Ковжун Павло Максимович
Павло́ Макс́имович Ко́вжун (3 жовтня 1896, село Костюшки, нині Овруцький район, Житомирська область — 15 травня 1939, Львів) — український графік, маляр і мистецтвознавець, спершу представник футуризму, у 1920-х — конструктивізму з використанням елементів українського бароко. Учасник Перших Визвольних змагань 1917—1921 рр.
БіографіяРедагувати
Народився 3 жовтня 1896 року на Волині.
Закінчив художнє училище у Києві та школу прапорщиків у Житомирі.
В роки Першої світової війни перебував на Румунському фронті, був двічі поранений. Наприкінці війни редагував газету «Козацька думка» (орган 26-го Українського корпусу). 1918 року працював у Інформаційному бюро Сірої дивізії. Брав участь у бойових діях проти Першої радянської української дивізії та червоноармійців на півночі Правобережної України. У квітні 1919 був учасником боїв на польському фронті.
Після поразки Армії УНР перебував у таборі в Пікуличах.
Працював у Перемишлі в мистецькій майстерні, яку організував колишній командир Сірої дивізії Борис Палій-Неїло. Віддавав перевагу книжковій графіці (обкладинки, екслібриси, видавничі знаки, плакати, ініціали, карикатури).
Обкладинки до книг (твори Івана Франка, ілюстрації до альманаху «Сонцецвіт», видання Антона Крушельницького), екслібриси, промислова графіка, розписи; нариси про Миколи Глущенка, Льва Ґеца.
Автор (спільно з Михайлом Осінчуком) церковних поліхромій в українському візантійському стилі (Озірна, Сокаль, Зашків, Долина, Миклашів, Наконечне, Калуш, Стоянів та ін.) та мистецьких монографій. Автор статей на мистецькі теми й про діячів культури. Учасник багатьох виставок (Прага, Брюсель, Варшава, Берлін, Рим, Неаполь). Редактор журналів «Митуса» та «Мистецтво». У 1930-х роках в Українському науковому інституті (Берлін) прочитав цикл лекцій з історії українського мистецтва.
Помер 15 травня 1939 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі.
ДжерелаРедагувати
- Тернистий шлях кубанця Проходи: Документальний роман / Вступне слово Р. Коваля. — Вінниця : ДП «ДКФ», 2007. — 404 с.
- Кіс-Федорук, Олена. Історичність Павла Ковжуна в українському мистецтві / Олена Кіс-Федорук // Образотворче мистецтво. — 2007. — № 2. — С. 4–7.
ПосиланняРедагувати
- Ковжун Павло // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 664. — 1000 екз.
- Павло Ковжун. Творча спадщина художника: матеріали, бібліографічний довідник. Львів, Львівська Національна Академія Мистецтв, Науково-дослідний сектор, 2010.
- Святослав Гординський. Павло Ковжун. Краків-Львів, Українське видавництво, 1943.
- Микола Голубець. Павло Ковжун. Львів, 1939.
- Грищенко / текст Павла Ковжуна ; Асоц. незалеж. укр. мистців. — Львів : б. в., 1934. — 46, 28 с. — (Сучасне українське мистецтво ; 2).
- Галактіон Чіпка (Роман Купчинський). Ніколи вже. Пам'яти Павла Ковжуна // Діло, 18.05.1939.
- Голубець М. Павло Ковжун / Микола Голубець. — Львів : б. в., 1939. — 31 с.