Відкрити головне меню

Біє́ліна (босн. і хорв. Bijeljina, серб. Бијељина) — місто на північному сході Боснії і Герцеговини, друге за величиною в Республіці Сербській після Бані-Луки і п'яте — в Боснії і Герцеговині. Розташоване на родючій рівнині, що в трикутнику між трьома країнами Хорватією, Сербією та Боснією і Герцеговиною, відомому як Семберія. Центр однойменного муніципалітету, обмежованого з півночі Савою, а зі сходу — Дріною. Бієліна — неофіційний центр східної частини Республіки Сербської з населенням приблизно 120 000 — 130 000 жителів. Місто розміщено за 6 км від кордону з Сербією і за 40 км від кордону з Хорватією. Центр харчової промисловості і торгівлі продовольством.

Бієліна
Bijeljina
Бијељина

Герб
герб
Міська ратуша на Площі короля Петра
Міська ратуша на Площі короля Петра
Розташування міста Бієліна
Основні дані
44°45′ пн. ш. 19°13′ сх. д. / 44.750° пн. ш. 19.217° сх. д. / 44.750; 19.217Координати: 44°45′ пн. ш. 19°13′ сх. д. / 44.750° пн. ш. 19.217° сх. д. / 44.750; 19.217
Країна Боснія і Герцеговина
Регіон Республіка Сербська
Район муніципалітет Бієліна
Столиця для Бієліна[2] (municipality of the Republika Srpska)
Засновано 1446
Площа 734 км²
Населення 45 291 (перепис 2013) [1]
Висота НРМ 90 ± 1 м
Міста-побратими Лангенгаген
Телефонний код (387) 055
Часовий пояс CEST і UTC+1
GeoNames 3294896
Поштові індекси 76300
Міська влада
Мер міста Мічо Мічич (Сербська демократична партія)
Веб-сторінка www.sobijeljina.com
Мапа
Бієліна. Карта розташування: Боснія і Герцеґовина
Бієліна
Бієліна
Бієліна (Боснія і Герцеґовина)


CMNS: Бієліна на Вікісховищі

Збудований в XVI ст. монастир Тавна є духовним центром місцевих сербських православних християн.

Доля міста в Боснійській війніРедагувати

У 1991—1992 рр. Бієліна була центром місцевої сербської автономної області, заснованої місцевою сербською меншиною — Сербської Автономної Області Семберія і Маєвиця.

Населена переважно боснійцями Бієліна стала чи не першим місцем, втягнутим у війну 1992—1995 рр., з огляду на її ключове стратегічне положення поблизу сербського кордону[3]. У перші дні квітня 1992 р. місто піддалося нападу з боку сербського напіввійськового формування, очоленого Арканом. Згідно з тодішніми звістками в ЗМІ, до 100 цивільних осіб було вбито, а населення всіх відмінних від сербської національностей було вигнано.[4] Це був один з перших прикладів етнічної чистки в Боснії і Герцеговині. Так Бієліну було включено в проголошений сербами державний утвір — Республіку Сербську. 13 березня 1993 р. всі три мечеті було висаджено в повітря сербськими ополченцями Желька Ражнатовича. Найбільшу мечеть, що на головній площі міста, було відновлено за кошти Євросоюзу. Місцева католицька церква, хоча й була в той час у занедбаному стані, уціліла. Тоді як кількість боснійців знизилася на 83,5%, представники інших етнічних груп зникли майже повністю.

Протягом війни Бієліна пережила великий наплив сербських біженців з інших регіонів Боснії і Герцеговини. Нині (2007 р.) Бієліна населена переважно боснійськими сербами. Населення муніципалітету Бієліна збільшилося через приплив біженців упродовж війни з близько 96 000 у 1991 році до приблизно 110 000 осіб.

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Prostorni plan Republike Srpske do 2015. Banja Luka, April 2008. p. 67 & 69
  2. Бієліна
  3. Noel Malcolm — Bosnia — a short history (Macmillan, 1994) p. 236
  4. Report by Anne McElvoy in The Times, 20 April 1992, cited in Noel Malcolm — Bosnia — a short history (Macmillan, 1994), p. 236.