Рибка Олександр Євгенійович
Олекса́ндр Євге́нійович Ри́бка (нар. 10 квітня 1987, Київ) — український футболіст, воротар «Оболоні».
Олександр Рибка | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Олександр Євгенійович Рибка | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 10 квітня 1987 (37 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Київ, СРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 193 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 92 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | воротар | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | «Оболонь» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Номер | 23 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2000—2002 2002 2002–2003 2004 |
«Динамо» (К) «Зміна-Оболонь» «Київ-Схід» «Відрадний» (Київ) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
В Україні виступав за футбольні клуби «Динамо» (Київ), «Оболонь» та «Шахтар» (Донецьк), а також національну збірну України. На початку 2012 року був відсторонений УЄФА на два роки від будь-яких офіційних матчів за вживання забороненого препарату фуросеміду. Усі апеляції були відхилені.
Клубні виступи
ред.«Динамо»
ред.Вихованець ДЮФШ «Динамо» (Київ). Окрім футболу, у дитинстві грав у хокей, теніс і баскетбол. Олександр навіть став чемпіоном України з баскетболу, коли йому було 11 років. Баскетбол показав найкращі сторони гравця, такі як стрибучість і впевнене хапання м'яча. Гравця помітив тренер динамівської школи Віктор Кащей[1]. Рибка спочатку грав у нападі, потім — у воротах.
У головній команді «Динамо» дебютував у сезоні 2005/06 5 березня 2006 року в матчі Прем'єр-ліги проти маріупольського «Іллічівця», у якому пропустив гол, але кияни перемогли з рахунком 2:1.
26 вересня 2006 року дебютував у єврокубках, вийшовши на заміну у виїзній грі Ліги чемпіонів проти мадридського «Реала», оскільки червону картку отримав Олександр Шовковський. На 90-й хвилині матчу постраждав від зіткнення з іспанським захисником Серхіо Рамосом, але зумів повернутися на поле й дограв поєдинок[2]. Після гри лікарі констатували у гравця струс мозку.
У листопаді 2006 року воротар став головним героєм скандалу: у грі 18-го туру Першої ліги «Динамо-2» — ЦСКА (Київ) на 58-й хвилині під час атаки «армійців» Рибка вибіг на перехоплення м'яча за межі штрафного. Футболіст ЦСКА Сергій Матюк бив по м'ячу ногою, а Рибка намагався вибити його головою. У результаті Матюк потрапив і по м'ячу, і по обличчю воротаря, розсікши його шипами. Після цього Рибка, можливо у стані афекту, почав бити лежачого суперника ногами, за що був відразу вилучений з поля. Потім у справу втрутився головний тренер ЦСКА Юрій Максимов, який ударив Рибку рукою по обличчю[3]. Таким чином Олександр удруге за два місяці потрапив до лікарні зі струсом мозку, а після розгляду справи Контрольно-дисциплінарним комітетом ФФУ отримав 10 матчів дискваліфікації.
«Оболонь»
ред.На початку 2010 року керівництво динамівського клубу вирішило повернути свого воротаря Дениса Бойка, що виступав на умовах оренди в київській «Оболоні». Натомість у зворотному напрямку був відправлений Олександр Рибка[4], який на той момент стабільно потрапляв до заявок на гру лише в дублювальному складі «Динамо».
У новій команді у другій половині сезону 2009—2010 провів 7 ігор, в останній з яких 9 травня 2010 року пропустив 5 голів від донецького «Металурга». Наступний сезон Рибка розпочав як запасний голкіпер «Оболоні», поступившись місцем у воротах новачку команди Олегу Остапенку. Однак, після 9 пропущених м'ячів у чотирьох стартових матчах чемпіонату, Рибка був повернутий в основу де й дограв до кінця сезону.
«Шахтар»
ред.6 червня 2011 року донецький «Шахтар» підписав дворічний контракт із голкіпером Олександром Рибкою, який набув чинності з 1 липня[5]. При цьому сума трансферу не називалася.
Дебютував Олександр у першому ж матчі чемпіонату 10 липня проти своєї колишньої команди[6][7]. Після чого відразу став основним воротарем «гірників», зігравши до кінця року в 19 матчах чемпіонату, а також був основним воротарем у Лізі чемпіонів.
30 січня 2012 року УЄФА дискваліфікувала Олександра від офіційних ігор на 2 роки через знайдену заборонену речовину фуросемід в аналізах на допінг[8]. «Шахтар» подав апеляцію, оскільки вважав це занадто суворим покаранням[9]. 16 березня апеляційний комітет УЄФА відхилив позов футболіста[10]. 18 травня апеляцію відхилив також і Лозаннський суд[11]. 2012 року став чемпіоном України у складі «Шахтаря».
Улітку 2012 року «Шахтар» запропонував Рибці укласти новий контракт на 3 роки, але Рибка відмовився, пояснивши це тим, що у клубі серйозний підбір воротарів, і він навряд чи зможе конкурувати з ними за місце в основі, і в серпні покинув клуб[12].
Період дискваліфікації
ред.У вересні 2012 року, не маючи права підписати до кінця терміну дискваліфікації професіональний контракт, почав тренуватися разом з «Оболоню» для підтримання ігрової форми[13]. Після того, як клуб було розформовано, з початку 2013 року став тренуватися в київському «Арсеналі».
У серпні 2013 року президент «Динамо» Ігор Суркіс дозволив Рибці тренуватися з «Динамо-2»[14], а вже за місяць став тренуватися з основною командою, узявши 23 номер[15]. Причиною допуску до тренувань основи стала особиста ініціатива головного тренера киян Олега Блохіна[16].
Повернення в «Динамо»
ред.1 листопада 2013 року було офіційно оголошено про підписання Рибкою контракту з «Динамо» терміном на три роки, який набрав чинності із січня 2014 року[17], а з 10 січня гравець отримав право офіційно виступати за клуб[18].
У першому ж матчі нового року Рибка дебютував за «Динамо», замінивши на початку другого тайму матчу Ліги Європи проти «Валенсії» травмованого Олександра Шовковського[19] й у подальшому залишився основним голкіпером команди.
Наприкінці грудня 2016 року офіційно залишив «Динамо» як вільний агент[20].
«Карабюкспор»
ред.30 грудня 2016 року стало відомо, що Рибка гратиме за турецький клуб «Карабюкспор»[21].
Після «Карабюкспору»
ред.У серпні 2018 року покинув «Карабюкспор» та перейшов до футбольного клубу «Афьонспор»[22], який покинув через півроку та перейшов до азербайджанського клубу «Сабаїл»[23].
У «Сабаїлі» грав до серпня 2020 року, після чого перейшов до латвійського клубу «Лієпая»[24]. У травні 2021 року покинув латвійський клуб та перейшов до харківського клубу «Метал»[25], який у червні того ж року було перейменовано на «Металіст»[26].
Збірна
ред.Із 2002 року виступав за юнацькі збірні різних вікових категорій. Учасник чемпіонату Європи 2004 року серед 17-річних.
Став відомим після молодіжного чемпіонату Європи 2006 у Португалії. Хоча основним воротарем у всіх іграх був Андрій Пятов, тренер Олексій Михайличенко вирішив випустити саме Олександра Рибку на серію пенальті в півфіналі проти однолітків із Сербії та Чорногорії. Рибка відбив перший удар Бошко Янковича і зрештою, коли після 5 ударів рахунок був 4:4, у першому ж додатковому колі удар Милана Пуровича полетів вище воріт і, таким чином, Рибка приніс перемогу Україні[27].
11 жовтня 2011 року Олександр дебютував у збірній України в товариській грі зі збірною Естонії (2:0). У цьому матчі Рибка не пропустив жодного м'яча у свої ворота та зміг відбити пенальті[28]. За місяць Рибка провів другий матч за збірну у грі-відкритті оновленого НСК «Олімпійського» зі збірною Німеччини (3:3)[29]. Після цього розглядався головним кандидатом на позицію голкіпера на домашньому Євро-2012, але через дискваліфікацію не отримав змоги взяти в ньому участь.
Статистика виступів
ред.Дані наведені станом на 24 березня 2014 року.
Сезон | Клуб | Ліга | Чемпіонат | Кубок | Суперкубок | Єврокубки | Разом | |||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | |||
2004—2005 | «Динамо-3» (Київ) | Друга ліга | 3 | −5 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 3 | −5 |
2005—2006 | «Динамо» (Київ) | Вища ліга | 6 | −4 | 2 | −0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 8 | −4 |
«Динамо-2» (Київ) | Перша ліга | 11 | −8 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 11 | −8 | |
«Динамо-3» (Київ) | Друга ліга | 3 | −4 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 3 | −4 | |
2006—2007 | «Динамо» (Київ) | Вища ліга | 4 | −3 | 2 | −0 | 0 | 0 | 2 | −1 | 8 | −4 |
«Динамо-2» (Київ) | Перша ліга | 4 | −7 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 4 | −7 | |
2007—2008 | «Динамо» (Київ) | Вища ліга | 4 | −3 | 2 | −3 | 1 | −2 | 1 | −4 | 10 | −13 |
«Динамо-2» (Київ) | Перша ліга | 15 | −14 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 15 | −14 | |
2008—2009 | «Динамо» (Київ) | Прем'єр-ліга | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
2009—2010 | «Оболонь» (Київ) | Прем'єр-ліга | 7 | −11 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 7 | −11 |
2010—2011 | «Оболонь» (Київ) | Прем'єр-ліга | 22 | −24 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 22 | −24 |
2011—2012 | «Шахтар» (Донецьк) | Прем'єр-ліга | 19 | −11 | 1 | −2 | 0 | 0 | 6 | −8 | 25 | −21 |
2013—2014 | «Динамо» (Київ) | Прем'єр-ліга | 2 | −1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 2 | −2 | 4 | −3 |
Статистика виступів за збірну
ред.Дані наведені станом на 15 березня 2014 року.
