Відкрити головне меню
Приклад діаграми моностатичної ЕПР (A-26 Invader)

Ефективна площа розсіювання (ЕПР, англ. Radar Cross-Section, RCS) у радіолокації — характеристика відбиваючої здатності цілі, що визначається відношенням потужності електромагнітної енергії, що відбивається ціллю в напрямку приймача (радара), до поверхневої щільності потоку енергії падаючої плоскої хвилі.

ЕПР є кількісною мірою властивості об'єкта розсіювати електромагнітну хвилю.[1]

У загальному випадку для зондуючої електромагнітної хвилі з негармонічною часовою залежністю (широкосмуговий в просторово-часовому сенсі зондуючий сигнал) ефективна площа розсіювання — відношення енергії еквівалентного ізотропного джерела до щільності потоку енергії (Дж/м²) зондуючого радіовипромінювання в точці розташування розсіювача.

Зміст

Фізичний змістРедагувати

ЕПР має розмірність площі [м²], але не є геометричною площею, а являє собою енергетичну характеристику, тобто визначає величину потужності прийнятого сигналу.

 

Аналітично ЕПР можна розрахувати тільки для простих цілей. Для складних цілей ЕПР вимірюється практично на спеціалізованих полігонах, або в безлунних камерах.

ЕПР цілі не залежить ні від інтенсивності випромінюваної хвилі, ні від відстані між станцією і ціллю. Будь-яке збільшення   призводить до пропорційного збільшення   і їх відношення у формулі не змінюється. При зміні відстані між РЛС і ціллю, відношення   змінюється обернено пропорційно   і величина ЕПР при цьому залишається незмінною.

Чинники, що впливають на ЕПРРедагувати

На ефективну площу розсіювання впливає низка різних чинників:

  • матеріал, з якого виготовлена ​​ціль;
  • абсолютний розмір цілі;
  • відносний розмір цілі (по відношенню до довжини хвилі, яку випромінює радар);
  • кут падіння випромінювання;
  • кут відбивання (залежить від кута падіння);
  • поляризація випромінювання по відношенню до орієнтації цілі.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Skolnik M.I. Radar Handbook. 2nd ed. McGraw-Hill Professional, 1990.