Відкрити головне меню

Суспільне телебачення і радіомовлення України

Суспільне телебачення і радіомовлення України — публічний інститут cуспільного мовлення, призначений задовольняти інформаційні потреби українського суспільства, залучати його представників до обговорення та вирішення найважливіших соціально-політичних питань, сприяти формуванню громадянського суспільства в Україні та забезпечувати належну реалізацію конституційного права кожного на інформацію[1].

Словосполучення «суспільне телебачення і радіомовлення» вживається стосовно телебачення і радіомовлення як інструментів, за допомогою яких суспільний мовник реалізує концепцію суспільного мовлення[2].

Правові засади для появи цього публічного інституту з'явилися у 2014 році після прийняття Закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України».

Зміст

ПередісторіяРедагувати

У 1997 році Верховною Радою України ухвалювався Закон «Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України», проте він так і не запрацював[3].

У 2003 році Резолюція 1346 (2003) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Виконання обов'язків та зобов'язань Україною»[4] зауважила: «Дуже важливим є запровадження справедливої та такої, що виконує свою функцію, системи суспільного телебачення та радіомовлення в Україні». Два роки потому, резолюцією «Про виконання обов'язків та зобов'язань Україною» (№ 1466 від 5 жовтня 2005[5]) Парламентська Асамблея закликала органи влади України перетворити державні телерадіокомпанії в канали суспільного мовлення згідно з відповідними стандартами Ради Європи.

На підставі затвердженої 30 вересня 2010 року Концепції створення і діяльності Національної громадської телерадіокомпанії України[6] Громадською гуманітарною радою при Президентові України було підготовлено проект Закону України «Про Національну громадську телерадіокомпанію України», який і став основою для ухваленого 17 квітня 2014 року Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України». 15 травня 2014 він набрав чинності.

Україна створює суспільне мовлення передостанньою з європейських країн. Суспільний мовник відсутній лише у Республіці Білорусь[1].

Запуск та утворення Національної суспільної телерадіокомпанії УкраїниРедагувати

Законом України від 17 квітня 2014 року «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» передбачено утворення Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) — юридичної особи, на яку безпосередньо покладається функціонування новоствореної системи Суспільного телебачення і радіомовлення. Нагляд за діяльністю НСТУ має здійснювати Наглядова рада.

7 квітня 2015 року в прямому ефірі відбулось підписання пакету змін до ухваленого в 2014 році Закону з одночасною презентацією нового логотипу і програмної сітки майбутнього суспільного мовлення за участю перших осіб держави. У прямому ефірі Перший національний канал змінив свій логотип на «UA: ПЕРШИЙ»[7].

18 грудня 2015 року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення затвердила склад Наглядової ради Суспільного мовлення[8].

Радою Європи був запущений проект «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні», що має на меті зміцнити роль медіа та Суспільного мовлення як інструментів для досягнення консенсусу в суспільстві. Загальний бюджет Проекту, що реалізовувався у 2016—2018 роках, становив 1,93 млн євро. Консорціум донорів, що зробили внески в бюджет Плану, включає 16 країн[9].

19 січня 2017 року була зареєстрована юридична особа ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України»[10], з цього дня вступила в свої повноваження Наглядова рада компанії.

10 квітня 2017 року був обраний перший Голова правління Суспілього мовлення на відкритому конкурсі[11].

Перший сезон Українського радіо у форматі суспільного мовлення розпочався у вересні 2017 року[12], а новий телевізійний сезон на каналі UA:Перший — у жовтні 2017 року[13].

Місія Суспільного мовлення в УкраїніРедагувати

На початку своєї роботи Наглядова Рада НСТУ затвердила місію суспільного мовлення: «Захищати свободи в Україні. Надавати суспільству достовірну та збалансовану інформацію про Україну та світ, налагоджувати громадський діалог задля зміцнення суспільної довіри, розвитку громадянської відповідальності, української мови та культури, особистості та українського народу»[14].

Суспільне телебачення і радіомовлення України є некомерційним.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. а б Див. Пояснювальну записку до проекту Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» № 739-VII від 06.02.2014
  2. Иванов, Денис (2016-11-25). Научное и нормативно-правовое определение общественного вещания // Право.UA. - 2016. - № 3. - С. 89–94.. ПРАВО.UA. Процитовано 2018-01-19. 
  3. Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України: Верховна Рада України; Закон від 18.07.1997 № 485/97-ВР
  4. Резолюція 1346 (2003) Парламентської Асамблеї Ради Європи ... | від 29.09.2003 № 1346(2003). zakon5.rada.gov.ua. Процитовано 2017-02-09. 
  5. Резолюція 1466 (2005) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Про виконання обов'язків та зобов'язань Україною»
  6. Концепція створення і діяльності Національної громадської телерадіокомпанії України
  7. В Україні запустили суспільне мовлення. Що ж дивитимуться і слухатимуть українці? / Радіо свобода, 7 квітня 2015
  8. Нацрада затвердила склад Наглядової ради Суспільного мовлення. osvita.mediasapiens.ua. Процитовано 2017-11-23. 
  9. Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні", що впроваджується в рамках Плану дій Ради Європи для України на 2015—2017 роки
  10. Зареєстровано юридичну особу ПАТ НСТУ. stv.detector.media. Процитовано 2017-11-23. 
  11. Головою правління НСТУ обрано Зураба Аласанію - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (uk-UA). Процитовано 2017-11-23. 
  12. «Українське радіо» оприлюднило нову сітку мовлення. stv.detector.media. Процитовано 2017-11-23. 
  13. ПРЕЗЕНТАЦІЯ СУСПІЛЬНОГО ТЕЛЕБАЧЕННЯ: ПЕРШІ ПРОГРАМИ МОЖУТЬ ВИЙТИ В ЕФІР ВОСЕНИ / 5 канал, 24.01.2017
  14. Наглядова рада затвердила місію суспільного мовлення в Україні. stv.detector.media. Процитовано 2017-06-03. 

Додаткова літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати