Три́мкість — здатність елемента конструкції витримувати постійну чи тимчасову навантагу, зокрема й навантагу від інших частин конструкції, не втрачаючи працездатності.

Загальна характеристика

ред.

Три́мкість — величина стискального навантаження (навантаги), під дією якого в об'єктах (конструкціях, закріпах, деталях, гірських породах тощо) виникають умови граничного стану.

У деяких джерелах трапляються назви поняття «несна здатність», «несуча здатність», що є калькуванням з російської. На сьогодні офіційною термінологією, що визначає ці поняття, є — «тримальна здатність», «тримкість», «несівна здатність»[1].

Див. також

ред.

Примітки

ред.

Джерела

ред.
  • ДСТУ 2825-94 Розрахунки та випробування на міцність. Терміни та визначення основних понять.
  • Протокол № 7 письмового голосування науково-технічної комісії з питань термінології при Держстандарті України від 15 жовтня 2002.
  • Войналович О., Моргунюк В. Російсько-український словник наукової і технічної мови (термінологія процесових понять). — К.: Вирій, Сталкер, 1997 . — 256 с.

Посилання

ред.