Герцег-Новий
Ге́рцег-Но́вий, Хе́рцег-Но́вий[1], Ге́рцеґ-Но́ві[2] (чорн. Херцег Нови / Herceg Novi) — місто в Чорногорії, адміністративний центр общини, розміщений у гирлі Которської затоки на березі Адріатичного моря. Населення 12739 жителів (2003). Утворює агломерацію з містом Ігало.
Герцег-Новий Херцег Нови / Herceg Novi | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Краєвид на місто від гавані. | |||||
Основні дані | |||||
42°27′11″ пн. ш. 18°32′15″ сх. д. / 42.45306° пн. ш. 18.53750° сх. д.Координати: 42°27′11″ пн. ш. 18°32′15″ сх. д. / 42.45306° пн. ш. 18.53750° сх. д. | |||||
Країна |
![]() | ||||
Адмінодиниця | Херцег-Новий | ||||
Столиця для | Херцег-Новий (Адміністративний поділ Чорногорії) | ||||
Засновано | 1382 | ||||
Перша згадка | 1382 | ||||
Площа | 235 км² | ||||
Населення | 16 493 | ||||
Висота НРМ | 40 м | ||||
Міста-побратими | Смедереве, Земун, Ново Место, Барлетта, Гульйонезі, Чаєтина, Левангерd, Крань, Бітола, Бачка-Топола | ||||
Телефонний код | 31 | ||||
Часовий пояс | CET | ||||
Номери автомобілів | HN | ||||
GeoNames | 3199394 | ||||
OSM | ↑2187901 ·R (Херцег-Новий) | ||||
Поштові індекси | 85340 | ||||
Міська влада | |||||
Мер міста | Стеван Катич | ||||
Вебсайт | www.herceg-novi.cg.yu | ||||
Мапа | |||||
![]() | |||||
| |||||
| |||||
![]() |
Місто засноване в 1382 році, спочатку мало назву Светий Стефан (зараз таку назву має інше місто в Чорногорії).
НазваРедагувати
Цей розділ потребує доповнення. (листопад 2022) |
Офіційний український Газетир — покажчик географіних країн світу подає назву Герцеґ-Нові. У часописі «Урядовий кур'єр» є назва Герцег-Нови[3], на сайті РБК — Герцег-Новий[4], в Українській радянській енциклопедії — Херцег-Новий[5].
Пам'ятники старовиниРедагувати
Більшість пам'яток зосереджена в Старому місті.
- Фортеця Кривава вежа (тур. Канлі кула) — побудована турками під час другого свого правління в місті у 1539—1687 роках. «Кривава вежа» тому, що протягом багатьох років тут була в'язниця. Побудована на твердій вапняковій скалі на висоті 85 м над рівнем моря. Фортеця побудована в основному з грубо тесаного каміння місцевого походження скріпленого вапняним розчином. Фундамент фортеці має неправильну прямокутну форму з розміром приблизно 70×60 м. Твердиня спочатку мала тільки один вхід з південної сторони, але після руйнування північної стіни венеціанцями там зробили другу браму, яка не використовується й до́сі. Фортеця сильно постраждала під час землетрусу в 1979 році. Тепер у фортеці є літній театр просто неба, де відбуваються всі види шоу та концертів, у тому числі щорічний кінофестиваль, який відбувається на початку серпня.
Храм Архистратига Михаїла СПЦ
КліматРедагувати
Клімат дуже комфортний, теплий, який характеризується сухим і жарким літом, та м'якою і дощовою зимою. Клімат підходить людям, що мають проблеми з аллергіями. Також клімат підходить для дітей та осіб похилого віку.
Водні ресурсиРедагувати
Морська вода на чорногорських пляжах гарної якості, гігієнічна та безпечна для купання та відпочинку. Відповідно до вимірів на 91,8 % пляжах морська вода була відмінної якості, на 4,5 % хорошої, а на 3,6 % задовільної якості[6].
Згідно із даними державного моніторингу води від 23 травня 2022 року на пляжах Чорногорії, вода в більшості пляжів є ідеальної якості. Лише 2 пляжі в Ігало та 1 У Топлі отримали позначку «задовільно». А 1 пляж у Савіна — позначку «добре». Якість води визначалась по кількості кишкових ентерококів та кишкової палички (іншими словами — фекальних бактерій).[7]
УродженціРедагувати
- Марко Цар (1859—1953) — сербський і чорногорський письменник, політик і активіст.
ПриміткиРедагувати
- ↑ Югославія // Політичний словник. — Вид. 2-ге. — К. : Голов. ред. УРЕ, 1976. — С. 584 (карта)
- ↑ Українська назва згідно з Газетирем (покажчиком) географічних назв світу. — К.: Мінекоресурсів України, 2006. — С. 378.
- ↑ Мімоза не терпить лукавства // Урядовий кур'єр. — 2016. — 8 березня.
- ↑ Маленков Р. Українофоб чи киянин-патріот. Що робити зі спадщиною Булгакова у столиці // РБК. — 2022. — 12 червня.
- ↑ Югославія // Політичний словник / за ред. В. К. Врублевського, В. М. Мазура, А. В. Мяловицького. — Вид. 2-ге. — К. : Голов. ред. УРЕ, 1976. — С. 584 (карта)
- ↑ Morsko dobro. 217.26.211.77. Процитовано 18 червня 2022.
- ↑ Morsko dobro. 217.26.211.77. Процитовано 15 червня 2022.
Це незавершена стаття з географії Чорногорії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |