Вікіпедія

Знищення А-50 над Азовським морем (січень 2024)

(Перенаправлено з Знищення А-50 над Азовським морем)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Знищення А-50 над Азовським морем.

14 січня 2024 року було знищено російський літак дальнього радіолокаційного виявлення А-50У, екіпаж якого при цьому загинув[2]. Також було підбито повітряний командний пункт Іл-22М, який попри важкі ушкодження зумів приземлитися в Анапі.

Знищення А-50 над Азовським морем
Південний театр воєнних дій російсько-української війни
Дата: 14 січня 2024, близько 21:00
Місце: північ Азовського моря 46°26′21″ пн. ш. 36°15′48″ сх. д. / 46.43916° пн. ш. 36.26325° сх. д. / 46.43916; 36.26325[1]
Результат:
    • знищено російський А-50У з екіпажем
    • важко ушкоджено Іл-22М

До цього востаннє літак ДРЛВ було знищено 1969 року, коли північнокорейський МіГ-21 збив американський EC-121[en][3]. Ціна А-50У складала 330—500 млн доларів, що робить його другою найдорожчою ціллю росіян, знищеною в ході війни, після крейсера «Москва»[4][5].

Літаки ред.

А-50 ред.

 
А-50 ВКС РФ, 2013 рік.

Літак А-50 — це модифікація Іл-76, яка виконує функції «літаючого радара». Вартість одного А-50 оцінюється в 330 млн доларів[6][7].

За даними бюлетеня The Military Balance за 2022 рік, на початок російського вторгнення в Україну на озброєнні РФ перебували три А-50 і шість модифікованих А-50У[8]. Крім того, у ЗМІ повідомлялося, що у 2023 році Ростех передав російським збройним силам ще один літак[9].

А-50 активно застосовувались під час вторгнення в Україну[10]. Він здатний одночасно відстежувати до 60 повітряних, надводних і наземних цілей, наводячи на них бойову авіацію[11]. А-50 здатний виявити ціль класу «винищувач», яка летить на малій висоті на дальності до 200—400 км, а на великій висоті — до 300—600 км; морські цілі ним виявляються на відстані до 400 км[8]. На літаку встановлені системи активної та пасивної радіоелектронної боротьби, а також засоби встановлення інфрачервоних перешкод. А-50У має вищі характеристики.

Раніше Росія не втрачала жодного літака А-50. У лютому 2023 року один А-50 вдалося пошкодити за допомогою дрона[ru] на території Білорусі, після чого той відправили на ремонт до Таганрога[12][13].

Знищено було літак модифікації А-50У із бортовим номером RF-93966 «Сергій Атаянц» — іменний борт, названий на честь Сергія Атаянца[a][14].

Іл-22М ред.

 
Іл-22М, 2016 рік.

Журналісти зазначали, що Іл-22М міг грати як роль літака-ретранслятора, так і повітряного пункту управління[4].

За даними Military Balance 2022, на початок російського вторгнення в Україну на озброєнні РФ перебувало 12 літаків Іл-22М і 10 Іл-22 більш ранньої модифікації[9]. У червні 2023 року під час заколоту ПВК «Вагнер» був збитий один Іл-22М у Воронезькій області[8]. Також російська газета «Московський комсомолець» писала, що в жовтні 2022 року один Іл-22 був обстріляний українськими силами й отримав пошкодження, але зумів повернутися на базу.

Перебіг подій ред.

Українські джерела ред.

14 січня 2024 року о 22:20 за київським часом український моніторинговий телеграм-канал «Николаевский Ванек» написав: «шо там уебаны как в Азовском Море полетали?». Через 20 хвилин народний депутат України, заступник голови комітету ВРУ з питань оборони та розвідки Юрій Мисягін написав, що близько 21:00 був збитий А-50, а «Іл-22 підбито, останній перебував у повітрі й намагався дістатися найближчого аеродрому, проте зник з радарів після початку пониження в районі Керчі»[15][16]. Аналогічну інформацію опублікував і народний депутат Олександр Федієнко[16]. Близько 23:20 видання «РБК-Україна» з посиланням на джерела серед українських військових підтвердило цю інформацію та опублікувало перехоплення розмови пілота Іл-22М з диспетчером аеродрому в Анапі, у якому той запросив термінову посадку та допомогу служб швидкої допомоги та пожежників[16]. Незабаром видання «Громадське» із посиланням на джерела в ГУР теж підтвердило цю інформацію[16]. За інформацією «РБК-Україна», після зникнення з радарів літака А-50 пілот російського Су-30 виявив «займання та падіння невстановленого повітряного судна»[10].

За інформацією видання «Суспільне», Іл-22М був підбитий 14 січня близько 21:00 в районі села Стрілкове Херсонської області, а А-50 був уражений близько 21:10—21:15 того ж дня в районі Кирилівки Запорізької області[11].

Наступного дня о 8:03 командувач Повітряних сил ЗСУ Микола Олещук у своєму телеграм-каналі написав: «Це вам за Дніпро»[17], оскільки за рік до цього, 14 січня 2023 року, російська ракета знищила багатоповерховий житловий будинок у Дніпрі, вбивши 46 мирних жителів[18]. Пресслужба ВПС України невдовзі також написала: «Спецоперація у Приазов'ї пройшла вдало. Далі буде»[19].

15 січня Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у своєму телеграм-каналі повідомив про знищення російського А-50 та повітряного командного пункту Іл-22М повітряними силами України. Він подякував українським військовим «за чудово сплановану та проведену операцію в Приазов'ї» та опублікував анімовану карту з польотами цих літаків, на якій видно маршрути їхнього чергування в північно-західній частині Азовського моря в районі Приморська[20][21].

Пізніше того дня з'явились підтвердження того, що Іл-22М зумів долетіти до аеродрома Анапи з важкими ушкодженнями. Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат повідомив, що пріоритетною метою був саме А-50, і «до цього дня знищення цього борту видавалося непосильним завданням» для ЗСУ, тоді як Іл-22М «потрапив під роздачу». Також він заявив, що Іл-22 відновленню не підлягає[22].

15 січня 2024 року моніторинговий телеграм-канал «Крымский ветер» зазначав, що з вечора 14 січня в центральній частині Азовського моря не було жодного цивільного судна з увімкненим транспондером, у зв'язку з чим канал припустив, що, можливо, військові кораблі та судна проводять пошукові роботи[10].

Російські джерела ред.

Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков заявив, що не має інформації про те, щоб якісь російські літаки були збиті ЗСУ, і переадресував питання до Міноборони РФ[23]. Міноборони РФ цю інформацію не коментувало, однак інформацію про удари по літаках підтверджували російські «воєнкори» та Z-блогери. Блогер Fighterbomber звинуватив в неузгодженості дій російське командування та повідомив, що на борту А-50 загинули 11 або 12 осіб[24][25].

Західні джерела ред.

У зведенні за 17 січня 2024 року Міністерства оборони Великобританії зазначалося, британська розвідка «майже переконана», що А-50 зазнав аварії над Азовським морем[26].

У зведенні за 19 січня 2024 року розвідки Міністерства оборони Великобританії повідомлялося, що Росія почала використовувати інший А-50 в районі Азовського моря; він літає на більшому віддаленні від лінії фронту, ніж це було раніше, і тим самим «Росія мовчазно визнала ліквідацію Україною літака А-50»[27].

Версії ред.

 
Американський ЗРК Patriot веде вогонь ракетою PAC-2, 2002 рік.

Серед імовірних версій розглядають збиття українською протиповітряною обороною та дружній вогонь російської[28]. На момент ураження літак міг знаходитись на відстані 100—150 км від лінії фронту й потенційно міг бути уражений комплексами С-300ПМУ, відновленим С-200В або отриманим від союзників Patriot, однак С-300 та Patriot для цього мали би знаходитись дуже близько до фронту[29]. Втім, версія з дружнім вогнем, яку поширювали росіяни, є менш імовірною та свідчила би про кричущу некомпетентність російських розрахунків ППО, оскільки А-50 координує роботу протиповітряної оборони[30].

Українська зброя ред.

Одразу після публікації інформації про ураження двох російських літаків почали виникати припущення про те, яка зброя була застосована. Зазначалось, що така дальність під силу MIM-104 Patriot з ракетами PAC-2, що мають дальність до 160 км. У ситуації з А-50 навіть вони мали б відпрацювати на межі своєї дальності, тож пускові установки мали б перебувати поблизу лінії фронту, через що дорогі системи Patriot наражались би на велику небезпеку. Але всі інші системи ППО, які перебувають на озброєнні України, як радянського, так і західного типів, мали ще меншу дальність і не змогли б вразити російські літаки на такій великій відстані[31].

 
Українські С-200 у Києві, 2008 рік.

Британський військовий експерт Брайден Спорлінг зазначав, що до Азовського моря міг би дістати український комплекс С-300 або інша зброя українського виробництва[32]. Журналісти також припускали, що теоретично ЗСУ могли б використати старий радянський ЗРК С-200, знятий з озброєння понад десять років тому. Під час російського вторгнення Сили оборони України почали використовувати їх для ударів по наземних цілях, але якщо українська оборонна промисловість могла відновити боєздатність С-200, то теоретично їхня дальність до 600 км дала би змогу збити великий і маломаневрений А-50[31].

Крім того, на думку низки коментаторів, українці теоретично могли б використовувати винищувачі з авіаційними ракетами великої дальності. Однак для винищувачів МіГ-29 і Су-27, які перебувають на озброєнні ВПС України, подібних ракет не було, а літаки F-16 країни Заходу Україні ще не надали (див. Коаліція винищувачів). Журналісти також зазначали, що подібні винищувачі мав би виявити сам А-50, адже він обладнаний радарами, а F-16 був би розпізнаний за його характерною сигнатурою[31].

На думку американського аналітика Тома Купера, Сили оборони України могли навмисно заманити літак у пастку: знищенню могла передувати чергова атака українських бомбардувальників Су-24 на російські радари ППО в Криму, після чого росіянам довелось підвести радіолокаційний літак А-50 і супутній командний пункт Іл-22 ближче до лінії фронту. Перед ударом радар українського С-300 (випромінення від нього приблизно в той час зафіксував російський Су-34) виявив літаки, але дальність ракет цього ЗРК дозволяла не розцінювати це опромінення як загрозу. Далі С-300 передав дані замаскованому комплексу Patriot (імовірно, з ракетами PAC-2), який увімкнув власний радар на кілька секунд і завдав удару по літаках[33][34][35].

Після публікації фотографії літака Іл-22М з пошкодженою хвостовою частиною журналісти вказали на великі пробоїни у хвостовому оперенні, характерні саме для ударів від уламків ракет великих наземних ЗРК.

Журналісти зазначали, що А-50 та Іл-22 — великі літаки, добре помітні на екранах радарів, а А-50 до того ж сам є джерелом активного радіовипромінювання. І якщо ці літаки літали шаблонними маршрутами, це могло б спростити для ЗСУ підготовку засідки на них за допомогою ЗРК або винищувачів[31].

Водночас американський військовий аналітик Рафі Коен казав: «Ми не знаємо, чим саме були збиті ці літаки. Це могло бути українське ППО, це міг бути інший літак, чи це могла бути диверсія»[32].

Експерти зазначали, що Україна вже проводила подібні операції[36]. Так, у травні 2023 року Україна збила кілька російських літаків та гелікоптерів[ru] у Брянській області, а в грудні 2023 року ЗСУ заявили про знищення відразу трьох винищувачів Су-34[37].

Дружній вогонь російської ППО ред.

 
Російські С-400 на бойовому чергуванні, 2018 рік.

Телеграм-канали «Рыбарь» і «ВЧК-ОГПУ» припускали, що знищення А-50 могло бути наслідком дружнього вогню сил російських ППО, які охороняли Кримський міст[16]. Таку версію просували й інші «Z-воєнкори», як-от Романов, Борис Рожин (Colonelcassad) та Юрій Котьонок[38]. Так, Котьонок писав: «Замість коментаря лише три літери — П. П.О». 16 січня Fighterbomber заявив: «В СВО, на жаль, найстрашнішим і найнебезпечнішим ворогом для ВКС стало наше ППО. Воно завжди б'є у спину. Від нього неможливо захиститися чи якось його передбачити чи врахувати»[25][36].

Військовий експерт Кирило Михайлов зазначав, що вважає версію з «дружнім вогнем» вірогідною. На його думку, цю атаку дійсно можна пояснити неуважністю й помилками в організації діяльності російських ППО. Він припустив, що після недавніх ударів по Криму росіяни на півострові могли збільшити сили ППО, проте новоприбулим «військовим забули повідомити, що тут і свої літають»[36]. Він порівняв цю ситуацію зі збиттям українського Boeing 737 під Тегераном у 2020 році, коли в очікуванні американської ракетної атаки іранці посилили свої сили ППО в районі Тегерана, проте новоприбулі військові помилково збили український пасажирський Боїнг, який виконував плановий рейс Тегеран — Київ[джерело?].

Журналісти Російської служби Бі-бі-сі зазначали, що С-400, розташовані в районі Керченського мосту, теоретично могли б підбити ці літаки в Азовському морі, проте, на їхню думку, операторам ППО було б складно переплутати Іл-22М й особливо А-50 з якимись іншими цілями[31].

Український військовий експерт Олександр Коваленко вважає версію дружнього вогню сумнівною, зазначаючи, що російські літаки практично два роки літали тими самими маршрутами. Однак він заявив: «Якщо це і був friendly fire, то він увійде у світову історію воєн і конфліктів як найгучніший facepalm»[39].

Ще один російський військовий експерт зазначав, що якби йшлося лише про один збитий літак, то версія з дружнім вогнем могла б виглядати правдоподібно, проте якщо йдеться про два літаки, то вірогіднішою є версія із ЗРК Patriot[24].

Людські втрати ред.

18 січня 2024 року телеграм-канал «Досье шпиона» опублікував список льотчиків, які, згідно із заявою телеграм-каналу, перебували у знищеному А-50[40]. Там зазначено прізвища командира літака (підполковник В'ячеслав Левченко) і ще п'ятьох членів екіпажу, при цьому в публікації зазначалося, що список не є повним. Журналісти зазначали, що список льотчиків передрукував телеканал «Барс» російського міста Іваново, де базувалися А-50У[41]. Також ЗМІ зазначали, що в попередні роки російські державні канали розповідали про літак А-50У під командуванням В'ячеслава Левченка[41]. Іванівські ЗМІ повідомляли про участь літака А-50 під командуванням В'ячеслава Левченка в московському параді Перемоги в 2020 році[42].

19 січня 2024 року телеграм-канал ВЧК-ОГПУ навів слова дружини В'ячеслава Левченка Вікторії, яка повідомила, що востаннє з нею чоловік виходив на зв'язок 13 січня, а відтоді він вважається зниклим безвісти[43].

Також повідомлялось, що на борту Іл-22М загинув полковник на прізвище Бурмістров[43].

Оцінки ред.

Втрата такого літака вважається важким ударом для російських військ, оскільки кількість А-50 невелика (у строю може залишатись від 2[44] до 10[3]), а російська оборонна промисловість не здатна компенсувати таку втрату[45]. Його знищення може вагомо вплинути як на поле бою[46], так і на ракетні обстріли території України[47]. На думку Тома Купера, послаблення радарного покриття також дасть українським повітряним силам більше можливостей для завдання ракетних і дронових ударів по Криму[44].

Американський військовий аналітик Рафі Коен також назвав знищення А-50 важливою символічною перемогою українців, яка має значення і поза суто воєнним ефектом, і порівняв його з потопленням крейсера «Москва»[32]. Він також зазначав, що знищення А-50 показує здатність українців ефективно використовувати західну військову допомогу[32]. Водночас він зазначав, що знищення одного А-50 не зможе змінити загальний перебіг війни[32]. Проте британський експерт Брайден Спорлінг зазначив: «Росія не тільки втратила цінний і рідкісний актив: це також створить додаткове навантаження на літаки, що залишилися, якщо Росія захоче зберігати той же темп їх експлуатації. І це, ймовірно, змусить Росію тримати ці літаки подалі, що впливатиме на їхню ефективність»[32].

Австрійський військовий експерт Маркус Райснер[en] назвав знищення А-50 вражаючим успіхом не лише на полі бою, але і в інформаційному просторі на тлі криз в інших регіонах світу (наприклад, війна між Хамасом та Ізраїлем, конфлікт у Судані, конфлікт у Червоному морі), і порівняв цю атаку з ударом ЗСУ по підводному човні в Криму[48].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ попередньо вважалось, що це був RF-50601 «Червоний»
  1. ↑ https://aviation-safety.net/asndb/type/A50
  2. ↑ Как минимум 11 военных летчиков погибли при крушении российского самолёта А-50 (рос.). Важные истории. 16 січня 2024.
  3. ↑ а б А-50 та А-50У: втрачені "очі" російських Повітряно-космічних сил. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 16 січня 2024. Процитовано 18 січня 2024.
  4. ↑ а б Найбільша втрата авіації Росії у війні? Як і чим збили російські А-50 та Іл-22. BBC News Україна (укр.). 15 січня 2024. Процитовано 22 січня 2024.
  5. ↑ Залужний підтвердив збиття російського літака радіолокаційного виявлення А-50. Forbes його оцінює у $330-$500 млн — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 15 січня 2024. Архів оригіналу за 18 січня 2024. Процитовано 18 січня 2024.
  6. ↑ Украина подтвердила, что сбила российский самолет AWACS – DW – 15.01.2024. dw.com (рос.). Процитовано 22 січня 2024.
  7. ↑ https://vikna.tv/dlia-tebe/vijna-v-ukrayini/a-50-litak-harakterystyky-czina-i-skilky-vsogo-yih-u-rosiyi/
  8. ↑ а б в «Жирные» цели. Что известно о вероятно сбитых самолетах РФ. Крым.Реалии (рос.). 15 січня 2024. Процитовано 22 січня 2024.
  9. ↑ а б А-50 та Іл-22. Що сталося з російськими літаками і чому вони такі важливі. BBC News Україна (укр.). 15 січня 2024. Процитовано 22 січня 2024.
  10. ↑ а б в «Жирные» цели. Что известно о вероятно сбитых самолетах РФ. Крым.Реалии (рос.). 15 січня 2024. Процитовано 22 січня 2024.
  11. ↑ а б ВСУ заявили, что впервые сбили российский самолёт-разведчик А-50, а также повредили воздушный командный пункт Ил-22М. Минобороны РФ никак это не комментировало, но прокремлевские «военкоры» подтверждают потери (рос.). Meduza. 15 січня 2024.
  12. ↑ https://forbes.ua/war-in-ukraine/bilorusi-stverdzhuyut-shcho-vrazili-novitniy-rosiyskiy-litak-a-50u-forbes-otsiniv-yogo-vartist-u-500-mln-27022023-12016
  13. ↑ Богданьок, Олена; Собенко, Надія (15 січня 2024). ЗСУ на півдні збили російський військовий літак та уразили ще один. Суспільне. Архів оригіналу за 19 січня 2024. Процитовано 27 лютого 2024. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка); Пропущено |author1= (довідка)
  14. ↑ А-50 та А-50У: втрачені "очі" російських Повітряно-космічних сил. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 16 січня 2024. Процитовано 18 січня 2024.
  15. ↑ ЗСУ збили рідкісний літак А-50 та підбили Іл-22 над Азовським морем. www.unian.ua (укр.). Процитовано 22 січня 2024.
  16. ↑ а б в г д Украина подтвердила, что сбила российский самолёт AWACS (рос.). Deutsche Welle. 15 січня 2024.
  17. ↑ 🇺🇦 МИСЯГІН 🇺🇦. Telegram. Процитовано 22 січня 2024.
  18. ↑ Крутов, Марк (15 січня 2024). "Самая лакомая цель". Россия потеряла уникальный самолет. Радио Свобода (рос.). Процитовано 22 січня 2024.
  19. ↑ Залужный подтвердил, что ВСУ уничтожили российские самолёты А-50 и Ил-22М (рос.). Радио «Свобода». 15 січня 2024.
  20. ↑ Валерій Залужний підтвердив знищення російських літаків А-50 та Іл-22. Слово і Діло. 15 січня 2024.
  21. ↑ Залужний підтвердив знищення ворожих літаків А-50 та Іл-22. www.ukrinform.ua (укр.). 15 січня 2024. Процитовано 22 січня 2024.
  22. ↑ Російський літак А-50 «був і є пріоритетною ціллю» для українських військових – Ігнат (укр.). Радио «Свобода». 15 січня 2024.
  23. ↑ В Кремле прокомментировали уничтожение Ил-22 и А-50 над Азовским морем. www.unian.net (рос.). Процитовано 22 січня 2024.
  24. ↑ а б Крутов, Марк (15 січня 2024). "Самая лакомая цель". Россия потеряла уникальный самолёт. Радио Свобода (рос.). Процитовано 16 січня 2024.
