Битва при Липнику
Битва при Липнику (рум. Bătălia de la Lipnic) — битва між військами молдавського господаря Штефана III Великого з одного боку та великоординського хана Ахмата, що відбулася поблизу села Ліпнік 20 серпня 1470 року.
| Битва при Липнику | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Молдавія |
 Велика Орда | ||||||
| Командувачі | |||||||
|
Штефан III |
Ахмат | ||||||
| Сили | |||||||
| невідомі | невідомі | ||||||
| Втрати | |||||||
| незначні | значні; брат і син хана полонені | ||||||
Передумови ред.
У серпні 1470 (за іншими даними — 1469) року Ахмат, хан Великої Орди, одного з уламків Золотої Орди, влаштував похід на Польщу, Литву та Молдавське князівство. Дійшовши до Поділля, татари наступали трьома напрямками — на Житомир, Теребовлю та Молдавію, грабуючи все на своєму шляху[1][2].
Хід битви ред.
Вершники Штефана III атакували татар зі стрілами, коли вони увійшли до Молдавії. Після цього, пограбувавши країну та взявши тисячі жінок та дітей у полон[3], вони почали відступати, шукаючи місця, щоб переправитися через Дністер. Проте молдавське військо наздогнало їх біля села Ліпнік і вступило з ними в бій. Татарське військо понесло великі втрати і зазнало поразки. Ханський син Емінек потрапив у полон, а його брат загинув під час бою[2][4].
Наслідки ред.
Як стверджує польський хроніст Ян Длугош, після битви хан Ахмат надіслав до Штефана III 100 гінців, які, погрожуючи господареві, вимагали видачі ханського сина Емінека з полону. Тоді Штефан III наказав четвертувати Емінека на очах у посланців. Потім 99 зі 100 посланців були страчені. Сотому посланцеві відрубали ніс, а потім його відправили до хана, щоб він розповів про побачене[2].
Примітки ред.
- ↑ Stanislaus Sarnicius: Annales Seu De Origine Et Rebus Gestis Polonorum Et Lithuanorum
- ↑ а б в Batalia de la Lipnic, victoria lui Stefan in spatiul dintre Prut si Nistru. Tanchiștii invizibili (ro-RO) . 12 вересня 2013. Процитовано 19 лютого 2023.
- ↑ Nicolae Costin in Letopiseţul Ţării Moldovei speaks of 10,000 people
- ↑ Nicolae Iorga, Istoria lui Ștefan cel Mare, București, Ed. Minerva, 1904, pag. 121—123
Джерела ред.
- Şerban Papacostea: Relaţiile internaţionale ale Moldovei in vremea lui Ştefan cel Mare.