Вікіпедія

Вікіпедія:Кандидати в добрі статті/Архів/2019-12-27

< Вікіпедія:Кандидати в добрі статті | Архів

Даная (Рембрандт) 12—0—0

ред.

Пропонує: Вітаю, колеги! Пропоную до розгляду статтю про одну з картин ван Рейна. Це буде остання в цьому році стаття: рік присвячений художнику добігає кінця та і я почуваюсь вижатим. Буду вдячний в допомозі з покращення та за контруктивні зауваження! --Artem Ponomarenko (обговорення) 11:39, 14 грудня 2019 (UTC)[відповісти]

За кого/що       %за Початок Тривалість Статус Закінчення
Даная (Рембрандт) 12 0 0 100% 14 грудня 2019 добра стаття 27 грудня 2019
  •   За:
  1. --Artem Ponomarenko (обговорення) 11:39, 14 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  2. Файноооооо!!! Навіть не хочеться чуть орфографію правити, щоби зберігся авторський стиль. Моооолодець!!!--Користувач:Когутяк Зенко (обговорення) 11:48, 14 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  3. --Sehrg (обговорення) 14:58, 14 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  4. Стаття тішить око, гарна робота! --Alice Redhotroof (обговорення) 00:22, 15 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  5. --MiskoGe (обговорення) 03:59, 16 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  6. --Romanbibwiss (обговорення) 15:39, 16 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  7. --Estabiano (обговорення) 15:53, 16 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  8. П.С. примітки #15 відноситься до дуже великого тексту, якщо можливо, то було б добре додати ще пару приміток. --『Fosufofiraito』 Обг. 17:30, 16 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  9. --Oleh68 20:16, 16 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  10. --Юрко (обговорення) 14:23, 18 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  11. Без слів !!! — Yuriy V Dz (о•в) 09:43, 20 грудня 2019 (UTC).[відповісти]
  12. Найкраща стаття серед усіх мовних розділів, не списана. Приємно вражений. --Олег (обговорення) 17:07, 20 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  13. Підтримую. Mykola Swarnyk (обговорення) 06:08, 27 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  •   Проти:
  •   Утримуюсь:

Підсумок: добра стаття. --Roman333 (обговорення) 05:15, 27 грудня 2019 (UTC)[відповісти]

Корисні копалини України 19—7—0

ред.

Пропонує: Оригінальна, не перекладена стаття. --Білецький В.С. (обговорення) 13:22, 10 грудня 2019 (UTC)[відповісти]

Стаття користується великою популярністю. Зокрема:
  • Вона стала вступом до монографії (сторінки 8—43, виправлено деякі граматичні помилки, авторство приписують Фальштинський В.С., Медяник В.Ю):
    Г.Г. Півняк. Традиційні та нетрадиційні системи енергозабезпечення урбанізованих і промислових територій України : моногр. / Г.Г. Півняк, О.С. Бешта, М.М. Табаченко [та ін.] ; під заг. ред. Г.Г. Півняка. — Д., 2013. — 333 с. — ISBN 978-966-350-428-5.
  • У Вікі Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка вона стала розділом великої статті про Україну (граматичні помилки оригіналу збережено, авторство приписано Боевець Олені):
    Боевець Олена (29 листопада 2009). Украина. Вікі ЦДПУ. Процитовано 11 грудня 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  • Зі статті зробили цілий сайт (до тексту додано зображення, вилучено деякі таблиці; авторство не зазначено, посилань на Вікіпедію нема):
    Корисні копалини України. травень 2013. Процитовано 11 грудня 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
Заслуговує на те, щоб із неї зробити добру (країна має знати своїх героїв). Але треба трохи докласти руки. --Olvin (обговорення) 13:16, 11 грудня 2019 (UTC).[відповісти]
@Olvin:Дякую за цікаву інформацію. Не знав, що вже декілька "авторів" присвоїли цей матеріал. А ми кажемо "доброчесність".... Плагіат процвітає... Тільки куди дивилися рецензенти (якщо вони були) тх книг і статей.... Разом з тим - немає худа без добра - запозичивши текст в такий спосіб ці "транслейтери" поширили інформацію.--Білецький В.С. (обговорення) 13:27, 11 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
За кого/що       %за Початок Тривалість Статус Закінчення
Корисні копалини України 19 7 0 73.08% 10 грудня 2019 року добра стаття 27 грудня 2019
  •   За:
  1. --Білецький В.С. (обговорення) 13:22, 10 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  2. --Sehrg (обговорення) 09:06, 11 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  3. Грунтовна засаднича стаття --A1 (обговорення) 13:47, 11 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  4. Справді у статті трохи не вистачає посилань, де потрібно було б. В цілому думаю що варто було б дати статус доброї. Цікаво, що угорською мовою стаття уже має такий статус. --visem (обговорення) 14:07, 11 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  5. --Юрко (обговорення) 15:42, 11 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  6. --Oleh68 16:21, 11 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  7. --Artem Ponomarenko (обговорення) 17:50, 11 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  8. --Leon II (обговорення) 19:03, 11 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  9. --Онкович Ганна --Онкович Ганна (обговорення) 07:16, 13 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  10. --Rasal Hague (обговорення) 12:49, 13 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  11. Грунтовна засаднича стаття --Шутов Ілля Якимович (обговорення) 11:04, 17 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  12. Після виправлень, вже значно краще.--Ollleksa (обговорення) 15:29, 17 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  13. Важлива базова стаття. --Розум (обговорення) 10:49, 18 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  14. Читав з захопленням, не міг відірватися! Що рідко буває на спеціальну тематику. Одна з найцікавіших, серйозних, найпотрібніших статей укрвікі! Водночас енциклопедична. Є формальні недоліки, але їх не помічаєш. Тим більш, автор їх легко виправляє. — Yuriy V Dz (о•в) 18:31, 19 грудня 2019 (UTC).[відповісти]
  15. Величезний обсяг фактичного матеріалу, енциклопедичний урівноважений ієрархічний стиль, добре ілюстрована. Браво, пане Білецький В.С.! --Perohanych (обговорення) 08:08, 20 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  16. За час обговорення стаття значно допрацьована, більшість недоліків усунені. --yakudza 00:24, 21 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  17. Дуже цікава стаття.--Jafalavin (обговорення) 17:52, 25 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  18. Пробував вичитувати, і так направду, навіть нема за що зачепитись. Рекомендую! Mykola Swarnyk (обговорення) 03:02, 26 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  19. --MiskoGe (обговорення) 21:49, 26 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  •   Проти:
  1. відсутність приміток--『Fosufofiraito』 Обг. 12:02, 11 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    Примітки були і є. Називалися "посилання". Переіменував і додав ще.  Так Зроблено--Білецький В.С. (обговорення) 12:14, 11 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    ні не зроблено, бо примітки повинні бути в кожному розділі. Наприклад, звідки взята таблиця? звідки взята к-сть родовищ? Для статті можна впевнено поставити шаблон {{без виносок}}. Розділ Літературу краще перетворити на використані джерела, та й використати її як примітки також, погано не буде від цього. --『Fosufofiraito』 Обг. 12:19, 11 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    @AlexKozur:Основні Таблиці взято з Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.

. Показав це у примітках. Навів конкретні сторінки  Так Зроблено --Білецький В.С. (обговорення) 12:45, 11 грудня 2019 (UTC)[відповісти]