  25. ↑ а б При крушении российского самолёта А-50 погибли как минимум 11 летчиков — телеграм-канал Fighterbomber (рос.). Холод (издание). 16 січня 2024.
  26. ↑ Британська розвідка оцінила значення втрати Росією літака А-50. Європейська правда (укр.). Процитовано 22 січня 2024.
  27. ↑ Свобода, Радіо (19 січня 2024). Британська розвідка: «Росія мовчазно визнала ліквідацію Україною літака А-50». Радіо Свобода (укр.). Процитовано 22 січня 2024.
  28. ↑ Росіяни втратили літак дальнього радіолокаційного виявлення А-50. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 15 січня 2024. Процитовано 18 січня 2024.
  29. ↑ А-50 та А-50У: втрачені "очі" російських Повітряно-космічних сил. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 16 січня 2024. Процитовано 18 січня 2024.
  30. ↑ Свобода, Радіо (16 січня 2024). ISW проаналізував реакцію в Росії на інформацію про збиття російського А-50. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 17 січня 2024. Процитовано 18 січня 2024.
  31. ↑ а б в г д Как Украина могла сбить российский летающий радар А-50. BBC News Русская служба (рос.). 15 січня 2024. Архів оригіналу за 20 січня 2024. Процитовано 23 січня 2024.
  32. ↑ а б в г д е Щоб підбити російські літаки А-50 та Іл-22 Україна могла використати системи, яких ми ще не бачили - міжнародні експерти. Voice of America (укр.). 16 січня 2024. Процитовано 22 січня 2024.
  33. ↑ Axe, David. Ukrainian Crews Set A Complex Missile Trap For Russia’s Best Radar Plane. Forbes (англ.). Процитовано 18 січня 2024.
  34. ↑ Знищення російського А-50: аналітик озвучив сценарій, як ЗСУ змогли збити літак. Слово і Діло (укр.). 18 січня 2024. Процитовано 18 січня 2024.
  35. ↑ Sarcastosaurus (16 січня 2024). Ukraine War, 16 January 2024: Scratch one A-50. Sarcastosaurus. Процитовано 22 січня 2024.
  36. ↑ а б в Над Азовским морем сбиты два российских самолёта. Их могла поразить собственная система ПВО. Один из них оценивают в 500 миллионов долларов (рос.). Холод (издание). 15 січня 2024.
  37. ↑ Zaxid.net (22 грудня 2023). Українські військові знищили три російські винищувачі Су-34. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 22 січня 2024.
  38. ↑ ВСУ сообщили, что сбили российские самолёты А-50 и Ил-22 над Азовским морем. Российские Z-каналы утверждают, что это был «дружественный огонь» (рос.). Важные истории. 15 січня 2024.
  39. ↑ Увійде у світову історію воєн: як і хто збив російські А-50 та Іл-22. ФОКУС (укр.). 15 січня 2024. Процитовано 22 січня 2024.
  40. ↑ Досье Шпиона. Telegram. Процитовано 22 січня 2024.
  41. ↑ а б Сбитый над Азовским морем самолёт А-50, вероятно, участвовал в параде Победы на Красной площади. Agents.media (рос.). 18 січня 2024.
  42. ↑ Збитий ЗРК Patriot російський літак А-50 брав участь у параді в Москві, — ЗМІ. ФОКУС (укр.). 19 січня 2024. Процитовано 22 січня 2024.
  43. ↑ а б Донбас.Реалії; Недєлько, Наталя (21 січня 2024). ДРЛО А-50 Росії: що відомо про збитий екіпаж і бортовий номер літака (оновлено). Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 22 січня 2024. Процитовано 23 січня 2024.
  44. ↑ а б Axe, David. Ukrainian Crews Set A Complex Missile Trap For Russia’s Best Radar Plane. Forbes (англ.). Процитовано 18 січня 2024.
  45. ↑ Росіяни втратили літак дальнього радіолокаційного виявлення А-50. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 15 січня 2024. Процитовано 18 січня 2024.
  46. ↑ Америки, Голос (15 січня 2024). «Кремлю це не сподобається». На Заході реагують на збиття Україною російських літаків А-50 та Іл-22. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 17 січня 2024. Процитовано 18 січня 2024.
  47. ↑ У ЗСУ очікують, що знищення літака А-50 вплине на частоту ракетних ударів по Україні. Слово і Діло. 15 січня 2024.
  48. ↑ Не только Patriot? Как Украина могла сбить самолет А-50 – DW – 15.01.2024. dw.com (рос.). Процитовано 23 січня 2024.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Знищення_А-50_над_Азовським_морем_(січень_2024)&oldid=42351734