Телебачення України

Телебачення в Україні, як професійне мовлення, з'явилося в 1951.

Історія

Радянська доба

Вінницька державна телерадіокомпанія

Першу офіційну спробу прямого ефіру в УРСР здійснено 1 лютого 1939. Зйомка відбувалася в маленькій київській студії. Тривалість трансляції становила 40 хвилин, у ході неї було передано портретне зображення Григорія Орджонікідзе.

Через Другу світову війну друге народження українського телебачення відбулося 5 листопада 1951. Київський телецентр випустив в ефір фільм «Алітет іде в гори». Наступного дня, 6 листопада, був трансльований радянський фільм про Жовтневу революцію «Велика заграва». 7 листопада показували святкування на честь 34-ї річниці Жовтневої революції. 1 травня 1952 показано концерти українських співаків Київського оперного театру ім. Тараса Шевченка. Відразу після побудови московського і ленінградського телецентрів, в 1953 закінчено будівництво київського телецентру на Хрещатику. Мовлення регулярних програм почалося в 1956. До цього показувалися художні та документальні фільми двічі на день. До середини 1960-х мовлення здійснювалося в прямому ефірі, потім почали використовувати відеозапис.

У 1949 радіоаматори побудували в Харкові перший в країні аматорський телецентр.

7 травня 1951, за пів року до виходу в ефір київського телецентру, почалося мовлення з першого аматорського телецентру. Головний інженер московського телецентру в січні 1951-го зазначив, що досягнута тут чіткість зображення не поступалася столичній. Цей телецентр працював три роки, в 1954 р. в Харкові побудований професійний телецентр.

З другої половини 1940-х по 1954 рік у СРСР працювали три телевізійні центри (у Москві, Ленінграді та Києві), аудиторія телеглядачів не була великою.

20 січня 1965 р. з'явився перший регулярний національний канал під назвою УТ-1 (Українське телебачення-1, сьогодні — UA: Перший). 6 березня 1972 р. в УРСР з'явився другий канал УТ-2, в 1983-му почалося будівництво нового телецентру в Києві.

У грудні 1989 р. ліцензію на мовлення отримав перший приватний канал України «Тоніс». Тоді ж канал почав налагоджувати зв'язки з Держкіно СРСР, Радянським фондом культури та іншими організаціями. 13 жовтня 1990-го в Харкові на «7 каналі» в ефір вийшли програми, підготовлені студією АТВ-1, надалі «Тоніс-Центр». Цей день прийнято вважати днем ​​народження українського недержавного телебачення. До 1992 р. існувало 3 версії каналу — крім Тоніс-Південь в Миколаєві і Тоніс-Центр в Харкові, був створений Тоніс-Ентер в Києві. З плином часу київська версія «Тонісу» перетворилася на самостійний канал ТЕТ, щоб залишитися на київському телебаченні, створена нова версія «Тоніс-Київ».

Доба незалежності

Політична програма на ICTV.

Після Помаранчевої революції українське телебачення стало вільнішим. У лютому 2009 р. Національна рада з питань телебачення і радіомовлення заявила, що «політичний тиск на ЗМІ зріс останнім часом, за рахунок зміни законів та інших нормативних актів з метою зміцнення впливу на засоби масової інформації та регулюючі органи в цій сфері».

18 серпня 2011 р. відбувся конкурс, за результатами якого обрані канали для чотирьох загальнонаціональних мультиплексів цифрового телебачення. Частина каналів до того моменту не розпочали мовлення, переможців обирали з програмної концепції. Тим, хто отримав ліцензії з програмної концепції, що не запустили канал до моменту оголошення переможців, дали рік на запуск каналів (до серпня 2012-го). Після оголошення результатів конкурсу ходили чутки про можливий продаж чотирьох каналів із загальнонаціональних мультиплексів (Real TV Estate, Star TV, Погода ТБ і Goldberry; перший з цього списку проданий). Також передбачалося, що деякі канали змінять концепцію, оскільки серед переможців на ефірні ліцензії були 4 музичні канали (Enter Music, М1, Star TV, MTV Україна; перший з цього списку змінив концепцію, став дитячим каналом Піксель TV), а деякі канали мають вузьку спрямованість (Погода ТБ, Хокей). UBR згодом відмовився від своїх місць у регіональному мультиплексі, на ці місця будуть претендувати інші канали під час повторного конкурсу.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 13.06.2018 аналогове мовлення було відключено на території Кіровоградської області та м. Києва з 31.07.2018. Дата відключення аналогового телемовлення на решті території України визначена як 31.08.2018.

