Мі-8

Радянський/російський багатоцільовий вертоліт, розроблений ОКБ М. Л. Міля на початку 1960-х років.

Мі-8 (В-8, виріб «80», за кодифікацією НАТО: Hip) — радянський багатоцільовий вертоліт, розроблений ОКБ М. Л. Міля на початку 1960-х років. Наймасовіший у світі вертоліт із двома двигунами, один із наймасовіших вертольотів в історії авіації. Широко використовується для виконання багатьох цивільних і військових завдань.

Мі-8
Mi-8 Hip Roving Sands 99.jpg
Mi-8 (Мі-17) імітує атаку наземного об'єкта під час тренувань підрозділів ППО. Нью-Мексико. 21 червня 1999
Тип Багатоцільовий вертоліт
Розробник Московський вертолітний завод імені М. Л. Міля
Виробник Казанський вертолітний завод
Улан-Удинський вертолітний завод
Головний конструктор Міль Михайло Леонтійович
Перший політ 9 липня 1961
Початок експлуатації 1965
Статус експлуатується
Основні експлуатанти Сухопутні війська СРСР
Роки виробництва 1965 — дотепер
Вироблено 12 000[1]
Вартість одиниці $6,06-14,75 млн
Варіанти Мі-14, Мі-17, Мі-171
CMNS: Мі-8 у Вікісховищі
Країни-оператори Мі-8.
   — Військове використання
   — Цивільне використання,
   — Військове та цивільне використання.

Перший прототип В-8 піднявся у повітря 9 липня 1961 року, а другий прототип По-8А — 17 вересня 1962 року. Після ряду доробок Мі-8 був прийнятий на озброєння радянських ВПС у 1967 році і показав себе настільки вдалою машиною, що закупівлі Мі-8 для російських ВПС продовжуються досі. Мі-8 використовується більш ніж у 50 країнах, у тому числі, в Індії, Китаї та Ірані.

У 1980 р. внаслідок модернізації вертольоту Мі-8 створено удосконалений варіант цієї машини — Мі-8МТ, який відрізняється покращеною силовою установкою (2 двигуни ТВ3-117) і має допоміжну силову установку. На експорт постачалися як Мі-17, використовуються приблизно у 20 країнах світу.

У 1991 р. розпочато виробництво нової цивільної транспортної модифікації Мі-8АМТ (експортний варіант називається Мі-171), а наприкінці 1990-х — військової транспортно-штурмової модифікації Мі-8АМТШ (Мі-171 Ш).

ІсторіяРедагувати

До кінця 1950-х років у складі ВПС Радянського Союзу налічувалося вже кілька вертолітних дивізій. Багатоцільовий Мі-4, що був на озброєнні, міг перекинути в тил ворога відразу 19 десантників або ж прийняти на борт 8 носилок, одну гармату або автомобіль. Військові були задоволені цією машиною, однак її конструктор вважав, що настав час машин із газотурбінними двигунами.

У другій половині 1950-х років були прийняті на озброєння мобільні ракетні комплекси «Місяць», і для їхнього перевезення був потрібний вертоліт більшої вантажопідйомності. Ним став газотурбінний Мі-6, найвантажопідйомніший на ті часи. Незабаром на заміну Мі-1 прийшов газотурбінний Мі-2. Залишилося замінити Мі-4 машиною нового покоління. Проєкт одержав індекс Мі-8.

За наполяганням Микити Хрущова, замовником Мі-8 виступило Міністерство цивільної авіації. Сформульовані замовником жорсткі вимоги економічності остаточно сформували вигляд машини.

Роботи над Мі-8 йшли повним ходом, коли Михайла Міля несподівано викликали до Кремля. Пропозиція, яку зробив йому Хрущов, була дивною — він повинен був поїхати до США, щоб оцінити і, при необхідності, закупити кілька вертольотів фірми Сікорського. Але, звичайно, головною справою був огляд виробництва та з'ясування можливостей американських вертольотів. Мілеві з колегами вдалося навіть політати на новому S-58.

У 1964 році, після усунення Хрущова, командування ВПС не стало приймати на озброєння Мі-8. Були закуплені лише кілька десятків машин для апробації. Однак Мі-8 був високо оцінений Міністерством цивільної авіації, яке зробило замовлення на масову серію. І незабаром після цього гвинтокрилу машину очікував небувалий тріумф.

У червні 1965 року Радянський Союз представив на міжнародному авіасалоні в Ле-Бурже одну з найбільш представницьких експозицій. Вертольоти КБ Міля Мі-8, Мі-6 і літаючий кран Мі-10 стали сенсацією серед спеціалістів. Після авіасалону в Ле-Бурже керівництво військового командування СРСР нарешті оцінило характеристики Мі-8. Він став використовуватися як десантний, транспортний, медичний вертоліт, машина для РЕБ, літаючий командний пункт, встановлювач мін.

19 травня 2010 року в Конотопі пройшли льотні випробування вертольота Мі-8МСБ із двигунами новітньої модифікації ТВЗ-117ВМА-СБМ1В. Був встановлений світовий рекорд, коли вертоліт за 13 хвилин піднявся на висоту 8100 метрів. При цьому максимальна потужність двигуна — 2000 к. с. підтримувалася протягом 30 хвилин. Показані характеристики дозволять багатоцільовому вертольоту Мі-8 впевнено літати у горах на граничних висотах. Раніше в ході випробувань бойового Мі-24 з такими ж двигунами була зафіксована рекордна для вертольотів швидкопідйомність. На висоту 5000 метрів вертоліт піднявся тільки за дев'ять хвилин.

