ASSR (1925-1932).svg Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка
Flag of Romania.svg Губернаторство Бессарабія
Flag of Romania.svg Трансністрія
Flag of Romania.svg Губернаторство Буковина
Губернаторство Бессарабія Flag of Romania.svg
Трансністрія Flag of Romania.svg
Губернаторство Буковина Flag of Romania.svg
Молдова Flag of Moldova.svg
Придністровська Молдавська Республіка Flag of Transnistria (state).svg
Орден ЛенінаОрден Жовтневої РеволюціїОрден Дружби народів
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Молдавська Радянська Соціалістична Республіка

Молда́вська Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (молд./рум. Република Советикэ Сочиалистэ Молдовеняскэ; рос. Молда́вская Сове́тская Социалисти́ческая Респу́блика) — державне утворення, що існувало в 19401991, одна з республік СРСР. Столиця республіки — Кишинів.

Станом на 1987 поділялась на 40 адміністративних районів, 21 місто і 48 смт.

23 червня 1990 Молдавська РСР проголосила свій суверенітет, а 27 серпня 1991 — державну незалежність.

Історія утворенняРедагувати

 
Першопочаткова територія Республики у 1940 році, без жодиних північних та південних частин сучасної Республіки Молдова, але з частинами півночі Буджака

23 серпня 1939 підписаний Пакт Молотова — Ріббентропа — договір про ненапад між Третім Рейхом і СРСР. У секретному додатковому протоколі до цього договору розмежовувалися сфери впливу у Східній Європі і, зокрема, підкреслювався інтерес СРСР до Бессарабії.

26 і 27 червня 1940 уряд СРСР направив уряду Румунії дві ноти, в яких пропонувалося повернути Бессарабію Радянському Союзу. Коронна рада Румунії вимушена згодитися з радянськими вимогами. У ноті від 28 червня 1940 уряд Румунії згодився з пропозицією про передачу Бессарабії, а також з порядком і термінами виведення своїх військ і адміністрації. Цього ж дня, 28 червня, в Бессарабію були введені частини Червоної Армії.

2 серпня 1940 на VII сесії Верховної Ради СРСР прийнятий Закон про утворення союзної Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки.

До складу Молдавської РСР були включені: Кишинів, 6 з 9 повітів Бессарабії (Бєльцький, Бендерський, Кагульський, Кишинівський, Оргєєвський, Сорокський), а також Тирасполь і 6 з 14 районів колишньої Молдавской АРСР (Григоріопольський, Дубоссарський, Каменський, Рибницький, Слободзейський, Тираспольський). Решта районів МАРСР, а також Акерманський, Ізмаїльський та Хотинський повіти Бессарабії відійшли до Української РСР.

У листопаді 1940 змінений кордон між МРСР і УРСР. До Української РСР відійшов 61 населений пункт з 55 000 населенням (46 населених пунктів Бендерського повіту, 1 населений пункт Кагульського повіту, 14 населених пунктів колишніх районів МАРСР). До Молдавської РСР відішли 96 населених пунктів з 203 000 населенням (76 населених пунктів Хотинського повіту, 6 — Ізмаїльського і 14 Акерманського повітів). Ці зміни мотивувалися тим, що в населених пунктах, переданих Молдавській РСР, переважало молдовське населення, а в переданих Українській РСР — українське, болгарське та зросійщене населення.

В результаті територія МРСР склала 33 700 км², населення — 2,7 млн осіб, з яких 70 % складали молдовани.

Дивись також: Молдова у Другій світовій війні

ЕкономікаРедагувати

ПромисловістьРедагувати

За роки радянської влади великий розвиток в економіці республіки отримали електроенергетика, машинобудування, легка промисловість, виробництво будівельних матеріалів.

Основа електроенергетики — теплові електростанції: Молдовська ГРЕС, Кишинівська ТЕЦ і Бєльцька ТЕЦ і інші, Дубоссарська ГЕС (на річці Дністер).

Провідна галузь промисловості — харчосмакова (виноробна, плодоовочеконсервна, цукрова, борошномельно-круп'яна, олійницька, у тому числі виробництво рожевої, шавлієвої, м'ятної, лавандової олії для парфумерної та кондитерської промисловості, тютюнова та інші).

Великі центри: Кишинів, Тирасполь, Бєльці, Бендери. Переробна чорна металургія (Рибниця). З галузей машинобудування були найрозвиненіші електротехнічна (у тому числі трансформатори, електродвигуни, побутові холодильники та пральні машини), приладобудівна промисловість (виробництво лічильних машин та іншого), сільськогосподарське машинобудування (у тому числі садово-городні машини), тракторобудування — головним чином у Кишиневі, Тирасполі, Бельцях, Бендерах. Легка промисловість (килими та килимові вироби, шкіряне взуття, трикотажні, швейні вироби, натуральний шовк та інше).

Розвивалися хімічна (виробництво лаків, фарб, штучних шкір і гумотехнічних виробів), мікробіологічна промисловість. Виробництво будматеріалів, скляна промисловість, деревообробка.

Сільське господарствоРедагувати

У 1987 в республіці налічувалося 489 радгоспів і 372 колгоспа. Сільськогосподарські угіддя становили 2,6 мільйонів га, з них рілля — 1,8 мільйона га. Площа виноградних насаджень 205 тисяч га, плодово-ягідних 208 тисяч га. Посівні площі зернових культур (пшениця, кукурудза, ячмінь) 707 тисяч га (1986 рік), валовий збір зерна 2044 тисяч тонн.

Найважливіші галузі сільського господарства — виноградарство і плодівництво. Валовий збір винограду — 1222 тисяч тонн у 1986 році, плодів і ягід — 1202 тисяч тонн.

Вирощували технічні (соняшник, цукрові буряки, тютюн, ефірно-олійні) культури. Овочівництво.

Тваринництво, головним чином молочно-м'ясного напряму. Поголів'я (на 1987 рік, у млн голів): велика рогата худоба — 1,2 (у тому числі корів — 0,4), свиней — 1,9, овець і кіз — 1,2.

ТранспортРедагувати

Основні види транспорту — залізничний і автомобільний. Експлуатаційна довжина (на 1986 рік):

Судноплавство по Дністру і Пруту.

Керівники Молдавської РСРРедагувати

Цікаво, що всі керівники Молдавської РСР — лідери її Компартії, в 1940-1989, мали відношення до України, народилися на території її губерній й областей. Тільки останній керманич радянської Молдавії, Петро Лучинський (майбутній президент незалежної Молдови), був родом із Бессарабії.

ПосиланняРедагувати

Див. такожРедагувати