Дата | Місто | Господарі | Результат | Гості | Турнір | Голи | Примітки |
---|---|---|---|---|---|---|---|
11.10.2011 | Таллінн | Естонія | 0 – 2 | Україна | товариський матч | - | |
11.11.2011 | Київ | Україна | 3 – 3 | Німеччина | товариський матч | - | |
Усього | Матчів | 2 | Голів | -3 |
Досягнення
ред.«Динамо»
ред.- Чемпіон України (2): 2006/07, 2008/09
- Віце-чемпіон України (2): 2005/06, 2007/08
- Володар Кубка України (2): 2005/06, 2006/07
- Фіналіст Кубка України: 2007/08
- Володар Суперкубка України (3): 2006, 2007, 2009
«Шахтар»
ред.- Чемпіон України: 2011/12
- Володар Кубка України: 2011/12
- Володар Суперкубка України: 2012
«Лієпая»
ред.- Володар Кубка Латвії: 2020
Примітки
ред.- ↑ АЛЕКСАНДР РЫБКА РАССКАЗАЛ ВСЮ ПРАВДУ О ФУРОСЕМИДЕ [Архівовано 5 листопада 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Остаточний рахунок у матчі «Реал» — «Динамо» (УНІАН, 2 червня 2006)
- ↑ Побоїще на грі «Динамо-2»-ЦСКА закінчилося для Рибки лікарнею (champion.com.ua, 10 листопада 2006). Архів оригіналу за 23 листопада 2006. Процитовано 16 травня 2009.
- ↑ Рыбка перешёл в «Оболонь» по свободному трансферу (російською) . Football.ua. 16.2.2010. Архів оригіналу за 29.02.2012. Процитовано 17.2.2010.
- ↑ «Шахтар» підписав Олександра Рибку
- ↑ «Шахтар» — «Оболонь»: протокольні дані
- ↑ «Шахтар» громить «Оболонь» 4:0
- ↑ Попов о «деле Рыбки»: «Фуросемид для похудения — полная глупость» (рос.). Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 6 січня 2013.
- ↑ Рыбка дисквалифицирован на два года (рос.)
- ↑ Апелляция Рыбки отклонена (рос.)
- ↑ Лозанський суд відмовив Рибці. Архів оригіналу за 19 лютого 2014. Процитовано 21 травня 2012.
- ↑ Сергей Палкин: «Рыбка отказался от нового контракта» (рос.). Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 6 січня 2013.
- ↑ Рыбка тренируется с «Оболонью» (рос.)
- ↑ РЫБКА БУДЕТ ПОДДЕРЖИВАТЬ ФОРМУ С «ДИНАМО-2» [Архівовано 5 листопада 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ РЫБКА ТРЕНИРУЕТСЯ С ОСНОВНЫМ СОСТАВОМ «ДИНАМО» [Архівовано 5 листопада 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ РЫБКА ПОЯВИЛСЯ В «ДИНАМО» ПО ЛИЧНОЙ ИНИЦИАТИВЕ БЛОХИНА [Архівовано 5 листопада 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ ОФИЦИАЛЬНО: АЛЕКСАНДР РЫБКА — ИГРОК «ДИНАМО» [Архівовано 3 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ АНДРЕЙ ГОЛОВАШ: «10 ЯНВАРЯ РЫБКА УЖЕ МОЖЕТ ОФИЦИАЛЬНО ИГРАТЬ» [Архівовано 5 листопада 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ «Динамо» уступает на Кипре (рос.)
- ↑ Олександр Рибка залишає «Динамо»
- ↑ Рибка підписав контракт з «Карабюкспором»
- ↑ Ajansspor: Александр Рыбка перешел в "Афьонспор".(рос.)
- ↑ Официально: Александр Рыбка – игрок "Сабаила".(рос.)
- ↑ Александр Рыбка продолжит карьеру в Латвии.(рос.)
- ↑ «Метал» підписав екс-голкіпера збірної України. ua-football.com. 21 травня 2021.
- ↑ У Харкові будуть два «Металісти»: УАФ дозволив «Металу» перейменувати клуб на «Металіст». lb.ua. 17 червня 2021. Архів оригіналу за 9 липня 2021.
- ↑ Збірна України у фіналі Чемпіонату Європи (УНІАН, 2 червня 2006) [недоступне посилання]
- ↑ «UA-Футбол». Контрольный матч. Эстония — Украина 0:2. С почтением к традициям (рос.)
- ↑ «UA-Футбол». Контрольный матч. Украина — Германия 3:3. Подёргать тигра за усы, или Настоящее открытие НСК (рос.)
Джерела
ред.- Официальный клубный журнал «Динамо» Киев. — 2006. — № 6 (29), грудень 2006
Посилання
ред.- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Візитка на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги (архівна версія)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Рибка Олександр Євгенійович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Рибка Олександр Євгенійович на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua