Вікіпедія

Богуслаєв Вячеслав Олександрович

український промисловець, політик
(Перенаправлено з Богуслаєв В'ячеслав Олександрович)

Вячеслав Олександрович Богуслаєв
Народився 28 жовтня 1938(1938-10-28) (85 років)
Уральськ, Казахська РСР, СРСР
Країна СРСР СРСР → Україна Україна, Росія Росія[1]
Національність росіянин
Діяльність політик, промисловий інженер
Alma mater Запорізький машинобудівний інститут (1965)
Галузь бізнес
Заклад Мотор Січ
Посада


Науковий ступінь доктор технічних наук
Членство Верховна Рада України VIII скликання
Верховна Рада України VII скликання
Верховна Рада України VI скликання
Верховна Рада України V скликання
Верховна Рада України IV скликання
Партія КПРС → Партія праці → Партія регіонів
У шлюбі з Олена Серафимівна
Діти Олександр
Нагороди
Орден Дружби (Російська Федерація) орден Трудового Червоного Прапора медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «Ветеран праці»
премія Ради Міністрів СРСР
Автограф
Особ. сторінка boguslayev.com.ua
CMNS: Богуслаєв Вячеслав Олександрович у Вікісховищі
Україна Народний депутат України
5-го скликання
Партія регіонів 25 травня 2006 — 23 листопада 2007
Україна Народний депутат України
6-го скликання
Партія регіонів 23 листопада 2007 — 12 грудня 2012
Україна Народний депутат України
7-го скликання
Партія регіонів 12 грудня 2012 — 27 листопада 2014
Україна Народний депутат України
8-го скликання
Воля народу 27 листопада 2014 — 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Вячесла́в Олекса́ндрович Богусла́єв (28 жовтня 1938(1938-10-28), Уральськ) — колишній український проросійський політик, депутат 5-го, 6-го, 7-го та 8-го скликань Верховної ради, доктор технічних наук, професор. Російський колаборант. 24 жовтня 2022 року був заарештований СБУ, звинувачений у державній зраді[2].

До березня 2013 року — керівник ПАТ «Мотор Січ», власник 14,99 % акцій компанії. Статки — $319 млн (2012). Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 906-р від 2012 року отримав повноваження генерального конструктора зі створення та модернізації вертолітної техніки.

Член правління Українського фонду культури. Академік АІНУ, Академії транспорту РФ, Академії наук авіації та повітроплавання.

Почесний доктор Міжнародної кадрової академії, почесний доктор аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут», почесний професор.

Підписав звернення про визнання "геноциду поляків" українцями під час Волинської трагедії[3].

Власник "Мотор-банку".

Освіта ред.

З грудня 1961 до грудня 1965 навчався в Запорізькому машинобудівному інституті, факультет «Авіадвигуни», здобув фах за спеціальністю «інженер-механік».

Кар'єра ред.

Після Вишу повернувся до рідного Уральську, де працював помічником машиніста на заводі ім. Ворошилова (нині «Зеніт»). Проходив військову службу у війську, як строковик.

З вересня 1960 — слюсар авторемонтних майстерень, Уральськ.

З вересня 1961 до 1962 — слюсар, п/с 18, Запоріжжя.

З лютого 1966 до 1969 — інженер-конструктор Запорізький моторобудівний завод (нині входить до структури «Мотор Січ»). 1969–1973 — начальник відділу.

1973—1988 — директор на Волочиському машинобудівному заводі (нині входить до структури «Мотор Січ»).

З березня 1988 до 1991 — генеральний директор об'єднання заводів.

1991–1994 — генеральний директор підприємства «Мотор Січ». З червня 1994 до травня 2006 — голова правління, генеральний директор, ВАТ «Мотор Січ».

4 грудня 2012 року подав заяву на звільнення з посади голови ради директорів ПАТ «Мотор Січ», через неприпустимість сумісності з посадою народного депутата. 7 березня 2013 року заяву було задоволено[4].

Політика ред.

Президент міжрегіональної асоціації промисловців України (1992). Президент міської асоціації «Співдружність».

З серпня 1993 до 1994 року — позаштатний радник 1-го Президента України Леоніда Кравчука.

У 1999 році — довірена особа кандидати у Президенти України Леоніда Кучми у територіальному виборчому окрузі.

У 2004—2005 роках — довірена особа кандидата на Президента України Віктора Януковича.

У березні 1998 року був кандидатом у народні депутати України від виборчого блоку «Партія праці та Ліберальна партія — разом!», № 3 в списку. На час виборів: голова правління, генеральний директор АТ «Мотор Січ» (Запоріжжя), член Партії праці. Партія не здобула місць.

З квітня 2006 до листопада 2007 року — Народний депутат України 5-го скликання від Партії регіонів, № 5 в списку. На час виборів: голова правління ВАТ «Мотор Січ», член ПР. Член фракції Партії регіонів (з травня 2006). Голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення оборони держави, оборонно-промислового комплексу, військового та військово-технічного співробітництва Комітету з питань національної безпеки і оборони (з липня 2006).

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 до листопада 2012 року від Партії регіонів, № 11 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Член фракції Партії регіонів (з листопада 2007). Заступник голови Комітету з питань національної безпеки і оборони (з грудня 2007).

Народний депутат України 7-го скликання з грудня 2012 до листопада 2014 року, виборчій округ № 77, Запорізька область, від Партії регіонів. «За» 50,11 %, 5 суперників. На час виборів: народний депутат України, член Партії регіонів. Член фракції Партії регіонів (з грудня 2012). Заступник голови Комітету з питань промислової та інвестиційної політики (з грудня 2012).

Народний депутат України 8-го скликання з листопада 2014 року, в.о. № 77, Запорізька область, самовисування. На час виборів: народний депутат України. 53,74 %. Член депутатської групи «Воля народу». Член Комітету з питань національної безпеки і оборони.

Кандидат у народні депутати на парламентських виборах 2019 року (виборчій округ № 77, Шевченківський район, частина Олександрівського району Запоріжжя)[5]. Програв кандидату від партії «Слуга народу» Сергію Штепі[6].

Розслідування ред.

До 2022 ред.

Один зі співавторів звернення депутатів від Партії регіонів і КПУ до польського Сейму щодо визнання Волинської трагедії «геноцидом поляків»[3].

19 липня 2013 року набуло поширення відео з одного з московських нічних клубів, де 74-річний нардеп перебував у компанії 21-літньої дівчини, що масажувала йому геніталії через одяг[7].

2022 ред.

Під час російсько-української війни ПАТ «Мотор Січ» через російські підприємства, якими володів Богуслаєв, продовжував постачати деталі для літаків і вертольотів ЗС РФ, це продовжувалося й під час повномасштабного вторгнення РФ до України[8][9].

У квітні Богуслаєв наказав працівникам «Мотор Січ» зняти лопаті з гелікоптерів Мі-2, сховати їх, і розібрати повітряне судно на деталі та приховати експлуатаційну документацію на нього[10][11].

22 жовтня Богуслаєва з начальником Департаменту зовнішньо-економічної діяльності цього підприємства було затримано СБУ[12] в рамках розслідування щодо незаконного постачання товарів військового призначення для російської штурмової авіації. Їм оголошено про підозру за колабораційну діяльність та пособництво агресору[13]. На початку повномасштабної війни, після звернення українських військових, Богуслаєв наказував співробітникам приховати документи від гелікоптерів, щоби ЗСУ не могли скористатись технікою[14][15].

23 жовтня СБУ оголосила Богуслаєву підозру про державну зраду. Він і начальник Департаменту зовнішньо-економічної діяльності «Мотор Січ» причетні до передачі окупантам товарів військового призначення, зокрема авіадвигунів, для штурмової авіації РФ. Їм було оголошено про підозру за двома статтями КК України, а саме ст. 111-1 (колабораційна діяльність) та ст. 111-2 (пособництво державі агресору)[16][17][18].

СБУ при обшуках у Богуслаєва виявила герб, документи та нагороди РФ. Серед них:[19]

  • посвідчення «Федеральної служби з військово-технічного співробітництва (ФСВТС РФ)»;
  • нагороду РФ — медаль ФСВТС Росії «За отличие»;
  • посвідчення «Загальноросійської громадської організації „Академія проблем безпеки, оборони та правопорядку“ (АБОП)»[20].

24 жовтня СБУ опублікувала аудіозаписи розмов президента «Мотор Січ», які підтверджують його співробітництво з ворогом[21]. Того ж дня, Богуслаєва було взято під варту[22][23][24].

4 листопада Офіс генпрокурора повідомив про арешт майна керівників «Мотор Січ» на майже 1 млрд грн. Зокрема, накладено арешт на майно підозрюваного у держзраді Богуслаєва та начальника Департаменту зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Серед арештованого — 100 % корпоративних прав фінустанови ПАТ «Мотор Банк», яка належить Богуслаєву, акції кількох українських підприємств[25].

24 листопада СБУ повідомила, що розшукала активи президента АТ «Мотор Січ» на сотні мільйонів гривень. Це майно намагалися приховано вивезти з України, щоб уникнути його арешту у межах кримінального провадження. Серед вилученого — раритетні автомобілі та вогнепальна зброя, а також Скіфське золото і предмети античних часів та Київської Русі[26][27].

28 листопада наказом Міністра оборони України були внесені зміни до Статуту ПАТ «Мотор Січ», достроково припинено повноваження членів Наглядової ради, Голови та Членів Ради директорів. Також, було припинено повноваження та звільнено з посади президента акціонерного товариства Богуслаєва.[28]

2023 ред.

У лютому Богуслаєву оголосили підозру за співпрацю з терористами з ДНР[29].

У березні журналісти Схем опублікували записи розмов Богуслаєва з представниками російського ВПК під час повномасштабної війни, де той скаржиться на мародерство окупантів (зокрема, вивезення сільгоспобладнання та зерна з підприємства Богуслаєва на Херсонщині) та на ракетні обстріли армією РФ[30].

20 березня Богуслаєв направив заяву на ім'я керівника Офісу президента Андрія Єрмака з проханням включити його в списки на обмін з Росією[31][32]. У документі стоїть його підпис з приміткою: «Богуслаєв, пенсіонер, інвалід 1-ї групи». В Україні Богуслаєву інкримінують посібництво державі-агресору, колабораційну діяльність, сприяння діяльності терористичної організації та протидію ЗСУ[33][34][35].

19 червня Київський апеляційний суд залишив без змін запобіжний захід перебування під вартою колишньому президентові «Мотор Січі» В'ячеславу Богуслаєву, який підозрюється в пособництві державі-агресору[36].

18 жовтня справу Богуслаєва щодо постачання українських двигунів та запчастин до росії передали до суду. Його активи та майно інших фігурантів справи на понад 12 млрд грн було заарештовано[37].

30 листопада представники НАБУ та САП затримали 4 суддів Апеляційного суду Києва, на отриманні хабаря у $35 тис. Вони повинні були скасувати арешт майна в справі Богуслаєва.[38][39][40] У грудні суд продовжив арешт без права на заставу до 5 січня 2024 року[41].

Санкції ред.

Відповідав політику, що загрожувала територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України[42].

25 лютого 2023 доданий до Європейського списку санкцій[43].

2 березня 2023 року доданий до санкційного списку Швейцарії[44].

30 березня 2023 року внесений до санкційного переліку України[45].

Інше ред.

  • 2000—2022 — у Волочиську на Хмельниччині існувала вулиця Богуслаєва, але після викриття його в державній зраді, 2 листопада 2022 року вулицю було перейменовано на Привокзальну.

Нагороди ред.

Статки ред.

Журнал «Forbes» у 2012 році оцінив статки червоного директора у 319 млн доларів, 24-е місце в Україні[53].

Родина ред.

  • Богуслаєв Олександр Ілліч (нар.1907 — пом.1988) — батько.
  • Анастасія Іванівна (нар.1914 — пом.2012) — матір.
  • Олена Серафимівна (нар.1946) — дружина, матір сина. Пенсіонерка, в минулому вчитель російської мови та літератури[7]
  • Олександр Вячеславович (нар.1978) — син, за освітою — інженер.

Мешкав в селищі Сонячне Запорізького району Запорізької області.

Примітки ред.

  1. ↑ Олександр Шумілін (24 жовтня 2022). Затриманий Богуслаєв більше 20 років має громадянство РФ. Українська правда. Процитовано 24 жовтня 2022.
  2. ↑ Міністр оборони призначив нового керівника запорізького підприємства «Мотор Січ» та звільнив Богуслаєва, Суспільне, 30 листопада 2022
  3. ↑ а б Звернення до польського Сейму по Волині підписали 119 регіоналів, 23 комуністи й 6 позафракційних. Укрінформ. 5 липня 2013. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 2 вересня 2013.
  4. ↑ "Регіонал" Богуслаєв покинув "Мотор Січ", щоб не залишитись без мандата. Gazeta.ua. Газета по-українськи. 13 березня 2013. Архів оригіналу за 30 жовтня 2013. Процитовано 2 вересня 2013.
  5. ↑ Центральна виборча комісія. Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 22 липня 2019.
  6. ↑ Ексрегіонал Богуслаєв програв вибори весільному фотографу [Архівовано 22 липня 2019 у Wayback Machine.] LB.ua (22 липня 2019)
  7. ↑ а б Молода незнайомка обмацала інтимне місце 74-річного "регіонала" Богуслаєва. Gazeta.ua. Газета по-українськи. 19 липня 2013. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 2 вересня 2013.
  8. ↑ «Мотор Січ» нардепа Богуслаєва постачає деталі для двигунів військовим РФ, працює у Криму і т. зв. ДНР
  9. ↑ Власники найкращого гандбольного клубу України фінансували «ДНР»? [Архівовано 19 липня 2019 у Wayback Machine.]
  10. ↑ СБУ встановила, що президент «Мотор Січі» блокував поставку бойового гелікоптера для ГУР МО у квітні 2022 року.
  11. ↑ Наказав зняти лопоті з гелікоптерів, щоб ними не скористалися українські військові — експрезиденту АТ «Мотор Січ» повідомлено про нову підозру. gp.gov.ua (англ.). Процитовано 28 березня 2023.
  12. ↑ СБУ затримала президента заводу «Мотор Січ» Богуслаєва — ЗМІ
  13. ↑ СБУ затримала президента промислового гіганта Мотор Січ за підозрою у роботі на рф
  14. ↑ Наказав зняти з гелікоптерів лопаті: деталі справи щодо президента "Мотор Січі". РБК-Украина (укр.). Процитовано 31 жовтня 2022.
  15. ↑ Експрезидент «Мотор Січі» блокував поставку гелікоптера для військової розвідки. РБК-Украина (укр.). Процитовано 11 травня 2023.
  16. ↑ СБУ затримала президента промислового гіганта Мотор Січ за підозрою у роботі на рф. 09:30, 23.10.2022
  17. ↑ СБУ затримала голову правління "Мотор Січі" Богуслаєва. РБК-Украина (укр.). Процитовано 23 жовтня 2022.
  18. ↑ Президента "Мотор Січі" Богуслаєва затримали за державну зраду. LB.ua. Процитовано 23 жовтня 2022.
  19. ↑ СБУ затримала президента промислового гіганта «Мотор-Січ». ssu.gov.ua. Процитовано 5 грудня 2022.
  20. ↑ Герб, нагороди рф, перекреслений Бандера: СБУ показала, що знайшли у Богуслаєва під час обшуків. Портал Акцент. 23 листопада 2022. Процитовано 23 листопада 2022.
  21. ↑ СБУ опублікувала докази співпраці з рф президента «Мотор Січ» Богуслаєва (АУДІО). actual.today. 24 жовтня 2022.
  22. ↑ Президента "Мотор Січі" Богуслаєва взяли під варту. РБК-Україна (укр.). Процитовано 24 жовтня 2022.
  23. ↑ Суд відправив під варту Богуслаєва та іншого підозрюваного у справі щодо співпраці з Росією. 24.10.2022
  24. ↑ Президента «Мотор Січі» Богуслаєва взяли під варту. 24.10.2022, 19:37
  25. ↑ Суд заарештував майно керівників «Мотор Січ» на майже 1 млрд гривень. 04.11.2022, 17:35
  26. ↑ СБУ запобігла вивезенню з України елітного автопарку, зброї і антикваріату, які належать президенту промислового гіганта Мотор Січ. 24.11.2022, 14:00
  27. ↑ З України намагалися вивезти скарби Богуслаєва. 24.11.2022
  28. ↑ Призначено нове керівництво ПАТ «Мотор Січ». 30.11.2022, 15:40
  29. ↑ Екс-президенту "Мотор Січі" оголосили нову підозру. Цього разу за співпрацю з "ДНР". РБК-Украина (укр.). Процитовано 11 травня 2023.
  30. ↑ "Схеми" оприлюднили таємні розмови Богуслаєва з представниками Росії. РБК-Україна (укр.). Процитовано 13 березня 2023.
  31. ↑ Богуслаєв попросив ОП обміняти його в Росію — «Схеми». 10.05.2023
  32. ↑ Богуслаєв попросив включити його в список на обмін з РФ, — Схеми. РБК-Украина (укр.). Процитовано 11 травня 2023.
  33. ↑ Експрезидент «Мотор Січі» Богуслаєв проситься на обмін у Росію. glavcom.ua. 10 травня 2023.
  34. ↑ Бутусов назвав ризики обміну Богуслаєва. akzent.zp.ua. 11 травня 2023.
  35. ↑ У РНБО відповіли, чи зможе обміняти Україна колишнього президента «Мотор Січ» Богуслаєва. inform.zp.ua. 12 травня 2023.
  36. ↑ Суд залишив під вартою ексдиректора «Мотор-Січі» Богуслаєва. 20.06.2023, 18:12
  37. ↑ Справу екс-президента "Мотор Січі" Богуслаєва передали до суду. РБК-Украина (укр.). Процитовано 18 жовтня 2023.
  38. ↑ НАБУ підтвердило затримання чотирьох суддів Київського апеляційного суду та розкрило деталі справи. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 30 листопада 2023.
  39. ↑ У Києві затримали чотирьох суддів Київського апеляційного суду. ЗМІ: вони отримали хабар у справі Богуслаєва. nv.ua (укр.). Процитовано 30 листопада 2023.
  40. ↑ Суддів Київського апеляційного суду викрито на одержанні неправомірної вигоди (ФОТО).
  41. ↑ Суд продовжив запобіжний захід експрезиденту компанії "Мотор Січ". РБК-Украина (укр.). Процитовано 4 грудня 2023.
  42. ↑ БОГУСЛАЄВ Вячеслав Олександрович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 12 березня 2023.
  43. ↑ Council Decision (CFSP) 2023/432 of 25 February 2023 amending Decision 2014/145/CFSP concerning restrictive measures in respect of actions undermining or threatening the territorial integrity, sovereignty and independence of Ukraine (англ.), № 32023D0432, 25 лютого 2023, процитовано 12 березня 2023
  44. ↑ SECO, Staatssekretariat für Wirtschaft. Massnahmen im Zusammenhang mit der Situation in der Ukraine. www.seco.admin.ch (нім.). Процитовано 28 березня 2023.
  45. ↑ Зеленський ввів санкції проти Богуслаєва, російських Мінфіну та Ради Федерації
  46. ↑ а б в г д е ж и к Додаток 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 1 квітня 2023 року Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), введеного в дію Указом Президента України від 1 квітня 2023 року № 191/2023 (PDF). 14 травня 2023. Процитовано 14.05.2023.
  47. ↑ Указ Президента України № 585/2013 від 28 жовтня 2013 року «Про нагородження В.Богуслаєва орденом князя Ярослава Мудрого». Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 28 жовтня 2013.
  48. ↑ Указ Президента України від 24 серпня 2012 року № 500/2012 «Про відзначення державними нагородами України»
  49. ↑ Указ Президента України № 475/2009 від 23 червня 2009 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України». Архів оригіналу за 26 лютого 2019. Процитовано 24 серпня 2012.
  50. ↑ Із зали засідань Президії НАН України: 7 липня 2021 року. Вісник Національної академії наук України (укр.). № 9. 18 вересня 2021. с. 12—20. ISSN 2518-1203. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 5 жовтня 2021.
  51. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 жовтня 2011. Процитовано 1 листопада 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  52. ↑ У Запоріжжі ексголову «Мотор Січі» Богуслаєва позбавили звання «почесного громадянина». radiosvoboda.org. 18 березня 2023.
  53. ↑ Мільйонери Forbes: олігархи, міністри, депутати та син Януковича. Економічна правда. Українська правда. 5 квітня 2012. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 2 вересня 2013.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Богуслаєв_Вячеслав_Олександрович&oldid=41720727