З 01.09.2018 р. для телеглядачів України доступними залишаться наступні канали телемовлення:

• Цифрове телебачення
• Супутникове телебачення
• Кабельне телебачення («Воля», регіональні оператори)
• Онлайн-сервіси та IPTV (найвідоміші — MEGOGO, OLL TV, Divan TV, Sweet TV)

Власники телеканалів

Холдинги і його власники, телеканали.

StarLightMedia, Віктор Пінчук

Детальніше StarLightMedia

Перші особи StarLightMedia  Володимир Бородянський, Олена Пінчук, Олександр Богуцький і Володимир Локотко  у студії Нового канала. Жовтень 2012. Фото Юрій Балан/Forbes

11 листопада 2009 р. Віктор Пінчук заснував групу компаній під назвою StarLightMedia. У медіагрупу StarLightMedia входять шість телеканалів, три з яких є лідерами зі всіх цільових аудиторій:

• Новий канал (молоді люди віком 14—35 років)
• ICTV (чоловіки віком 25—45 років)
• СТБ (жінки віком 18—54 років)
• ОЦЕ ТБ
• М1
• М2

Телевізійна частка групи в 2012 р. склала 34 % (за аудиторією віком 14—49 міста 50 тис.+, дані GfK Ukraine).

У першій половині 2013 StarLightMedia лідирувала з телеперегляду за основними глядацькими аудиторіями, з показниками 30,3 % частки (за аудиторією віком 14—49 міста 50 тис.+, дані GfK Ukraine) порівняно з: Inter Media Group — 19,8 %, 1+1 Media — 16,0 %, Медіа Група Україна — 10,3 %. Ті ж дані по групі 18-54 становлять 28,3 %, 20,8 %, 15,6 % і 10,7 % відповідно.

Inter Media Group, Дмитро Фірташ і Сергій Льовочкін

1. Інтер
2. НТН
3. К1
4. К2
5. Мега
6. Zoom (MTV Україна)
7. Піксель (Enter-music)
8. Enter-фільм
9. Інтер+

1+1 media, Ігор Коломойський

1. 1+1
2. 2+2
3. ТЕТ
4. ПлюсПлюс (СіТі)
5. Бігуді (Real TV Estate)
6. УНІАН ТБ
7. 1+1 International
8. Paramount Comedy Україна
9. Spike (Україна)

Медіа Група Україна, Рінат Ахметов

1. Україна
2. НЛО TV
3. Індиго TV (Кіноточка)
4. Ескулап-TV
5. Футбол 1 (Футбол)
6. Футбол 2 (Футбол+)

Суспільне мовлення

1. UA:Перший
2. UA:Культура
3. UA:Крим (Перший Ukraine)
4. UA:Перший Digital (Перший Т2)
5. Регіональні філії НСТУ

Інші

• Петро Порошенко

1. 5 канал

• Микола Княжицький

1. Еспресо TV (Goldberry)

• Борис Колесніков

1. XSPORT (Хокей)

• Володимир Макеєнко

1. Прямий

• Ангелос Лоізоу

1. ZIK

• Віктор Медведчук

1. 112

Категорії

Фільми, трансльовані на багатьох українських телеканалах, поділяються на три вікові категорії:

1. Без позначки, без обмежень (загальнодоступна), відсутні
2. 12+, 16+ Перегляд неповнолітніми глядачами рекомендується разом з батьками (особами, що їх замінюють) або з відома батьків (осіб, що їх замінюють) Відсутні
3. 18+ Перегляд рекомендується тільки повнолітніми глядачами 22:00 — 6:00

Критика

Громадськість критикує українське телебачення, перш за все низку центральних телеканалів, за наявність у ефірі великої кількості контенту російського походження. За підрахунками активістів кампанії «Бойкот російського кіно», у вересні 2014 року на провідних українських телеканалах («Україна», «ICTV», «НТН», «Новий канал», «Інтер», «СТБ», «2+2», «ТЕТ», «К1», «1+1») обсяг російського телепродукту становив у середньому 40 %. У жовтні та грудні активісти зафіксували збільшення обсягів російського контенту на цих телеканалах.

Також активісти піддають обструкції українські телеканали за мовну політику. У жовтні 2014 року активісти оприлюднили статистику мовного складу контенту українських телеканалів. За її даними, суто україномовного контенту — 29 %; суто російськомовного — 39,3 %; російськомовного із українськими субтитрами — 23,5 %; двомовного (українською та російською) — 8,2 %.

Джерела

• Телесторія: як починалося українське TV
• Телесторія: перші проекти власного виробництва на українському TV (рос.)

Посилання

• History of television in Ukraine and the Ukrainian Channel One