Відкрити головне меню
Гран-прі Туреччини 2007
Туреччина III Petrol Ofisi Turkish Grand Prix
Дата 26 серпня 2007 року
Місце Туреччина Стамбул
Траса Істанбул Парк
Довжина кола 5,338 км
Дистанція 309,396 км (58 кіл)
Погода Сонячно, сухо
Температура повітря +34°С, траси +49°C
Поул
1’27.329 Бразилія Феліпе Масса Феррарі
Найшвидше коло
1’27.295
(57 коло)
Фінляндія Кімі Ряйкконен Феррарі
Подіум
Переможець Бразилія Феліпе Масса Феррарі
2 місце Фінляндія Кімі Ряйкконен Феррарі
3 місце Іспанія Фернандо Алонсо Макларен-Мерседес
Формула-1. 12-й із 17 етапів сезону 2007/ Гонка №780
Circuit Istanbul.png
11.Угорщина < 12 > 13.Італія
2006 < Гран-прі Туреччини 2007 > 2008

Гран-прі Туреччини 2007 року — дванадцятий етап чемпіонату світу 2007 року з автоперегонів у класі Формула-1, відбувся з 26 по 28 серпня на трасі Істанбул Парк в Стамбулі (Туреччина). Перемогу на цих перегонах святкував бразильський гонщик Феліпе Масса з команди «Феррарі». Це був третій Гран-прі Туреччини і втретє він відбувався на цій же трасі.

Перед гран-пріРедагувати

Льюїс Хемілтон випереджував свого напарника по команді «Макларен» Фернандо Алонсо на 7 очок і посідав перше місце у таблиці чемпіонату світу. У Кубку конструкторів команда «Макларен» йшла попереду «Феррарі» з різницею у 19 очок, попри те, що на попередньому гран-прі (Гран-прі Угорщини) команда не отримала жодного очка через інцидент Алонсо-Хемілтон.


КваліфікаціяРедагувати

Відбулася 25 серпня 2007 року. Погода: Сонячно. Сухо. Температура повітря: +350С, траси: +520С.

За поул-позишн змагалися пілоти «Феррарі» та «Макларена». Але як на вільних заїздах у п'ятницю зранку так і на суботній кваліфікації відчувалася деяка перевага «Феррарі». Тому поул отримав Феліпе Масса, а Ряйкконен лише через свою помилку на останньому заліковому колі, коли він трішки виїхав за узбіччя, не зміг поборотися за поул і посів третє місце. Друге і четверте місця посіли пілоти «Макларену»Хемілтон та Алонсо відповідно.

ПерегониРедагувати

Старт перегонів пілоти «Макларену» провалили: Хемілтон не зміг втримати Ряйкконена, а Алонсо взагалі пропустив обох пілотів «Заубера». У подальшому перегони йшли досить спокійно: Масса лідирував майже весь час (окрім моментів, коли він заїжджав на піт-лейн), а Алонсо зміг випередити пілотів «Заубера» за рахунок того, що вони занадто рано пішли на піт-стоп. Але за 15 кіл до фінішу вибухнула права передня покришка на боліді Хемілтона. Британець зміг доїхати до боксів та замінити колеса, але у підсумку він опинився лише на п'ятому місці.

Цікаві фактиРедагувати

  • Для дворазового чемпіона Фернандо Алонсо це гран-прі стало ювілейним - сотим.
  • Після цього гран-прі всі четверо лідерів у заліку пілотів мали рівну кількість перемог на гран-прі у цьому сезоні — по три. Це пілоти команд «Макларен» та «Феррарі»: Хемілтон, Алонсо, Масса, Ряйкконен.
  • У цьому гран-прі, як і на попередніх гран-прі Туреччини, перемогу святкував той пілот, який стартував з поулу.

КласифікаціяРедагувати

КваліфікаціяРедагувати

Пілот Команда 1 частина 2 частина 3 частина
1   Феліпе Масса Феррарі 1:27.488 1:27.039 1:27.329
2   Льюїс Хемілтон Макларен-Мерседес 1:27.513 1:26.936 1:27.373
3   Кімі Ряйкконен Феррарі 1:27.294 1:26.902 1:27.546
4   Фернандо Алонсо Макларен-Мерседес 1:27.328 1:26.841 1:27.574
5   Роберт Кубіца Заубер-БМВ 1:27.997 1:27.253 1:27.722
6   Нік Хайдфельд Заубер-БМВ 1:28.099 1:27.253 1:28.037
7   Хейкі Ковалайнен Рено 1:28.127 1:27.784 1:28.491
8   Ніко Росберг Вільямс-Тойота 1:28.275 1:27.750 1:28.501
9   Ярно Труллі Тойота 1:28.318 1:27.801 1:28.740
10   Джанкарло Фізікелла Рено 1:28.313 1:27.880 1:29.322
11   Ентоні Девідсон Супер Агурі-Хонда 1:28.304 1:28.002
12   Марк Веббер Ред Булл-Рено 1:28.500 1:28.013
13   Девід Култхард Ред Булл-Рено 1:28.395 1:28.100
14   Рубенс Барікелло[1] Хонда 1:28.792 1:28.188
15   Дженсон Баттон[1] Хонда 1:28.373 1:28.220
16   Александр Вюрц Вільямс-Тойота 1:28.360 1:28.390
17   Вітантоніо Ліуцці Торо Россо-Феррарі 1:28.798
18   Ральф Шумахер Тойота 1:28.809
19   Такума Сато Супер Агурі-Хонда 1:28.953
20   Себастьян Феттель Торо Россо-Феррарі 1:29.408
21   Адріан Сутіл Спайкер-Феррарі 1:29.861
22   Сакон Ямамото Спайкер-Феррарі 1:31.479

ПерегониРедагувати

Пілот Команда Кіл Час Старт Очок
1   Феліпе Масса Феррарі 58 1:26:42.161 1 10
2   Кімі Ряйкконен Феррарі 58 +2.2 3 8
3   Фернандо Алонсо Макларен-Мерседес 58 +26.1 4 6
4   Нік Хайдфельд Заубер-БМВ 58 +39.6 6 5
5   Льюїс Хемілтон Макларен-Мерседес 58 +45.0 2 4
6   Хейкі Ковалайнен Рено 58 +46.1 7 3
7   Ніко Росберг Вільямс-Тойота 58 +55.7 8 2
8   Роберт Кубіца Заубер-БМВ 58 +56.7 5 1
9   Джанкарло Фізікелла Рено 58 +59.4 10
10   Девід Култхард Ред Булл-Рено 58 +71.0 13
11   Александр Вюрц Вільямс-Тойота 58 +79.6 14
12   Ральф Шумахер Тойота 57 +1 коло 16
13   Дженсон Баттон Хонда 57 +1 коло 22[1]
14   Ентоні Девідсон Супер Агурі-Хонда 57 +1 коло 11
15   Вітантоніо Ліуцці Торо Россо-Феррарі 57 +1 коло 15
16   Ярно Труллі Тойота 57 +1 коло 9
17   Рубенс Барікелло Хонда 57 +1 коло 21[1]
18   Такума Сато Супер Агурі-Хонда 57 +1 коло 17
19   Себастьян Феттель Торо Россо-Феррарі 57 +1 коло 18
20   Сакон Ямамото Спайкер-Феррарі 56 +2 кола 20
21   Адріан Сутіл Спайкер-Феррарі 54 тиск пального 19
схід   Марк Веббер Ред Булл-Рено 10 Гідравліка 12

Найшвидше коло: Кімі Ряйкконен — 1:27.295

Кола лідирування: Феліпе Масса — 55 (1-19, 22-42, 44-58); Льюїс Хемілтон — 1 (20); Хейкі Ковалайнен — 1 (21); Фернандо Алонсо — 1 (43).

Примітки і посиланняРедагувати

  1. а б в г Барікелло та Баттон були покарані за заміну двигуна перед перегонами. Їх результати у кваліфікації були знижені на 10 місць. Тому вони стартували з 21 та 22 місця відповідно.

Джерела ІнтернетРедагувати