24 Години Ле-Мана (фр. 24 Heures du Mans) — найвідоміші автомобільні перегони на витривалість, що проходять щорічно недалеко від французького міста Ле-Ман. Організатором змагання виступає Західний автоспортивний клуб Франції (фр. Automobile Club de l'Ouest, ACO). Перша гонка відбулася 26—27 травня 1923 року, надалі змагання проходили в червні (за винятком 1968 р., коли через студентську революцію були перенесені на вересень) . Гонка не проводилася в 1936 р. (через загальний страйк) та 1940—1948 рр. (з причини Другої світової війни).
Змагання проходять на трасі Сарт (фр. Circuit de la Sarthe), довжина якої після останньої модифікації 2018 становить 13 626 метрів (13,6 км)[1]. Більша частина дистанції прокладена звичайними дорогами (в т. ч. пряма Мюльсанн), в решту пори року використовуються для пересування транспорту; деякі ділянки були побудовані спеціально.
У перегонах беруть участь близько 60 (у 2019 році список учасників був розширений до 62-х машин) автомобілів, що стартують одночасно. Переможцем оголошується екіпаж, автомобіль якого пройшов за 24 години найбільшу відстань.
У той час, коли гонки Гран-прі відбувалися по всій Європі, Ле-Ман задумувався як своєрідне випробування для автоспорту. Метою виробників мало стати виробництво не найбільш швидких, а надійних автомобілів. Крім того, таке випробування сприяло розвитку паливнозберігальних технологій.
Найуспішнішою маркою в історії Ле-Мана є Porsche. Німецькі автомобілі перемагали тут 19 разів, включаючи серію з семи перемог поспіль — з 1981 по 1987 рік. Слідом за Porsche йде Ferrari з дев'ятьма тріумфами. Італійці також можуть похвалитися тривалою переможною серією (1960-1965 рр.). Найбільш захоплюючою дуеллю тих часів було протистояння Ford та Ferrari. Японські виробники за всі роки виступів здобули дві перемоги. Першою японською компанією, яка може похвалитися перемогою в 24-годинних перегонах, є Mazda, її успіх датується 1991 роком. До 2018 року, зовсім трохи не вистачало Toyota для досягнення подібного успіху. Технічні проблеми, що виникли в останню годину гонки 1999 року (вибух задньої лівої шини) відкинули прототип з Японії на друге місце. А в 2016, японський автомобіль, перебуваючи на першому місці, зійшов за 3 хвилини до фінішу через проблеми з двигуном. І лише в 2018 році Тойоті нарешті вдалося здобути свою першу перемогу.
Останнім часом спостерігалося домінування Porsche. Проте німецький виробник оголосив про завершення виступів в основному класі гонок на витривалість (LMP1) після закінчення чемпіонату 2017 року.
Під час гонки 11 червня1955 трапилася найгірша автокатастрофа в світі всіх часів. На другій годині гонки, по завершенню 35 кола, автомобіль Mercedes-Benz W196 за кермом якого знаходився досвідчений французький гонщик П'єр Левег (Pierre Levegh), на швидкості понад 220 км/г зіткнуся з Austin-Healey що йшов попереду, злетів у повітря і вдарившись капотом о захисний мур головної трибуни, перевернувся та вибухнув. Уламки авто влетіли в натовп глядачів та "проутюжили" його. Спроби пожежників загасити палаючі металеві деталі Мерседесу з магнієвих сплавів водою, призвело до ще гірших результатів. Наслідки: 84 загиблих і більше 100 поранених[2][3].
Автоконцерн Мерседес після цього випадку на 30 років пішов з автоспорту. Керівництво гонки та міжнародна федерація автоспорту корінним чином переглянула умови безпеки та змінила технічний регламент змагань.[4]