Відкрити головне меню

Академія інженерних наук України

Академія інженерних наук України — громадська організація, що об'єднує науковців і інженерів-практиків. Заснована у червні 1991 року в Києві. Президент&nbsp:Таланчук Петро Михайлович (у 1991—2018 — Петро Таланчук)[1]. Із 1996 року видає журнал «Вісник Інженерної академії України», який включено у перелік наукових видань ВАК України.

ЗаснуванняРедагувати

Академія вважається правонаступницею Українського республіканського відділення Інженерної академії СРСР, створеного 1989 року за ініціативи Ради Міністрів УРСР і підтримки Академії наук УРСР. Зареєстрована Міністерством юстиції України в листопаді 1991 року. Одним з ініціаторів створення та першим Президентом Інженерної академії України був Підгорний Анатолій Миколайович[2].

Мета та члениРедагувати

Мета організації: об'єднання зусиль учених та фахівців України для нарощування інтелектуального потенціалу у сфері інженерної діяльності, впровадження досягнень науки і техніки у виробництво, професійна консолідація інженерів і вчених України[2].

Академія інженерних наук України має близько 500 дійсних членів і членів-кореспондентів, понад 100 колективних членів, серед яких: АНТК ім. О. К. Антонова (м. Київ), ВАТ «Турбоатом», ДП «Харківський машинобудівний завод «ФЕД»», ДП «Завод „Електроважмаш“» (м. Харків), ДП Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» (м. Миколаїв), ЗМКБ «Прогрес» ім. О. Г. Івченка (м. Запоріжжя), ВАТ «Електромашинобудівний завод „Фірма СЕЛМА“» (м. Симферопіль), Газопромислове управління «Полтавагазвидобування» (м. Полтава), Українсько-Британське ЗАТ «ІНТЕКО» (м. Дніпропетровськ), Управління магістральних газопроводів «Донбастрансгаз» (м. Донецьк), «Прикарпаттрансгаз» (м. Івано-Франківськ), «Черкаситрансгаз» (м. Черкаси)[2].

Адреса: 61046, Харків, вул. Дм. Пожарського, 2/10.

В Академії працюють 20 науково-технічних секцій, ведуть дослідну діяльність 5 власних інститутів і центрів. Вона є асоційованим членом Міжнародної інженерної академії та Федерації вчених України. Вищим органом управління діяльністю Академії є Загальні збори. У період між Загальними зборами Академією керує Президія, котра обирається на п'ять років[2].

АІНУ має 22 відділення з різних інженерно-технічних напрямків. Серед науковців, які перебували чи перебувають в організації: В. Сацький, Ю. Таран-Жовнір, Г. Карюк, О. Качура, М. Згуровський, В. Матвієнко, Я. Микитин, Л. Бондаренко, Ю. Алексєєв, Н. Мхітарян, П. Тодоров, М. Янковський та інші. Серед членів АІНУ близько 70 громадян інших країн; у Польщі та США створено її відділення. Від червня 1998 року АІНУ — член Міжнародної спілки академій інженерних і технологічних наук (International Council of Academies of Engineering and Technological Sciences, CAETS)[2].

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати