Відкрити головне меню
Гран-прі Іспанії 2008
Іспанія 52.º Gran Premio de España Telefónica
Дата 27 квітня 2008 року
Місце Іспанія Монтмело
Траса Каталунья
Довжина кола 4.655 км
Дистанція 307.104 км (66 кіл)
Погода Хмарно, сухо,
температура повітря +22°С, траса +35°С
Поул
1:21.813 Фінляндія Кімі Ряйкконен Феррарі
Найшвидше коло
1:21.670
(46 коло)
Фінляндія Кімі Ряйкконен Феррарі
Подіум
Переможець Фінляндія Кімі Ряйкконен Феррарі
2 місце Бразилія Феліпе Масса Феррарі
3 місце Велика Британія Льюїс Хемілтон Макларен-Мерседес
Формула-1. 4-й з 18 етапів сезону 2008/ Гонка №789
Circuit Catalunya 2007.png
3.Бахрейну < 4 > 5.Туреччина
2007 < Гран-прі Іспанії 2008 > 2009
Переможець Гран-прі Іспанії 2008, Кімі Ряйкконен.

Гран-прі Іспанії 2008 року — четвертий етап чемпіонату світу з автоперегонів у класі Формула-1, відбувся з 25 по 27 квітня 2008 року на трасі Каталунья в Монтмело, неподалік від Барселони (Іспанія). Перемогу на цих перегонах святкував торішній чемпіон фін Кімі Ряйкконен з команди «Феррарі». Кімі повністю домінував протягом вікенду і став володарем хет-трику: виграв перегони, здобув поул-позишн та виграв спір серед пілотів за найшвидше коло. Ця перемога стала другою для Ряйкконена у цьому сезоні і дозволила закріпити лідерство у чемпіонаті: відстань до найближчого переслідувача, британця Льюїса Хемілтона, що приїхав третім, збільшилася до 9 очок. Друге місце на подіумі посів бразилець Феліпе Масса, що дозволило команді «Феррарі» здобути дубль і захопити лідерство у Кубку конструкторів.

Зміст

КласифікаціяРедагувати

КваліфікаціяРедагувати

Пілот Команда 1 частина 2 частина 3 частина
1   Кімі Ряйкконен Феррарі 1:20.701 1:20.784 1:21.813
2   Фернандо Алонсо Рено 1:21.347 1:20.804 1:21.904
3   Феліпе Масса Феррарі 1:21.528 1:20.584 1:22.058
4   Роберт Кубіца Заубер-БМВ 1:21.423 1:20.597 1:22.065
5   Льюїс Хемілтон Макларен-Мерседес 1:21.366 1:20.825 1:22.096
6   Хейкі Ковалайнен Макларен-Мерседес 1:21.430 1:20.817 1:22.231
7   Марк Веббер Ред Булл-Рено 1:21.494 1:20.984 1:22.429
8   Ярно Труллі Тойота 1:21.158 1:20.907 1:22.529
9   Нік Хайдфельд Заубер-БМВ 1:21.466 1:20.815 1:22.542
10   Нельсон Піке (мол.) Рено 1:21.409 1:20.894 1:22.699
11   Рубенс Барікелло Хонда 1:21.548 1:21.049
12   Кадзукі Накадзіма Вільямс-Тойота 1:21.690 1:21.117
13   Дженсон Баттон Хонда 1:21.757 1:21.211
14   Тімо Глок Тойота 1:21.427 1:21.230
15   Ніко Росберг Вільямс-Тойота 1:21.472 1:21.349
16   Себастьєн Бурде Торо Россо-Феррарі 1:21.540 1:21.724
17   Девід Култхард Ред Булл-Рено 1:21.810
18   Себастьян Феттель Торо Россо-Феррарі 1:22.108
19   Джанкарло Фізікелла Форс Індія-Феррарі 1:22.516
20   Адріан Сутіл Форс Індія-Феррарі 1:23.224
21   Ентоні Девідсон Супер Агурі-Хонда 1:23.318
22   Такума Сато Супер Агурі-Хонда 1:23.496

ПерегониРедагувати

Пілот Команда Кіл Час Старт Очок
1   Кімі Ряйкконен Феррарі 66 1:38:19.051 1 10
2   Феліпе Масса Феррарі 66 +3.2 3 8
3   Льюїс Хемілтон Макларен-Мерседес 66 +4.1 5 6
4   Роберт Кубіца Заубер-БМВ 66 +5.6 4 5
5   Марк Веббер Ред Булл-Рено 66 +35.9 7 4
6   Дженсон Баттон Хонда 66 +53.0 13 3
7   Кадзукі Накадзіма Вільямс-Тойота 66 +58.2 12 2
8   Ярно Труллі Тойота 66 +59.4 8 1
9   Нік Хайдфельд[1] Заубер-БМВ 66 +63.0 9
10   Джанкарло Фізікелла Форс Індія-Феррарі 65 +1 коло 19
11   Тімо Глок Тойота 65 +1 коло 14
12   Девід Култхард Ред Булл-Рено 65 +1 коло 17
13   Такума Сато Супер Агурі-Хонда 65 +1 коло 22
схід   Ніко Росберг Вільямс-Тойота 41 двигун 15
схід   Фернандо Алонсо Рено 34 двигун 2
схід   Рубенс Барікелло Хонда 34 аварія 11
схід   Хейкі Ковалайнен Макларен-Мерседес 21 аварія 6
схід   Ентоні Девідсон Супер Агурі-Хонда 8 відмова радіатора 21
схід   Себастьєн Бурде Торо Россо-Феррарі 7 аварія 16
схід   Нельсон Піке (мол.) Рено 6 аварія 10
схід   Адріан Сутіл Форс Індія-Феррарі 0 аварія 20
схід   Себастьян Феттель Торо Россо-Феррарі 0 аварія 18

Найшвидше коло: Кімі Ряйкконен — 1:21.670.

Кола лідирування: Кімі Ряйкконен — 63 (1-20, 25-66); Нік Хайдфельд — 3 (22-24); Льюїс Хемілтон — 1 (21).

Примітки і посиланняРедагувати

  1. Ніка Хайдфельда покарано штрафом «stop&go» за дозаправку до відкриття піт-лейн.

Джерела ІнтернетРедагувати