Владімір Барович
Владімір Барович (сербохорв. Vladimir Barović; нар. 7 листопада 1939, Баня-Лука — пом. 21 вересня 1991, острів Вис) — югославський військовик, контр-адмірал.
| Владімір Барович | |
|---|---|
| сербохорв. Vladimir Barović | |
| Народження |
7 листопада 1939 Баня-Лука, Врбаська бановина, Королівство Югославія |
| Смерть |
21 вересня 1991 (51 рік) Вис, СР Хорватія, СФРЮ вогнепальне поранення |
| Приналежність |
.svg){kind=small} |
| Рід військ |
Воєнно-морські сили СФРЮ |
| Роки служби | 1960—1991 |
| Партія | Комуністична партія Чорногорії |
| Член | Хорватська академія наук і мистецтв |
| Звання | контр-адмірал |
| Війни / битви | Війна в Хорватії |
| Нагороди | Орден «За хоробрість» (Чорногорія) |
Біографія ред.
Народився Владімір Барович 7 листопада 1939 року в Баня-Луці. Батько — чорногорець, генерал Югославської народної армії (ЮНА), учасник Народно-визвольної війни в Югославії і перший комендант Приштини. Мати — словенка. Батько недовгий час обіймав пост коменданта Приштини, оскільки вважав способи боротьби проти албанців, що ховалися в лісах неприйнятними і виступав проти насильства, дотримуючись ідеології «братерства і єдності». Товариші по службі Владіміра Баровича писали: «Як говорить прислів'я, якщо гарне коріння, то і кожен аркуш добрий»[1].
Барович з 1960 року служив на югославському флоті, отримавши звання контр-адмірала 22 грудня 1990 року і пост командира військово-морського району Пули. Раніше він керував військово-морським районом Которської затоки. Як командир гарнізону Пули, він провів переговори з представниками СР Хорватії, виступали за вихід країни з СФРЮ, і розраховував домогтися мирного виведення військових частин ЮНА з Пули. Він заявляв, що не потерпить жодних руйнувань до тих пір, поки є командиром морського сектора, і складе з себе всі повноваження, якщо отримає подібний наказ на застосування сили. Після зняття з посади командира військово-морського району Пули він був призначений командиром військового округу Спліта зі штаб-квартирою на острові Віс, змінивши на цій посаді адмірала Милі Кандича.
29 вересня 1991 року зі штаб-квартири ЮНА прийшов наказ відкрити вогонь по іншим військовим формуванням, які не підпорядковувалися ЮНА, але закріпилися в містах Далмації[2]. Барович відмовився виконувати наказ, вважаючи його безчесним, і в того ж вечора застрелився. У своїй передсмертній записці Барович прямо заявив: «Я не хочу розпалювати війну проти братського хорватського народу», пояснивши це наступним чином: «Цей вчинок для мене — вчинок проти чорногорської честі, тому що чорногорці не можуть воювати і знищувати народ, який їм нічого поганого не зробив»[3][4].
Владімір Барович похований у місті Херцег-Нові[5]. 13 липня 2016 року нагороджений посмертно Орденом «За хоробрість» указом президента Чорногорії Філіпа Вуяновича з формулюванням «за виняткову хоробрість і самопожертву, виявлені в надзвичайно небезпечних ситуаціях у вигляді порятунку людських життів та матеріальних благ»[6].
Звання ред.
- Підпоручик (1960)
- Капітан першого рангу (1982)
- Контр-адмірал (22 грудня 1990)[7][8]
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Veseljko Samardžić: Fate of the Montenegrin Admirals who refused to serve to the 1990's evil: Honor more expensive than life
- ↑ Hrvatski memorijalno-dokumentacijski centar Domovinskog rata. centardomovinskograta.hr. Архів оригіналу за 16 жовтня 2013. Процитовано 29 вересня 2015.
- ↑ Vladimir Barović, kontraadmiral vrijedan poštovanja. mojotokvis.com. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 вересня 2015.
- ↑ SEEbiz.eu / Vladimir Barović i Krsto Đurović, crnogorski časnici koji su odbili pucati na Hrvatsku. seebiz.eu. Архів оригіналу за 8 жовтня 2015. Процитовано 29 вересня 2015.
- ↑ Prije točno 24 godine ubio se Crnogorac koji je radije pucao u sebe nego razarao hrvatske gradove. index.hr. Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 29 вересня 2015.
- ↑ Screenshot: YouTube (13 липня 2016). Crnogorski predsjednik posthumno odlikovao admirala koji je odbio napasti dalmatinske gradove! -Jutarnji List. Jutarnji.hr. Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 5 березня 2017.
- ↑ Nazor, Ante (2010), JNA command (January 1990 — May 1992), Zagreb: Ministry of Defense of the Republic of Croatia, the Croatian Memorial Documentation Center of the Croatian War of Independence. ISBN 978-953-7439-28-6-p.245-286
- ↑ 22. prosinca 1990. Ukaz Predsjednika predsjedništva SFRJ-a br. 1/76.