К1 (телеканал)

український розважальний телеканал

«К1» — загальноукраїнський розважальний телеканал, розрахований на молодіжну авдиторію. Входить до медіаконгломерату «Inter Media Group».

К1
ТОВ «Телерадіоорганізація „Мульті Медіа Сервіс“»[1]
Країна Україна Україна
Зона мовлення Україна Україна
Час мовлення Цілодобово
Мова мовлення українська
російська
Центр керування Київ, вул. Щусєва, 26 (2005—2010)
Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 22 (з 2010 року)
Формат
зображення
576i 16:9 (SDTV)
1080i (HDTV)
Тематика каналу Розважальна
Дата початку
мовлення
20 червня 2005
Замінив Україна КТМ
Цифровий
мультиплекс
MX-3 (22)
Власник(и)
  • ТОВ «Український медіа-проект» (99 %)
  • ТОВ «Національні інформаційні системи» (0,01 %)
Споріднені канали Україна Інтер
Україна Інтер+
Україна Enter-фільм
Україна К2
Україна НТН
Україна Мега
Україна Zoom
Україна Піксель TV
Голос каналу Юрій Коваленко (2005—2012)
Олександр Родрігес (2012—2018)
Дмитро Лавров (з 2018)
Слоган «Канал щасливих людей» (2014—2024)
«Тревел-форевер» (з 2024)
Сайт k1.ua

Історія каналу ред.

У травні 2005 року було офіційно оголошено про те, що з 20 червня на місці кабельного київського каналу «КТМ» запускається новий проєкт — телеканал «К1». На супутнику канал вже був присутній з осені 2004 року, ще як «КТМ». Переформатування «КТМ» у «К1» супроводжувалося переїздом його до нових приміщень на Сирці. Власний телецентр каналу «К1» був побудований на базі самого сучасного на той час обладнання та складався з трьох телестудій, дев'яти апаратних нелінійного монтажу та однієї етерної апаратної[2].

20 червня «К1» з'явився в етері. За заявою керівництва, назву слід розшифровувати як «культ першості» або «перший конгеніальний», а сам канал орієнтував свої програми на думаючих людей і обіцяв стати зовсім несхожим на те телебачення, до якого звикли кияни[2].

На каналі зібрався зірковий творчий колектив, в якості ведучих програм були заявлені такі метри української журналістики, як Микола Вересень, Віталій Портніков та низка інших відомих імен[2].

Микола Вересень готував на каналі «К1» ток-шоу «21 вересня», що виходило в етер щодня по буднях увечері. Віталій Портніков представляв проєкт «V.I.P.», де аналізувалися події в СРСР часів «перебудови», розглядалися ті чи інші події, рішення тодішніх політиків, а також те, як це все вплинуло на подальший хід історії. Крім того, у сітці програм каналу «К1» були присутні такі проєкти як «Позаочі», в рамках якого ведуча Юлія Литвиненко спілкувалася із зірками політики, культури та бізнесу; арт-проєкт «Своя роль», де Ірина Гордійчук представляла інтерв'ю із зірковими артистами та режисерами; «Телеформат» — про телебачення, про тих людей, які ним керують, і про його безпосередніх творців[2].

Новинне мовлення каналу «К1» було представлено кількома проєктами: «Один репортаж» (короткий та ємний репортаж про щось цікаве), «Один день» (щоденна новинна програма) й «Один тиждень» (підсумки тижня)[2]

Фільмопоказ на «К1» був організований за рубриками — «Проти течії», «Інше кіно», «Дитячий світ» тощо. До речі, значне місце у своєму кінопоказі «К1» зразка 2005 року відводив фільмам для любителів інтелектуального кінематографу: арт-хаус, фестивальні фільми тощо[2].

Перші кроки каналу були дуже успішними, і незабаром канал відзвітував про високі показники перегляду, зайнятих ним на старті мовлення. Однак, далі показники каналу розпочали знижуватись[2].

Проте «К1» продовжував дотримуватися обраної концепції — телебачення без «попси», телебачення для тих, хто раніше не дивився телевізор через його нецікавість. Щоправда, нових хороших фільмів на каналі ставало дедалі менше, а «андеграундний» кінопоказ переносився на пізній час[2].

Не зовсім виправдала себе і політика створення «телебачення зірок». Закономірним підсумком створення «команди зірок» на будь-якому з телеканалів є те, що згодом зірки починають залишати цей канал у пошуках нових для себе ніш, де кожна з них буде єдиною зіркою, а не однією із багатьох. Так сталося і з «К1», з етеру якого почали зникати прграми Микола Вересня, Віталія Портнікова й інших[2].

Після входження наприкінці 2006 року каналу «К1» до медіагрупи «U.A. Inter Media Group» формат каналу почав змінюватися кардинально. Частина програм, що стартували на «К1», перейшли на «Інтер» (зокрема, «Позаочі», «Телеформат» і «Один репортаж»). Тим часом на «К1» стали демонструватися у великій кількості повтори програм та проєктів, які перед цим вже виходили в етері «Інтера». Також на каналі з'явилися серіали[2].

У 2008 році «К1» нарешті зумів розширити зону свого етерного мовлення на більшу частину території України. Щоправда, сталося це не в результаті виграшу на конкурсах, які проводяться Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, та величезної кількості частот у містах країни, а за рахунок того, що «К1» обмінявся мережами з іншим членом медіагрупи «U.A. Inter Media Group» — каналом «Мегаспорт»[2].

Таким чином з 1 вересня 2008 року у мережі «Мульті Медіа Сервіс», що охоплює більшу частину України, розпочав мовлення канал «К1». Мережа складалася з 27 передавачів у 24 регіонах країни[2].

Кардинальних змін формату «К1» після виходу на етерну мережу спочатку не було. Єдине — на каналі трохи збільшилися обсяги спортивних програм. Зокрема, «К1» почав транслювати «Формулу-1», але в подальшому наповнення каналу почало змінюватися. Незабаром з «К1» зникла інформаційна програма «Один день», а разом з нею новинне мовлення[2].

Поступово етер почав наповнюватися новими програмами і проєктами, і канал потроху відходив від практики трансляції повторів продуктів медіагрупи. Згодом в етері «К1» стали домінувати розважальні, публіцистичні та пізнавальні програми, а також фільми та серіали[2].

31 березня 2021 року почав мовлення у стандарті високої чіткості (HD).

Через російське вторгнення в Україну з 24 лютого по 17 квітня 2022 року телеканал цілодобово транслював інформаційний марафон «Єдині новини»[3]. В етері була відсутня реклама.

З 18 квітня 2022 року телеканал відновив самостійне мовлення, змінивши програмну сітку[4]. Російськомовні програми тепер транслюються в українському озвученні.

Рейтинги ред.

За підсумками 2018 року частка К1 склала 2,64 % (за аудиторією 18-54 років, у містах з населенням 50 тис.+)[5].

2019 року частка каналу «К1» склала 2,13 % з рейтингом 0,3 % (дані Індустріального Телевізійного Комітету, аудиторія 18-54 міста 50 тис.+, 9-е місце серед українських каналів)[6].

2020 року частка каналу склала 1,61 % з рейтингом 0,22 % (дані Індустріального Телевізійного Комітету, аудиторія 18-54 міста 50 тис.+, 10-е місце серед українських каналів)[7].

2021 року частка каналу склала 1,53 % з рейтингом 0,18 % (дані системи Nielsen, авдиторія 18-54 міста 50 тис.+, 10-е місце серед українських каналів)[8].

Походження та мова контенту ред.

За результатами моніторингів активістів кампанії «Бойкот російського кіно», за період з 8 по 14 вересня 2014 року на телеканалі К1 демонстрували 3 год 50 хв російського контенту на добу[9][10].

Окрім того, активісти оприлюднили дані, відповідно до яких за даними моніторингу 27 вересня 2014 року на телеканалі К1 частка російськомовного контенту становила близько 40 %[11].

Контент ред.

Програми ред.

Серіали ред.

Програми, які не транслюються ред.

Логотипи ред.

Телеканал змінив 7 логотипів. Нинішній — 8-й за ліком.

З 2005 до 2012 року перебував у лівому нижньому кутку. З 2012 року стоїть в лівому верхньому кутку.

Логотип Опис
  З 20 червня 2005 до 6 березня 2011 року і з 1 серпня до 5 вересня 2011 року логотипом був сріблястий круг з прозорою цифрою 1, перед ним два знаки «<» і палиця, що утворювали букву «К». Перебував у лівому нижньому кутку.
Із 7 березня до 31 липня 2011 року логотипом було прозоре коло з жовтими лініями і кільцями, що оберталися навколо, всередині кола була цифра 1, перед колом два знаки «<» і палиця, що утворюють букву «К». Перебував там же.
  З 6 вересня до 21 жовтня 2011 року логотипом був білий круг з прозорою цифрою 1 і перед ним знак «<» і буква «К». Перебував там же. Через кілька днів логотип трохи піднявся вгору. З 22 жовтня 2011 по 14 вересня 2012 року логотип зменшився в розмірі і став більш прозорим. Перебував там же.
  З 15 вересня 2012 до 24 серпня 2014 року логотип представляв собою білий круг із синім кільцем і синім написом «К1» всередині кола. Перебував в лівому верхньому кутку.
  З 15 вересня 2012 до 24 серпня 2014 року, який використовувався в анонсах та заставках, а також на офіційному сайті та у ЗМІ.
  З 25 серпня 2014 до 17 квітня 2022 року логотипом була яскраво-блакитна «мітка-чекпойнт» з білим написом «К1» всередині неї. Знаходилась там же. 1 червня 2017 року логотип зменшився приблизно удвічі. Для HD-версій телеканалу ліворуч логотипу розташовувався білий напис «HD».

У траурні дні логотип змінює колір на чорний. Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну з 24 лютого до 17 квітня 2022 року використовувався той самий логотип але у правому верхньому куті екрана був прапор України у серці з підписом «#UAразом». З 18 квітня 2022 року логотип став насичено зеленого кольору.

Мовлення ред.

Супутникове мовлення ред.

Супутник Стандарт Частота Символьна швидкість Поляризація FEC Формат зображення Кодування
Astra 4A (4.8°E) DVB-S2 12437 30000 вертикальна (V) 2/3 MPEG-4 FTA

Етерне цифрове мовлення ред.

Канал Мультиплекс Стандарт Формат мовлення
1 MX-3 DVB-T2 SD 576i 16:9

Керівництво ред.

  • Наталя Лявинець — генеральна директорка
  • Дар'я Дудкіна — програмна директорка
  • Світлана Кушніренко — фінансова директорка

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. ТРО Мульті Медіа Сервіс ТОВ. Національна Рада з питань телебачення та радіомовлення (укр.). 2 березня 2022. Процитовано 22 червня 2022.
  2. а б в г д е ж и к л м н п р История украинского ТВ глазами зрителя. Часть 16 | Mediasat (рос.). mediasat.info. Процитовано 22 листопада 2023.
  3. Телеканал «Рада» вестиме марафон до 12.00, і з 00.00 до 6.00. detector.media (укр.). 26 лютого 2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  4. Низка каналів Inter Media Group відновлює власний ефір. detector.media (укр.). 18 квітня 2022. Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  5. «Україна» стала лідером телеперегляду у 2018 році, друге місце – в «1+1», ICTV та «Інтера». detector.media (укр.). 8 січня 2019. Архів оригіналу за 26 квітня 2019. Процитовано 16 січня 2020.
  6. ТОП-канали ТВ. archive.is. 16 січня 2020. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020.
  7. ТОП-канали ТВ. archive.vn. 24 січня 2021. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  8. Аналітичний відділ MBR (24 січня 2022). Ігри з часткою. Підсумки 2021 року: падіння теледивлення та переворот в інформаційній ніші. Media Business Reports (укр.). Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022.
  9. Російське кіно все ще домінує на українському телепросторі. web.archive.org. 8 квітня 2019. Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 14 січня 2020.
  10. Українські канали показують у день по 7,5 годин російських передач. web.archive.org. 27 червня 2019. Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 14 січня 2020.
  11. На українському телебаченні лише 29%... - Бойкот російського кіно | Facebook. fb.com. Процитовано 16 травня 2016.