Формула-1 — Гран-прі Іспанії 2008

Гран-прі Іспанії 2008
Іспанія 52.º Gran Premio de España Telefónica
4-й з 18 етапів сезону 2008/ Гонка №789
← 3.Бахрейну • 5.Туреччина →
Дата 27 квітня 2008 року
Місце Іспанія Монтмело
Траса Каталунья
Довжина кола 4.655 км
Дистанція 307.104 км (66 кіл)
Погода Хмарно, сухо,
температура повітря +22°С, траса +35°С
Поул
1:21.813 Фінляндія Кімі Ряйкконен Феррарі
Найшвидше коло
1:21.670
(46 коло)
Фінляндія Кімі Ряйкконен Феррарі
Подіум
Переможець Фінляндія Кімі Ряйкконен Феррарі
2 місце Бразилія Феліпе Масса Феррарі
3 місце Велика Британія Льюїс Хемілтон Макларен-Мерседес
Circuit Catalunya 2007.png
2007 ←  Гран-прі Іспанії 2008  → 2009

Гран-прі Іспанії 2008 року — четвертий етап чемпіонату світу з автоперегонів у класі Формула-1, відбувся з 25 по 27 квітня 2008 року на трасі Каталунья в Монтмело, неподалік від Барселони (Іспанія). Перемогу на цих перегонах святкував торішній чемпіон фін Кімі Ряйкконен з команди «Феррарі». Кімі повністю домінував протягом вікенду і став володарем хет-трику: виграв перегони, здобув поул-позишн та виграв спір серед пілотів за найшвидше коло. Ця перемога стала другою для Ряйкконена у цьому сезоні і дозволила закріпити лідерство у чемпіонаті: відстань до найближчого переслідувача, британця Льюїса Хемілтона, що приїхав третім, збільшилася до 9 очок. Друге місце на подіумі посів бразилець Феліпе Масса, що дозволило команді «Феррарі» здобути дубль і захопити лідерство у Кубку конструкторів.

Переможець Гран-прі Іспанії 2008, Кімі Ряйкконен.

КласифікаціяРедагувати

КваліфікаціяРедагувати

Пілот Команда 1 частина 2 частина 3 частина
1   Кімі Ряйкконен Феррарі 1:20.701 1:20.784 1:21.813
2   Фернандо Алонсо Рено 1:21.347 1:20.804 1:21.904
3   Феліпе Масса Феррарі 1:21.528 1:20.584 1:22.058
4   Роберт Кубіца Заубер-БМВ 1:21.423 1:20.597 1:22.065
5   Льюїс Хемілтон Макларен-Мерседес 1:21.366 1:20.825 1:22.096
6   Хейкі Ковалайнен Макларен-Мерседес 1:21.430 1:20.817 1:22.231
7   Марк Веббер Ред Булл-Рено 1:21.494 1:20.984 1:22.429
8   Ярно Труллі Тойота 1:21.158 1:20.907 1:22.529
9   Нік Хайдфельд Заубер-БМВ 1:21.466 1:20.815 1:22.542
10   Нельсон Піке (мол.) Рено 1:21.409 1:20.894 1:22.699
11   Рубенс Барікелло Хонда 1:21.548 1:21.049
12   Кадзукі Накадзіма Вільямс-Тойота 1:21.690 1:21.117
13   Дженсон Баттон Хонда 1:21.757 1:21.211
14   Тімо Глок Тойота 1:21.427 1:21.230
15   Ніко Росберг Вільямс-Тойота 1:21.472 1:21.349
16   Себастьєн Бурде Торо Россо-Феррарі 1:21.540 1:21.724
17   Девід Култхард Ред Булл-Рено 1:21.810
18   Себастьян Феттель Торо Россо-Феррарі 1:22.108
19   Джанкарло Фізікелла Форс Індія-Феррарі 1:22.516
20   Адріан Сутіл Форс Індія-Феррарі 1:23.224
21   Ентоні Девідсон Супер Агурі-Хонда 1:23.318
22   Такума Сато Супер Агурі-Хонда 1:23.496

ПерегониРедагувати

Пілот Команда Кіл Час Старт Очок
1   Кімі Ряйкконен Феррарі 66 1:38:19.051 1 10
2   Феліпе Масса Феррарі 66 +3.2 3 8
3   Льюїс Хемілтон Макларен-Мерседес 66 +4.1 5 6
4   Роберт Кубіца Заубер-БМВ 66 +5.6 4 5
5   Марк Веббер Ред Булл-Рено 66 +35.9 7 4
6   Дженсон Баттон Хонда 66 +53.0 13 3
7   Кадзукі Накадзіма Вільямс-Тойота 66 +58.2 12 2
8   Ярно Труллі Тойота 66 +59.4 8 1
9   Нік Хайдфельд[1] Заубер-БМВ 66 +63.0 9
10   Джанкарло Фізікелла Форс Індія-Феррарі 65 +1 коло 19
11   Тімо Глок Тойота 65 +1 коло 14
12   Девід Култхард Ред Булл-Рено 65 +1 коло 17
13   Такума Сато Супер Агурі-Хонда 65 +1 коло 22
схід   Ніко Росберг Вільямс-Тойота 41 двигун 15
схід   Фернандо Алонсо Рено 34 двигун 2
схід   Рубенс Барікелло Хонда 34 аварія 11
схід   Хейкі Ковалайнен Макларен-Мерседес 21 аварія 6
схід   Ентоні Девідсон Супер Агурі-Хонда 8 відмова радіатора 21
схід   Себастьєн Бурде Торо Россо-Феррарі 7 аварія 16
схід   Нельсон Піке (мол.) Рено 6 аварія 10
схід   Адріан Сутіл Форс Індія-Феррарі 0 аварія 20
схід   Себастьян Феттель Торо Россо-Феррарі 0 аварія 18

Найшвидше коло: Кімі Ряйкконен — 1:21.670.

Кола лідирування: Кімі Ряйкконен — 63 (1-20, 25-66); Нік Хайдфельд — 3 (22-24); Льюїс Хемілтон — 1 (21).

Примітки і посиланняРедагувати

  1. Ніка Хайдфельда покарано штрафом «stop&go» за дозаправку до відкриття піт-лейн.

Джерела ІнтернетРедагувати