Гольшанська Марія Андріївна
Марі́я (Ма́нька) Гольша́нська (близько 1410 — після 1456) — третя, наймолодша дочка литовсько-руського князя, намісника київського Андрія Івановича Гольшанського і Олександри Дмитрівни Друцької. Сестра польської королеви Софії й племінниця великої княгині Юліани, дружини Вітовта.
Після кончини батька дівчина разом із матір'ю та старшими сестрами виховувалась при дворі дядька, кн. Семена Дмитровича Друцького. 1425 р. вона вийшла заміж за сина молдавського господаря Олександра Доброго Іллю, який, за твердженням польського дослідника Едварда Рудзького, перед п'ятьма літами навідував віленський двір Вітовта і навіть позустрічав там княгинь Гольшанських. Вінчання відбулося 28 жовтня. Бистрицький літопис зазначає, що в поїздці в Молдову Марію супроводжував подільський воєвода, боярин Юрій Гедигольд[1][2].
1427 р. народила сина Романа, а відтак — Олександра (Олехна) і дочку Анастасію[3].
Після смерті батька в 1432 році між Іллею, що став новим господарем, і його єдинокровним братом Штефаном розгорілася війна. Зазнавши восени 1433 р. поразки в битві при Лолоні, Ілля з жінкою, дітьми і всім майном утік у Польщу, побоюючись помсти за вбивство Штефанової матері Римгайли.
Після осліплення чоловіка суперником 1444 р. Марія разом з Романом знайшла прихисток в Польському королівстві, де їй були надані замки Шипинської землі: Хотин, Цецина, Хмелів. 1456 р. вона отримала у володіння Серет і Воловець.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Rezachevici, Constantin (2001). Cronologia critică a domnilor din Țara Românească și Moldova a. 1324—1881, Volumul I. Editura Enciclopedică. с. 477.
- ↑ Rudzki, Edward (1990). Polskie królowe: żony Piastów i Jagiellonów. Warszawa: Instytut Prasy i Wydawnictwa «Novum». с. 98.
- ↑ Славяно-молдавские летописи XV—XVI вв / сост. Ф. А. Грекул; отв. ред. В. И. Буганов. — Москва : Наука, 1976. — С. 24-25.
Джерела
ред.- Wolff, Józef (1895). Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku. Warszawa: Drukiem J. Filipowicza. с. 96-97.