Конья

Конья; тур. Konya
	Основні дані
	37°52′ пн. ш. 32°29′ сх. д. / 37.867° пн. ш. 32.483° сх. д.
Країна	Туреччина
Регіон	Центральна Анатолія
Столиця для	Конійський султанат і Конья
Засновано	700 до н. е.
Площа	39.000 км²
Населення	959.082 (2007)
Висота НРМ	1016 м
Міста-побратими	Хой, Кум, Гянджа, Мултан, Окаяма, Сана, Сараєво, Сілет, Тебриз, Тетово, Верона, Сіань, Баку, Гедареф
Телефонний код	(90) 332
Часовий пояс	UTC+3 (Туреччина)
Номери автомобілів	53
GeoNames	306571
OSM	↑223133 ·R (Конья)
Поштові індекси	42xxx
	Міська влада
Мер міста	Tahir Akyürek
Веб-сторінка	www.konya.bel.tr; www.konya.gov.tr
	Мапа
	Конья у Вікісховищі?

Ко́нья (тур. Konya, османськ. قونیه; , також Іко́нія, Іко́ніум, грец. Ἰκόνιον) — місто в Туреччині в центральній частині Анатолії. Центр однойменної провінції Конья.

Адміністративний поділ Коньї

Місто відоме своєю історією, має велику культурну та релігійну цінність.

Зміст

ІсторіяРедагувати

Догрецький періодРедагувати

Місце було заселене дуже давно. При розкопках за 50 км на південь від міста знайдено поселення Чатал-Гуюк, історія якого тягнеться від 7500 до н. е.

Під назвою Куванна місто входило в Хеттське царство близько 4000 років тому, так само називалося і в Фригії.

Римський та візантійський періодРедагувати

В грецьких документах місто фігурує як Іконіон.

В Біблії Іконіон згадується в Діяннях святих апостолів, з містом пов'язані подорожі Апостола Павла. Вважається батьківщиною св. Параскеви-П'ятниці (III ст.). Також тут народилася Фекла Іконійська.

В часи римського імператора Клавдія місто було передано ветеранам та отримало назву «Клавдіконіум».

Місто належало римській провінції Лікаонії, в грецькі часи місто належало Фригії. Археологічні розкопки в центрі міста (Аладін-тепе) привели до знахідок фригійських виробів приблизно 25 р. н. е., а також предметів, характерних для сусідніх провінцій Галатії, Каппадокії, Пісидії та Памфілії.

Як видно з імператорських монет, Іконіум мав право римської колонії. Іконіум особливо часто згадується в епоху хрестових походів.

СельджукиРедагувати

Музей при гробниці Румі в Коньї

Цей район в 1070х роках зайняли Сельджуки, Конья в період приблизно 1150—1300 стала столицею великої імперії, що включала Іран та Ірак. Могутність сельджукської держави поступово послаблювалась, в той час коли Іконіум був столицею, держава називалась Іконійський султанат, а назва Конья з'явилась через кілька століть. В той час Конья була активним центром як османської, так і перської культури.

В сельджукський період тут жив знаменитий поет та математик Омар Хайям (1048–1131). В XIII столітті тут жив та був похований Мевляна Джалаледдіна Румі, де в 1244 він зустрівся з Шемсом Тебрізі та вони утворили суфійський орден Мевлеві. Румі помер 17 вересня 1273, його мавзолей досі вважається святим місцем та паломники постійно відвідують Конью, на свята дервіші влаштовують у його могили ритуал Сема.

Після монгольського завоювання Конья залишалось центром суфізма, та по всьому сході організовувались ордена дервішів подібно до Мевлеві.

Османська імперіяРедагувати

В османські часи Конья була також центром дервішів та святим містом, куди сходились численні паломники.

21 грудня 1832 р. тут відбулася вирішальна битва між єгиптянами Ібрагіма-паші та османською армією великого візира Решида. Незважаючи на значну перевагу сил османів, вони зазнали повної поразки і сам Решид був важко поранений та потрапив у полон.

ТуреччинаРедагувати

Бібліотека і архів Сельджукського університету

Факультет медицини Сельджукського університету

В 1925 році Ататюрк вирішив, що дервіші заважають модернізації країни, та прийняв укази, по яким діяльність суфійських орденів заборонялась чи різко обмежувалась. Суфійські монастирі були переобладнані в музеї. Мавзолей Румі був також перетворений в музей в 1927.