Брашов
Брашо́в (рум. Braşov; нім. Kronstadt; угор. Brassó; лат. Brassovia або лат. Corona) — місто в центральній частині Румунії, у Трансильванії. Адміністративний центр повіту Брашов. 253,2 тис. мешканців (2011). З 1950 до 1960 місто носило назву Орашул-Сталін (рум. Oraşul Stalin) на честь Йосипа Сталіна.
| Брашов рум. Braşov | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 45°39′48″ пн. ш. 25°35′42″ сх. д. / 45.66333° пн. ш. 25.59500° сх. д. | |||||
| Країна |
 Румунія | ||||
| Регіон |
 Брашов | ||||
| Адмінцентр | Brașovd | ||||
| Столиця для | Брашов (жудець) | ||||
| Засновано | 1234 | ||||
| Перша згадка | 1234 | ||||
| Площа | 267,32 км² | ||||
| Населення | 253 200 (2011) | ||||
| Висота НРМ | 600 м | ||||
| Міста-побратими | Лінц (лютий 2012)[1][2][3], Тампере (1981)[1][4][…], Тур (1990)[1][2][5], Дьйор (1992)[1][2][6], Рішон-ле-Ціон (1996)[1][7], Гольстебро (2005)[1][2], Мусасіно (1991)[1][2][8], Гент (1993)[1][2], Лідс[1][2], Мінськ (2005)[1][2], Трикала (27 квітня 2006)[1][9][10], Венарія-Реале, Клівленд, Ербіль, Нетанья (1999)[7], Лімасол[9], Кемер (1999)[7], Касторія (1999)[7], Бургас (2013)[9][11], Бієліна (2018)[2][12] | ||||
| Телефонний код | (40) 268 | ||||
| Часовий пояс | EEDT | ||||
| Номери автомобілів | BV | ||||
| GeoNames | 6691648 | ||||
| OSM | ↑2248612 ·R (Брашов) | ||||
| Поштові індекси | 500001–500670[13] | ||||
| Міська влада | |||||
| mayor of Brașovd | George Scripcaru | ||||
| Вебсайт | brasovcity.ro | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
|
| |||||
|
| |||||
 Брашов у Вікісховищі | |||||
Назва Редагувати
Назва походить від печенізького слова «барасу», що означає «фортеця». На південній стороні знаходиться пагорбок Tâmpa де був замок Брассовія.
Німецька назва Кронштадт, значить «коронне місто». Латинська назва Корона, також має значення «корони».
Історія Редагувати
У письмових джерелах згадується з 1234. Засновниками міста вважають лицарів тевтонського ордена.
У 1920-х роках в місті існував табір інтернованих вояків-українців (армії УНР), комендантом якого був Гнат Порохівський.
Господарство Редагувати
Виник як транспортний вузол доріг через гірські перевали (Предял тощо) в Карпатах. Другий після Бухареста промисловий центр країни. Провідна галузь господарства — машинобудування (авто-, тракторо- і верстатобудування, виробництво підшипників, нафтоустаткування тощо). Загальнонаціональне значення мають шерстяна і трикотажна промисловість. Великі підприємства харчової, хімічної і нафтопереробної промисловості, промисловість будматеріалів. Брашов — центр важливого промислового району, що включає понад 10 міст-супутників: Сечеле, Ришнов, Зернешть тощо.
Архітектура Редагувати
У Брашові розташовані готичні церкви святого Варфоломея (близько 1260, перебудована в XV столітті) й Чорна (XIV—XV ст., інтер'єр оновлений 1689 року), ратуша (XVI століття; нині Художній музей), церква Успіння Богородиці у нео-візантійському стилі[14] . У 1940—1960-их роках було збудовано театр, філармонію, готель, вокзал, нові житлові райони.
Окрім того пам'яткою є Брама Катерини, єдина збережена брама середньовічної фортеці Брашова, пам'ятка фортифікаційної архітектури Румунії[15].
Відомі люди Редагувати
- Лайош Гавро
- Мішу Попп (1827—1892) — румунський художник.
- Пушкаріу Секстіл (*04.01.1877, м. Брашов (Трансильванія) — 05.05.1948, Брані, похований у Брошові, Румунія) — видатний румунський лінгвіст та літературний критик. Навчався у Лейпцігському, Паризькому, Віденському університетах. У 1904 р. захистив докторську дисертацію. Дійсний член Румунської Академії наук (1914). У 1928 р. призначений членом Ордену Румунської Корони в ранзі Великого Офіцера.
Примітки Редагувати
- ↑ а б в г д е ж и к л м http://www.brasovcity.ro/documente/municipiu/infratiri-parteneriate.pdf
- ↑ а б в г д е ж и к л https://www.brasovcity.ro/file-zone/regulamente/primarie/Statutul-mun-Brasov.pdf
- ↑ https://www.linz.at/politik/58809.php
- ↑ https://www.tampere.fi/tampereen-kaupunki/tietoa-tampereesta/kansainvaliset-asiat/ystavyyskaupungit.html
- ↑ https://www.tours.fr/action-municipale/364-jumelages-et-partenariats.htm#par2406
- ↑ https://gyor.hu/easy-docs/6023e06eca492
- ↑ а б в г https://www.brasovcity.ro/file-zone/strategii/Strategia%20de%20Dezvoltare%20Durabila%20Brasov%202030/Strategia-dezvoltare/Strategia%20de%20dezvoltare%20a%20Municipiului%20Brasov.pdf
- ↑ http://www.city.musashino.lg.jp/area/material/youran/2017english/html5.html#page=23
- ↑ а б в https://www.brasovcity.ro/file-zone/rapoarte/primar/2020/Raport%20de%20activitate%202020.pdf
- ↑ https://trikalacity.gr/en/twin-cities/
- ↑ https://www.burgas.bg/bg/pobratimeni-gradove-1
- ↑ https://www.gradbijeljina.org/en/1912.bra%C8%99ov-romania.html
- ↑ http://www.geopostcodes.com/Brasov
- ↑ Biserica „Adormirea Maicii Domnului” Braşov (румунська).
- ↑ Брама Катерини — історія та фотографії [Архівовано 25 лютого 2012 у Wayback Machine.](англ.)
Посилання Редагувати
- Брашов // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Брашов |
- Офіційний сайт міста Брашов [Архівовано 14 травня 2011 у Wayback Machine.] (рум.)
- www.romania-turistica.ro [Архівовано 14 червня 2021 у Wayback Machine.] Сайт про Брашов (рум.)
- Брашов. Віртуальні панорами (англ.)
- Брашов — старе місто. Фотогалерея
|
Це незавершена стаття з географії Румунії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |