Кімі Ряйкконен
| Кімі Райкконен | |
.jpg)
| |
| Громадянство |  Фінляндія
|
| Дата народження | 17 жовтня 1979 (39 років) |
| Статистика в чемпіонатах світу з Формули-1 | |
| Дебют | Гран-прі Австралії 2001 |
| Остання гонка | Гран-прі Великої Британії 2019 |
| Сезони | 10 (2001—2009, 2012—2013), 2014—2016 |
| Команди | Заубер, Макларен, Феррарі,Лотус-Рено, Феррарі, Альфа Ромео |
| Гран-прі (старти) | 298 (2295) |
| Чемпіон світу | 1 (2007) |
| Перемоги | 21 |
| Подіуми | 103 |
| Поули | 18 |
| Найшвидші кола | 46 |
| Очки | 1829 |
| Перша перемога | Гран-прі Малайзії 2003 |
| Остання перемога | Гран-прі США 2018 |
| Місце у сезоні 2018 року |
3-й (251 оч.) |
Кі́мі-Ма́тіас Ря́йкконен (також Ра́йкконен; фін. Kimi-Matias Räikkönen, вимовляється [ˈkimi ˈmɑtiɑs ˈræikːønen]; 17 жовтня 1979, Еспоо) — фінський автогонщик, чемпіон світу з автогонок у класі Формула-1 2007 року і двічі віце-чемпіон світу (у 2003 і 2005 роках). Відомий також під псевдонімами Айсмен (англ. Iceman) та Король Спа (англ. The King of Spa). У сезоні 2007-2009 років виступав за команду «Феррарі». У 2010 та 2011 роках виступав у Чемпіонаті світу з раллі (WRC). У 2011 році заснував власну ралійну команду «Ice 1 Racing».
Кімі Ряйкконен розпочав кар'єру в Формулі-1 як призовий гонщик команди «Заубер» у 2001 році. Після успішного виступу у Формулі Рено Петер Заубер запропонував йому взяти участь у тестах у вересні 2001 року. Після вдалого виступу в Хересі та Барселоні Кімі отримав тимчасову ліцензію від Міжнародної Федерації Автоспорту за проханням Петера Заубера і зайняв місце призового пілота. Міжнародної Федерації Автоспорту надала Райкконену тимчасову ліцензію, оскільки попередньо фін виступав тільки у юніорських гоночних серіях на автомобілях з відкритими колесами. Уже в першій своїй гонці у Формулі 1, на ГП Австралії, Райкконен фінішував в очках, посівши 6-е місце. За команду «Заубер» в 2001 році Райкконен набрав 9 очок, та посів 10 місце в загальному заліку пілотів. У 2002 році фінський гонщик перейшов у команду «Макларен-Мерседес», та став віце-чемпіоном у 2003, та 2005 році. У 2003, та 2005 сезонах на боліді Райкконена часто виникали проблеми з надійністю, в результаті чого багато експертів вважають, що якби не проблеми з надійністю машини, то він би вже був чемпіоном світу.
У 2007 році Райкконен перейшов до команди «Феррарі», і став найбільш високооплачуваним гонщиком. За оцінками, його заробітна плата склала $51 мільйон доларів на рік. В свою чергу, його перехід до «Феррарі» забезпечив йому перший чемпіонський титул у Формулі 1. Райкконен переміг пілотів команди «Макларен» Льюїса Хемілтона та Фернандо Алонсо, набравши на 1 очко більше за них, а також став одним з кількох гонщиків, які у перший рік виступів за команду «Феррарі» вигравали чемпіонський титул. Провівши ще 2 роки у Формулі 1, Райкконен покинув команду «Феррарі», і у 2010 році став гонщиком команди «Citroën Junior Team» у Чемпіонаті Світу з Ралі (WRC). У 2012 році вирішив повернутися у «Формулу-1» і підписав дворічний контакт з командою Лотус-Рено.
Зміст
Кар'єраРедагувати
Рання кар'єра (до 2000)Редагувати
З десяти років Райкконен брав участь у змаганнях з картингу, де виступав досить успішно. Його перша гонка за межами Фінляндії пройшла в Монако, коли йому було 15 років. Під час гонки у Ряйкконена зламалося кермо, але він продовжив змагання, проінформувавши свого механіка відчайдушно розмахуючи рульовим колесом у повітрі на фінішній прямій. Наступна гонка Ряйкконена в Монако була також пам'ятною: в результаті зіткнення на першому колі фіна відкинуло в огорожу безпеки смуги зустрічного руху, але пілот продовжив рух аж до сходу з траси. Не розгубившись, він вивів свій карт назад на трасу і продовжив гонку. Механік Ряйкконена думав, що він зійшов з дистанції, але фін зрештою наздогнав конкурентів і фінішував третім[1]. У 1999 році він став віце-чемпіоном картингової серії Формула Супер А. У тому ж році виграв зимову серію британської Формули Рено, здобувши перемогу в чотирьох гонках. У 2000 році Ряйкконен домінував у регулярному чемпіонаті Формули Рено — здобув 13 перемог в 23 гонках.
Формула-1 (2001–2009)Редагувати
Заубер (2001)Редагувати
На підставі успішних виступів у Формулі Рено Петер Заубер, власник команди «Заубер», запропонував Ряйкконену взяти участь в тестах у вересні 2000 року на автодромі Муджелло[2]. Після вдалих тестів у Хересі та Барселоні Заубер підписав з Ряйкконеном контракт на сезон 2001 року. Тим не менш, деякі критики (у тому числі президент FIA Макс Мослі) висловили занепокоєння з приводу видачі суперліцензії пілотові, який провів всього 23 гонки в схожих гоночних серіях і не має достатнього досвіду. Але згодом FIA все ж видала гонщику тимчасову ліцензію і вже у першій же гонці сезону, Гран-прі Австралії, фін зміг фінішувати в очковій зоні, що було успіхом для команди «Заубер», яка не входила до числа фаворитів сезону. За 30 хвилин перед своїм першим Гран-прі у Формулі-1 Ряйкконен ще спав[3].
Надалі Ряйкконен набирав очки ще в трьох Гран-прі, і закінчив чемпіонат на 10 місці з 9 очками. Його досвідченіший партнер по команді, Нік Гайдфельд, також виступив добре і набрав 12 очок у сезоні. Це дозволило команді Заубера посісти четверте місце в кубку конструкторів.
Повна таблиця результатівРедагувати
У таблиці перелічені результати всіх Гран-прі Формули-1, в яких брав участь пілот. Рядками у таблиці є сезони, стовпчиками — етапи Гран-прі. У кожній клітинці вказані скорочені назви етапу і результат гонщика, додатково позначений кольором. Розшифровка позначень і кольорів відображена в таблиці, що знаходиться нижче.
| Приклад | Розшифровка |
|---|---|
| 1 | Переможець |
| 2 | Подіум (2-е чи 3-є місце) |
| 5 | Фініш в очках |
| 12 | Фініш поза очковою зоною |
| 14 | Не фінішував, але класифікований |
| Схід | Не фінішував і не класифікований |
| ДСК | Дискваліфікований |
| НК | Брав участь у перегонах як бойовий пілот, але не зміг кваліфікуватися |
| НКВ | Брав участь у Гран-прі як бойовий пілот, але не пройшов кваліфікацію і не брав участі у перегонах |
| НС | Брав участь у Гран-прі як бойовий пілот, але не стартував у гонці (включаючи випадки невиходу на старт через механічні проблеми) |
| Т | Травмований |
| Не брав участь у Гран-прі через інші причини | |
| Викл | Виключений з протоколу |
| Тест | Тест-пілот по п'ятницях |
Жирним шрифтом позначені етапи, на яких гонщик стартував з поулу. Курсивом позначені етапи, на яких гонщик мав найшвидше коло.
* Сезон триває.
ПриміткиРедагувати
- ↑ Kulta, Heikki. Hyvää kannatti odottaa kauan. Turun Sanomat (Finnish). Архів оригіналу за 2013-06-26. Процитовано 2007-10-21.
- ↑ Tremayne, David. «Cool as Ice: Kimi Raikkonen». Formula One Magazine (official). December 2003. Page 63.
- ↑ Maurice Hamilton (9 March 2008). Hamilton, Maurice – "No fuss, just fast". The Guardian 2008-03-09. London: Guardian. Процитовано 2010-12-23.
ПосиланняРедагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Kimi Räikkönen |
- http://wildsoft.ru/
- http://www.formula1.com/
- https://web.archive.org/web/20080907111411/http://www.f1db.com/
|
Це незавершена стаття про гонщика Формули-1. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |