Адміністративний поділ СРСР
опис структури
Загальна площа території СРСР станом на серпень 1991 року становила 22,4 млн км².
Загальна структураРедагувати
Стаття 70 Конституції СРСР 1977 року[1] свідчила:
Союз Радянських Соціалістичних Республік — єдина союзна багатонаціональна держава, утворена на основі принципу соціалістичного федералізму, в результаті вільного самовизначення націй і добровільного об'єднання рівноправних Радянських Соціалістичних Республік. СРСР уособлює державну єдність радянського народу, згуртовує всі нації і народності з метою спільного будівництва комунізму.
Таким чином, СРСР складався з союзних Радянських Соціалістичних Республік, які, в свою чергу, мали різноманітний адміністративно-територіальний поділ.
Великі республіки ділилися на області. Латвійська, Литовська, Естонська, Молдавська і Вірменська РСР станом на 1985 рік обласного поділу не мали.
До складу найбільшої за територією союзної республікі — РРФСР, також входили краї, а до складу країв — автономні області. До складу областей і країв РРФСР також входили національні округи (згодом іменувалися автономними округами).
До складу деяких союзних республік (РРФСР, Українська РСР, Грузинська РСР, Азербайджанська РСР, Узбецька РСР, Таджицька РСР) у різний час входили Автономні Радянські Соціалістичні Республіки (АРСР) і автономні області.
Всі вищевказані адміністративно-територіальні одиниці ділилися на райони і міста обласного, крайового і республіканського підпорядкування.
| На момент розпаду (фактично у часі — з 1956 по 1991 роки) у Радянський Союз входили 15 союзних Радянських Соціалістичних Республік (РСР): | ||||
|---|---|---|---|---|
| Прапор | Республіка назва (Роки існування) |
Столиця | ||
| 1 | .svg) |
Азербайджанська Радянська Соціалістична Республіка азерб. Azərbaycan Sovet Sosialist Respublikası (1920—1991) |
Баку | |
| 2 | .svg) |
Вірменська Радянська Соціалістична Республіка вірм. Հայկական Սովետական Սոցիալիստական Հանրապետություն (1920—1991) |
Єреван | |
| 3 | .svg) |
Білоруська Радянська Соціалістична Республіка біл. Беларуская Савецкая Сацыялістычная Рэспубліка (1919—1991) |
Мінськ | |
| 4 | .svg) |
Грузинська Радянська Соціалістична Республіка груз. საქართველოს საბჭოთა სოციალისტური რესპუბლიკა (1921—1991) |
Тбілісі | |
| 5 |  |
Казахська Радянська Соціалістична Республіка каз. Қазақ Кеңестік Социалистік Республикасы (1936—1991) |
Алма-Ата | |
| 6 |  |
Киргизька Радянська Соціалістична Республіка кирг. Кыргыз Советтик Социалистик Республикасы (1936—1991) |
Фрунзе | |
| 7 | .svg) |
Латвійська Радянська Соціалістична Республіка латис. Latvijas Padomju Sociālistiskā Republika (1940—1990) |
Рига | |
| 8 | .svg) |
Литовська Радянська Соціалістична Республіка лит. Lietuvos Tarybų Socialistinė Respublika (1940—1991) |
Вільнюс | |
| 9 | .svg) |
Молдавська Радянська Соціалістична Республіка рум. Република Советикэ Сочиалистэ Молдовеняскэ (1940—1991) |
Кишинів | |
| 10 | .svg) |
Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка рос. Российская Советская Федеративная Социалистическая Республика (1917—1991) |
Москва | |
| 11 |  |
Таджицька Радянська Соціалістична Республіка тадж. Республикаи Советии Социалистии Тоҷикистон (1929—1991) |
Душанбе | |
| 12 | .svg) |
Туркменська Радянська Соціалістична Республіка туркм. Türkmenistan Sowet Sotsialistic Respublicasy (1924—1991) |
Ашгабад | |
| 13 | .svg) |
Узбецька Радянська Соціалістична Республіка узб. Ўзбекистон Совет Социалистик Республикаси (1924—1991) |
Ташкент | |
| 14 |  |
Українська Радянська Соціалістична Республіка (1919—1991) |
Київ | |
| 15 | .svg) |
Естонська Радянська Соціалістична Республіка ест. Eesti Nõukogude Sotsialistlik Vabariik (1940—1991) |
Таллінн | |
.svg)
ІсторіяРедагувати
Адміністративний поділ на 1926 рікРедагувати
| № | Прапор | Радянська Республіка назва (Роки життя) |
Площа (км²) |
Населення 1 січня 1926 |
Столиця | Склад | Докладніше |
| 1 | .svg)
|
Радянська Соціалістична Республіка Білорусь (1919–1991) |
150000 | 4983240 | Мінськ | 12 округів | докладніше |
| 2 | 
|
Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка (1922–1936) |
186100 | 5861600 | Тбілісі | 4 РСР, 2 АРСР, 2 АО | докладніше |
| 3 | .svg)
|
Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка (1917–1991) |
19946900 | 100623000 | Москва | 9 АРСР, 12 АО, 6 країв, 49 областей | докладніше |
| 4 | .svg)
|
Туркменська Соціалістична Радянська Республіка (1924–1991) |
488100 | 998000 | Полторацьк | — | докладніше |
| 5 | .svg)
|
Узбецька Радянська Соціалістична Республіка (1924–1991) |
425600 | 5270200 | Самарканд | 1 АРСР | докладніше |
| 6 | .svg)
|
Українська Соціалістична Радянська Республіка (1919–1991) |
452000 | 29018187 | Харків | 40 округ | докладніше |
|
|
Союз Радянських Соціалістичних Республік (1923–1991) |
21648700 | 147013600 | Москва | 6 республік СРСР, 4 РСР, 12 АРСР, 14 АО, 52 округи УРСР та БРСР |
Площа радянських республік на 1926 рік подана приблизно.
27 жовтня 1924 року створені Туркменська РСР (столиця — Полторацьк) та Узбецька РСР (столиця — Самарканд)
5 грудня 1929 року створена Таджицька РСР (столиця — Сталінабад)
5 грудня 1936 року (час ухвалення нової Конституції СРСР) створені Казахська РСР (столиця — Алма-Ата), Киргизька РСР (столиця — Фрунзе), ЗРФСР було скасовано і кожна з трьох радянських республік, що утворювали ЗРФСР (Грузинська РСР, Азербайджанська РСР, Вірменська РСР), набула членства в СРСР.
Адміністративний поділ на 1939 рікРедагувати
| № | Прапор | Радянська Республіка назва (Роки існування) |
Площа (км²) |
Населення 1 січня 1939 |
Столиця | Склад | Докладніше |
| 1 | .svg)
|
Азербайджанська Радянська Соціалістична Республіка (1920–1991) |
86600 | 3205150 | Баку | 1 АРСР, 1 АО | докладніше |
| 2 | .svg)
|
Білоруська Радянська Соціалістична Республіка (1919–1991) |
150000 | 5568994 | Мінськ | 5 областей | докладніше |
| 3 | .svg)
|
Вірменська Радянська Соціалістична Республіка (1920–1991) |
29800 | 1282338 | Єреван | 37 районів | докладніше |
| 4 | .svg)
|
Грузинська Радянська Соціалістична Республіка (1921—1991) |
69700 | 3540023 | Тбілісі | 2 АРСР, 1 АО | докладніше |
| 5 | .svg)
|
Казахська Радянська Соціалістична Республіка (1936–1991) |
2717300 | 6151102 | Алма-Ата | 11 областей | докладніше |
| 6 | 
|
Киргизька Радянська Соціалістична Республіка (1936–1991) |
198500 | 1458213 | Фрунзе | 5 областей | докладніше |
| 7 | .svg)
|
Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка (1917–1991) |
17075400 | 109397463 | Москва | 17 АРСР, 6 АО, 7 національних округів, 6 країв, 35 областей | докладніше |
| 8 | .svg)
|
Таджицька Радянська Соціалістична Республіка (1929–1991) |
143100 | 1484440 | Сталінабад | 1 АО, 4 області | докладніше |
| 9 | .svg)
|
Туркменська Радянська Соціалістична Республіка (1924–1991) |
488100 | 1251883 | Ашгабад | 6 областей | докладніше |
| 10 | .svg)
|
Узбецька Радянська Соціалістична Республіка (1924–1991) |
447400 | 6217269 | Ташкент | 1 АРСР, 5 областей | докладніше |
| 11 | .svg)
|
Українська Радянська Соціалістична Республіка (1919–1991) |
452000 | 30946218 | Київ | 1 АРСР, 15 областей | докладніше |
|
|
Союз Радянських Соціалістичних Республік (1923–1991) |
22403000 | 170557093 | Москва | 11 республік, 20 АРСР, 8 автономних областей, 7 національних округів, 6 країв, 86 областей |
У 1940 році створені Естонська РСР, Карело-Фінська РСР (ліквідована у 1956 році), Латвійська РСР, Литовська РСР та Молдавська РСР.
Адміністративний поділ на 1987 рікРедагувати
| № | Прапор | Радянська Республіка назва (Роки існування) |
Площа (км²) |
Населення 1 січня 1987 |
Столиця | Склад | Докладніше |
| 1 |
|
Азербайджанська Радянська Соціалістична Республіка (1920–1991) |
86600 | 6811000 | Баку | 1 АРСР, 1 АО, 61 район | докладніше |
| 2 |
|
Білоруська Радянська Соціалістична Республіка (1919–1991) біл. Беларуская Савецкая Сацыялістычная Рэспубліка |
207600 | 10078000 | Мінськ | 6 областей | докладніше |
| 3 |
|
Вірменська Радянська Соціалістична Республіка (1920–1991) |
29800 | 3412000 | Єреван | 37 районів | докладніше |
| 4 |
|
Грузинська Радянська Соціалістична Республіка (1921—1991) |
69700 | 5266000 | Тбілісі | 2 АРСР, 1 АО, 65 районів | докладніше |
| 5 |
|
Естонська Радянська Соціалістична Республіка (1940–1991) |
45100 | 1556000 | Таллінн | 15 районів | докладніше |
| 6 |
|
Казахська Радянська Соціалістична Республіка (1936–1991) |
2717300 | 16244000 | Алма-Ата | 19 областей | докладніше |
| 7 |
|
Киргизька Радянська Соціалістична Республіка (1936–1991) |
198500 | 4143000 | Фрунзе | 4 області, 9 районів | докладніше |
| 8 |
|
Латвійська Радянська Соціалістична Республіка (1940–1990) |
64589 | 2647000 | Рига | 26 районів | докладніше |
| 9 |
|
Литовська Радянська Соціалістична Республіка (1940–1991) |
65200 | 3641000 | Вільнюс | 44 райони | докладніше |
| 10 |
|
Молдавська Радянська Соціалістична Республіка (1940–1991) |
33843 | 4185000 | Кишинів | 40 районів | докладніше |
| 11 |
|
Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка (1917–1991) |
17075400 | 145311000 | Москва | 16 АРСР, 5 АО, 10 автономних округів, 6 країв, 49 областей | докладніше |
| 12 |
|
Таджицька Радянська Соціалістична Республіка (1929–1991) |
143100 | 4807000 | Душанбе | 1 АО, 3 області, 8 районів | докладніше |
| 13 |
|
Туркменська Радянська Соціалістична Республіка (1924–1991) |
488100 | 3361000 | Ашгабад | 5 областей | докладніше |
| 14 |
|
Узбецька Радянська Соціалістична Республіка (1924–1991) |
447400 | 19026000 | Ташкент | 1 АРСР, 12 областей | докладніше |
| 15 |
|
Українська Радянська Соціалістична Республіка (1919–1991) |
603628 | 51201000 | Київ | 25 областей | докладніше |
|
Союз Радянських Соціалістичних Республік (1923–1991) |
22403000 | 281689000 | Москва | 15 республік, 20 АРСР, 8 АО, 10 автономних округів, 6 країв, 123 області, 3 255 районів |
Хронологія розширення території та змін адміністративного поділуРедагувати
До складу СРСР увійшли:
- за Договором про утворення СРСР 30 грудня 1922 року) — РРФСР, Українська РСР, Білоруська РСР, Закавказька Радянська Федеративна Соціалістична Республіка;
- 1924 — Узбецька РСР, Туркменська РСР (утворені з Туркестанської АРСР, що входила до складу РРФСР);
- 1929 — Таджицька РСР (утворена з Таджицької АРСР, що входила до складу Узбецької РСР);
- 1936 — Казахська РСР, Киргизька РСР (утворені з Казахської АРСР і Киргизької АРСР, що входили до складу РРФСР); Грузинська РСР, Азербайджанська РСР, Вірменська РСР (входили до складу ЗСФСР, скасованої в цьому ж році);
- 1939 — до складу УРСР були приєднані західні області з 7 мільйонами мешканців.
- 1940 — Молдавська РСР (утворена з частини Молдавської АРСР, що входила до складу УРСР, і частини території, переданої СРСР Румунією), Латвійська РСР, Литовська РСР, Естонська РСР (колишні незалежні Латвія, Литва та Естонія) і Карело-Фінська РСР (утворена з Карельської АРСР, що входила до складу РРФСР і частини території Фінляндії, приєднаної після Радянсько-фінської війни); до складу УРСР увійшли Чернівецька і Аккерманська області, утворені з частин переданої Румунією території.
- 1944 — до складу РРФСР увійшла Тувинська АО (до цього — незалежна Тувинська Народна Республіка).
- 1945 — до складу РРФСР увійшла Калінінградська область (до цього — Східна Пруссія), а до складу УРСР — Закарпатська область, передана Чехословаччиною.
- 1946 — в результаті Другої світової війни до складу РРФСР увійшли південна частина острова Сахалін і Курильські острови, які раніше належали Японії.
- 1954 — зі складу РРФСР до складу УРСР перейшла Кримська область.
- У 1956 році Карело-Фінська РСР була скасована, а її територія знову включена до складу РРФСР як Карельська АРСР.
- 6 вересня 1991 року Верховна рада СРСР визнала незалежність Латвії, Литви та Естонії.
Див. такожРедагувати
- Зміни адміністративно-територіального поділу СРСР
- Зміни адміністративно-територіального поділу РРФСР
- Історичний територіальний поділ України
- Губернії Російської Імперії
- Адміністративний поділ Росії
- Округи України 1923 — 1932 років
- Область (СРСР)
Для інформації про історію колишніх радянських республік див. сюди: Росія, Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Естонія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Латвія, Литва, Молдова, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Україна.
ПосиланняРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Конституція СРСР 1977 року (у редакції 1990 року). [Архівовано 23 травня 2010 у Wayback Machine.]Глава 8 [Архівовано 23 травня 2010 у Wayback Machine.]