Олекса́ндр I (ст.укр. Александръ; бл. 1375(1375)1 січня 1432) — воєвода Молдавський (14001432). Представник династії Мушатів. Точна дата приходу до влади невідома. Перший документ від його імені, у статусі господаря, датується 29 червня 1400 року. До 1408 року правив спільно зі своїм братом — жупаном Богданом. Прізвисько — Добрий (рум. cel Bun), Александру Мушат (рос. Alexandru I Mușat).

Олександр
Олександр
Олександр
Воєвода Молдавський
Попередник: Юрій Коріатович
Наступник: Ілля I (син, або «Іляшко»)
 
Народження: 14 століття
Смерть: 1 січня 1432
Сучава, Молдовське князівство
Країна: Молдовське князівство
Релігія: православ'я
Династія: Богдан - Мушат
Батько: Роман І Мушат
Шлюб: Анна
Кингерда (1418-1421)
Марія
Діти: Роман, Александру, Ілля I
Василіса
Штефан II, Василіса, Петру II, Хіяна

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Сприяв зміцненню незалежності Молдови і організації її війська, фінансів, судочинства. Досяг певної централізації влади та підпорядкування церкви державі. За його правління почала діяти Боярська рада та заснована самостійна Сучавська митрополія. Сприяв розвиткові міст, роздаючи привілеї купцям. Успішно відстояв незалежність країни в боротьбі з кримськими татарами, поляками та угорцями.

12 березня 1402 р. підтвердив домовленості, укладені його попередниками Петру І та Романом І з Польщею і визнав її зверхність. За сприяння Александру І був укладений польсько-волосько-молдовський союз. Король Владислав II Ягайло дав Александру І ленним правом Покуття з містами Коломия та Снятин. 15 березня 1412 року між Яґайлом та Сиґізмундом І Люксембурґом був укладений Люблінський договір, що стосувався руської, подільської та молдовської земель, за яким було також вказані межі між Молдовським князівством та Угорщиною:

ліси більші, що називаються Буковиною, від гір чи Альп угорських, між Молдовою та Шипинською землею, які тут розтягаються понад річкою Серетом аж до іншого лісу - який називають меншою Буковиною понад Прутом, мають бути поділені наполовину: так містечко Яський торг ,яке лежить зліва відійде до польського королівства, а містечко Бирлад, яке розташоване справа - до угорського королівства. Решта лісів за річкою Прут, які розтягаються прямо за дикими степами та пусткою аж до моря, мають бути наполовину розділені. Так Білгород з однією частиною землі буде належати до польського королівства, а інша частина з містом Килією - до угорського королівства.

Александру І заклав правління Молдовою на основі візантійського права. Молдова була поділена на цінути. Два цінути: Чернівецький та Сучавський (більша частина) відійшли до Буковини та край Кампулунг з окремим управлінням. Також міста Сучава, Серет, Чернівці мали своє окреме управління.

За його правління була заснована в Молдові православна митрополія під зверхністю Константинополя, першим митрополитом став єпископ з Білгороду-Дністровського Йосип. Резиденція митрополита знаходилася в Сучаві. В 1402 році до Сучави були перевезені мощі покровителя Буковини - Св. Івана Нового з Білгороду, де він, за легендою, в 1330 р. загинув як мученик. Ця церква в наш час називається Міраузер, вона була збудована перед 1400 р. разом з княжим замком. В 1522 р. мощі Св. Івана були перенесені в новозбудовану митрополичу церкву Св. Юрія.

В сучавській митрополії Александру І заснував школу для княжих та боярських дітей, керівником школи та церковним писарем був ієромонах з Константинополя - Григорій Цамблак Митрополит Київський і всієї Руси (народився в Тирнові, Болгарія). В Сучаві він описав життя та діяння Св. Івана Нового. Заклав одночасно з митрополією 2 єпископства: в Радівцях з монастирською церквою Св. Миколая. Його фундацією був також монастир Молдовиця, закладений в 1401 р. Пізніше (1427 р.) заклав також монастир Гумор.

