Відкрити головне меню

Богдан III Сліпий, званий Кривим, Однооким (молд./рум. Bogdan al III-lea cel Orb; пол. Bogdan III Ślepy; рум. Bogdan cel Chior, англ. Bogdan III the One-Eyed) (1478 — 20 квітня 1517) — господар Молдовського князівства (1504—1517) з династії Мушатів, син Стефана III.

Богдан III Сліпий
молд./рум. Богдан III
Bogdan III.jpg
Народився 18 березня 1479 або 9 березня 1479[1]
Хуші, Васлуй, Румунія
Помер 30 квітня 1517 (38 років) або 20 квітня 1517[1] (38 років)
Хуші, Васлуй, Румунія
Поховання Путнянський монастир і Румунія
Громадянство
(підданство)
Flag of Moldavia.svg Молдавське князівство
Рід Мушатини
Батько Стефан III Великий
Мати Доамна Марія Войчіца[d]
Діти Стефан IV Молодий, Олександр IV Лопушанин і Олександр ІІІ Корня
Moldova herb.jpg

ЖиттєписРедагувати

За життя батька отримав від нього в управління південну частину країни. У битві з польсько-литовським військом під Козміним на Буковині у жовтні 1497 р. втратив око.

2 липня 1504 року став господарем; намагався продовжувати незалежну політику Штефана III.

Шукаючи противаги зрослим впливам Османської імперії, вислав посольство до польського короля Олександра Яґеллончика, просячи руки його наймолодшої сестри Єлизавети. Цьому спротивилася її мати Єлизавета Австрійська, при дворі якої та перебувала. Після смерті королеви-матері господар знову посватався до Єлизавети, повернувши 1505 року Польській Короні на знак своєї доброї волі спірні землі Покуття, завойовані його батьком Штефаном III 1503 р. Король відмовив через опір сестри, яка не бажала виходити за одноокого господаря. Військо ображеного Богдана III атакувало Поділля але зазнало поразки (полонених молдовських бояр стратили у Кам'янці).

Незабаром за посередництвом угорського короля Ласло ІІ Ягеллончика сторони замирились за умови, що король Польщі, Олександр, віддасть сестру за Богдана III, а той прийме католицьку віру і визнає себе васалом Корони. Олександр помер 1506 року, а його наступник Сигізмунд І Старий відмовився від планованого союзу, тому польний гетьман корониий Миколай Каменецький розбив під Чернівцями загони перкулаба Копача.

На певни1 час напругу між державами зменшило те, що Молдавію атакувало 1507 р. військо васала османів волоського господаря Раду IV, яке Богдан III розбив і переслідував у Волощині, де Раду IV запросив миру.

Через образу на Корону та династію Ягеллонів господар Молдовії зблизився з московським князем Васілієм III, який тоді воював з Великим князівством Литовським.

Скориставшись зайнятістю війська короля Сигізмунда I Старого у другій литовсько-русько-московській війні, задля помсти за свої образи Богдан III розпочав 29 червня 1509 р. похід на Поділля та Руське воєводство, маючи намір повернути Покуття. У його війську брали участь волохи, татари та турки. До них приєднувались місцеві бояри, які через загрозу конфіскації володінь згодом заявили про свою примусову участь у поході. Молдовське військо взяло Підгайці, де за наказом Богдана ІІІ страчували (стинали[2]) полонених, які потрапили в полон під Теребовлею[2]. Після чого молдавське військо здійснило невдалу спробу взяти Кам'янець, Галич а на початку серпня обложило Львів. Війська господаря атакували місто з найменш захищеної, західної, сторони, де проходила лише одна лінія оборони міста. Обстріл із бомбард Низького замку та Високого муру чергувались з «атаками, перемовинами, погрозами, улещуванням». Міщани відповідали нічними вилазками. На 3-й день облоги артилерія волохів пробила пролом у міському мурі, але міська артилерія знищила частину бомбард і головного пушкаря Богдана III. Волохи підпалили передмістя і відступили на звістку про підхід коронного війська короля Сигізмунда І Старого, який прибув до Львова 24 серпня. Під час цієї облоги згорів дерев'яний львівський монастир Бернардинців.[3].

У відповідь військо під проводом великого коронного гетьмана Миколая Каменецького спустошило декілька молдавських міст за Дністром, зокрема Ботошани, Стефанівці, Хотин, Дорогой та повітовий центр Чернівці[2]. При відході, під Хотином, поляків атакувало молдавське військо, проте тривала битва не виявила переможця. 17 січня 1510 р. між сторонами був підписаний мирний договір, за яким Молдовське князівство виходило з васальної залежності від Польського королівства.

 
Богдан III Сліпий на марці Молдови, 1997 рік

Цим негайно скористалась Османська імперія, з наказу якої Молдавію до літа 1510 р. атакували значні татарські орди та волохи. Чамбули татар 1511 р. спустошили майже всю територію князівства. Богдан III попросив 1512 р. військової допомоги у польського короля проти татар, яких їхнє спільне військо розбило у травні, але 1513 р. господар змушений був підтвердити васальну залежність від Порти. У договорах Молдовське князівство визнали не завойованим силою зброї, а таким, що добровільно піддалось османам, тому князівство зберігало доволі широку автономію  — використовувало власні закони, молдовську мову у шкільництві і богослужіннях, самостійно обирало господаря, укладало міжнародні договори. Султан взяв зобов'язання захищати терени Молдовського князівства, яке мало платити щорічну данину — 4000 золотих.

15 серпня 1513 р. Богдан III одружився з Роксаною — донькою господаря Валахії Михая І Злого, сина Влада III Дракули.

Похований у монастирській церкві Путни в Сучаві біля батька, Штефана Великого.

ПриміткиРедагувати

  1. а б http://genealogy.euweb.cz/balkan/balkan18.html
  2. а б в Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 761 s. — S. 471. (пол.)
  3. В. Вечерський. Українські монастирі. — К., Харків : ТзОВ «Інформаційно-аналітична аґенція „Наш час“», ВАТ «Харківська книжкова фабрика „Глобус“», 2008. — 400 с., іл. — C. 333. — ISBN 978-966-1530-06-4, ISBN 966-8174-12-7 (серія).

ЛітератураРедагувати

Попередник
Штефан III
  господар Молдовського князівства
1504-1517
  Наступник
Штефан IV Молодий