Битва у Білій Долині
Битва у Білій Долині (рум. Bătălia de la Valea Albă), також битва при Резбоєні (рум. Bătălia de la Războieni), битва при Валя-Альбі — битва між війська молдавського господаря Штефана III та турецького султана Мехмеда II, що відбулася біля села Резбоєнь 26 липня 1476 року. Баталія закінчилася перемогою турецького війська.
Битва у Білій Долині | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Молдавсько-турецькі війни | |||||||
План битви | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Османська імперія | Молдавське князівство | ||||||
Командувачі | |||||||
Мехмед II Фатіх | Штефан III | ||||||
Сили | |||||||
невідома кількість османських вояків[2] | 30 тисяч вояків[3] | ||||||
Втрати | |||||||
значні[4] | значні[1] |
Передумови ред.
1470 року молдавський господар Штефан III відмовився платити османам данину. Спроба османів підкорити Молдавію у 1475 році закінчилася поразкою у битві під Васлуєм.
У червні 1476 року султан Мехмед II увійшов до Молдавії на чолі зібраного війська. Водночас зі сходу країну атакували союзники турків — кримські татари. Одні джерела стверджують, що напади кримських татар були відбиті, інші ж — що вони змогли захопити фортецю Аккерман[5]. Сили Штефана III були розкидані по Молдавії, а він сам залишився на чолі війська від 12 до 20 тисяч, щоб протистояти основному ударові турків, водночас уникаючи зустрічі з ними, дотримуючись тактики спаленої землі[6].
Хід битви ред.
Битва відбулася 26 липня 1476 року. Молдавське військо заманило османську армію, що наступала, до лісу і підпалило його. Це призвело до значних втрат у турецькому війську. Згідно з іншим описом бою, молдавани спочатку оборонялися в лісі, ведучи постійний вогонь із ручної стрілецької зброї[7]. Османські яничари були змушені лягти та животи на полі бою, їхній бойовий дух впав. Бачачи, що його військо зазнає поразки, султан Мехмед II разом із особистою охороною кинувся в бій. Цей вчинок підняв бойовий дух яничарів та змінив хід битви. Османи проникли всередину лісу і вступили в бій із молдаванами-захисниками.
Молдавська армія була розгромлена вщент, хоча значні втрати були в обох сторін[4][1]. Літописи повідомляють, що поле бою було суцільно вкрите кістками полеглих — звідси, ймовірно, походить назва топоніму «Біле поле» (рум. Valea Albă, тур. Akdere).
Наслідки ред.
Після поразки Штефан III відступив на північний захід Молдавії або навіть до Польщі і почав формувати нове військо. Османи захопили значні території, проте не змогли взяти такі фортеці як Сучава, Нямц, Хотин і постійно зазнавали поодиноких молдавських нападів. Водночас вони зіткнулися з голодом та чумою.
Тим часом із Трансильванії до Молдавії вирушило військо на чолі з Іштваном V Баторі. Водночас у контратаку рушив Штефан III. Усе це змусило османів відступити. Проте 1480 року вони повторили свій похід до Молдавії[8].
Примітки ред.
- ↑ а б в Tony Jaques, Dictionary of Battles and Sieges: P-Z, Vol. 3, (Greenwood Press, 2007), 1058.
- ↑ Kármán та Kunčevic, 2013, с. 266.
- ↑ Jurnalul Național, Calendar 26 iulie 2005.Moment istoric[недоступне посилання з 01.05.2021]
- ↑ а б The Oxford Encyclopedia of Medieval Warfare and Military Technology, Volume 1, ed. Clifford J. Rogers, (Oxford University Press, 2010), 8.
- ↑ Mihai Bărbulescu; Dennis Deletant; Keith Hitchins; Șerban Papacostea; Pompiliu Teodor (2002). Istoria României [History of Romania] (in Romanian). Bucharest: Ed. Corint. p. 157. ISBN 973-653-215-1
- ↑ Shaw, Stanford J. (1976) History of the Ottoman Empire and Modern Turkey — Vol 1: Empire of Gazis, Cambridge: Cambridge University Press, ISBN 0-521-29163-1 p.68
- ↑ Revista Akademia - Articole. web.archive.org. 27 вересня 2007. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 19 лютого 2023.
- ↑ Istoria României, p.158
Джерела ред.
- Kármán, Gábor; Kunčevic, Lovro, ред. (2013). The European Tributary States of the Ottoman Empire in the Sixteenth and Seventeenth Centuries. Leiden: Brill. ISBN 9789004246065.