Михайль Семенко
Михайль Семенко | ||||
---|---|---|---|---|
Михайль Семенко 1928 рік | ||||
Ім'я при народженні | Семенко Михайло Васильович | |||
Псевдонім | Анатоль Цебро | |||
Народився |
19 (31) грудня 1892 с. Кибинці, Миргородський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія | |||
Помер |
24 жовтня 1937 (44 роки) Київ, Українська РСР, СРСР | |||
Країна |
![]() ![]() ![]() | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | поет, теоретик мистецтва, літературний критик, редактор | |||
Мова творів | українська | |||
Роки активності | 1913—1937 | |||
Напрямок | футуризм | |||
Партія | Російська соціал-демократична робітнича партія | |||
Діти | Ірина Семенко | |||
Автограф |
![]() | |||
| ||||
![]() | ||||
![]() | ||||
![]() |
Миха́йль Семенко́ (Миха́йло Васи́льович Семе́нко, 19 (31) грудня 1892[1], село Кибинці, Миргородський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — 24 жовтня 1937, тюрма НКВС СРСР, Київ) — поет доби Розстріляного відродження; основоположник і теоретик українського футуризму (також відомого як панфутуризм), організатор футуристичних угруповань, редактор багатьох видань.
Модернізував українську лірику урбаністичною тематикою, сміливими експериментами з формою вірша, запровадив нові образи й створив слова, покликані відбити нову індустріалізовану добу. Загинув під час сталінського терору.
Син письменниці Марії Проскурівни.
Творчий життєписРедагувати
Перша збірка «Prelude» (1913) позначена впливами поетів «Української хати»; наступними збірками — «Дерзання» і «Кверофутуризм» (1914) та вміщеним в останній маніфестом Семенко розпочав паралельно до виниклого в Україні російського кубо- і егофутуризму (Д. Бурлюк, О. Кручоних, В. Хлєбников) течію українського кверофутуризму — мистецтва шукання.
Коли 1914 року розпочалася Перша світова війна, М. Семенка мобілізували на Далекий Схід, у Владивосток, де він служив телеграфістом. Тут поет написав збірки «П'єро здається» і «П'єро кохає», випробувавши себе в імпресіонізмі й символізмі. Зміна мистецьких настроїв пов'язана з романтичною та водночас сумною любовною історією. Грубий та іронічний поет маскує себе в образі ліричного героя П'єро.
1918 року Семенко видав у Києві збірки «П'єро задається», і «Дев'ять поем»; 1919 року — в однойменному із заснованою ним футуристичною групою видавництві «Флямінґо» збірки «П'єро мертвопетлює», «Bloc-notes» і «В садах безрозних», а також поему «Ліліт». 1919 року проголосив «революційний футуризм» й опублікував «ревфутпоему» — «Тов. Сонце» та «Дві поезофільми»; був редактором журналу «Мистецтво».
1920 року видав разом із М. Любченком і О. Слісаренком «Альманах трьох»; 1921 року — збірку «Проміння погроз»; тоді ж організував «Ударну групу поетів-футуристів», перейменовану на асоціацію панфутуристів «Аспанфут» (1922–1924), кредо й маніфести якої були проголошені в альманасі «Семафор у майбутнє» (1922) і газеті «Катафалк искусства» (1922). Зазнавши критики літературних кіл, Семенко перейшов на позиції «лівого фронту» («УкрЛЕФ») і перетворив «Аспанфут» на «Комункульт» (1924), одночасно працював (1924–1927) як головний редактор Одеської кінофабрики ВУФКУ.
1924 року видав під назвою «Кобзар» дві збірки своїх творів 1910–1922 років, 1925 року — збірку «В революцію» та поезофільм «Степ»; 1927 року — (разом з Ґ. Шкурупієм і М. Бажаном) «Зустріч на перехресній станції» і заснував нове об'єднання футуристів (письменники Ґео Шкурупій, Дмитро Бузько, Леонід Скрипник, Олексій Полторацький, Олекса Влизько та художники Вадим Меллер, Анатолій Петрицький та ін.) під назвою «Нова ґенерація» з журналом цієї ж назви (1927–1930). Сильно критикований, Семенко відійшов від футуризму, ставши співцем більшовицької революції (збірки «Малий кобзар і нові вірші», 1928; «Європа й ми», 1929).
На початку 1930-х років визнав «помилковість» своїх колишніх позицій, виявом чого й були збірки «Сучасні вірші» (1931), «З радянського щоденника» і «Китай в огні» (1932) та «Міжнародні діла» (1933).
Особисте життяРедагувати
Батько Михайла Семенка — Василь Леонтійович на момент народження сина працював волосним писарем у Кибинцях, надалі став писарем земської управи в містечку Хорол. Мати Михайла закінчила лише початкові класи церковноприходської школи, проте була письменницею-самоуком, авторкою ряду повістей, надрукованих під її дівочим прізвищем — Марія Проскурівна. Брат поета, Василь, був цікавим художником, разом з Михайлом починав футуристичний рух в Україні, проте на початку Першої світової війни загинув на Західному фронті. Ще один брат — Олександр і сестра Олександра також писали вірші, але ще зовсім молодими померли від туберкульозу. Також у Михайля була сестра Софія та молодший за нього на 8 років брат Микола.
Про юність Михайла Семенка збереглося досить мало свідчень. Однак, точно відомо про його активну участь у громадському і суспільно-політичному житті країни в роки Жовтневого перевороту та у часи міжвладдя. Зокрема, в газеті «Київське життя» від 11 (24) вересня 1919 року в Хроніці міститься таке повідомлення «В ніч на 8-е вересня, за словами Ради, арештовано в себе на квартирі українського письменника Михайла Семенка»…
Зі своєю першою дружиною Лідією Михайль Семенко познайомився у Владивостоці, де він прожив близько трьох років. Лідія Іванівна Горенко народилася 1898 року в українській родині переселенців на Далекий Схід. Почуття Семенка до майбутньої дружини характеризують як глибоке і водночас безмежно тривожне, що спричинило високі злети ранньої лірики поета, появу в ній — насамперед у циклах «Осіння рана», «П'єро кохає» — зовсім нових мотивів і творчих рішень[2].
Михайль Семенко мав сина Ростислава і доньку Ірину[3].
Михайль Семенко був також одружений з українською актрисою Наталією Ужвій, з якою розлучився 1936 року. В цьому шлюбі єдиною дитиною був син Михайло (1927 р. н.). Він теж проявляв поетичний дар, писав вірші. Після розлучення залишився з Наталією Ужвій. Навчався в Київському університеті на факультеті міжнародних відносин.
Арешт і стратаРедагувати
Ще за три дні до свого арешту, 23 квітня 1937 року, Михайль Семенко провів у Києві творчий вечір. Оскільки він постійно мешкав у Харкові й часто бував у Києві, було підготовлено два ордери на його арешт. Письменника звинуватили в тому, що він бере участь в Українській фашистській націоналістичній терористичній організації, якої насправді ніколи не існувало, а також у плануванні замаху на секретаря ЦК КП(б)У С. В. Косіора, який мав нібито відбутися під час демонстрації 1 травня 1937 року.[4]
Серед іншого йому закидали спробу скинути Радянську владу в Україні за допомогою «німецьких фашистів». Надломлений морально та фізично Михайль Семенко, як свідчать протоколи допитів 4, 7 та 8 травня 1937 р., «зізнався» у всіх звинуваченнях. Засвідчив під тортурами на молодого поета Андрія Михайлюка. Зізнання були написані під диктування уповноваженого Акімова на ім'я Начальника НКВД УРСР Ізраїля Леплевського 4 вересня 1937 р.[5]
23 жовтня 1937 р. відбулося закрите засідання Військової колегії Верховного Суду СРСР у складі голови армвійськюриста А. Орлова, бригадвійськюриста С. Ждана, військюриста І рангу Ф. Кліміна, військюриста І рангу А. Батнера та за участю помічника Прокурора СРСР М. Рагінського. Комісія «іменем Союзу Радянських Соціалістичних Республік» винесла вирок: «приговорила Семенко Михайла Васильевича к высшей мере уголовного наказания — расстрелу с конфискацией всего имущества, лично ему принадлежащего». Наступного дня Семенка страчено разом з іншими українськими письменниками в одній з київських в'язниць, поховано в братській могилі в Биківнянському лісі[4]. Михайль Семенко був реабілітований посмертно самими комуністами.[3]
Значення творчостіРедагувати
Рання футуристична творчість Семенка просякнута урбаністичними й мариністичними мотивами й сюжетами, відзначається мовними і формальними експериментами й намаганням епатувати читача. Не зважаючи на пропаговану ним деструкцію форми й відкидання класичних і тогочасних літературних надбань, зокрема спадщини Шевченка, Олеся, Вороного, Філянського, Семенко мав чималий вплив на розвиток української модерної поезії 1920-х років, у тому числі й так званої пролетарської. Повне зібрання творів Семенка було видане в Харкові у трьох томах (1929–1931).
У 1985 році видавництво «Радянський письменник» видало в серії «Бібліотека поета» збірку його поезій.
Вплив на сучасну українську літературуРедагувати
Михайля Семенка штучно вилучено з історії літератури (див. покоління Розстріляне відродження), тому він не мав впливу на наступне покоління, проте через покоління його прочитано й Семенків вплив позначився на творчості письменників сучасної української літератури. Серед старшого покоління це — Ігор Калинець, Василь Голобородько (див. вірш «Тиждень»). Серед молодих авторів естетика футуризму присутня в поезіях Сергія Жадана[6] (зокрема боротьбою з «іконою» Шевченка — див.поезію «Тарас Григорович Шевченко»), Олега Коцарева та Любові Якимчук (див. поему про Михайля Семенка «Тов. Дим» зі збірки «, як Мода»).[7],[8]
2012 року з ініціативи Любові Якимчук українськими поетами-авангардистами було оголошено Роком Семенка, який був відзначений низкою акцій, присвячених поетові («Виставка поетів імені Михайля Семенка», Ніч поезії та музики нон-стоп під час Форуму видавців у Львові була присвячена Семенку, лекція мистецтвознавця Дмитра Горбачова «Під знаком Семенка», дискусія у «Кабінеті» за участю Олега Коцарева і Люби Якимчук та ін.)[9].
Вшанування пам'ятіРедагувати
- У Києві існує вулиця Михайля Семенка[10].
- У місті Хорол, Полтавської області, на стіні будівлі колишнього реального училища встановлена пам'ятна дошка присвячена Михайлу Семенку. Також він згадується на інформаційному стенді, який розташований перед самою будівлею.
Видання творівРедагувати
- Семенко М. Повна збірка творів. Т. 1 : Арії трьох П'єро, кн. 1–4 / Михайль Семенко. Харків : Держ. вид-во України, 1929. 255 с.
- Семенко Михайль. Повна збірка творів. К.: Темпора, 2017. 1152 с.
- Семенко Михайль. П'єро кохає, задається і мертвопетлює. Львів: ЛА «Піраміда» (Приватна колекція), 2020.
- Семенко Михайль. Арії трьох П'єро. Х.: Фоліо, 2021. 254 с.
- Семенко Михайль. В садах безрозних (ел.книга). Х.: Фоліо, 2022. 253 с.
- Семенко Михайль. Тов. Сонце (ел.книга). Х.: Фоліо, 2022. 253 с.
- Українська авангардна поезія (1910–1930-ті роки)
АудіокнигиРедагувати
- Михайль Семенко. «Пристрасть» («Твоє тіло слизьке, як пристрасть...»):
Музичні твори на слова Михайля СеменкаРедагувати
- Ірина Сивохіна — «Гра»
- Орест Криса — «Тіні забуті» (гурт «Сонячна машина»)
- Андрій Войтюк — «Сьогодні» (гурт «Сонячна машина»)
- Михайло Вериківський — «Гімни святій Терезі»
- Юрій Іщенко — романс «Нічні тіні»
- Олександр Козаренко — «П'єро мертвопетлює» для соліста і камерного оркестру
- Сергій Ярунський — «Атавіза», футуристичний квартет для читця, флейти, віолончелі і ф-но
- Алла Загайкевич — «Місто», для сопрано та комп'ютера[11]
- Місько Барбара — «Сьогодні» (пісня «ПАПІРОСИ»)
Див. такожРедагувати
Джерела та літератураРедагувати
- Герасимова Г. П. Семенко Михайло Васильович [Архівовано 9 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 522. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Ґрунтовна біографічна стаття на «ЛітАкценті» — Любов Якимчук. «Михайль Семенко: від футуризму до тероризму» [Архівовано 4 лютого 2013 у WebCite]
- Калитенко Т. Михайль Семенко: лідер, урбаніст, деконструктор: https://archive.chytomo.com/news/mixajl-semenko-lider-futurist-urbanist-dekonstruktor
- Качанюк М. Матеріали до іст. футуризму в Україні // Літературний Архів, І IV. Харків, 1930.
- Коломієць Р. Михайль Семенко (Знаменті українці). Х.: Фоліо, 2019. 121 с.
- Коржик Р. МИХАЙЛЬ СЕМЕНКО ТА ЙОГО ТРИ НЕТИПОВІ ОСОБИСТОСТІ: https://artefact.org.ua/literature/myhajl-semenko-ta-jogo-try-netypovi-osobystosti.html
- Котубей О. Панфутурист, провокатор, небезпечний елемент: ким був поет епохи Розстріляного відродження Михайль Семенко: https://suspilne.media/299958-panfuturist-provokator-nebezpecnij-element-kim-buv-poet-epohi-rozstrilanogo-vidrodzenna-mihajl-semenko/
- Левицький В. Мрійливі субтитри до поезофільму у 3D // Критика. 2011. Ч. 5–6. С. 41–42.
- Лейтес А. і Яшек М. Десять pp. укр. літератури (1917–27). І–II. К., 1928.
- Михайль Семенко та Тарас Шевченко
- Михайль Семенко: «Я палю свій Кобзар»: https://localhistory.org.ua/texts/chitanka/mikhail-semenko-ia-paliu-svii-kobzar/
- Мудрак М. Нова ґенерація і мистецький модернізм в Україні. К.: Родовід, 2018. 352 с.
- «Нині час советів, а не сонетів»: документи зі справи розстріляного поета Михайля Семенка доступні онлайн: https://www.istpravda.com.ua/short/2021/08/12/159994/
- Ніковський А. Поезія-будуччини. У кн. Vita Nova. K., 1920.
- Неврлі М. Михайль Семенко, укр. футуризм і словацькі давісти // Дукля, ч. 3. Пряшів, 1966.
- Окрутний Р. Музичні візії поезії Михайля Семенка. Дайджест за сто років: https://theclaquers.com/posts/9589
- Полторацький О. Михайль Семенко та «Нова Генерація» // Вітчизна, ч. 11. К., 1966.
- ПроСлово: Михайль Семенко: http://proslovo.com/person/39-061-semenko-mihayl
- Семенко І. Про Михайля Семенка [Спогади про батька] // Згар. 2003. № 1. С 66–80.
- Сіробаб Н. Михайль Семенко: великий експериментатор, урбаніст і шибайголова: https://kolo.news/category/suspilstvo/6702
- Сяйво білого тіла: Антологія української еротичної поезії / Упорядник Микола Сулима. К.: Факт, 2008. С.
- Український футуризм: Вибрані сторінки / Упор. Сулима М. Ніредьгаза: Педагогічний інститут імені Дьордя Бешшеньєї, 1996. 256 с. ISBN 963 7170 60.
- Холодинська С. Михайль Семенко: культуротворчі пошуки на теренах українського футуризму. К.: Ліра-К, 2019. 292 с.
- Центр досліджень визвольного руху: Документи зі справи [Архівовано 15 серпня 2021 у Wayback Machine.].
- Цимбал Я. Нова генерація: апогей і фінал українського футуризму: https://chytomo.com/ekzempliary-xx/nova-heneratsiia/
- Цупко А. Михайль Семенко. Назад у майбутнє: https://zbruc.eu/node/66215
- Михайль Семенко на порталі Чтиво: https://chtyvo.org.ua/authors/Mykhail_Semenko/
ПриміткиРедагувати
- ↑ виписка з метричної книги зберігається в Державному історичному архіві Санкт-Петербурга
- ↑ Любов Якимчук. «Михайль Семенко: від футуризму до тероризму». Архів оригіналу за 4 лютого 2013. Процитовано 7 жовтня 2013.
- ↑ а б …З ПОРОГА СМЕРТІ… Письменники України — жертви сталінських репресій. Архів оригіналу за 12 квітня 2013. Процитовано 7 жовтня 2013.
- ↑ а б Біографічна стаття «Михайль Семенко: від футуризму до тероризму». Архів оригіналу за 4 лютого 2013. Процитовано 7 жовтня 2013.
- ↑ Біографія на сайті Київської міської бібліотеки. Архів оригіналу за 27 травня 2013. Процитовано 7 жовтня 2013.
- ↑ Жадан Сергій Вікторович. Філософсько-естетичні погляди Михайля Семенка: Дис. канд. філол. наук: 10.01.01 / Харківський держ. педагогічний ун-т ім. Г. С. Сковороди. — Х., 2000. — 165 арк. — Бібліогр.: арк. 156—165.