 
Перемога молдаван і поляків в битві при Марієнбурзі. Картина 1843 року

Олександр Добрий одруживсяна сестрі литовського князя Вітовта Рінгалла. Однак шлюб тривав недовго і у 1421 р він кинув дружину. В помсту Вітовт публічно пообіцяв помститися недавньому родичу за таку образу. Його підтримав головний союзник, король Угорщини та Чехії Сигізмунд Люксембурзький. Дуже скоро відповідний привід для помсти представився. Це було зіткнення польського короля Владислава II Ягайла з тевтонськими лицарями (Голубська війна), прихильником яких був Сигізмунд. Хоча відносини молдавського господаря з Владиславом були дуже напруженими, Олександр Добрий розумів, що посварившись з таким грізним ворогом, як Сигізмунд, він повинен мати хоч одного союзника, нехай навіть такого ненадійного, як король Польщі. Тому він висловив готовність підтримати свого формального сюзерена і послав на допомогу Польщі 400 молдавських лучників.[1] 1410 та 1414 років військо Александру І було з королем Владиславом під Марієнбурґом. 1422 р. відправив війська на допомогу полякам, які брали участь в битві під Мальборком у війні з тевтонцями. Весною 1426 р. польсько-молдовське військо стояло два місяці табором під Браїловом в очікуванні Сиґізмунда І. Під час цього військо знялося з табором, коли весною 1427 р. Сиґізмунд І розпочав війну з турками, польсько-молдовські війська в ній участі не брали. Сиґізмунд І вважав це порушенням Люблінського договору, в лютому 1429 р. у Луцьку почав вимагати усунення Александру І з князівства та поділу Молдови. Після цієї звістки Александру І розбив на Покутті польське військо. Він уклав тоді союз з Свидригайлом.

1432 р. під проводом Бучацьких були розбиті війська Александру І, які пустошили Поділля та Галичину[2] Незабаром після того Александру І помер від рани, отриманої під час війни.

Для розвитку торгівлі запросив на поселення в Сучаву вихідців з Арарату - вірмен. Через Сучаву проходили торгові шляхи зі Львова на Браїлів та Килію, через Серет, Чернівці, Берлад.

Ілля I (Іляшко) - найстарший син Анни та Александру І - успадкував Молдовську землю від батька, став єдиним господарем після його смерті. Штефан II (Стецько) - син Кинеґурди (сестри Вітовта), підтримуваний Яґайлом, захопив владу, Ілля I був ув'язнений у Сілезькому замку до смерті Яґайла. Кинґерда намагалась свого сина Стефана II посадити на молдовський трон, за що була втоплена в річці.

Грудень 1433 - після смерті Александру І були врегульовані кордони між землями Владислава ІІ та Штефана II. Покуття відійшло до Польщі. Шепинська земля між Прутом і Дністром з замками Хмелів та Цецун відійшли до Молдови. На Черемоші Вашківці відійшли до Молдови, а Замостя і Вілавці - до Польщі. Ліс, який звідти простягався (Буковина), залишався за Молдовою.

1435 р. після смерті Яґайла до влади прийшов Владислав III Варненчик. В цей час відбувся поділ Молдови на вищу та нижчу, між Іллею I та Штефаном II. Ілля І отримав вищу Волощину чи власне Молдову з Сучавою, Хотином і Ясами. Штефан II отримав нижню частину «в державу», яку часом звали Басарабією, разом з Кілією, Білгородом і Тягинню, Василів, Бирлад. 1436 р. Ілля I склав присягу на вірність польському королю в Львові та зобов'язався виплачувати щорічну данину, йому був наданий також Галицький замок. Польща залишила за собою Шепинську землю з замками Хотин, Хмелів, Цецун, якби за відшкодування збитків, завданих Покуттю під час нападу Александру І 1437 р. - Іллі I були повернені замки Хмелів та Хотин. Штефан II повинен був виплачувати щорічно 5000 червоних злотих.

З часів Александру І на території Молдови використовувалася в грамотах та в церковній літературі - слов'янська мова.

ТитулРедагувати

 
Печатка Олександра з гербом Молдавії.

Сім'яРедагувати

Був одружений 4 рази.

  • Олександр Добрий + Анна Подільська (Мушат) (*? - †1418)

Одружився з сестрою Вітовта Рімґалою після смерті дружини Анни, 1421 р. розлучився та надав їй для місця проживання Серет з поселенням Воловець біля Радівців, призначив щорічну пенсію (600 уг. дукатів).

  • Александру І + Кинґерда
    • Штефан II

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Руслан (суббота, 11 февраля 2012 г.). Moldova: Битва при Мариенбурге (1422 г.) и Молдова. Moldova. Процитовано 2020-08-28. 
  2. Я.Длуґош. Історія Польщі (в 12 т.).-Краків:Час,1869.Т.IV.-706с. (пол.) с.427
  3. Акты Западной России...  СПб., 1846. T. 1., с. 30., документ № 21. Статутна грамота Олександра львівським і подільським купцям про право на вільну торгівлю
  4. Акты Западной России...  СПб., 1846. T. 1., с. 32., документ № 21.

БібліографіяРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Documente privind istoria Romaniei. Veacul XIV—XV. A. Moldova, v. 1 (1384—1475).- Bucureśti, 1954.
  • Costachescu M. Documente moldovanesti inainte cel Mare, v. 1-2, Jasi, 1931—1932
  • Акты Западной России...  СПб., 1846. T. 1., с. 30—32.

СловникиРедагувати

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Олександр Добрий