Селезньов Іван Федорович

український живописець

Іва́н Федорович Селезньо́в (нар. 3 січня 1856, Київ — пом. 31 березня 1936, Київ) — український живописець, представник академізму.

Селезньов Іван Федорович

Seleznev1936.jpg

Народження 3 січня 1856(1856-01-03)
Київ, Російська імперія
Смерть 31 березня 1936(1936-03-31) (80 років)
  Київ, Українська СРР, СРСР
Поховання Байкове кладовище
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the USSR (1936-1955).svg СРСР
Жанр жанрове малярство, історичний живопис, портрет, пейзаж і натюрморт
Навчання Петербурзька академія мистецтв (1881)
Діяльність художник
Напрямок живопис
Вчитель Чистяков Павло Петрович
Відомі учні Агніт-Следзевський Казимир Генріхович, Аронсон Борис Соломонович, Михайло Козик, Масютин Федір Максимович, Зарицький Соломон Мойсейович, Курнаков Георгій Васильович, Литвиненко Валентин Гаврилович, Трохименко Карпо Дем'янович, Іссахар-Бер Рибак, Золотов Григорій Олександрович, Мінюра Євдоким Петрович, Богомазов Олександр Костянтинович, Ковжун Павло Максимович, Маренков Олексій Васильович, Трубецька Марія Володимирівна, Длугач Михайло Оскарович, Маковський Василь Михайлович і Біленький Ісак Мойсейовичd
Працівник Малювальна школа Мурашка, Київський політехнічний інститут і Київське художнє училище

CMNS: Селезньов Іван Федорович у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Народився 3 січня 1856 в Києві в родині селянина із Калузької губернії. Початкову освіту у 18681872 роках здобув у Першій київській гімназії[1]. Протягом 18721881 років навчався в Імператорській академії мистецтв у Санкт-Петербурзі у майстерні Павла Петровича Чистякова. За час навчання за академічні малюнки і картини нагороджений шістьма медалями: срібними медалями (1876 року отримав дві Малі срібні медалі; у 1877, 1878 роках — Велику срібну медаль); золотими (1880, 1882). За програмну роботу «Яків упізнає одяг сина свого Йосипа, проданого братами в Єгипет» художник у 1880 році удостоївся Малої золотої медалі. На випускному курсі в 1881 році удостоївся звання класного художника I ступеня за картину «Святий Сергій благословляє Дмитра Донського на битву». У 1882 році взяв участь в академічному конкурсі випускних програм і отримав за картину «Князь Дмитро Юрійович Красний у летаргічному сні» Велику золоту медаль з правом пенсіонерської поїздки за кордон на казенний рахунок[2].

Протягом 18831886 років жив і працював у Європі, де удосконалював свою майстерність, копіюючи твори майстрів попередніх епох, вивчав твори мистецтва в музеях і картинних галереях Відня, Мюнхена, Венеції, Флоренції, Рима, Равенни, та у багатьох інших містах[1]. 1886 року повернувся до Києва, де з того ж року по 1890 рік викладав у Київськійї рисувальній школі Миколи Мурашка. З 1898 по 1920 рік викладав малювання в Політехнічному інституті, одночасно з 1901 року працював у Київському художньому училищі, в якому з 1911 по 1914 рік був директором[2]. Серед його учнів — Казимир Агніт-Следзевський, Борис Аронсон, Олександр Богомазов, Михайло Длугач, Соломон Зарицький, Григорій Золотов, Павло Ковжун, Михайло Козик, Георгій Курнаков, Валентин Литвиненко, Василь Маковський, Олексій Маренков, Федір Масютин, Євдоким Мінюра, Мозалевський Іван, Іссахар-Бер Рибак, Олександр Сиротенко, Карпо Трохименко, Марія Трубецька.

Помер у Києві 31 березня 1936 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

ТворчістьРедагувати

Писав картини на історичні та побутові теми, портрети, пейзажі і натюрморти, зокрема:

  • «Князь Дмитрій Юрійович у летаргічному сні» (1882);
  • «Останній акорд» (1885, Палац-музей в Алупці);
  • «В Помпеї» (1886).
   
«Останній акорд»
«В Помпеї»

Написав портрети Миколи Мурашка і його дочки, Харитона Платонова, Федора Данилова (всі у 1905 році), дружини. Потрети дружини і Федора Данилова (обидва полотно, олія) зберігаються у Національному художньому музеї України у Києві[3].

Був одним із організаторів Київського товариства релігійного живопису і разом зі своїми учнями по Малювальній школі Мурашка брав участь у відновленні фресок ХІІ століття в Кирилівській церкві в Києві. У 1897 році виконав образи для іконостасу Покровської церкви на Солом'янці в Києві. На прохання Адріяна Прахова виконав дві композиції «Стрітення» і «Хрещення» в Софіївському соборі[2].

Автор рисунків для альбому-посібника для митців-початківців.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Іван Федорович Селезньов / Херсонський національний технічний університет. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
  2. а б в Іван Селезньов / Uahistory. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
  3. Київський державний музей українського мистецтва. Каталог художніх творів (експозиція). Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Київ, 1958, сторінка 45.

ЛітератураРедагувати