Нік Гайдфельд
Нік Га́йдфельд (нім. Nick Heidfeld; *10 травня 1977, Менхенгладбах, Німеччина) — німецький автогонщик.
| Нік Гайдфельд | |
|---|---|
 | |
| Громадянство |  Німеччина |
| Народився | 10 травня 1977 (47 років) Менхенгладбах, Північний Рейн-Вестфалія |
| Статистика в чемпіонатах світу з Формули-1 | |
| Дебют | Гран-прі Австралії 2000 |
| Остання гонка | Гран-прі Угорщини 2011 |
| Сезони | 2000—2011 |
| Команди | Прост, Заубер, Джордан, Вільямс, Заубер-БМВ, Рено |
| Гран-прі (старти) | 186 (183) |
| Найкраще місце | 5 (2007) |
| Перемоги | 0 |
| Подіуми | 13 |
| Найкращий фініш | 2-й (вісім разів) |
| Поули | 1 |
| Найшвидші кола | 2 |
| Очки | 259 |
Незважаючи на регулярні підйоми на подіум у сезоні 2005 року за команду «Вільямс» і сезонах 2007-2008 років за команду «БМВ Заубер», Гайдфельд жодного разу не вигравав перегони після дебюту в «Формулі-1» у 2000 році. На рахунку гонщика три рекорди: Гайдфельд єдиний пілот, який набрав найбільше очок, так і не здобувши перемоги в жодному Гран-прі, пілот утримує рекорд за кількістю подіумів без перемог у Гран-прі (13)[1] і також він має найбільше фінішів на другій позиції без перемог (8).
У сезоні «Формули-1» 2011 року Гайдфельд виступав за команду «Рено» як заміна травмованого Роберта Кубіци, його колишнього напарника по команді в «БМВ Заубер».[2] Після Гран-прі Угорщини 2011 року Гайдфельда замінив Бруно Сенна.[3]
Юність
ред.Гайдфельд народився в Менхенгладбасі, Західна Німеччина 10 травня 1977 року і почав їздити на картах у віці 11 років у 1988 році. 1994 року переходить до німецької серії «Формули-Форд», де привертає на себе увагу, здобуттям перемог у 8 з 9 гонок сезону і отриманням титулу переможця того сезону. 1995 року перемагає в чемпіонаті німецької міжнародної «Формули-Форд 1800» і приходить другим на «кубку Зетек». Такі результати приводять Гайдфельда до німецької «Формули-3», де в 1996 році він займає третє місце в загальному заліку пілотів чемпіонату, після здобуття трьох перемог у гонках. Під час Гран-прі Макао гонщиком зацікавився його співвітчизник Норберт Хауг, який пізніше підписав з Гайдфельдом контракт.
Юнацька кар'єра
ред.У наступному році Гайдфельд виграв німецький чемпіонат «Формули-3», виступаючи за команду «Bertram Schäfer Racing» за підтримки «McLaren/West». У 1998 році він виграв три гонки і посів друге місце в міжнародному чемпіонаті «Формули-3000» у складі команди «West Competition». На заключній гонці сезону гонщика оштрафували втратою позицій, перемістивши його з поул-позиції в кінець стартової решітки, після того як стало відомо, що команда використала невідповідне паливо.[4] Гайдфельд фінішував дев'ятим без очок, поступившись першим місцем у чемпіонаті Хуану Пабло Монтойї. Протягом сезону, він також був офіційним тест-пілотом команди «Формули-1» «Макларен-Мерседес». 1999 року Гайдфельд здобуває перемогу в міжнародному чемпіонаті «Формули-3000». У цьому ж році гонщик ставить рекорд на Гудвудському фестивалі швидкості, який і досі не був перевершений.[5] Також Гайдфельд виступав за команду «Мерседес» на 24 годинах Ле-Мана в 1999 році.[6]
Кар'єра в Формулі-1
ред.Повна таблиця результатів
ред.| Приклад | Опис |
|---|---|
| 1 | Переможець |
| 2 | Друге місце |
| 3 | Третє місце |
| 5 | Фінішував у очковій зоні |
| 12 | Фінішував поза очковою зоною |
| НКЛ | Фінішував, але не класифікований |
| Схід | Не фінішував і не класифікований |
| НКВ | Не кваліфікований |
| НПКВ | Не передкваліфікований |
| ДСК | Дискваліфікований |
| ТТР | Брав участь тільки в тренуваннях |
| тест | Тестер по п'ятницях (з 2003 року) |
| НС | Брав участь у Гран-прі як бойовий пілот, але не стартував у гонці |
| Т | Травмований чи хворий |
| Викл | Виключений із протоколу |
| Від | Відмова від участі |
| НТР | Не брав участі в тренуваннях |
| НПР | Не прибув на Гран-прі |
| С | Гонка скасована |
| Не брав участі | |
| Жирний шрифт | Поул-позиція |
| Курсив | Швидке коло |
* Сезон триває.
‡ Зараховано половину очок через те, що перегони склали менше 75% запланованої дистанції.
Примітки
ред.- ↑ Collantine, Keith (11 квітня 2011). Heidfeld sets record for most podiums without a win. F1 Fanatic. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 11 квітня 2011.
- ↑ Renault confirm Heidfeld as Kubica stand-in. Formula One. 16 лютого 2011. Процитовано 16 лютого 2011.
- ↑ Bruno Senna to drive for Renault in Hungary Practice. BBC Sport. BBC. 24 липня 2011. Процитовано 24 липня 2011.
- ↑ Henry, Alan (ed.) (1998) Autocourse 1998–1999 Room at the top – F3000 review p.248 Hazleton publishing ISBN 1-874557-43-8
- ↑ A Feast for the Automotive Senses. forix.com. 31 July 1999. Процитовано 5 серпня 2007.
- ↑ Mercedes-Benz CLR for Le Mans Presented. Архів оригіналу за 7 червня 2011. Процитовано 24 лютого 2013.
Посилання
ред.
- Офіційний сайт Ніка Гайдфельда(англ.)(нім.)
- Неофіційний фан-сайт Ніка Гайдфельда(англ.)
- Енциклопедія Формули-1: Нік Гайдфельд(рос.)
- Статистика виступів Ніка Гайдфельда на www.f1db.com(англ.)
|
Це незавершена стаття про гонщика (гонщицю) Формули-1. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |