Пятов Андрій Валерійович
Андрі́й Вале́рійович Пятов (нар. 28 червня 1984, Кіровоград, Українська РСР, СРСР) — український футболіст, багаторічний воротар донецького «Шахтаря». За збірну України зіграв 102 матчі (4-й показник загалом та 1-й серед воротарів). Заслужений майстер спорту України з футболу (2009). Десятиразовий Чемпіон України, восьмиразовий переможець Кубка України, семиразовий переможець Суперкубка України. Володар Кубку УЄФА 2008/09. Футболіст року в Україні за опитуванням газети «Команда» у 2010 році.
 | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Андрій Валерійович Пятов | |||||||||||||||||
| Народження | 28 червня 1984[1][2][3] (40 років) | |||||||||||||||||
| Кіровоград, Українська РСР, СРСР | ||||||||||||||||||
| Зріст | 190 см | |||||||||||||||||
| Вага | 90 кг | |||||||||||||||||
| Громадянство |  Україна
| |||||||||||||||||
| Позиція | воротар | |||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Національна збірна** | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||
|
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||
Клубна кар'єра
ред.Ворскла
ред.Почав грати у полтавській «Ворсклі» у 2001 році. Але спочатку полтавський клуб випробовував його у своєму фарм-клубі — «Ворскла-2». Там він грав до 2004 року, зігравши 56 ігор і пропустивши 91 м'яч. У 2005 році зіграв за основу. Всього за першу команду «Ворскли» зіграв 42 матчі й пропустив 40 голів. А у 2006 році покинув полтавців.
Шахтар
ред.У «Шахтарі» з 13 грудня 2006 року. Перейшов туди за 6 млн гривень. Але «Шахтар» дозволив гравцю залишитися до кінця сезону 2006/2007 у своєму минулому клубі на правах оренди. У наступному сезоні Андрій переміг у конкуренції з Богданом Шустом. У 2009 році конкуренція в нього зросла. Це сталося після підсилення складу команди Худжамовом, який досягав свого розквіту. Після нової боротьби Пятов знову зберіг місце у складі. Разом з «Шахтарем» переміг у Кубку УЄФА. У матчі проти «Чорноморця» зіграв свою соту гру за «Шахтар». У 2011—2012 роках повністю програвав Олександру Рибці на своїй позиції й втратив місце в основі. Але після дискваліфікації Олександра сильно закріпився там. Уже в сезоні 2015/2016 Андрій був на 2-му місці серед воротарів, що відбивають пенальті.
На початку сезону 2018/2019 допустив три грубих помилки у матчах з київським «Динамо» (Суперкубок, Прем'єр-Ліга) та «Гоффенгаймом» (Ліга Чемпіонів), які призвели до трьох голів у ворота «Шахтаря»[4].
Збірна України
ред.Молодіжна збірна
ред.У 2004—2006 роках захищав кольори збірної України до 21 року. Там він провів 20 матчів і пропустив 22 м'ячі.
Чемпіонат світу 2006
ред.Увійшов до складу національної збірної України на Чемпіонаті світу 2006 року, що проходив у Німеччині. Разом з ним на турнірі були воротарі Олександр Шовковський і Богдан Шуст. Але на полі Андрій жодного разу не з'явився. Став чвертьфіналістом чемпіонату.
Відбір на Євро-2008
ред.Пятов не був основним воротарем збірної у 2008 році. Увесь час матчі відбору на Євро-2008 проводив Олександр Шовковський. Але на матч проти збірної Фарерських островів тренер довірив Андрію зіграти й Пятов відстояв матч на нуль. А також зіграв у матчі проти збірної Франції, проте Україна не змогла кваліфікуватися на турнір.
Відбір на Чемпіонат світу 2010
ред.Зіграв перший відбірковий матч збірної, проти збірної Білорусі, який відстояв на нуль. Провів наступні матчі проти збірних Казахстану, Хорватії, Англії і Андорри. Лише матч-відповідь проти збірної Казахстану провів Станіслав Богуш. Грав у плей-оф відбору. Перший матч проти збірної Греції відстояв на нуль, а в наступному матчі пропустив гол і України не кваліфікувалася.
Євро-2012
ред.Перед Євро-2012 в Україні й Польщі, Україна почала втрачати своїх воротарів. Травм зазнали Андрій Дикань і Олександр Шовковський, а Олександра Рибку було дискваліфіковано. Тому до складу збірної України, на домашньому Євро, потрапили Пятов, Олександр Горяїнов і Максим Коваль. Та Україна вилетіла з турніру, посівши 3-тє місце в групі. 13 листопада 2012 року стало відомо, що Андрій Пятов був призначений на один товариський матч тренером воротарів національної збірної України з футболу[5].
Відбір на Чемпіонат світу 2014
ред.Зіграв усі матчі відбору на Чемпіонат Світу 2014. Став учасником матчу проти збірної Сан-Марино, в якому Україна здобула свою найбільшу перемогу. Грав у матчі плей-оф проти збірної Франції. У першому матчі Андрій зробив сухий матч, але в наступному українці не втримали перевагу й не кваліфікувалися на турнір.
Відбір на Євро-2016
ред.Зіграв усі матчі відбору. Україна не змогла вийти на Євро-2016 з групи. В останньому матчі групового етапу відбив пенальті від Сеска Фабрегаса, але й пропустив один м'яч. Провів два матчі плей-оф зі збірною Словенії, в яких зробив дуже багато сейвів і дуже швидко реагував на удари.
Євро-2016
ред.Зіграв усі матчі збірної на Чемпіонаті Європи 2016 року. Після перших двох турів став лідером чемпіонату за кількістю сейвів, зігравши матчі проти збірних Німеччини і Північної Ірландії. В обох пропустив по 2 м'ячі. Після них Україна покинула Євро.
Відбір на Чемпіонат світу 2022
ред.Зіграв 4 матчі на відборі ЧС-2022 проти збірних Казахстану, Франції, Фінляндії та Боснії в кожній грі пропустив.
Ліга націй
ред.11 червня 2022 року у матчі Україна - Вірменія у рамках групового етапу Ліги Націй провів свій останній матч за національну збірну України.
Досягнення
ред.Командні
ред.- Чемпіон України (11): 2007/08, 2009/10, 2010/11, 2011/12, 2012/13, 2013/14, 2016/17, 2017/18, 2018/19, 2019/20, 2022/23
- Володар Кубка України (8): 2007/08, 2010/11, 2011/12, 2012/13, 2015/16, 2016/17, 2017/18, 2018/19
- Володар Суперкубка України (8): 2008, 2010, 2012, 2013, 2014, 2015, 2017, 2021
- Володар Кубка УЄФА 2008/09
- Фіналіст Суперкубку УЄФА 2009
- Віцечемпіон молодіжного чемпіонату Європи U-21 2006
- Чвертьфіналіст Ліги Чемпіонів 2010—2011
- Півфіналіст Ліги Європи 2015—2016 та Ліги Європи 2019—2020
Індивідуальні
ред.- Найкращий воротар України: 2007, 2008, 2009, 2010, 2012, 2013, 2016, 2019
- Футболіст року в чемпіонаті України (за версією газети «Команда»): 2010
- Найкращі воротарі світу (у 2011 році) — 33 місце (версія «Bleacher Report»)[6]
- Член Клубу Євгена Рудакова: 166 матчів на «0».
Рекорди
ред.- Автор найбільш тривалої сухої серії в історії національної збірної України — 752 хвилини[7].
- Автор рекорду серед воротарів українських клубів в єврокубках за відбитими пенальті — 5[8]
- Рекордсмен серед голкіперів України національної збірної України за кількістю сухих матчів.
Державні нагороди
ред.- Кавалер ордена «За мужність» II ступеня (2009 рік)[9]
- Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2006 рік)[10].
- Відзнака «Іменна вогнепальна зброя» (21 листопада 2015) — за досягнення високих спортивних результатів, вагомий внесок у розвиток вітчизняного футболу, піднесення міжнародного авторитету Української держави[11]
Статистика виступів
ред.Станом на 4 червня 2023
| Сезон | Клуб | Ліга | Чемпіонат | Кубок / Суперкубок | Єврокубки | Збірна | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | |||
| 2000/01 | «Ворскла-2» (Полтава) | Друга ліга | 1 | −3 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| 2001/02 | «Ворскла-2» (Полтава) | Друга ліга | 16 | −24 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| 2002/03 | «Ворскла-2» (Полтава) | Друга ліга | 15 | −26 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| 2002/03 | «Ворскла» (Полтава) | Вища ліга | 1 | −1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| 2003/04 | «Ворскла-Нафтогаз» (Полтава) | Вища ліга | 0 | 0 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| 2003/04 | «Ворскла-2» (Полтава) | Друга ліга | 22 | −35 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| 2004/05 | «Ворскла-2» (Полтава) | Друга ліга | 2 | −3 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| 2004/05 | «Ворскла-Нафтогаз» (Полтава) | Вища ліга | 1 | −2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| 2005/06 | «Ворскла» (Полтава) | Вища ліга | 11 | −10 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| 2006/07 | «Ворскла» (Полтава) | Вища ліга | 30 | −28 | 1 | −2 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| 2007/08 | «Шахтар» (Донецьк) | Вища ліга | 23 | −16 | 5 | −4 | 10 | −14 | 5 | −4 |
| 2008/09 | «Шахтар» (Донецьк) | Вища ліга | 24 | −11 | 3 | −1 | 17 | −14 | 6 | −5 |
| 2009/10 | «Шахтар» (Донецьк) | Вища ліга | 27 | −14 | 3 | −3 | 12 | −9 | 7 | −3 |
| 2010/11 | «Шахтар» (Донецьк) | Вища ліга | 29 | −15 | 3 | −2 | 10 | −14 | 6 | −12 |
| 2011/12 | «Шахтар» (Донецьк) | Прем'єр-ліга | 10 | −6 | 5 | −7 | 0 | 0 | 5 | −6 |
| 2012/13 | «Шахтар» (Донецьк) | Прем'єр-ліга | 22 | −14 | 5 | −5 | 8 | −13 | 10 | −4 |
| 2013/14 | «Шахтар» (Донецьк) | Прем'єр-ліга | 16 | −11 | 3 | −2 | 8 | −9 | 9 | −4 |
| 2014/15 | «Шахтар» (Донецьк) | Прем'єр-ліга | 15 | −13 | 5 | −2 | 8 | −11 | 7 | −2 |
| 2015/16 | «Шахтар» (Донецьк) | Прем'єр-ліга | 14 | −18 | 2 | −1 | 16 | −21 | 12 | −12 |
| 2016/17 | «Шахтар» (Донецьк) | Прем'єр-ліга | 28 | -19 | 2 | -1 | 10 | -8 | 7 | -6 |
| 2017/18 | «Шахтар» (Донецьк) | Прем'єр-ліга | 31 | -23 | 5 | -4 | 8 | -11 | 7 | -6 |
| 2018/19 | «Шахтар» (Донецьк) | Прем'єр-ліга | 27 | -11 | 3 | -2 | 8 | -22 | 8 | -3 |
| 2019/20 | «Шахтар» (Донецьк) | Прем'єр-ліга | 23 | -18 | 2 | -4 | 12 | -24 | 4 | -3 |
| 2020/21 | «Шахтар» (Донецьк) | Прем'єр-ліга | 4 | -4 | 2 | -4 | 1 | -4 | 4 | -8 |
| 2021/22 | «Шахтар» (Донецьк) | Прем'єр-ліга | 6 | -2 | 2 | 0 | 4 | -2 | 5 | -5 |
| 2022/23 | «Шахтар» (Донецьк) | Прем'єр-ліга | 2 | -2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
За збірну
ред.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Особисте життя
ред.У червні 2005 року одружився з дівчиною Юлією, яка народила йому чотирьох дітей — Дашу (2006), Мілану (2009), Маю (2014) та Лева (2019). Восени 2024 року подружжя розлучилось[12].
Є співзасновником брендингового агентства Андрія Пятова.
10 липня 2013 став співзасновником спортивного медіапроєкту HotSport.ua[13].
Примітки
ред.- ↑ Transfermarkt.de — 2000.
- ↑ BDFA
- ↑ As — Madrid: PRISA, 1967. — ISSN 1888-6671
- ↑ Герой футбольного дня. Андрій П'ятов // UA Футбол. — 2018. — 20 вересня.
- ↑ Пятова призначили тренером воротарів збірної України.[недоступне посилання з липня 2019] uFootball. 13.11.2012.
- ↑ 50 Best Goalkeepers in World Football. Bleacher Report. Архів оригіналу за 1 грудня 2012. Процитовано 25 жовтня 2015.
- ↑ Кіровоградець Андрій П'ятов у збірній України встановив рекорд
- ↑ П'ятов побив рекорд Шовковського у єврокубках
- ↑ Указ Президента України № 349/2009 від 25 травня 2009 року "Про відзначення державними нагородами України гравців і працівників акціонерного товариства «Футбольний клуб „Шахтар“ Донецьк»".
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про відзначення державними нагородами України № 697/2006
- ↑ Указ Президента України від 21 листопада 2015 року № 650/2015 «Про нагородження відзнакою «Іменна вогнепальна зброя»» // Порошенко озброїв футболістів збірної України вогнепальною зброєю перед Євро-2016 (документ), сайт ІнА «Українські Новини», 2016-03-23
- ↑ Легенда збірної України розлучається з дружиною. Хто пішов в суд і що відомо про їхні стосунки. РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 листопада 2024.
- ↑ Андрей Пятов стал соучредителем HotSport.ua [Архівовано 2013-11-03 у Wayback Machine.] (рос.)
Література
ред.- Хохлюк В. Вратари. — Луганськ : «Максим», 2012. — С. 25. — ISBN 978-966-158-934-3.
Посилання
ред.
- Сайт Андрія Пятова (рос.)
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Профіль гравця на офіційному сайті ФК «Шахтар»
- Виступи за збірну на сайті «Футбольная Украина» (рос.)
- Пятов Андрій Валерійович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Пятов Андрій Валерійович на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Пятов Андрій Валерійович на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Пятов Андрій Валерійович на сайті Eu-football.info (англ.)
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Пятов Андрій Валерійович на сайті Soccerbase (англ.)
|
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |