Вікіпедія

MIM-23 Hawk

американська зенітна ракета середнього радіусу дії

MIM-23 Hawk (укр. «Гок»)[a] — це американський зенітний ракетний комплекс середнього радіусу дії. Прийнятий на озброєння армії США у 1959.

MIM-23 Hawk
MIM-23 Hawk завантажувальник перезавантажує пусковий причеп
MIM-23 Hawk завантажувальник перезавантажує пусковий причеп
Типзенітна ракета
ПоходженняСША
Історія використання
На озброєннісерпень 1960[1]–нині
Історія виробництва
ВиробникRaytheon Technologies
Виготовлена
кількість		близько 40 тис. ракет
Характеристики
Вага590 кг
Довжина5,08 м
Діаметр370 мм
Боєголовкаосколкова боєголовка 54 кг
Двигунтвердопаливний ракетний
Розмах крил1,19 м
Операційна
дальність
45–50 км
Практична межа20 км
Швидкість2,4 маха
Система
наведення
Напівактивне радарне наведення
MIM-23 Hawk у Вікісховищі
Система Hawk на службі ВПС Німеччини перед тим як її зняли з озброєння

Спроєктований як мобільніший відповідник MIM-14 Nike Hercules, поступившись далекобійністю за значно менші розміри і вагу. Порівняно менша ефективність була значно підвищена у порівнянні з Nike завдяки застосуванню нових радарів і системи напівактивного радарного самонаведення безперервної хвилі.

У 1971 провели програму ґрунтовного покращення, яка включала кілька покращень для зенітної керованої ракети, що включало заміну всіх РЛС на нові моделі. Покращення тривали наступні двадцять років, зокрема додали покращений радіоелектронний захист, можливість наводитись на глушилки, а в 1995 додано нову боєголовку, яка уможливила боротьбу проти тактичних ракет ближньої дії.

Модифікації

ред.

Фаза I / Phase I

ред.

Включала заміну CWAR радару безперервного хвильового спостереження (Continuous Wave Acquisition Radar) на покращений ICWAR AN/MPQ-55 та модернізацію AN/MPQ-50 PAR до покращеної версії IPAR (було додано цифровий індикатор рухомих цілей, MTI).

Ця модифікація впроваджувалася з 1979 по 1981 рр.

Фаза II / Phase II

ред.

Розроблено 1978 року та впроваджено між 1983 та 1986 рр. Було модернізовано AN/MPQ-46 HPI до стандарту AN/MPQ-5 з заміною електронної компонентної бази на твердотільну. Також було додано допоміжну оптичну систему спостереження (TAS).

Фаза III / Phase III

ред.

Розробку було розпочато 1983 року, до армії США система надійшла 1989 року.

Модифікація стала значною модернізацією системи, що оновила комп'ютерне обладнання та програмне забезпечення більшості її компонентів. Також було впроваджено новий радар безперервного хвильового спостереження AN/MPQ-62, додано можливість виявлення цілі під час одного сканування та оновлено HPI до стандарту AN/MPQ-61 шляхом додавання системи одночасного ураження Hawk на низькій висоті (LASHE). LASHE дозволяє протидіяти груповим атакам шляхом одночасного перехоплення кількох цілей низького рівня.

Типова батарея Phase III HAWK включає в себе один радар відстеження імпульсів (PAR, AN/MPQ-50), один радар безперервного хвильового спостереження (CWAR, AN/MPQ-62), два радари висвітлення високої потужності (HIPIR, AN/PQ-61), один центр розподілення вогню (FDC), один передатчик-приймач «свій-чужий» (IFF), шість цифрових пускових (DLN) з 18 ракетами.

HAWK XXI / HAWK-AMRAAM

ред.

Модифікацію, що має можливість використання двох видів ракет, було розроблено компаніями Kongsberg та Raytheon було прийнято на озброєння 1996 року[2]. За рахунок використання системи ППО HAWK та ракет середнього радіусу дії AMRAAM, система може використовуватися одночасно проти широкого кола загроз. Найкраще підходить для ураження середньовисотних загроз, включаючи літаки, крилаті ракети, а також в умовах насичених рейдів та комплексних заходів протидії.

Бойове застосування

ред.

Російське вторгнення в Україну (з 2022)

ред.
Докладніше: Російське вторгнення в Україну (з 2022)

Отримані Україною комплекси показали високу ефективність проти російських крилатих ракет і дронів-камікадзе Shahed-131/136. У липні 2024 року в командуванні Повітряних сил ЗСУ розповіли про підрозділ, який збив 40 БПЛА, 13 ракет Х-59 і одну ракету «Калібр».[3][4]

Оператори

ред.
 
Вантажівка тягне Hawk SAM на параді біля Триумфальної арки в Бухаресті. Румунія, 1 грудня 2008

Поточні оператори

ред.

Фаза I

ред.

Фаза II

ред.

Ці країни втілили покращення фази I і фази II.

  •   Греція

Фаза III

ред.

Hawk XXI

ред.

Колишні оператори

ред.

Фаза I

ред.
  •   США (зняті з озброєння)
  •   Норвегія (зняті з озброєння в 1998)
  •   Німеччина(зняті з озброєння в 2005)
  •   Фрація (зняті з озброєння в 2012[16])
  •   Італія (зняті з озброєння в 2011)

Фаза II

ред.
  •   Бельгія (зняті з озброєння в 2004)
  •   Норвегія (зняті з озброєння)
  •   Франція (зняті з озброєння)
  •   Німеччина (зняті з озброєння в 2005)
  •   Італія (зняті з озброєння в 2011)
  •   США (зняті з озброєння)

Фаза III

ред.
  •   Нідерланди (зняті з озброєння в 2004)
  •   Франція (зняті з озброєння)
  •   Німеччина (зняті з озброєння в 2005)
  •   США (зняті з озброєння)
  •   Південна Корея — 8 батарей (зняті з озброєння, замінені на ЗРК Cheolmae-2)

Література

ред.
  • Marc Romanych, Jacqueline Scott (2022). The HAWK Air Defense Missile System. New Vanguard. Т. 309. Irene Cano Rodríguez (ілюстратор). Osprey. ISBN 9781472852182.

Примітки

ред.
  1. ↑ Назва є витіяним акронімом англ. Homing All the Way Killer — «вбивця, що самонаводиться протягом усього польоту», що нагадує слово hawk — «яструб»
    Абревіатура в чинній системі позначень авіації та ракет містить такі індекси:
    • M (mobile) — зброя, змонтована на мобільній наземній платформі
    • I (interceptor) — ракета проти повітряних цілей
    • M (missile) — керована ракета
  1. ↑ Як подана у Jane's Land-Based Air Defence 1996–97. Осідок designation-systems.net [Архівовано 2005-12-10 у Wayback Machine.] подає початкову дієздатність зі серпня 1959 в армії США.
  2. ↑ Ancile. www.deagel.com. Процитовано 5 листопада 2022.
  3. ↑ ЗРК HAWK успішно показали себе проти "Шахедів". Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 4 липня 2024. Процитовано 8 липня 2024.
  4. ↑ Один з підрозділів комплексу HAWK збив 14 ракет та 40 "Шахедів". Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 6 липня 2024. Процитовано 8 липня 2024.
  5. ↑ а б Taiwan Retires Hawk Missiles, Defense news, 15 September 2014, архів оригіналу за 20 вересня 2014 [Архівовано 20 вересня 2014 у Archive.is].
  6. ↑ а б Binnie, Jeremy (26 лютого 2014). Egypt, Jordan to extend the life of Hawk missiles. IHS Jane's 360. Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 3 вересня 2014.
  7. ↑ Israeli Patriot Replacement, Strategy page, 13 грудня 2012, архів оригіналу за 10 жовтня 2017, процитовано 13 грудня 2012.
  8. ↑ Hawk, Surface to air missiles inventory, Romanian Air Force, архів оригіналу за 7 жовтня 2007, процитовано 18 June 2007.
  9. ↑ Press conference by NATO Secretary General Jens Stoltenberg following the meetings of NATO Defence Ministers, NATO Website, процитовано 13 October 2022
  10. ↑ AFP, Staff Writer With (11 листопада 2022). Spain to Send Two More Air Defense Systems to Ukraine. The Defense Post (амер.). Процитовано 11 листопада 2022.
  11. ↑ $400 Million in Additional Security Assistance for Ukraine. U.S. Department of Defense (амер.). Процитовано 5 листопада 2022.
  12. ↑ У ЗСУ показали, як працює система ППО HAWK. Дзеркало тижня. 6 липня 2024.
  13. ↑ Türkiye'nin orta menzil hava savunma sistemi. Архів оригіналу за 18 червня 2014.
  14. ↑ @obretix (23 травня 2020). Turkish MIM-23 Hawk air defense system near al-Mastumah (Твіт) — через Твіттер.
  15. ↑ Satellite image reveals location of Turkish military's air defense system in Syria. 24 травня 2020. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 13 жовтня 2022. [Архівовано 7 травня 2021 у Wayback Machine.]
  16. ↑ Hawk: le dernier tired de l'Armée de terre, Actualités (фр.), Defense, архів оригіналу за 22 листопада 2016, процитовано 22 листопада 2016.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=MIM-23_Hawk&oldid=44012166