Баня-Лука

Баня-Лука; босн. Banja Luka
герб	прапор
	Основні дані
	44°46′ пн. ш. 17°11′ сх. д. / 44.767° пн. ш. 17.183° сх. д.Координати: 44°46′ пн. ш. 17°11′ сх. д. / 44.767° пн. ш. 17.183° сх. д.
Країна	Боснія і Герцеговина
Регіон	Баня-Лука
Столиця для	Сербська Автономна Область Боснійська Країна і Боснійський еялет
Поділ	12 округів, 90 частин міста;
Засновано	6 лютого 1494
Площа	1239 км²
Населення	150.997 2013
Агломерація	195.692
Висота НРМ	163 ± 1 м
Міста-побратими	Львів; Белград; Москва; Барі
Телефонний код	(+387) 051
Часовий пояс	CEST
GeoNames	3204541
OSM	↑2528145 ·R (Республіка Сербська, Соціалістична Республіка Боснія і Герцеґовина)
Поштові індекси	78000
	Міська влада
Мер міста	Ігор Радойчич
Веб-сторінка	www.banjaluka.rs.ba
	Мапа
	Баня-Лука Баня-Лука (Боснія і Герцеговина)
	Баня-Лука на Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Баня.

Ба́ня-Лу́ка — місто в північній Боснії над річкою Врбас, за 320 км від Белґрада, за 200 км від Заґреба, за 240 км від Сараєва. Населення 218 тисяч осіб (1996), зокрема близько 700 українців, які оселилися тут після 1900. Фактична столиця Республіки Сербської з 1995 року.

Історія містаРедагувати

Перша писемна згадка про Баню-Луку датується кінцем 15 століття. Баня-Лука 400 років перебувало під турецьким пануванням, було адміністративним центром боснійських земель. Наприкінці 19 століття пережило бурхливий розвиток економіки.

У 1914–1924 — осідок Апостольської Адміністратури для українців греко-католиків у Боснії. До 1945 працювало українське просвітнє товариство «Матиця».

1969 року зруйноване землетрусом. Перед розпадом Югославії Баня-Лука входила в десятку найбільших міст країни, після Сараєва була другим міським центром у Боснії. Під час війни 1992–1995 до Баня-Луки поселялися сербські біженці.

Після підписання Дейтонських мирних угод 1995 Баня-Лука стала столицею Боснії і Герцеґовини. Найбільший економічний центр у сербській Боснії. Розвинуте машинобудування, деревообробна, хімічна, взуттєва, тютюнова, целюлозна промисловість.

У період Боснійської війни 1992—1995 років Баня-Лука не була прямо порушена військовими діями і не піддалася руйнувань, як багато інших міст колишньої Югославії. Багато в чому завдяки цьому велике і сучасне місто було обрано для поселення численними сербськими біженцями з Хорватії і центральних і південних регіонів Боснії і Герцеговини. Вони зайняли житло і робочі місця боснійців і хорватів які залишили місто. У 1992 році відбувся відомий інцидент із загибеллю новонароджених дітей.

НаселенняРедагувати

За переписом населення 2013 року чисельність населення міста склала 150 997 осіб, громади — 199 191 чоловік.

Перед розпадом Югославії, Баня-Лука була десятим за величиною містом країни і другим (після Сараєва) міським центром в Боснії і Герцеговині. За переписом 1991 року, в Баня-Луці проживало близько 150 тисяч жителів. Майже половину з них (49 %) становили серби. На частку хорватів і боснійців доводилося відповідно по 19 і 11 % містян, і 16 % югославів. Нині ж майже все населення міста представлено сербами, причому близько третини містян — біженці і вимушені переселенці.

Національний склад поселень в муніципалітеті Баня-Лука (1991). Серби (червоний), хорвати (синій), боснійці (зелений), югослави (фіолетовий), інші (жовтий), нежилі (чорний)

Національний склад (1991) Етнічний склад населення міста за переписом населення 1991 року:

Серби — 70 155 (49,03 %)
Мусульмани — 27 689 (19,35 %)
Хорвати — 15 700 (10,97 %)
Югослави — 22 645 (15,82 %)
інші, невизначеність і непізнані — 6890 (4,81 %)

всього: 143 079

ТранспортРедагувати

Див. також: Баня-Лука (аеропорт)

ПерсоналіїРедагувати

Іван Мерц (1896—1928) — католицький святий.
Індіра Кастратовіч (*1970) — хюгославська і македонська гандболістка.
Ірфан Смайлагич — (хорв. Irfan Smajlagić, 16 жовтня 1961) — хорватський гандболіст, олімпійський чемпіон.
Нела Єржишник — (1924—2007) — хорватська та югославська акторка.
Мухамед Филипович (нар. 1929) — боснійський учений, історик, філософ, письменник, есеїст, академік, президент Бошняцкой академії наук і мистецтв (БАНУ).
Душан Шестич — композитор. Автор музики і слів Державного гімну Боснії і Герцеговини.

Міста-побратимиРедагувати

Барі (італ. Bari), Італія
Белград (серб. Београд, серб. Beograd), Сербія
Бітонто (італ. Bitonto), Італія
Грац (нім. Graz), Австрія
Кайзерслаутерн (нім. Kaiserslautern), Німеччина
Крань (словен. Kranj), Словенія
Львів, Україна
Москва, Росія
Новий Сад (серб. Нови Сад, угор. Újvidék), Сербія
Патри (грец. Πάτρα), Греція

ЗМІРедагувати

ТелекомпаніїРедагувати

Радіо і телебачення Республіки Сербської (РТРС, серб. Радіо-телевізіја Републіка Српске) — Телебачення Республіки Сербської^[1]
Альтернативне телебачення (серб. Алтернатівна телевізіја)^[2]
Бел канал
Телебачення Шимич (серб. Телевізіја Сіміћ)
Віком^[3]