Формула-1 — Гран-прі Німеччини 2008

Гран-прі Німеччини 2008
Німеччина LXVIII Großer Preis Santander von Deutschland
10-й з 18 етапів сезону 2008/ Гонка №795
← 9.Велика Британія • 11.Угорщина →
Дата 20 липня 2008 року
Місце Німеччина Хоккенхайм
Траса Хоккенхаймринг
Довжина кола 4.574 км
Дистанція 306.458 км (67 кіл)
Погода Сонячно, сухо
Температура повітря +22°С, траси +32°С
Поул
1:15.666 Велика Британія Льюїс Хемілтон Макларен-Мерседес
Найшвидше коло
1:15.987
(
52 коло)
Німеччина Нік Хайдфельд Заубер-БМВ
Подіум
Переможець Велика Британія Льюїс Хемілтон Макларен-Мерседес
2 місце Бразилія Нельсон Піке (мол.) Рено
3 місце Бразилія Феліпе Масса Феррарі
Circuit Hokenheimring.png
2006 ←  Гран-прі Німеччини 2008  → 2009

Гран-прі Німеччини 2008 року — десятий етап чемпіонату світу 2008 року з автоперегонів у класі Формула-1, відбувся з 18 по 20 липня на автодромі Хоккенхаймринг (Хоккенхайм, Німеччина). Перемогу, як і два тижні до цього, святкував британець Льюїс Хемілтон, який після перемоги на домашньому для себе і для команди «Макларен» британському гран-прі, виграв домашній етап і для мотористів Мерседесу. Це дозволило йому одноособово очолити залік чемпіонату пілотів з перевагою у чотири очки над найближчим переслідувачем (Феліпе Масса).

Гран-прі Німеччини проходив після річної перерви: у 2007 році його не було у календарі чемпіонату, але був Гран-прі Європи, що пройшов на Нюрбургринзі; з цього року Гран-прі Німеччини було поновлено і два найвідоміші німецькі автодроми повинні щорічно чергуватися у його проведенні.

Хемілтон мав відчутну перевагу над суперниками протягом усього вікенду. Після завоювання поул-позишн і успішного старту, він впевнено лідирував протягом першої половини перегонів і зміг отримати значний часовий гандікап над переслідувачами. Але аварія Тімо Глока на 35 колі (на боліді ламається задня права підвіска і машину кидає на піт-волл, велика кількість уламків усіює стартову пряму) спричинила виїзд машини безпеки на трасу і часовий розрив було анульовано. Машина безпеки залишалась на трасі з 36 по 41 коло. Протягом цього часу майже весь пелотон поїхав на другий піт-стоп. Лише декілька пілотів залишилися у пелотоні, не поїхавши на дозаправку, у тому числі і лідер перегонів, Льюїс Хемілтон. Так як у нього залишалося пального ще на 8-9 кіл, то команда вирішила ризикнути і поклалася на швидкість боліда та пілота. Після рестарту Хемілтон завдяки більш легкому боліду почав відігрувати час. Але після піт-стопу на 50 колі британець повертається на трасу тільки п'ятим відразу у 0,4 секунди від свого напарника, Хейкі Ковалайнена. На 52-му колі Льюїс обганяє фінна. На 53-му колі лідер перегонів, німець Нік Хайдфельд, заїжджає на піт-стоп і повертається у пелотон за британцем, а в цей час очолює пелотон юний бразилець Нельсіньо Піке на «Рено». Це несподіване лідерство бразильця було викликано успішною стратегією, що була використана командою: бразилець планував лише один піт-стоп і так вийшло, що зробив він його відразу після аварії Тімо Глока, коли піт-лейн ще не було закрито; далі все залежало від стабільної їзди Піке з обережним ставленням до гуми. На 57-му колі Хемілтон обганяє Массу, а контратака у бразильця не вийшла. На 60-му колі британець обганяє і молодого бразильця: Піке розуміє, що Хемілтону потрібна лише перемога, що машина у нього значно швидша, а гума новіша, тому обгін вийшов простим і майже без заперечень з боку бразильця. Для Нельсона, який досить погано стартував у чемпіонаті і на якого здійснювався значний тиск протягом першої половини сезону, і у доробку якого було лише два очка, для нього важливішим було доїхати до фінішу на подіумі, чим спробувати поборотися за перемогу, що могло призвести навіть і до сходу.

На подіумі вперше з Гран-прі Бельгії 1991 року опинилося аж два бразильця, тоді це були триразові чемпіони: Айртон Сенна і батько Нельсіньо — Нельсон Піке.

КласифікаціяРедагувати

КваліфікаціяРедагувати

Пілот Команда 1 частина 2 частина 3 частина
1   Льюїс Хемілтон Макларен-Мерседес 1:15.218 1:14.603 1:15.666
2   Феліпе Масса Феррарі 1:14.921 1:14.747 1:15.859
3   Хейкі Ковалайнен Макларен-Мерседес 1:15.476 1:14.855 1:16.143
4   Ярно Труллі Тойота 1:15.560 1:15.122 1:16.191
5   Фернандо Алонсо Рено 1:15.917 1:14.943 1:16.385
6   Кімі Ряйкконен Феррарі 1:15.201 1:14.949 1:16.389
7   Роберт Кубіца Заубер-БМВ 1:15.985 1:15.109 1:16.521
8   Марк Веббер Ред Булл-Рено 1:15.900 1:15.481 1:17.014
9   Себастьян Феттель Торо Россо-Феррарі 1:15.532 1:15.420 1:17.244
10   Девід Култхард Ред Булл-Рено 1:15.975 1:15.338 1:17.503
11   Тімо Глок Тойота 1:15.560 1:15.508
12   Нік Хайдфельд Заубер-БМВ 1:15.596 1:15.581
13   Ніко Росберг Вільямс-Тойота 1:15.863 1:15.633
14   Дженсон Баттон Хонда 1:15.993 1:15.701
15   Себастьєн Бурде Торо Россо-Феррарі 1:15.927 1:15.858
16   Кадзукі Накадзіма Вільямс-Тойота 1:16.083
17   Нельсон Піке (мол.) Рено 1:16.189
18   Рубенс Барікелло Хонда 1:16.246
19   Адріан Сутіл Форс Індія-Феррарі 1:16.657
20   Джанкарло Фізікелла Форс Індія-Феррарі 1:16.963

ПерегониРедагувати

Пілот Команда Кіл Час Старт Очок
1   Льюїс Хемілтон Макларен-Мерседес 67 1:31:20.874 1 10
2   Нельсон Піке (мол.) Рено 67 +5.5 17 8
3   Феліпе Масса Феррарі 67 +9.3 2 6
4   Нік Хайдфельд Заубер-БМВ 67 +9.8 12 5
5   Хейкі Ковалайнен Макларен-Мерседес 67 +12.4 3 4
6   Кімі Ряйкконен Феррарі 67 +14.4 6 3
7   Роберт Кубіца Заубер-БМВ 67 +22.6 7 2
8   Себастьян Феттель Торо Россо-Феррарі 67 +33.2 9 1
9   Ярно Труллі Тойота 67 +37.1 4
10   Ніко Росберг Вільямс-Тойота 67 +37.6 13
11   Фернандо Алонсо Рено 67 +38.6 5
12   Себастьєн Бурде Торо Россо-Феррарі 67 +39.1 15
13   Девід Култхард Ред Булл-Рено 67 +54.9 10
14   Кадзукі Накадзіма Вільямс-Тойота 67 +60.0 16
15   Адріан Сутіл Форс Індія-Феррарі 67 +69.4 19
16   Джанкарло Фізікелла[1] Форс Індія-Феррарі 67 +84.0 20
17   Дженсон Баттон Хонда 66 +1 коло 14
схід   Рубенс Барікелло Хонда 50 аварія 18
схід   Марк Веббер Ред Булл-Рено 40 витік масла 8
схід   Тімо Глок Тойота 35 підвіска 11

Найшвидше коло: Нік Хайдфельд — 1:15.987.

Кола лідирування: Льюїс Хемілтон — 54 (1-18, 22-37, 39-50, 60-67), Нельсон Піке (мол.) — 6 (54-59), Феліпе Масса — 3 (19-20, 38), Нік Хайдфельд — 3 (51-53), Хейкі Ковалайнен — 1 (21).

Примітки і посиланняРедагувати

  1. Джанкарло Фізікелла фінішував 14-м, але був покараний штрафом за порушення регламенту, що й додало до його часу зайвих 25 секунд. Це призвело до його переміщення на 16-ту позицію. Порушення полягало у обгоні машини безпеки, коли це ще не було дозволено.

Джерела ІнтернетРедагувати