Відкрити головне меню

MIM-104 «Петріот» (англ. MIM-104 Patriot, переклад з англійської — Патріот) — американський зенітний ракетний комплекс (ЗРК), який використовується армією США і їх союзниками. Виробляється компанією Raytheon, що розташована в США.

MIM-104 Patriot
Patriot System 2.jpg
Тип: Зенітно-ракетний комплекс
Походження: США
Історія служби
Термін використання 1981–нині
Історія виробництва:
Розроблено 1969
Виготовлено 1976
Кількість 1106 в армії США,

понад 172 експортовано[1]
Понад 10000 виготовлено

Вартість about US$170 million[2]

Commons-logo.svg MIM-104 Patriot у Вікісховищі

Основна інформаціяРедагувати

Система Петріот створювалася з 1963 р. для заміни системи MIM-14 «Найк Геркулес» як основна платформа повітряного захисту на середніх та великих висотах, і системи MIM-23 «Хок» як платформа повітряного тактичного захисту на середніх висотах. В додаток до цього, Петріот грає роль платформи перехоплення балістичних ракет, причому ця роль сьогодні є ключовим завданням комплексу. У жовтні 1980 р. був підписаний контракт на виробництво комплексу, який в грудні 1981 р. був поставлений у війська.

Назва системи «Patriot» може бути також розтлумачена як акронім від фрази англ. Phased Array Tracking Radar to Intercept Of Target (РЛС супроводу c фазованими антенними ґратами для перехоплення цілей).

ЗРК «Петріот» складається з ракети повітряного перехоплення та високопродуктивної радарної системи. Петріот був розроблений в «Редстоунському арсеналі», розташованому в Хантсвіллі, Алабама, відомий розробкою в минулому системи перехоплення балістичних ракет «Сейфгард» (англ. Safeguard Program) та її компонент, ракет «Спартан» і «Спринт». У цей час експлуатується і поставляється в інші країни вдосконалена версія системи, «Patriot» PAC-3.

Вартість поставки 9 батарей (по 4 ПУ на батарею) систем «Петріот» може доходити до $ 9 млрд (включає в себе: 36 ПУ ЗУР «Петріот» PAC-3 (9 батарей по 4 ПУ), 288 ЗУР «Петріот» PAC-3 , 216 ЗУР з удосконаленим наведенням GEM-T, 10 комплектів РЛС з фазованими ґратами, 10 контрольних станцій захоплення цілі).

Склад системиРедагувати

Універсальна РЛС AN/MPQ-53/65Редагувати

Використана в комплексі універсальна РЛС AN/MPQ-53 або AN/MPQ-65 створена за технологією пасивної фазованої антенної решітки (ПФАР) та відповідає за роботу системи розпізнавання «свій-чужий», протидію заходам радіоелектронної боротьби, та наведення ракети на ціль за алгоритмом «наведення через ракету» (англ. track-via-missile, TVM).

РЛС AN/MPQ-53 призначена для використання в комплексах PAC-2, а AN/MPQ-65 для PAC-2 та PAC-3. Основна відмінність між цими РЛС полягає у використанні другої лампи рухомої хвилі в моделі -65, завдяки чому були поліпшені тактико-технічні характеристики цього радару.

РЛС працює в діапазонах G та H за стандартами НАТО, тобто в діапазоні C цивільної системи IEEE[3].

Робота в цьому діапазоні призводить до того, що між випромінюванням радарів комплексу «Петріот» та радаром з синтезованою апертурою європейських супутників цивільного призначення Sentinel-1 виникає інтерференція, яка помітна у вигляді великих хрестів на вільно доступних зображеннях європейського аерокосмічного агенства. РЛС комплексів «Петріот», при цьому, знаходяться в середині цих хрестів[3][4].

ЗастосуванняРедагувати

У відповідь на запит турецького уряду, три країни НАТО — Німеччина, Нідерланди та США — погодились розмістити 6 батарей комплексів протиповітряної оборони Петріот у трьох містах на півдні Туреччини[5]. Німеччина розмістить свої підрозділи у місті Кахраманмараш, Нідерланди — у Адані, а Сполучені Штати — у Азіантепі. Цей захід спрямований на зміцнення протиповітряної оборони Туреччини поки триває громадянська війна в Сирії.

На початку 2013 року Німеччина розпочала відправляти комплекси «Патріот» до Туреччини[6]. 26 січня були приведені у бойову готовність перші зенітно-ракетні комплекси Patriot[7]. 30 січня 2013 року німецькі зенітно-ракетні комплекси Patriot були поставлені на бойове чергування в Туреччині біля кордону з Сирією (у провінції Кахраманмараш)[8].

ОператориРедагувати

Потенційні
  •   Польща: в листопаді 2017 року Державний департамент США схвалив дозвіл на продаж 4 комплексів Польщі сукупною вартістю $10,5 млрд[9].
  •   Румунія: 29 листопада 2017 року уряд уклав контракт на придбання 7 комплексів у конфігурації 3+ в складі з радарами, пунктами управління, пусковими установками, мобільними електростанціями[9].
  •   Швеція: в травні 2018 року стало відомо, що Швеція мала намір укласти контракт на придбання комплексу з чотирма пусковими установками та деякої кількості ракет, навчання, технічної підтримки, тощо, вартістю близько $1,13 млрд. У випадку придбання додатково 300 ракет вартість контракту може зрости до близько $3 млрд[9].

ПриміткиРедагувати

  1. MIM-104 Patriot. Jane's Information Group. 2008-08-12. Процитовано 2008-08-26. 
  2. http://www.corpwatch.org/article.php?id=11110
  3. а б Kyle Mizokami (2018-10-24). Oops! Civilian Satellite Data Inadvertently Pinpoints Military Radars. Popular Mechanics. 
  4. Harel Dan (2018-10-22). X Marks The Spot: Identifying MIM-104 Patriot Batteries From Sentinel-1 SAR Multi-temporal Imagery. Medium. 
  5. Країни НАТО визначилися з місцями дислокації Patriot у Туреччині. Укрінформ. 2012-12-24. Архів оригіналу за 2013-07-16. Процитовано 2012-12-24. 
  6. ФРН відправляє ракети "Патріот" до Туреччини. УкрІнформ. 2013-01-08. Архів оригіналу за 2013-07-16. Процитовано 2013-01-08. 
  7. Перші комплекси Patriot в Туреччині приведені у бойову готовність. УкрІнформ. 2013-01-26. Архів оригіналу за 2013-07-16. Процитовано 2013-01-30. 
  8. Німецькі ЗРК Patriot заступили на бойове чергування в Туреччині. УкрІнформ. 2013-01-30. Архів оригіналу за 2013-07-16. Процитовано 2013-01-30. 
  9. а б в Sweden will purchase U.S. Patriot air defense missile systems. Army Recognition. 2018-05-31. 

Див. такожРедагувати