- ↑ Такий феміністичний футуризм. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 7 жовтня 2013.
- ↑ Любов Якимчук «Михайль Семенко: від футуризму до тероризму» (біографічна стаття). Архів оригіналу за 4 лютого 2013. Процитовано 7 жовтня 2013.
- ↑ Рік Михайля Семенка розпочався! (ФОТО). Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 7 жовтня 2013.
- ↑ Рішення Київської міської ради від 19 квітня 2018 року № 488/4552 «Про найменування нових вулиць у Голосіївському районі міста Києва» // Хрещатик. — 2018. — № 55 (5106). — 23 травня. — С. 3. [Архівовано з першоджерела 26 серпня 2019.]
- ↑ Прем'єрне виконання відбулось на Книжковому арсеналі 2017 р. Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 21 травня 2017.
ПосиланняРедагувати
- Семенко Михайло (Михайль) Васильович // Шевченківська енциклопедія: — Т. 5: Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 708–710.
- Семенко Михайль // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Марко Роберт Стех «Очима культури» № 34. Скандальний Михаль Семенко та український футуризм [Архівовано 11 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- Поезія Михайля Семенка [Архівовано 21 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- Біографія на ukrlib.com.ua [Архівовано 10 червня 2015 у Wayback Machine.]
- Біографічний нарис-колаж у журналі «Личности Украины» [Архівовано 10 червня 2015 у Wayback Machine.]
- Український Центр [Архівовано 4 грудня 2020 у Wayback Machine.]
- Клуб Поезії [Архівовано 10 червня 2015 у Wayback Machine.]
- Михайль Семенко. Бажання («Мені багнесь заплющити очі…») (аудіо)
- Михайль Семенко. Бажання («Чому не можна перевернути світ…») (аудіо)
- Михайль Семенко. Кохання (аудіо)
- Михайль Семенко. Женщини (аудіо)
- Семенко Михайль Електронна бібліотека «Культура України» [Архівовано 19 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Семенко М. Міжнародні діла: публіцист. вірші 1932–33 р. / Мих. Семенко. — Харків: Укр. робітник, 1933. — 52 с. [Архівовано 20 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Альманах трьох: зб. творів / Олекса Слісаренко, Микола Любченко, Михаль Семенко. — Київ: Друк. Т-ва І. М. Кушнерева, 1920. — 62 с. [Архівовано 20 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Семенко М. PRELUDE: лірика / Семенко. — Київ: Друк. Київ. 2-ї Артілі, 1913. — 40 с. [Архівовано 20 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Семенко М. Повна збірка творів. Т. 1 : Арії трьох П'єро, кн. 1-4 / Михайль Семенко. — Харків: Держ. вид-во України, 1929. — 255 с. [Архівовано 20 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Семенко М. Повна збірка творів. Т. 2 : В садах безрозних, кн. 1-5 / Михайль Семенко. — Харків: Держ. вид-во України, 1930. — 256 с. [Архівовано 20 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Семенко М. Повна збірка творів. Т. 3 : Тов. Сонце, кн. 1-5 / Михайль Семенко. — Харків: Держ. вид-во України, 1931. — 256 с. [Архівовано 20 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Семенко М. Маруся Богуславка: лірич. драма / Михайль Семенко. Книгоспілка — 44 с. [Архівовано 20 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Семенко М. Вибрані твори / Мих. Семенко. — Київ: Держлітвидав, 1936. — 145 с. [Архівовано 20 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Семенко М. «Тов. Сонце»: ревфутпоема / Михайль Семенко. — Київ : Всеукрлітком, 1919?. – 20 с. [Архівовано 18 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Семенко М. Степ : поезо-фільма / Михайль Семенко. — (Переробл. вид.). — Харків: Книгоспілка, 1925. – 40 с. [Архівовано 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Семенко М. П'єро кохає містерії, (1916–1917) : інтим. поезії. Кн. 2 / Михайло Семенко. – Київ: Сяйво, 1918?. – 100 с. [Архівовано 11 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Семенко М. Проміння погроз : восьма кн. поезій / Михайль Семенко. — Харків : Всеукр. держ. вид-во, 1921. – 40 с. [Архівовано 18 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Семенко М. Поезії / М. Семенко. — Київ : Рух, 1932. – 215 с. [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Семенко М. З радянського щоденника : поезії, 1930–1931 / Михайль Семенко. – Харків : Літ. і мистецтво, 1932. – 92 с. [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Семенко М. Міжнародні діла : публіцист. вірші 1932–33 р. / Мих. Семенко. – Харків : Укр. робітник, 1933. – 52 с. [Архівовано 3 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Семенко М. Європа й ми / памфлети й вірші (1928–1929) / Михайль Семенко. – Харків : Книгоспілка, 1930. – 63 с. [Архівовано 26 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Семенко М. В революцію / М. Семенко. – Харків : Держ. вид-во України, 1925. – 50 с. – (Бібліотека художньої літератури / під заг. ред. В. Блакитного ; № 14). [Архівовано 21 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Михайль С. Дві поезофільми / Михайль Семенко. – Харків : Всеукрлітком, 1919. – 36 с. [Архівовано 11 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Зустріч на перехресній станції : розмова трьох : збірник / Михайль Семенко, Гео Шкурупій, Микола Бажан. – Київ : Бумеранг, 1927. – 49 с. [Архівовано 27 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Семенко М. Blok-notes : поезії 1919 р. Кн. 4 / Михайль Семенко. — Київ : Фламінго, 1919. – 96 с. [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Альманах трьох : зб. творів / Олекса Слісаренко, Микола Любченко, Михаль Семенко. – Київ : Друк. Т-ва І. М. Кушнерева, 1920. – 62 с. [Архівовано 27 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Семенко М. Малий Кобзар : і нові вірші / Михайль Семенко. – Харків : Пролетар, 1928. – 112 с. [Архівовано 14 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Семенко, М. Ну й репліки / М. Семенко // Нова ґенерація. — 1930. — № 10. Жовтень. — С. 30–35. [Архівовано 5 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Семенко, М. Про епохи й сьогоднішніх бліх / М. Семенко // Нова ґенерація. — 1930. — № 5. Травень. — С. 4–5. [Архівовано 21 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Семенко, М. За консолідацію пролетарських сил в українській літературі / М. Семенко // Нова ґенерація. — 1930. — № 3. Березень. — С. 57–62. [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Семенко, М. Ще про бойчукістів / М. Семенко // Нова ґенерація. — 1930. — № 3. Березень. — С. 52–53. [Архівовано 21 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Семенко, М. Кричуща нікчемність / М. Семенко // Нова ґенерація. — 1930. — № 1. Січень. — С. 57. [Архівовано 3 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Семенко, М. Потрібна реконструкція пролетарського фронту літератури / М. Семенко // Нова ґенерація. — 1930. — № 1. Січень. — С. 32. [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Семенко, М. З закордонних віршів / М. Семенко // Нова ґенерація. — 1929. — № 8. Серпень. — С. 2–4. [Архівовано 21 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Семенко, М. Европа й ми: памфлет / М. Семенко // Нова ґенерація. — 1929. — № 3. Березень. — С. 6–8. [Архівовано 18 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Уривок із «Повеми про те, як повстав світ і загинув Михайль Семенко»// Нова ґенерація. — 1929. — № 2. Лютий. — С. 21-29. [Архівовано 1 грудня 2020 у Wayback Machine.]
- Семенко, М. Мій рейд у вічність / М. Семенко // Нова ґенерація. — 1929. — № 1. Січень. — С. 6. [Архівовано 9 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Семенко М. Кобзар : пов. зб. поет. творів в одному томі (1910–1922) / Михайль Семенко. — Київ : Держ. вид-во України, 1925. – 646 с. [Архівовано 8 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Михайль Семенко. Скандальний король епатажу // Історія без міфів: https://www.youtube.com/watch?v=QNCKPlAlU3Y
- Михайль Семенко. Українська література в іменах: https://www.youtube.com/watch?v=Nm3zKPodheI
- «Розстріляне відродження». Михайль Семенко: https://www.youtube.com/watch?v=HTTEpWubuOs
- «Нині час совєтів, а не сонетів»: як поет Михайль Семенко потрапив до рук НКВД: https://www.youtube.com/watch?v=oXblDofq-nw
- Михайль Семенко «Місто» (пісня): https://www.youtube.com/watch?v=rRvOVXyVSk0
- Ярина Цимбал: наші 20-ті — це про сьогодні!: https://www.youtube.com/watch?v=z53CDdrYrWk
- Ярина Цимбал про «Березіль» і футуристів: https://www.youtube.com/watch?v=8uq9ynbWPUw