24 Години Ле-Мана (фр.24 Heures du Mans) — найвідоміші автомобільні перегони на витривалість, що проходять щорічно недалеко від французького міста Ле-Ман. Організатором змагання виступає Західний автоспортивний клуб Франції (фр.Automobile Club de l'Ouest, ACO). Перші перегони відбулася 26—27 травня 1923 року, надалі змагання проходили в червні (за винятком 1968 р., коли через студентську революцію були перенесені на вересень). Перегони не проводилися в 1936 р. (через загальний страйк) та 1940—1948 рр. (з причини Другої світової війни).
Audi R10 # 8 переможець 2006 рокуТраса СартоЛе-Ман: карта траси
Змагання проходять на трасі Сарт (фр.Circuit de la Sarthe), довжина якої після останньої модифікації 2018 становить 13 626 метрів (13,6 км)[1]. Більша частина дистанції прокладена звичайними дорогами (в т. ч. пряма Мюльсанн), в решту пори року використовуються для пересування транспорту; деякі ділянки були побудовані навмисно для перегонів.
У перегонах беруть участь близько 60 (у 2019 році список учасників був розширений до 62-х машин) автомобілів, що стартують одночасно. Переможцем оголошується екіпаж, автомобіль якого пройшов за 24 години найбільшу відстань.
У той час, коли перегони Гран-прі відбувалися по всій Європі, Ле-Ман задумувався як своєрідне випробування для автоспорту. Метою виробників мало стати виробництво не тільки найшвидших, але й надійних автомобілів. Крім того, таке випробування сприяло розвитку паливноощадних технологій.
Найуспішнішою маркою в історії Ле-Мана є Porsche. Німецькі автомобілі перемагали тут 19 разів, включно з серією з семи перемог поспіль — з 1981 по 1987 рік. Слідом за Porsche йде Ferrari з дев'ятьма тріумфами. Італійці також можуть похвалитися тривалою переможною серією (1960-1965 рр.). Найбільш захопливою дуеллю тих часів було протистояння Ford та Ferrari. Японські виробники за всі роки виступів здобули дві перемоги. Першою японською компанією, яка може похвалитися перемогою у 24-годинних перегонах, є Mazda, її успіх датується 1991 роком. До 2018 року, зовсім трохи не вистачало Toyota для досягнення подібного успіху. Технічні проблеми, що виникли в останню годину перегонів 1999 року (вибух задньої лівої шини) відкинули прототип з Японії на друге місце. А в 2016, японський автомобіль, перебуваючи на першому місці, зійшов за 3 хвилини до фінішу через проблеми з двигуном. І лише в 2018 році Тойоті нарешті вдалося здобути свою першу перемогу.
Останнім часом спостерігалося домінування Porsche. Проте німецький виробник оголосив про завершення виступів в основному класі перегонів на витривалість (LMP1) після закінчення чемпіонату 2017 року.
Під час перегонів 11 червня1955трапилася найгірша автокатастрофа у світі всіх часів. На другій годині перегонів, по завершенню 35 кола, автомобіль Mercedes-Benz W196 за кермом якого перебував досвідчений французький пілот П'єр Левег (Pierre Levegh), на швидкості понад 220 км/г зіткнуся з Austin-Healey що йшов попереду, злетів у повітря і вдарившись капотом о захисний мур головної трибуни, перевернувся та вибухнув. Уламки авто влетіли в натовп глядачів та «пропрасували» його. Спроби пожежників загасити водою охоплені полум'ям металеві деталі Мерседесу з магнієвих сплавів водою, призвели до ще гірших результатів. Наслідки: 84 загиблих і понад 100 поранених[2][3].
Автоконцерн Мерседес після цього випадку на 30 років пішов з автоспорту. Керівництво перегонів та міжнародна федерація автоспорту докорінно переглянула умови безпеки та змінила технічний регламент змагань.[4]
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}