Двигун ТВЗ-117ВМА-СБМ1В розроблений українським підприємством «Мотор Січ». Він пройшов повний цикл державних випробувань і отримав міжнародний сертифікат типу СТ267-АМД, який голова Міждержавного авіаційного комітету Тетяна Анодіна особисто вручила голові ради директорів «Мотор Січі» В'ячеславу Богуслаєву. Український двигун задовольняє найжорсткіші міжнародні вимоги, безвідмовний в умовах розрідженого повітря високогір'я і різких перепадів температур.

ЕкспортРедагувати

17 квітня 2022 року стало відомо, що Індія закриває угоду про постачання російських Мі-17В-5, отримавши лише 32 одиниці з 80 запланованих[2].

28 липня 2022 року стало відомо, що Філіппіни припиняють угоду на постачання російських Мі-17. Але контракт між Філіппінами та РФ ще не розірваний, вирішується питання відносно повернення авансу[3].

Модифікації вертольотаРедагувати

 
Мі-8 на радянській поштовій марці 1980.

Вертоліт Мі-8 є світовим рекордсменом за кількістю модифікацій.

ЕкспериментальніРедагувати

  • В-8 — Перший дослідний екземпляр з одним ВМД АІ-24В конструкції А. Г. Івченка . Перший політ 24 червня 1961 року.
  • По-8А — Другий дослідний екземпляр з двома ВМД ТВ2-117.
  • По-8АТ — Третій дослідний екземпляр.
  • По-8АП — Четвертий дослідний екземпляр.

ПасажирськіРедагувати

  • Мі-8П — пасажирський вертоліт на 28 місць. Має ілюмінатори прямокутної форми.
  • Мі-8ПА — модифікація Мі-8П з двигунами ВМД ТВ2-117 Ф.
  • Мі-172

ТранспортніРедагувати

  • Мі-8Т — транспортно-десантний вертоліт для ВПС.
  • Мі-8ТС — експортний варіант Мі-8Т для ВПС Сирії, доопрацьований для умов посушливого клімату.

БагатоцільовіРедагувати

 
Українська модернізація Мі-8МСБ-В
  • Мі-8Тб
  • Мі-8ТВ — експортний варіант Мі-8Тб. Відрізнялася установкою ПТКР, або їх повною відсутністю.
  • Мі-8АТ
  • Мі-8АВ — повітряний мінний загороджувач для сухопутних військ. Встановлювався міноукладальник ВМР-1. Міг встановлювати від 64 (в перших модифікаціях) до 200 за хв.
  • Мі-8АД — модифікація повітряного мінного загороджувача для сухопутних військ, призначений для встановлення малогабаритних невитягуваних протипіхотних мін.
  • Мі-8МТ — модифікація з двигунами ТВ3-117.
  • Мі-8МТВ та Мі-8МТВ-1 — модифікація з двигунами ТВ3-117 ВМ. Запущена в серійне виробництво у Казані в 1988 році.
  • Мі-8МТВ-2
  • Мі-8МТВ-3
  • Мі-8МТВ-5 — змінена форма носової частини («дельфіноподібний ніс»).
  • Мі-8МСБ — українська модернізація Мі-8Т з двигуном ТВ3-117 ВМА СБМ 1B 4E виробництва ПАТ «Мотор Січ»[4][5].
  • Мі-8МСБ-В — подальша українська модернізація вертольоту Мі-8Т
  • Мі-8МТКО — варіант зі світлотехнікою, адаптованої до застосування пілотажної системи нічного бачення.
  • Мі-17-1В — експортний варіант Мі-8МТВ.
  • Мі-8АМТ (експортне позначення — Мі-171) — варіант Мі-8МТВ з невеликими змінами, вироблений на Улан-Удинському авіаційному заводі (з 1991 року).
  • Мі-17КФ — модифікація Мі-8МТВ-5 з авіонікою фірми Honeywell. Розроблено ОКБ ім. Міля спільно з КВЗ на замовлення канадської компанії Kelowna Flightcraft. Перший політ 3 серпня 1997 року.
  • Мі-17В-5 
  • Мі-8ТГ — модифікація Мі-8П з ВМД ТВ2-117г.
  • Мі-14 — багатоцільовий вертоліт-амфібія. Див також: Модифікації Мі-14.
  • Мі-18 — подовжений варіант Мі-8МТ. Серійно не випускався.

Спеціального призначенняРедагувати

  • Мі-8ТЕЧ-24 — літаюча техніко-експлуатаційна частина. Обладнали слюсарним, електротехнічним, контрольно-перевірочним та іншим обладнанням використовуваним у процесі експлуатації і ремонту вертолітної техніки.
  • Мі-8ТЗ — заправник і транспортувальник палива.
  • Мі-8БТ — буксирувальник тралу.
  • Мі-8СП — спеціальний морський рятувальний.
  • Мі-8СПА — пошуково-рятувальний вертоліт для пошуку космонавтів і екіпажів літальних апаратів у разі приводнення.
  • Мі-8ТЛ — лісопожежна модифікація, оснащена системою масованого скидання води і водяною гарматою.
  • Мі-8С — штабний вертоліт з круглими ілюмінаторами.
  • Мі-8ПС — штабний вертоліт з квадратними ілюмінаторами.
  • Мі-8КП — спеціальний командний пункт для проведення широкомасштабних комплексних пошуково-рятувальних операцій.
  • Мі-8ДР та Мі-8Р — розвідник призначений для візуального спостереження і фотографування в прифронтовій смузі.
  • Мі-8К — артилерійський корегувальник.
  • Мі-8ТАКР — вертоліт з комплексом телевізійного спостереження.
  • Мі-8ВД — радіо-хімічний розвідник.
  • Мі-8С — модифікація з комбінованою силовою установкою з турбодвигунів, що працюють на тримальний гвинт, і тягового турбореактивного.
  • Мі-8МТЛ-розвідник з можливістю одночасного застосування тепловізійної розвідки і радіоперехоплення з точним визначенням координат цілі.
  • Мі-8МТЮ — Був побудований в єдиному екземплярі. Призначений для виявлення апаратів, що спускаються, малорозмірних надводних цілей, у носі антена РЛС. Використовується Українськими ВПС.

Повітряні командні пунктиРедагувати

  • Мі-8ВКП та Мі-8ВзПУ — повітряний командний пункт.
  • Мі-9Мі-8ІВ та Мі-9 — повітряний командний пункт для командирів дивізій, серійна модифікація.
  • Мі-19 — повітряний командний пункт для командирів мотострілецьких і танкових дивізій. Оснащений автоматизованим комплексом зв'язку. Створений в 1987 році на базі Мі-8МТ.
  • Мі-19Р — повітряний командний пункт для командирів ракетних дивізій РВСП. Оснащений автоматизованим комплексом зв'язку. Створений в 1987 році на базі Мі-8МТ.

МедичніРедагувати

  • Мі-8МБ — повітряний госпіталь. Створений на базі Мі-8Т.
  • Мі-8МТБ — броньований повітряний госпіталь. Створений на базі Мі-8МТ.
  • Мі-8МТВМ — медична модифікація Мі-8МТВ.
  • Мі-8МТВ-МПС — медичний пошуково-рятувальний вертоліт на базі Мі-8МТВ.
  • Мі-17Г — експортний варіант повітряного госпіталю.
  • Мі-17-1ВА «Амбулаторія» — експортний варіант Мі-8МТВ в санітарному варіанті.

Постановники перешкодРедагувати

  • Мі-8СМВ — постановник перешкод, обладнаний станцією постановки перешкод «Смальта-В» (Смальта-вертолітний).
  • Мі-8ПП — вертоліт РЕБ (радіоелектронної боротьби), за деякими джерелами обладнаний комплексом «Поле», але в 70-80 рр.. комплекси РЕБ прийнято було називати назвами рослин, можливо, цей варіант просто плутають з ранніми версіями Мі-8ППА.
  • Мі-8ППА — вертоліт РЕБ, оснащений станціями «Азалія» і «Квасоля», за деякими джерелами — допрацьована версія Мі-8ПП.
  • Мі-8МТП — постановник перешкод.
  • Мі-8МТПБ — постановник перешкод.
  • Мі-8МТПІ — постановник перешкод.
  • Мі-8МТПШ — постановник перешкод.
  • Мі-8МТД — постановник перешкод.
  • Мі-8МТР1 — постановник перешкод.
  • Мі-8МТР2 — постановник перешкод.
  • Мі-8МТС — постановник перешкод.
  • Мі-8МТШ1 — постановник перешкод.
  • Мі-8МТШ2 — постановник перешкод.
  • Мі-8МТШ3 — постановник перешкод.
  • Мі-8МТЯ — постановник перешкод.
  • Мі-8МТ1С — постановник перешкод.
 
Мі-171Ш на авіасалоні МАКС-2007.

СільськогосподарськіРедагувати

  • Мі-8АТС — сільськогосподарський варіант з пристроями розпилення добрив. Створений на базі Мі-8Т.
  • Мі-8МТСх — сільськогосподарський вертоліт. Створений на базі Мі-8МТ.

УдарніРедагувати

  • Мі-8АМТШ (експортне позначення — Мі-171 Ш) — транспортно-штурмової вертоліт, оснащується комплектом озброєння, еквівалентним Мі-24 і адаптується під застосування техніки нічного бачення. На авіасалоні Фарнборо-99 отримав назву «Термінатор».

Встановлені як пам'ятникиРедагувати

Місцезнаходження Реестраційний номер Модифікація Фото
Музей авіації м. Конотоп Мі-8Т [1][недоступне посилання з липня 2019]
Спадщанський ліс — музей партизанської слави біля м. Путивль Мі-8Т [2][недоступне посилання з липня 2019]
Музей дальньої авіації у м. Полтава [3][недоступне посилання з липня 2019]
Льотний коледж м. Кременчук UR-26622 [4][недоступне посилання з липня 2019]

Технічні характеристикиРедагувати

В-8 Мі-8П Мі-8Т Мі-8МТ
(Мі-17)
Мі-18 Мі-8МТВ-1
(Мі-17-1В)
Мі-8АМТ
(Мі-171)
Мі-172 Мі-8МСБ
Рік побудови 1961 1965 1965 1975 1980 1987 1991 1991 2014
Екіпаж 3 чол. 3 чол. 3 чол. 3 чол. 3 чол. 3 чол. 3 чол. 3 чол.
Число пасажирів (десантників) 18 чол. 28 чол. 24 чол. 24 чол. 30 чол. 24 чол. 27 чол. 26 чол.
Довжина (з рух. гвинтами) 25,31 м 25,31 м 25,31 м 25,31 м 25,31 м 25,31 м 25,31 м 25,31 м
Висота (з крут. кермовим гвинтом) 5,54 м 5,54 м 5,54 м 5,54 м 5,54 м 5,54 м 5,54 м 5,54 м
Діаметр несучого гвинта 21 м 21,3 м 21,3 м 21,3 м 21,3 м 21,3 м 21,3 м 21,3 м 21,3 м
Маса порожнього 5726 кг 7000 кг 6934 кг 7200 кг 7550 кг 7381 кг 6913 кг 7514 кг
Нормальна злітна маса 11 570 кг 11 100 кг 11 100 кг 11 500 кг 11 100 кг 11 100 кг 11 878 кг
Максимальна злітна маса 12 000 кг 12 000 кг 13 000 кг 13 000 кг 13 000 кг 13 000 кг н/д 12500 кг
Двигуни 1 × АІ-24В 2 × ТВ2-117 2 × ТВ2-117 2 × ТВ3-117МТ 2 × ТВ3-117МТ 2 × ТВ3-117ВМ 2 × ТВ3-117ВМ 2 × ТВ3-117ВМ 2 × ТВ3-117ВМА-СБМ1В 4Е
Потужність двигунів (на злітному режимі) 1 × 1900 к. с. 2 × 1500 к. с. 2 × 1500 к. с. 2 × 1900 к. с. 2 × 1900 к. с. 2 × 2000 к. с. 2 × 2000 к. с. 2 × 2000 к. с. 2 × 2500 к. с.
Максимальна швидкість 250 км/год 260 км/год 250 км/год 270 км/год 250 км/год 250 км/год 250 км/год 260 км/год
Крейсерська швидкість 225 км/год 225 км/год 220 км/год 240 км/год 240 км/год 230 км/год 230 км/год 225 км/год
Динамічний максимум 4200 м 4500 м 5000 м 5550 м 6000 м 6000 м 6000 м 7500 м
Практична дальність н/д 425 км 480 км 520 км 580 км 590 км 570 км 715 км 600 км
  • Дальність польоту, км:
  • з додатковими паливними баками — 1300[джерело?]
    • при максимальному запасі авіапалива — 800
    • при максимальному завантажені — 550
  • Витрати авіапалива, т/год — 0,72


Аварії та катастрофиРедагувати

дата державна належність фірма-оператор місце жертви причина
29 травня 2014   Україна Національна гвардія України г. Карачун неподалік Слов'янську (Донецька область) 12/12 обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») Національної гвардії України, на борту якого був генерал-майор Сергій Кульчицький. Під час падіння вибухнули паливні баки. В результаті загинуло 12 чоловік, штурман залишився живим та у тяжкому стані був евакуйований до лікарні до Харкова[6]
26 жовтня 2017   Росія «Конверс Авиа», лізинг «Арктикуголь» Ґренландське море, 2,5 км від міста Баренцбург, архіпелаг Шпіцберген 8/8 розшукуються силами норвезької служби порятунку
3 вересня 2018   Молдова авіабаза Мазар-і-Шаріф,   Афганістан 12/12 транспортний Мі-8МТВ розбився під час зльоту з авіабази. Всі пасажири та екіпаж загинули[7].
20 жовтня 2018   Мексика ВМС Мексики північ Каліфорнійської затоки, півострів Каліфорнія ?/? Мі-17 впав в океан під час патрулювання незаконного вилову риби. Більшість членів екіпажу були врятовані рибалками, двох постраждалих відправлено до лікарні[8].
8 листопада 2018   Росія Компанія «Баркол» Тверська область 1/? Під час обльоту трубопроводу компанії «Транснефть» вертоліт був вимушений здійснити жорстке приземлення. Внаслідок аварії вертоліт отримав значні ушкодження, один з членів екіпажу загинув, ще троє дістали травми.[9]
27 березня 2019   Казахстан ВПС Казахстану Кизилординська область 13/13 причини розслідуються
29 травня 2019   Україна Повітряні сили України с. Сестрятин (Рівненська область) 4/4 29 травня о 23.27 під час навчально-тренувального польоту було втрачено зв'язок з вертольотом Мі-8. У результаті авіаційної катастрофи за попередньою інформацією загинули чотири члена екіпажу разом з командиром 16-ї окремої бригади армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил України (м. Броди Львівської області) — полковник Мазепа Ігор Ярославович[10].
19 травня 2020   Росія Повітряно-космічні сили Росії с. Клин (Московська область) ?/? Внаслідок технічної несправності сталась катастрофа у 20 км від населеного пункту Клин, Московської області. Загинув увесь екіпаж — кадрові військовослужбовці 344-го Центру бойової підготовки армійської авіації[11].
26 травня 2020   Росія Повітряно-космічні сили Росії Чукотка 4/4 Військовий гелікоптер Мі-8 повітряно-космічних сил Росії здійснював контрольне вивішування на висоті у 15 метрів. За попередньою інформацією причиною катастрофи стала технічна несправність[12].
4 червня 2021 року   Киргизстан Сили повітряної оборони Киргизстану неподалік села Кічі-Алай в Ноокатському районі Ошської області 15/0 Вертоліт МІ-8 МТ Сил повітряної оборони здійснив вимушену жорстку посадку. За попередніми даними чотири людини отримали травми, їм надається медична допомога. Причиною аварії став потужний повітряний потік який утворився між гір, потужності двигунів не вистачило щоб піднятися вище, і вертоліт впав на землю[13].
25 серпня 2021 року   Мексика Військово-морські сили Мексики у штаті Ідальго в центральній частині країни 20/0 На борту повітряного судна перебував глава МВС сусіднього штату Веракрус, який здійснював обліт важкодоступних територій, що потрапили під удар урагану Грейс. Всього на борту гелікоптера, за деякими даними, знаходилися 20 осіб, включаючи представників влади і військовослужбовців, четверо з них отримали травми. Загиблих в результаті події немає[14].
8 грудня 2021   Індія Повітряні сили Індії неподалік міста Кунура у штаті Тамілнад на півдні країни 13/13 (?) Начальник штабу оборони Індії, генерал Біпін Рават, його дружина і ще 11 людей розбилися на російському вертольоті індійських Повітряних сил Мі-17B-5[15][16].
28 січня 2022 року   Росія неподалік Ульяновська, на р. Волга один загиблий Під Ульяновськом військовий вертоліт Мі-8 Росії впав на лід Волги. Один член екіпажу загинув, решту поранено[17].

Бойове застосуванняРедагувати

Шестиденна війна (1967)Редагувати

Докладніше: Шестиденна війна

Принаймні три єгипетських Мі-8 знищені ізраїльськими ВПС на аеродромах[18].

Війна Судного дня (1973)Редагувати

Докладніше: Війна Судного дня

Дуже активно використовувались Єгиптом і Сирією в десантних операціях.

Групи з декількох вертольотів десантували командос в ізраїльському тилу.

Озброєння єгипетських командос включало гвинтівки M16, АКМ і РПГ-7.

6 жовтня група сирійських командос, десантована з 4-х Мі-8 захопила гору Гермон (при цьому один вертоліт був втрачений).

Вранці 7 жовтня одна рота 183-го батальону єгипетських командос змогла два рази зупинити наступ 217-ї бронетанкової бригади Ізраілю[19].

Під час висування на лінію фронту ізраїльської 600-ї тбр, танки одного із її батальйонів були атаковані єгипетськими командос, не встигнув розвантажитися з вантажівок[20].

Війна в Афганістані (1979—1989)Редагувати

Найбільших втрат Мі-8 зазнав на цій війні. Лише радянська 40 армія втратила 174 вертольоти Мі-8; втрати вертольотів прикордонних військ, і саме афганської армії невідомі[21][відсутнє в джерелі].

Ефіопо-Сомалійська війна (1977—1978)Редагувати

Ірано-Іракська Війна (1980—1988)Редагувати

У повітрі іранськими винищувачами були збиті 6 іракських Мі-8.[джерело?] Загальні втрати іракських гелікоптерів невідомі.

Війна Пакіша (1981)Редагувати

Наприкінці січня 1981 року група із 240 еквадорських солдатів вдерлась на територію Перу. В ході розгрому цього угрупування значну роль відіграли перуанські Мі-8Т з НАР С-5. 19 лютого при висадці командос з пари Мі-8Т був втрачений один перуанський Мі-8 (збитий вогнем із гвинтівок FAL), проте десанту з 2-го гелікоптера вдалося переломити хід бою[22].

Громадянська війна в ЛіваніРедагувати

Використовувались сирійською армією. 21 квітня 1981 року десант із двох Мі-8 захопив у фалангістів верхівку гори Джабаль-Санин, при цьому серйозно потеснив ворожі війська. 27 квітня десант з пари Мі-8 захопив старий французький форт в цьому районі. За деякими даними, 28 квітня два Мі-8 були збиті ізраїльськими винищувачами F-16 (за іншими даними був підбитий один із двох Мі-8ТС, экіпаж 4 людини загинув) і ще три в червні 1982 року (за іншими даними літом сирійські Мі-8 1982 року в зоні бойових дій не були задіяні взагалі і ніяких втрат не зазнали). Таким чином бойові втрати сирійських Мі-8 в Лівані є 1 або 5 гелікоптерів, ще один вертоліт постраждав в аварії 19 грудня 1981 року[23]. Уже після літа 1982 року в Сирію був передислокований радянський 100-й окремий гвинтокрильний загін РЕБ в складі 4 Мі-8ППА і 4 Мі-8СМВ[24].

Війна в Перській затоці (1990—1991)Редагувати

Десантні Мі-8 активно використовував Ірак під час окупації Кувейту.

Перша Карабаська ВійнаРедагувати

Використовувався обома сторонами. І Азербайджан, і Вірменія втратили від вогню ворога по три вертольоти Мі-8[25].

Грузино-Абхазька Війна (1992—1993)Редагувати

Перша Чеченська Війна (1994—1996)Редагувати

Інтенсивно були задіяні російськими військами.

Ефіопо-Ерітрейська Війна (1998—2000)Редагувати

Війна у Дагестані (1999)Редагувати

Війна в ЮгославіїРедагувати

У 1999 році сербський Мі-8 збив із кулемета американський БПЛА «Хантер». В 2000 році Мі-8 збили ще один БПЛА[26][27].

Друга чеченська війнаРедагувати

Згідно з даними газети «Комєрсант», до осені 2004 року федеральні сили втратили 30 гелікоптерів Мі-8[28].

Друга Афганська ВійнаРедагувати

Іракська ВійнаРедагувати

Сирійська війна (з 2011)Редагувати

4 Мі-8АМТШ-В ЗС рф було розгорнуто в Сирії в 2015 році. В ході операції один Мі-8АМТШ-В знищений повстанцями за допомоги ракети TOW на землі під час евакуації на місці падіння Су-24М, збитого Туреччиною 24 листопада 2015[29].

1 серпня 2016 року в сирійській провінції Ідліб був «посаджений» вертоліт Мі-8АМТШ, який повертався на авіабазу Хмеймім після доставки гуманітарної допомоги в місто Алеппо. Найімовірніше, згідно з оприлюдненими фото уламків, опублікованим в мережі, йдеться про ЛА RF-95585 (бортовий номер «212 жовтий»), до початку сирійської компанії сфотографований на території 562-ї авіабази армійською авіацією в Толмачьово (біля Новосибірська). На борту, за даними воєнного відомства, знаходились три члени екіпажа і двоє офіцерів російського так званого «Центру примирення воюючих сторін в Сирії». Усі вони загинули[30].

Російсько-українська війна (2014—2022)Редагувати

Базовим завданням Мі-8 у цьому конфлікті були рятувальні операції. Використовувались різні модифікації вертольотів ЗСУ[31].

Були залучені до оборони Краматорського аеродрому, один вертоліт був знищений на землі. Операція штурму Донецького аеропорту також здійснювалась за участі Мі-8. Спецпризначенців десантували з Мі-8 під прикриттям Мі-24[31].

Фактично, до серпня, до моменту завершення активних бойових дій, вертольоти Мі-8 і Мі-24 були дуже активно залучені. Настільки, що деякі екіпажі здійснювали 5-6 вильотів на день. Штурм Слов'янська — це цілком артилерія та авіація. Прикордонні бої — забезпечення військ, які були біля кордону, якийсь час робилось виключно вертолітною авіацією. Доки не посилилось ППО російських бойовиків і не перейшло до забезпечення літаками[31].

Під час війни на Донбасі було втрачено 5 Мі-8[31].

На основі досвіду цієї війни, Мі-8 додатково стали бронювати кабіни. Крім того, монтувати нові системи для протидії ПЗРК — сучасні теплові пастки і систему відводу ракет «АДРОС»[31].

В одному з інтерв'ю за 2021 рік, український пілот Мі-8 заявив, що останній раз сідав за штурвал Мі-24 у 2019 році, а досвід підтримує завдяки польотам на Мі-8 і Мі-2[31].

Російсько-українська війна (з 2022)Редагувати

Україна застосовувала Мі-8МСБ-В, зокрема, для завдання ракетних ударів некерованими 122-мм ракетами С-13. Пуск ракет відбувався з кабрирування[32].

Українські вертольоти Мі-8 відіграли важливу роль в обороні Маріуполя. У вильотах брали участь 16 гелікоптерів Мі-8. Вони доставляли захисникам Маріуполя необхідне для продовження опору: зброю, боєприпаси, медикаменти, провіант[33]. Під час одного з вильотів у Маріуполь доставили підкріплення з 72 бійців «Азова»[33]. Загалом було 7 таких вильотів. Українські пілоти змогли подолати організовану росіянами систему протиповітряної оборони довкола міста[33]. Кожен з екіпажів здійснив від 2 до 4 вильотів протягом місії[33]. 2 вертольоти росіянам вдалося збити. Також вони змогли знищити гелікоптер, який вирушив на допомогу збитому екіпажу[33].

1 квітня 2022 року на Харківщині розрахунок ПТРК «Корсар» 95 ОДШБр поцілив у вертоліт Мі-8 російських загарбників. Після влучення ракети некерований борт зіштовхнувся у повітрі з другим Мі-8 армійської авіації противника. Як наслідок, обидва вертольоти було знищено. Командування ДШВ ЗСУ припускає, що це перший випадок успішного застосування ПТРК по повітряних цілях[34][35].

На початку квітня 2022 року у звільненому Гостомелі було виявлено знищений російський Мі-8АМТШ з бортовим номером RF-91285[36]. У районі Макарова Київської області було знайдено рештки Мі-8АМТШ з номером RF-91292[37].

29 квітня прикордонники Сумського загону почули гул двигунів з боку російського кордону, після чого побачили пару Мі-8. Один з вертольотів здійснив кілька пусків некерованими авіаційними ракетами по території України.[38]

Уночі на 8 травня 2022 року на острів Зміїний приземлився російський Мі-8 з десантом. Вертоліт був знищений ударом з БПЛА Bayraktar TB2[39].

22 вересня 2022 року військовослужбовець Національної гвардії України збив російський Мі-8 із ПЗРК «Ігла» під час нальоту авіації противника на Запорізькому напрямку[40]. 23 вересня 2022 року повідомлено про збиття російського Мі-8 зенітним підрозділом 53-ї бригади ЗСУ[41]. Зранку 30 вересня 2022 року ГШ ЗСУ повідомив про знищення одного Мі-8 противника[42].

4 жовтня 2022 року зенітні ракетні підрозділи ПВК “Центр” Повітряних сил ЗСУ знищили російські вертольоти Мі-24 та Мі-8 на півдні країни[43].

31 жовтня 2022 року 54-та бригада опублікувала відео збиття зенітним ракетним підрозділом російського вертольота Мі-8 в районі селища Спірне Донецької області поблизу адмінкордону з Луганщиною.[44]

1 листопада 2022 року, о 9:00, на Донеччині зенітний ракетний підрозділ повітряного командування "Схід" збив російський вертоліт Мі-8.

ОператориРедагувати

Колишні
  •   Угорщина: в березні 2021 року повітряні сили Угорщини після 52 років експлуатації завершили експлуатацію гелікоптерів Мі-8: 26 березня у супроводі гелікоптера Airbus H145, Мі-8Т з бортовим номером 3304 (серійний номер 20284) здійснив прощальний політ[45].

  Вірменія

У січні 2022 року Збройні сили Республіки Вірменія поповнилися чотирма новими російськими вертольотами Мі-8МТВ-5[46].

  Індія

31 одиниця Мі-17В-5[2].

УкраїнаРедагувати

В січні 2022 року Державний департамент США повідомив Конгрес про намір передати Україні п'ять вертольотів Мі-17, які спершу були призначені Афганській армії[47].

Під час Російсько-української війни Україні повинні бути передані 11 одиниць Мі-17 від союзників.[48]

Станом на 16 травня 2022 року Сполучені Штати підтвердили передачу 3 одиниць Мі-17 з 11[джерело?].

1 червня 2022 року було оголошено про виділення чергового пакету допомоги Україні від Сполучених Штатів до складу якого увійшло, серед іншого, 4 вертольота Мі-17[49].

На початку липня 2022 року стало відомо про передачу двох Мі-17 Словаччиною та плани передати іще 3 вертольота цього типу а також одного Мі-2[50].

15 серпня 2022 року міністерство оборони Латвії повідомило про передачу Україні двох вертольотів Мі-2 та двох вертольотів Мі-17[51].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. http://www.aex.ru/news/2014/5/23/120575/
  2. а б РФ втрачає свого найбільшого покупця зброї: Індія відмовилась від російських Ми-17. https://defence-ua.com (укр.). 17 квітня 2022. Процитовано 30 липня 2022. 
  3. РФ втратила ще одного покупця зброї: Філіппіни припинили контракт на вертольоти Ми-17. https://defence-ua.com (укр.). 28 липня 2022. Процитовано 30 липня 2022. 
  4. ЗСУ приймуть на озброєння Мі-8МСБ. Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 28 серпня 2016. 
  5. Вертоліт Мі-8МСБ сертифікований для серійного виробництва[недоступне посилання з липня 2019]
  6. Офіційне повідомлення: терористи підбили гелікоптер МІ-8 Національної гвардії України (інформація уточнюється) // Національна гвардія України, 29 травня 2014. Архів оригіналу за 29 травня 2014. Процитовано 29 травня 2014. 
  7. Śmigłowiec Mi-8 rozbił się w Afganistanie. 12 ofiar. DEFENCE 24 - Siły zbrojne. 3 вересня 2018. Архів оригіналу за 4 вересня 2018. Процитовано 4 вересня 2018. 
  8. Dylan Malyasov (22 жовтня 2018). Caught on video: Mexican Navy Mi-17 crashed into the sea. Defence Blog. Архів оригіналу за 26 жовтня 2018. Процитовано 26 жовтня 2018. 
  9. У Росії під час катастрофи вертольота «Транснефти» загинув пілот [Архівовано 8 листопада 2018 у Wayback Machine.], 2018-11-08
  10. Авіакастрофа Мі-8: четверо українських льотчиків загинуло. Український мілітарний портал. 30 травня 2019. Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 30 травня 2019. 
  11. Люксіков Михайло (19 травня 2020). У Росії розбився військовий Мі-8. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 27 травня 2020. Процитовано 22 травня 2020. 
  12. Люксіков Михайло (26 травня 2020). Авіакатастрофа в Росії: розбився Мі-8. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 26 травня 2020. 
  13. Козацький Саня (6 червня 2021). У Киргизстані впав гелікоптер Мі-8. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 7 червня 2021. 
  14. Козацький Саня (26 серпня 2021). У Мексиці впав гелікоптер Мі-17. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 30 серпня 2021. Процитовано 30 серпня 2021. 
  15. Начальник генштабу Індії розбився на російському вертольоті. Що про них відомо (укр.). Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 16 квітня 2022. 
  16. В Індії розбився Ми-17 з першим начштабу оборони (укр.). Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 16 квітня 2022. 
  17. Safronov Taras (28 січня 2022). У Росії загинув військовий внаслідок катастрофи Ми-8. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 31 січня 2022. 
  18. Welcome to the Air Combat Information Group. 1map.com (нім.). Архів оригіналу за 3 січня 2014. Процитовано 21 травня 2022. 
  19. The 1973 Arab-Israeli War: The Albatross of Decisive Victory [Illustrated Edition]. Dr. George W. Gawrych. Pickle Partners Publishing, 2015
  20. M60 vs T-62. David Isby, Lon Nordeem. Osprey Publishing. 2010. P. 24
  21. Статистика потерь в Афганистане - Авиация в локальных конфликтах - www.skywar.ru. www.skywar.ru. Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 22 травня 2022. 
  22. Перуано-Эквадорский конфликт - Авиация в локальных конфликтах - www.skywar.ru. skywar.ru. Архів оригіналу за 25 лютого 2014. Процитовано 22 травня 2022. 
  23. Ильин В. Многоцелевые истребители зарубежных стран, М., Астрель, АСТ, 2000, стр. 18, 20
  24. Сирийские вертолеты над Ливаном - Авиация в локальных конфликтах - www.skywar.ru. www.skywar.ru. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 22 травня 2022. 
  25. Инциденты в Карабахе - Авиация в локальных конфликтах - www.skywar.ru. skywar.ru. Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 22 травня 2022. 
  26. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 квітня 2013. Процитовано 22 травня 2022. 
  27. Welcome to the Air Combat Information Group. 1map.com (нім.). Архів оригіналу за 3 січня 2014. Процитовано 22 травня 2022. 
  28. Потери вертолетов во второй чеченской войне. www.kommersant.ru (рос.). 14 вересня 2004. Архів оригіналу за 28 квітня 2022. Процитовано 22 травня 2022. 
  29. Российский вертолет уничтожен переданной из Турции американской ракетой. ИА «Оружие России». Архів оригіналу за 22 травня 2022. Процитовано 22 травня 2022. 
  30. Сбитые в Сирии Кого потеряла российская авиация на Ближнем Востоке. Lenta.RU (рос.). Архів оригіналу за 22 травня 2022. Процитовано 22 травня 2022. 
  31. а б в г д е Українські вертольоти у війні на Донбасі: польоти на межі та проблеми на землі. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 21 травня 2022. Процитовано 22 травня 2022. 
  32. Військові України завдали ударів по росіянах ракетами С-13 з Ми-8МСБ-В. Мілітарний. 15 червня 2022. Архів оригіналу за 17 червня 2022. Процитовано 17 червня 2022. 
  33. а б в г д Польоти в оточений Маріуполь: начальник ГУР розповів про таємні місії українських Ми-8. Мілітарний. 26 травня 2022. Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 26 травня 2022. 
  34. Українські десантники з протитанкового комплексу «Корсар» знищили два ворожих гелікоптери на Харківщині. lb.ua. 2 квітня 2022. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022. 
  35. Били з вітчизняного комплексу «Корсар»: ЗСУ збили два ворожі вертольоти під Харковом, відео. apostrophe.ua. 2 квітня 2022. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022. 
  36. У Гостомелі виявили знищений російський вертоліт Ми-8АМТШ. Мілітарний. 2 квітня 2022. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022. 
  37. Знищений вертоліт ВСРФ. Мілітарний (укр.). 10 квітня 2022. Процитовано 11 квітня 2022. 
  38. Телеграм канал керівника Сумської ОВА Живицького
  39. ЗСУ знищили ворожий гелікоптер із десантом на острові Зміїний. Укрінформ. 8 травня 2022. Архів оригіналу за 8 травня 2022. Процитовано 8 травня 2022. 
  40. На Запорізькому напрямку нацгвардієць збив ворожий Мі-8. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 24 вересня 2022. 
  41. Українські зенітники збили ворожий вертоліт Мі-8. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 24 вересня 2022. 
  42. ЗСУ завдали ударів по десятках позицій військ РФ, збили безпілотники, вертоліт і Су-25 росіян — Генштаб. 
  43. На півдні ЗСУ знищили ворожі гелікоптери Мі-24 та Мі-8. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 5 жовтня 2022. 
  44. Зенітники 54-й окремої механізованої бригади збили на Донбасі російський гвинтокрил Мі-8
  45. Люксіков Михайло (28 березня 2021). Повітряні сили Угорщини завершили експлуатацію Мі-8. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 28 березня 2021. Процитовано 29 березня 2021. 
  46. Safronov Taras (29 січня 2022). Вірменія отримала нові російські вертольоти Ми-8МТВ-5. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022. 
  47. Олег Данилов (25 січня 2022). США планують передати Україні військові гелікоптери Мі-17. Mezha.Media. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022. 
  48. Гаубиці M777, далекобійний Caesar та САУ Dana M2: нова важка артилерія української армії. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022. 
  49. Україна отримає від США HIMARS, вертольоти та контрбатарейні РЛС. Мілітарний. 1 червня 2022. Архів оригіналу за 1 червня 2022. Процитовано 2 червня 2022. 
  50. Словаччина доставила на автомобільних тралах свої Мі-17 для ЗСУ (відео). Defense Express. 3 липня 2022. 
  51. Повітряні Сили ЗСУ поповнилися ще чотирма гелікоптерами. Defense Express. 16 серпня 2022. 

ЛітератураРедагувати

  • Про досвід застосування радянської авіації взагалі, та Мі-8 зокрема, в Афганістані:
    Марковский В. (2000). Штурмовики. Жаркое небо Афганистана. М.: Техника — Молодежи. 
    Жирохов М. А. (2012). Опасное небо Афганистана. Опыт боевого применения советской авиации в локальной войне. 1979-1989. М.: Центрполиграф. ISBN 978-5-227-03863-0. 

ПосиланняРедагувати