Ак-Коюнлу
перс. آق‌ قویونلوĀq Quyūnlū
азерб. Ağqoyunlular/آغ‌قویونلولار
тур. Ak Koyunlu
1378 – 1501

Прапор Ак-Коюнлу

Прапор


Столиця Діярбакир (1453—1467)
Тебриз (1467—1501)
Мова(и) Азербайджанська
Перська
Арабська
Релігія сунізм
Форма правління Монархія
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Ак-Коюнлу

Ак-Коюнлу (тюркське — білобаранні, від ак — білий та коюн — вівця) — назва племінного об'єднання огузів, його правлячої династії та створеної ними держави.Держава Аккойнлу, яка займає велике місце в історії становлення азербайджанського народу.  Водночас Азербайджан займає важливе місце в історії етатизму.[1]

Первісно Ак-Коюнлу звалося об'єднання кочових племен тюрків-огузів, що жили у верхів'ях Євфрату в XIV—XV століттях. Таку само назву мала династія, що очолювала це об'єднання й походила з провідного племені союзу баяндир. На початку XV століття Ак-Коюнлу створили однойменну феодальну державу. За правління Узун-Хасана (1453-1478) Ак-Коюнлу розгромили свого основного ворога — Кара-Коюнлу. Захопивши Вірменію, Азербайджан, Арабський Ірак та Західний Іран, Узун-Гасан зробив своєю столицею Тебриз. Вів невдалі війни з Туреччиною, в 1477 воював з Грузією. На початку XVI століття держава Ак-Коюнлу була розбита кизилбашами на чолі з шахом Ісмаїлом.

Примітки

ред.
  1. DOERFER, GERHARD. Encyclopaedia Iranica Online. Процитовано 17 грудня 2021.