Відкрити головне меню

Ште́фан ІІІ (рум. Ştefan; 1433(1433)2 липня 1504) — воєвода Молдавський (14571504). Провів військову реформу, першим з молдавських господарів став використовувати артилерію. Поклав край домаганням угорців на молдавські землі, перемігши їх під Баєю (1467). Заснував Путнянський монастир (1466). Похований у Путнянському монастирі. Національний герой Молдови. Прізвисько — Вели́кий (рум. cel Mare).

Штефан III
Humorstefan.jpg
Coa Romania Country History Ștefan cel Mare (1457-1504).svg
Воєвода Молдавський
 
Народження: 1433[1]
Борзешть (Бакеу), Онешті, Бакеу, Румунія
Смерть: 2 липня 1504[1]
Сучава, Молдавське князівство
Громадянство: Молдавське князівство
Батько: Богдан II
Мати: Марія Ольтея[d]
У шлюбі з: Марія Мангуп[d], Доамна Марія Войчіца[d], Євдокія Київська[d] і Maria Rareș[d]
Діти: Петро IV Рареш, Олена[d], Богдан[d] і Богдан III Сліпий

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

ІменаРедагувати

  • Сте́фан (церк.-слов. і ст.укр. Стефанъ, Стєфанъ) — в літописах й тогочасній діловій документації[2].
  • Ште́фан (рум. Ştefan) — волоська назва.
  • воєвода Ште́фан (рум. Ştefan Vodă, церк.-слов. і ст.укр. Стефанъ воевода, Стєфанъ воєвода)
  • Штефан Великий (рум. Ștefan cel Mare) — за прізвиськом.
  • Штефан Великий і Святий (рос. Ștefan cel Mare și Sfânt) — чин у Румунській православній церкві (з 1992).

БіографіяРедагувати

Вів успішні бої проти Османської Імперії, Угорщини, Польщі і Волощини; період правління Штефана III привів до політичного зміцнення Молдови. Першою дружиною Штефана III була Євдокія — дочка київського князя Семена Олельковича.

Під час походів Штефана III на Покуття (1491 і 1502) чимало українського населення звідти перейшло до Молдови. Турки називали його Кара Богдан. Влітку 1498 року з османською допомогою напав на Поділля та Галицьку землю, пограбував та спалив Галич, Бучач, Підгайці, Теребовлю, забрав бранців[3].

Штефан III є національним героєм Молдови, його ім'ям названий центральний проспект Кишинева, місто Штефан-Воде, центр однойменного району. Його портрет розміщений на банкнотах молдовського лея.

Битви та перемогиРедагувати

Штефан III провів 36 битв, у яких 34 рази вийшов переможцем.

  • 15 грудня 1467: битва при Баї
  • 10 січня 1475 року здобув перемогу в битві під Рацова біля Василіва (тепер — Васлуй) з 40 000 вояків над 120 000 турецько-татарським військом під проводом Сулеймана Паші.
  • 1476 року Штефан III з своїм військом у 40 000 вояків протистояв турецько-татарському війську, яке налічувало 200 000 вояків; одночасно взяли в облогу Кілію, Білгород, вхід у Дунай, де був Штефан III з військом. Штефан III розбив повністю татар під Сучавою і вигнав їх за Дністер. Татари стояли табором також під Няцем, де Штефан III з 10 000 кінноти на річці Балея Альба протистояв набагато більшому війську противника. Після битви живими залишились дуже мало молдован, а сам Штефан III з 20 своїми людьми прибув у Кам'янець шукати підтримки та набрати військо. Османське військо взяло в облогу Сучавський замок; не змогли його взяти, через голод змушені відступати, перед тим спаливши місто. Штефан III з набраним в «Україні» військом наздогнав і повністю розбив османські війська, відібравши в них награбоване. Таким чином, Кілія та Білгород залишились у молдовських володіннях
  • 1484 року османські війська разом з 20 000 військом з Валахії та 50 000 татар з сильною флотилією взяли Кілію та Білгород. 19 вересня військо противника стояло під Сучавою та спалило її. Угорщина і Польща тільки обіцяли допомогу, але Штефан III протистояв один з молдовським військом.

Штефан ІІІ помер 2 липня 1504 року. Його поховали у Путнянському монастирі.

ТитулРедагувати

 
Печатка Штефана ІІІ

Сім'яРедагувати

Докладніше: Мушати

Шлюби, дітиРедагувати

Мав 4 шлюби.

  • Марія (Маруска) Н.[5]
  • Євдокія Олельківна[6]
  • Марія із Манкуп
  • Марія (донька Раду III).[7]

Син Петру IV Рареш був позашлюбним (не задокументовано).[8]

ГалереяРедагувати

Фундації Штефана IIIРедагувати

БуковинаРедагувати

Дружина Євдокія Олельківна похована в першій митрополичій церкві Св. Юрія в Сучаві.

У культуріРедагувати

КіноРедагувати

  • 2018: Штефан великий. Історія Молдови [1]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б http://genealogy.euweb.cz/balkan/balkan18.html
  2. Українські грамоти XV ст... 1965:94—129.
  3. Н. Андрусяк. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 30.
  4. Українські грамоти XV ст.... 1965:119. № 59. Стефан воєвода дає грамоту в тому, що він купив у Оани, брата Олекси мечника, за сто двадцять татарських золотих село Балковці і тепер дарує його Путнян-ському монастиреві (10 вересня 1471 року, Сучава).
  5. Mushati family англ.
  6. Olelkowicz-Slucki family англ.
  7. Bassaraba family англ.
  8. Stefan cel Mare and Petru Rareş in Harlau, Iasi, Romania англ.

БібліографіяРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Українські грамоти XV ст. / Підготовка тексту, вступна стаття і коментарі В. М. Русанівського. Київ: Наукова думка, 1965. С. 94—129.

ДовідникиРедагувати

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Штефан III