Відкрити головне меню

Держа́вна зра́да — діяння, умисно вчинене громадянином на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці держави: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, надання іноземній державі, іноземній організації (спецслужбі) або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти держави.

Злочин (КК України)
Державна зрада
Загальна характеристика
Номер розділу I
Злочин проти основ національної
безпеки України
Номер статті 111
Кримінальне покарання
види і термін покарань від 12 до 15 років ПВ

Зміст

Об'єкти державної зрадиРедагувати

Родовий об'єкт цього злочину — злочини проти основ національної безпеки України.

Безпосередній об'єкт цього злочину — зовнішня безпека України, її суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність, обороноздатність, державна, економічна чи інформаційна безпека.

Видовий об'єкт цього злочину — зовнішня та внутрішня безпеки України.

Предмет державної зрадиРедагувати

Відомості, що становлять державну таємницю (передбачено ст. 111 КК України).

3 Форми об'єктивної сторониРедагувати

Перша форма державної зрадиРедагувати

Перехід на бік ворога полягає в наданні безпосередньої допомоги державі, з якою Україна перебуває в умовах воєнного стану або збройного конфлікту.

Форми такого переходу можуть бути різними:

  • перехід до ворога через лінію фронту;
  • участь за її завданням у бойових діях проти України;
  • надання різної допомоги агентам такої держави та ін..

Перехід на бік ворога може полягати як у переході на територію ворожої держави (так званий фізичний перехід), так і в наданні допомоги такій державі або її представникам на території України (так званий інтелектуальний перехід).

У цій формі державна зрада визнається закінченою з моменту, коли особа почала надавати допомогу ворогові.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цієї форми державної зради є час вчинення злочину — в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту

Друга форма державної зрадиРедагувати

Шпигунство — це передача або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю.

Третя формаРедагувати

Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України полягає в будь-якій допомозі у проведенні підривної діяльності проти інтересів України. При цій формі не має значення, як діяла особа — за завданням іноземної держави чи з власної ініціативи. Допомога в проведенні підривної діяльності може виявлятися в сприянні резидентам (таємним представникам іноземних розвідок), укриття розвідника або його спорядження, вербування агентів для проведення підривної діяльності проти України тощо. Цією формою охоплюються і випадки, коли особа за завданням іноземних держав або їх представників організовує (або вчинює) на шкоду Україні будь-який інший злочин проти основ національної безпеки України (наприклад, диверсію, посягання на життя державного чи громадського діяча). У таких випадках відповідальність повинна наставати за сукупністю злочинів (наприклад, за статтями 111 і 113 КК.[1]

Суб'єктРедагувати

Суб'єкт злочину спеціальний (див. ч. 2 ст. 18 КК України) — ним може бути тільки громадянин України, який досяг до вчинення злочину шістнадцяти років.[2]

Суб'єктивна сторонаРедагувати

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується виною в формі прямого умислу: за якого особа усвідомлює, що її діяння вчинюються на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України і бажає їх здійснити. Мотиви можуть бути різними (ненависть до України, користь та ін.), але на кваліфікацію це не впливає.

Обов'язковими умовами звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 111 є наявність трьох обставин:

1) отримання громадянином України злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації, їх представників;

2) не вчинення жодних дій на виконання цього завдання;

3) добровільна заява органам державної влади про свій зв'язок з ними і про отримане завдання. Відсутність хоча б однієї з цих обставин виключає можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Відповідальність за злочинРедагувати

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 111 — позбавлення волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. За редакцією професорів М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. Кримінальне право України. Особлива частина. Підручник2-е видання, перероблене та доповнене, 2005
  2. Постатейний коментар до Кримінального кодексу України http://www.vuzlib.org/beta3/html/1/9136/
  3. Наливайченко заявив, що передав мінюсту США «докази корупції» Порошенка