Вікіпедія

Х-59

радянська і російська авіаційна ракета

Х-59 (рос. «Овод» (укр. ґедзь), виріб Д-9, за кодифікацією НАТО AS-13 Kingbolt) — радянська і російська високоточна авіаційна ракета класу «повітря-поверхня» середнього радіусу дії.

Х-59 «Овод»
ракета Х-59МЭ на МАКС-2007
ракета Х-59МЭ на МАКС-2007
Тип ракета класу «повітря — поверхня»
Походження Радянський Союз
Історія використання
На озброєнні з 1980 (1982), на озброєні
Оператори  Росія
 КНР
 Індія
Історія виробництва
Розробник СРСР СРСР → Росія Росія МКБ «Радуга», НИИЭП[1]
Розроблено з 1975 —
Виробник СРСР СРСР СмАЗ[2], ДМЗ[3]
Росія Росія КТРВ
Вартість одиниці ₽16 млн на 2010 рік[4]
Варіанти Х-59М
Х-59МК
Х-59М2
Х-59МК2
Характеристики
Х-59 у Вікісховищі

Призначена для ураження важливих наземних та надводних об'єктів противника, прикритих ППО, що візуально виявляються оператором у будь-який час вдень у простих метеоумовах, а також різновиди для вседобового та протикорабельного застосування.

Історія Редагувати

Розробка керованої ракети Х-59 виконувалася МКБ «Радуга». Льотно-конструкторські випробування ракет X-59 «Овод» проведені в 1975—1977 роках у Державному льотно-випробувальному центрі[en] (Ахтубінськ).

Державні випробування X-59 були закінчені в 1979 році, на озброєння комплекс у складі винищувача-бомбардувальника Су-24М, контейнера управління і двох ракет Х-59 був прийнятий в 1980 році. Також «Оводом» оснащувалися одномісні винищувачі-бомбардувальники Су-17М, такий комплекс отримав найменування Су-17М4. Х-59 у складі Су-17М4 був прийнятий на озброєння в 1982 році, але через припинення серійного випуску Су-17, основним носієм Х-59 був Су-24М.

Зараз модифікації Х-59 виробляються та модернізуються корпорацією «Тактичне ракетне озброєння»[5], до якої входить МКБ «Райдуга».

Різновиди Редагувати

 
Х-59МЭ, головна частина
  • Х-59 — первісний варіант з двоступінчастим РДТТ (стартовий і маршовий), інерційною системою управління СНАУ-59 та телекомандною «Текон-1» системою наведення з ТГСН «Тубус-2». Двоступінчаста твердопаливна ракетна рухова установка забезпечує дальність польоту до 45 км. ДСВ (державні спільні випробування) завершено в 1979 році, прийнято на озброєння у складі Су-24 в 1980[6]. Єдиний носій у ВПС — Су-24М[7].
  • Х-59Л — варіант з лазерним наведенням, що розроблявся, але, ймовірно, не доведений до виробництва.
  • Х-59Т — паралельне найменування для базової модифікації Х-59 з телевізійно-командною системою наведення.
  • Х-59М («Овод-М», Виріб Д-9М, за кодифікацією НАТО — AS-18 Kazoo) — оновлений варіант Х-59 з ТРДД у підфюзеляжній гондолі, замість маршового РДТТ, потужніша БЧ, системою наведення «Текон-1А» "(-1Б/-2) з радіовисотоміром та ТГСН «Тубус-2А». Експортувалася як Х-59М чи Х-59МЕ. Дальність дії до 115 км.
    • Х-59МЭ — експортний варіант Х-59М.
    • Х-59МК (Х-59А) — Протикорабельна ракета з БИНС, комплексним радіовимірювачем, НАП систем ГЛОНАСС / GPS та з активною радіолокаційною головкою самонаведення АРГС-59Э, маршова висота польоту 10-15 м, на кінцевій ділянці 4-7 м дальністю 285 км та БЧ проникного типу масою 320 кг. Вперше було представлено на МАКС-2001.[8]
 
Ракета Х-59МК2 на МАКС-2009
 
Оновлений варіант ракети Х-59МК2 на МАКС-2015
    • Х-59МК2 — різновид Х-59МК для ураження нерухомих наземних цілей з відомими координатами, оснащена системою управління, що включає: БИНС, оптико-електронну ГСН і НАП систем ГЛОНАСС/GPS, політ до цілі здійснюється на висоті 50-300 м, передбачені проникна та касетна БЧ. Була представлена на МАКС-2009.
    • Х-59МК2 — оновлений варіант меншої довжини та маси з квадратним у перерізі корпусом, пристосований для розміщення у внутрішньому відсіку озброєння літака. Аналог західних КР того ж класу AGM-158 JASSM, Scalp EG/Storm Shadow та Taurus у фюзеляжі з обводами Stealth має значну дальність стрільби. Була представлена на МАКС-2015. Проходить випробування.
    • Х-59М2 — варіант з АРЛГСН АРГС-59 і трансляційно-командною системою наведення що допускає застосування по наземних та надводних цілях з відомими координатами у будь-який час доби.
    • Х-59М2Э — експортний варіант Х-59М2.

Характеристики Редагувати

За даними різних джерел:[9][10][11][12][13].

  • Довжина, м:
    • 5,37 (Х-59)
    • 5,7 (Х-59М, Х-59М2, Х-59МК)
    • 4,2 (Х-59МК2 («оновлена»))
  • Розмах крила, м:
    • 1,26 (Х-59)
    • 1,3 (Х-59М, Х-59М2, Х-59МК)
    • 2,45 (Х-59МК2 («оновлена»))
  • Діаметр, м:
    • 0,38 (Х-59, Х-59М, Х-59М2)
    • 0,38 — 0,42 (Х-59МК, Х-59МК2)
    • 0,4×0,4 (Х-59МК2 («оновлена») у похідному положенні)
  • Стартова маса, кг:
    • 760—790 (Х-59)
    • 930 (Х-59М, Х-59МК)
    • до 960 (Х-59М2)
    • до 900 (Х-59МК2)
    • 770 (Х-59МК2 («оновлена»))
  • Двигун:
    • двоступінчастий РДТТ (Х-59)
    • стартовий РДТТ, маршовий ТРДД РДК-300, Р95ТП-300БТ або ТРДД-50АТ (Х-59М, Х-59М2)
    • РДК-300, Р95ТП-300БТ, ТРДД-50АТ або ТРДД-50Б (Х-59МК, Х-59МК2)
    • ТРДД-50Б (Виріб 37-04) (Х-59МК2 («оновлена»))
  • Бойова частина : проникна фугасно-кумулятивна, касетна або ядерна (варіант для Ту-160 розробки «РФЯЦ-ВНДІЕФ»[14]
    • Маса БЧ, кг:
      • Проникної:
        • 148 (Х-59)
        • 320 (Х-59М, Х-59М2, Х-59МК2)
        • 310 (Х-59МК2 («оновлена»))
      • Касетної:
        • 280 (Х-59М)
        • 283 (Х-59М2, Х-59МК2)
        • 310? (Х-59МК2 («оновлена»))
  • Система управління та наведення:
  • КІВ, м:
    • 2-3 (Х-59, Х-59М)
    • 3-5 (Х-59МК2, Х-59МК2 («оновлена»))
  • Швидкість ракети:
    • М = 0,72-0,88 (Х-59М, Х-59М2)
    • 900—1050 км/год (Х-59, Х-59МК, Х-59МК2)
    • 750—1000 км/год (Х-59МК2 («оновлена»))
  • Найбільша дальність пуску, км:
    • 40 (Х-59)
    • 115 (Х-59М, Х-59М2)
    • 200 (Х-59МЕ)
    • 285 (Х-59МК по цілі типу «есмінець», «крейсер», Х-59МК2)
    • 290 (Х-59МК2 («оновлена»))
  • Найменша дальність пуску, км:
    • 10-15 (Х-59М)
    • 5-25 (Х-59МК)
  • Висота польоту, м:
    • 15, 50-1100 (Х-59)
    • 7, 50, 100, 200, 600 або 1000 (Х-59М, Х-59М2)
    • 4-7, 10-15 (Х-59МК)
    • 50-300 (Х-59МК2, Х-59МК2 («оновлена»))
  • Висота пуску, м:
    • 200-5000 (Х-59М)
    • 200-5000 і більше (Х-59М2)
    • 200-11000 (Х-59МК, Х-59МК2, Х-59МК2 («оновлена»))
  • Сектор пуску:
    • 360 ° (Х-59, Х-59М, Х-59М2)
    • ±45° (Х-59МК, Х-59МК2, Х-59МК2 («оновлена»))
  • Швидкість носія, км/год / М : 600—1100 / 0,5-0,9 (Х-59М, Х-59М2, Х-59МК, Х-59МК2, Х-59МК2 («оновлена»))
  • Носії: Су-24М, Су-17М3/22М4, Су-25, Су-30, Су-34, Су-27СМ, Су-35, Су-57

Бойове застосування Редагувати

Російсько-чеченські війни Редагувати

Докладніше: Перша російсько-чеченська війна та Друга російсько-чеченська війна

Ракети Х-59М використовувалися в ході бойових дій у Чечні для знищення укриттів та складів противника у горах[15]. Клімат Північного Кавказу наклав серйозні обмеження застосування високоточної зброї — погані метеоумови, туман і слабка видимість призводили до зриву наведення в лісистих горах і засніжених ущелинах. Наприклад, за весь грудень 1994 року в Чечні було всього 2 дні із ясною погодою, коли було можливо використати всі можливості високоточної зброї[16]. Від застосування ракет Х-59 відмовилися після чотирьох пусків.

Російсько-українська війна Редагувати

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)

3 квітня 2022 року під час широкомасштабного російського вторгнення російські війська завдали удару ракетою Х-59 по розташованому в селі Костянтинівка елеватору компанії ТОВ «Баловнянська виробнича база» (ТОВ «Костянтинівський елеватор», група компаній ПАЕК), почалась пожежа на площі 1600 м², яку вдалось загасити. Минулось без жертв, але роботу підприємства було заблоковано[17][18][19].

За даними видання Defense Express, 8 та 15 квітня 2022 року для пуску ракети цього типу по об'єктах в Полтавській, Кіровоградській області та порту Одеси було використано найсучасніший російський винищувач Су-57[20][21].

26 травня 2022 року, зенітним ракетним підрозділом української ППО збита ракета Х-59[22].

29 травня 2022 року, у небі над Донбасом знищено дві російські ракети Х-59МК[23].

30 травня 2022 року повідомлялося про знищення Х-59МК на Донеччині[24][25].

2 червня 2022 року, український комплекс С-300ПТ знищив Х-59МК[26].

28 серпня 2022 року, ракетою Х-59 знищено громадську вбиральню на околиці Нововоронцовки Херсонської області[27].

4 вересня 2022 року збито російську ракету Х-59 (запущену з Су-35) над Миколаївщиною[28].

10 вересня 2022 року збито російську ракету Х-59 над Дніпропетровською областю[29].

26 вересня 2022 року, ракетою X-59 обстріляний аеропорт Кривого Рогу; за словами голови ОВА, інфраструктура летовища знищена[30].

27 жовтня 2022 року, одну ракету X-59 збито над Дніпропетровською областю[31].

6 грудня 2022 року, військові рф випустили ракету Х-59 по селу Новотаврічеське Запорізької області. Від влучання відбулося займання житлової та господарчої будівель[32].

22 грудня 2022 року, у небі над Миколаївською областю було збито російську ракету Х-59[33].

23 січня 2023 року, за повідомленням Командування ПС ЗСУ, в період часу 10:00-16:00 зенітними ракетними підрозділами знищено два російські штурмовики Су-25, ударний вертоліт Ка-52, дві керовані авіаційні ракети Х-59 і БПЛА ОТР «Орлан-10».

21 березня 2023 року, згідно повідомлення Повітряних Сил ЗС України, російські окупанти близько 19:40 атакували Одеську область чотирма ракетами Х-59. Зліт ворожих літаків Су-35 здійснювався з аеродрому «Бельбек» у Криму. У небі над областю 2 ворожі ракети вдалося збити, ще 2 — влучили в триповерховий будинок на території монастиря в м. Одесі, відомо про чотирьох поранених[34][35][36].

Оператори Редагувати

Теперішні
Колишні
  •   СРСР — у зв'язку з розпадом, ракети перейшли у власність країн учасників СРСР

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Тихонов, Т.2, 2010, с. 159—160.
  2. ↑ Тихонов, Т.2, 2010, с. 297.
  3. ↑ Тихонов, Т.2, 2010, с. 92.
  4. ↑ Годовой отчёт корпорации тактическое ракетное вооружение. 2010 год. стр. 92
  5. ↑ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КОРПОРАЦІЯ "ТАКТИЧНЕ РАКЕТНЕ ОЗБРОЄННЯ" | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 22 березня 2023. 
  6. ↑ AS-18 Kazoo / Х-59М | Анализ Вооружённых Сил России[недоступне посилання з Декабрь 2019]
  7. ↑ Управляемая тактическая ракета средней дальности Х-59 Овод | Ракетная техника. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 4 квітня 2022. 
  8. ↑ Корпорация «Тактическое ракетное вооружение» Ракета Х-59МК. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 4 квітня 2022. 
  9. ↑ Комплекс «Овод-МЭ». Архів оригіналу за 9 лютого 2020. Процитовано 4 квітня 2022. 
  10. ↑ Ракета Х-59МК. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 4 квітня 2022. 
  11. ↑ Ракета Х-59МК2. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 4 квітня 2022. 
  12. ↑ Х-59 Овод (изделие Д-9). Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 4 квітня 2022. 
  13. ↑ Самолёт Т-50 применял крылатые ракеты в Сирии. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 4 квітня 2022. 
  14. ↑ Высокая слава России. К 100-летию ВВС РФ. 1912—2012 [Архівовано 16 липня 2019 у Wayback Machine.], стр. 28
  15. ↑ Чечня: Авиация в Первой Чеченской Войне [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] combatavia.info
  16. ↑ Вячеслав Кондратьев. Грозное небо над Чечнёй [Архівовано 28 лютого 2019 у Wayback Machine.] Уголок неба
  17. ↑ На Миколаївщині внаслідок обстрілів ворожими військами горіло зерносховище, будинок та автомобілі, є поранені. Укрінформ. 5 квітня 2022. 
  18. ↑ РФ вперше застосувала проти України радянську ракету Х-59 (фото). Defense Express. 4 квітня 2022. Архів оригіналу за 4 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022. 
  19. ↑ Рашисти розбомбили ракетою Х-59М елеватор біля Миколаєва. Мілітарний. 3 квітня 2022. 
  20. ↑ Звідки ворог б'є по Україні ракетами і скільки їх у нього ще залишилось — Сергій Згурець для "НВ". Defense Express. 10 травня 2022. 
  21. ↑ Тактика повітряних боягузів: як Росія вперше застосувала проти України свій найновіший літак Су-57 (укр.). Процитовано 16 квітня 2022. 
  22. ↑ Цензор.НЕТ. 26 травня збито ворожу ракету Х-59, вертоліт Ка-52 та безпілотник "Орлан-10", - Повітряні сили ЗСУ. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 13 липня 2022. 
  23. ↑ На сході ППО збила дві ворожі ракети, ЗСУ відбили 14 атак. Українська правда (укр.). Процитовано 13 липня 2022. 
  24. ↑ У небі українського Донбасу збили крилату ракету Х-59МК, - Угруповання Об'єднаних Сил | Еспресо. 
  25. ↑ Ударна авіація України "причесала" позиції ворога, зенітні війська знищили 2 ракети РФ. Українська Правда. 30 травня 2022. 
  26. ↑ Цензор.НЕТ. Розрахунок ЗРК С-300ПТ збив крилату ракету Х-59МК та надзвукову ракету Х-31П. ВІДЕО. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 13 липня 2022. 
  27. ↑ Росіяни дорогою високоточною ракетою рознесли туалет на Херсонщині
  28. ↑ Зранку українські військові збили ворожі ракети на Дніпропетровщині і Миколаївщині. LB.ua. Процитовано 11 вересня 2022. 
  29. ↑ Українська авіація завдала майже два десятки ударів по опорних пунктах і складах боєприпасів росіян, - Генштаб. LB.ua. Процитовано 11 вересня 2022. 
  30. ↑ Росіяни поцілили ракетою Х-59 в аеропорт Кривого Рогу. Українська правда (укр.). Процитовано 27 вересня 2022. 
  31. ↑ Над Дніпропетровщиною вночі знищили ракету Х-59
  32. ↑ Головне управління Національної поліції в Запорізькій області. zp.npu.gov.ua (ua). Процитовано 7 грудня 2022. 
  33. ↑ Вночі над Миколаївською областю збили російську ракету: що відомо. РБК-Украина (укр.). Процитовано 22 грудня 2022. 
  34. ↑ В Одесі росіяни вдарили ракетами по будинку на території монастиря УПЦ МП: подробиці та відео. 21.03.2023, 22:12
  35. ↑ В Одеській області Повітряні сили знищили 2 ракети X-59. 21.03.2023, 22:05
  36. ↑ Удар по Одесі: ворожа ракета влучила в один із монастирів московського патріархату, є постраждалі (фото, відео). 21.03.2022, 23:00
  37. ↑ Годовой отчёт открытого акционерного общества «Корпорация «Тактическое ракетное вооружение» за 2010 год (рос.). Корпорация «Тактическое ракетное вооружение». Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 11 лютого 2012. 
  38. ↑ а б Зато мы делаем ракеты «Профиль» — еженедельный деловой журнал

Джерела Редагувати

  • Марковский В.Ю., Перов К. Советские авиационные ракеты «воздух-земля». — М. : Экспринт, 2005. — С. 34—39.
  • А. Б. Широкорад. История авиационного вооружения. Краткий очерк / Под общей ред. А. Е. Тараса. — Минск : Харвест, 1999. — С. 332—334. — (Библиотека военной истории) — 11000 прим. — ISBN 985-433-695-6.
  • Тихонов С. Г. Оборонные предприятия СССР и России : в 2 т. — М. : ТОМ, 2010. — Т. 1. — 608 с. — 1000 экз. — ISBN 978-5-903603-02-2.
  • Тихонов С. Г. Оборонные предприятия СССР и России: в 2 т. — М. : ТОМ, 2010. — Т. 2. — 608 с. — 1000 экз. — ISBN 978-5-903603-03-9.

Література Редагувати

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Х-59&oldid=40428931