Відкрити головне меню

Формула-1 — Гран-прі Монако 2006

Гран-прі Монако 2006
Монако 64e Grand Prix de Monaco
Дата 28 травня 2006 року
Місце Монако Монте-Карло
Траса Монте-Карло
Довжина кола 3.340 км
Дистанція 260.520 км (78 кіл)
Погода Сонячно. Тепло. Сухо.
Поул
1:13.962 Іспанія Фернандо Алонсо Рено
Найшвидше коло
1:15.143
(
74 коло)
Німеччина Міхаель Шумахер Феррарі
Подіум
Переможець Іспанія Фернандо Алонсо Рено
2 місце Колумбія Хуан-Пабло Монтойя Макларен-Мерседес
3 місце Велика Британія Девід Култхард Ред Булл-Феррарі
Формула-1. 7-й з 18 етапів сезону 2006/ Гонка №757
Circuit Monaco.png
6.Іспанія < 7 > 8.Велика Британія
2005 < Гран-прі Монако 2006 > 2007

Гран-прі Монако 2006 року — сьомий етап чемпіонату світу з автоперегонів у класі Формула-1, відбувся з 25 по 28 травня 2006 року на вуличній трасі в Монте-Карло (Монако). Перемогу на цих перегонах святкував іспанець Фернандо Алонсо з команди «Рено». Кімі Ряйкконен, що переслідував іспанця майже всі перегони, зійшов на 51-му колі через технічні проблеми, залишивши другу позицію своєму напарникові, Хуану-Пабло Монтойї. Третє місце посів Девід Култхард, який брав участь у своєму 200-му гран-прі і приніс, таким чином, перший подіум для команди «Ред Булл».

КласифікаціяРедагувати

КваліфікаціяРедагувати

Пілот Команда Шини 1 частина 2 частина 3 частина
1   Фернандо Алонсо Рено M 1:14.232 1:13.622 1:13.962
2   Марк Веббер Вільямс-Косворт B 1:14.305 1:13.728 1:14.082
3   Кімі Ряйкконен Макларен-Мерседес M 1:13.887 1:13.532 1:14.140
4   Хуан-Пабло Монтойя Макларен-Мерседес M 1:14.483 1:14.295 1:14.664
5   Рубенс Барікелло Хонда M 1:14.766 1:14.312 1:15.804
6   Ярно Труллі Тойота B 1:14.883 1:14.211 1:15.857
7   Девід Култхард Ред Булл-Феррарі M 1:15.090 1:13.687 1:16.426
8   Ніко Росберг Вільямс-Косворт B 1:14.888 1:13.909 1:16.636
9   Джанкарло Фізікелла[1] Рено M 1:14.614 1:13.647 1:17.260
10   Ральф Шумахер Тойота B 1:14.412 1:14.398
11   Крістіан Клін Ред Булл-Феррарі M 1:14.489 1:14.747
12   Вітантоніо Ліуцці Торо Россо-Косворт M 1:15.314 1:14.969
13   Дженсон Баттон Хонда M 1:15.085 1:14.982
14   Жак Вільнев Заубер-БМВ M 1:15.316 1:15.052
15   Нік Хайдфельд Заубер-БМВ M 1:15.324 1:15.137
16   Крістіан Альберс Мідланд-Тойота B 1:15.598
17   Тьяго Монтейро Мідланд-Тойота B 1:15.993
18   Скотт Спід Торо Россо-Косворт M 1:16.236
19   Такума Сато Супер Агурі-Хонда B 1:17.276
20   Франк Монтаньї Супер Агурі-Хонда B 1:17.502
21   Феліпе Масса Феррарі B немає часу
22   Міхаель Шумахер[2] Феррарі B анульовано анульовано анульовано

ПерегониРедагувати

Пілот Команда Шини Кіл Час Старт Очок
1   Фернандо Алонсо Рено M 78 1:43:43.116 1 10
2   Хуан-Пабло Монтойя Макларен-Мерседес M 78 +14.5 4 8
3   Девід Култхард Ред Булл-Феррарі M 78 +52.2 7 6
4   Рубенс Барікелло[3] Хонда M 78 +53.3 5 5
5   Міхаель Шумахер Феррарі B 78 +53.8 22[4] 4
6   Джанкарло Фізікелла Рено M 78 +62.0 9 3
7   Нік Хайдфельд Заубер-БМВ M 77 +1 коло 15 2
8   Ральф Шумахер Тойота B 77 +1 коло 10 1
9   Феліпе Масса Феррарі B 77 +1 коло 21
10   Вітантоніо Ліуцці Торо Россо-Косворт M 77 +1 коло 12
11   Дженсон Баттон Хонда M 77 +1 коло 13
12   Крістіан Альберс[5] Мідланд-Тойота B 77 +1 коло 16
13   Скотт Спід Торо Россо-Косворт M 77 +1 коло 18
14   Жак Вільнев[6] Заубер-БМВ M 77 +1 коло 14
15   Тьяго Монтейро Мідланд-Тойота B 76 +2 кола 17
16   Франк Монтаньї Супер Агурі-Хонда B 75 +3 кола 20
17   Ярно Труллі Тойота B 72 гідравліка 6
схід   Крістіан Клін Ред Булл-Феррарі M 56 трансмісія 11
схід   Ніко Росберг Вільямс-Косворт B 51 аварія 8
схід   Кімі Ряйкконен Макларен-Мерседес M 50 пожежа 3
схід   Марк Веббер Вільямс-Косворт B 48 вихлоп 2
схід   Такума Сато Супер Агурі-Хонда B 46 електрика 19

Найшвидше коло: Міхаель Шумахер — 1:15.143

Кола лідирування: Фернандо Алонсо — 77 (1-23, 25-78), Марк Веббер — 1 (24).

Примітки і посиланняРедагувати

  1. Через блокування Фізікеллою Девіда Култхарда у нього анульовано три найкращі показника часу на колі у третій кваліфікації.
  2. Кваліфікаційний час Міхаеля Шумахера анульовано через болкування траси.
  3. Рубенс Барікелло покараний штрафом «проїзд через піт-лейн» за перевищення швидкості на піт-лейн.
  4. Міхаель Шумахер стартував з піт-лейн.
  5. Крістіан Альберс покараний штрафом «проїзд через піт-лейн» через ініціацію зіткнення з Тьяго Монтейро.
  6. Жак Вільнев покараний штрафом «проїзд через піт-лейн» за обгін під час перебування машини безпеки на трасі.

Джерела ІнтернетРедагувати