  1. Цілі розділи без виносок. Не наводиться літератури, новішої за 2004 рік, хоча «На початку XXI ст. спостерігається тенденція збільшення обсягів геологорозвідувальних робіт». Десь дуже детальний опис (як про рудні копалини, про які є окрема стаття, туди б прибрати зайве), десь дуже коротко, десь просто перелік мінералів через кому (як у «Дорогоцінне та декоративне каміння»). Стаття нагадує звалище інформації. Місцями гарної, місцями потенційно гарної, але непідтвердженої виносками (тобто читачу важко встановити, звідки її взято). Але звалище. Нагадую, що статус доброї це не медаль користувачу за гарну працю. Це зразок, за яким новачкам і досвідченим користувачам рекомендують писати нові статті. Ця стаття зараз явно не є зразковою. Її потрібно докорінно переробити, що важко зробити за 2-3 тижні номінації.--Brunei (обговорення) 20:22, 11 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  2. per Brunei. Написнао для себе, а не для людей. Для людей, це коли можна переглянути звідки редактор взяв кожний факт в один клік, не гортаючи усю добірку усіх джерел --Anntinomyобг 10:24, 12 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  3. Стаття велика та інформативна, можливо комусь щось звідти й згодиться, але зроблена і подана нецікаво. Засилля чисел і подані в таблицях вони неакуратно, неформатовано. Наприклад, у такому числі не відразу й потрафиш виділити розряди - "17545512". Де-які числа не виглядають правдоподібно, хіба реально порахувати запаси германію з точністю до 10 кг? Можливо в окремій лабораторії чи на складі заводу, але у всій земляній товщі України? Що означає "Погашено запасів"? Видобуто? Тоді для германію це число повинно бути принаймні в десять разів меншим. Друга колонка таблиці не заглавлена коректно для металічних копалин. Статтю потрібно грунтовно переробити. --Estabiano (обговорення) 21:28, 12 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    1. "Цікава" чи "нецікава" стаття показує ця сторінка: https://tools.wmflabs.org/pageviews/?project=uk.wikipedia.org&platform=all-access&agent=all-agents&range=latest-30&pages=Корисні_копалини_України Щоденно її відвідує понад 1000 (тисячу) читачів. Це і є реальна оцінка зацікавленості статею. 2. Стаття на фахову тему. Тому і терміни - фахові, зокрема "погашення" - дивись Погашення (в гірництві). Зробив посилання на цей термін  Так Зроблено --Білецький В.С. (обговорення) 05:47, 13 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    Як на мене - аж занадто фахова. Наприклад, термін "унікальність" я зміг знайти лише в одному віснику Київського університету. Вважаю, що це не надто солідна публікація, щоб вводити новий термін у геологію. Тим більше, що ні там, ні у даній статті не пояснено, яка "унікальність" може вважатися гігантською, великою чи середньою. Багато табличних чисел мають суттєвий недолік - недотримано правило значимості цифр у математичних операціях. Наприклад, коефіцієнт унікальності для молібдену у Вербинську - 0,11455 при середньому вмісті 0,05? --Estabiano (обговорення) 13:05, 13 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    Є поняття "коефіцієнт унікальності родовища" - див. Осокин С.В. Коэффициенты уникальности месторождений / С.В. Осокин // Геохимия. – 2000. У статті пояснено як він визначається за кларком. Я дав посилання на цю літературу.  Так Зроблено--Білецький В.С. (обговорення) 14:38, 13 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    Білецький В.С., щодо «цікавості» і «нецікавості» статті. На мій погляд, наведене вами посилання на кількість відвідувань статті помилково потрактували як ознаку того, що стаття написана цікаво. Пропоную вам звернути увагу на динаміку за півроку, який включає і літні місяці:
    Навіть у своєму посиланні ви могли б помітити дивний провал по неділям. Але на статистиці за півроку видно, що всі ці відвідування мають надзвичайно просту причину: у школярів почався навчальний рік. А без школярів відвідування статті перебуває на рівні 20—30 відвідувань на день — в літні місяці.
    Тому у випадку цієї статті, кількість її переглядів ніяк не є характеристикою її якості. Цю статтю відвідують не тому, що вона цікаво написана, а тому що вона має важливу тему для тисяч школярів, і видається пошуковиком першою. Тому коли роблять зауваження про стиль статті, і, зокрема, про цікавість викладу матеріалу, я б такі зауваження розглядав з усією серйозністю. --VoidWanderer (обговорення) 20:48, 19 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    Динаміка "весна-літо-осінь-зима" добре видна на кривій відвідуваності всієї УкрВікі, наприклад у Віківіснику. Зниження влітку - типове для всіх статей (крім особливих випадків). Так само, як і щотижневі цикли. Тільки для цієї статті 20-30 відвідувань на день щось не бачу. Бачу 200-300 мінімально. Цікавість до матеріалу оцінюється не типовими циклами сплесків-падінь (зрозуміло, що на пляжах влітку про корисні копалини мало читають, так само як і в суботу-неділю), а середніми цифрами. А вони - суттєво понад 1000 відвідувань на день. Все оцінюється в порівнянні. Так, наприклад, середня відвідуваність ну дуже важливих для школярів і студентів статей Теорема Піфагора - не дотягує й до 200 на день, Закон Ома - тільки трохи більше 400. А стаття Корисні копалини України - суттєво більше - понад 1000 відвідувань на день. Це свідчить, що аудиторія не тільки шкільна чи студентська. Це стаття цікава для широкого загалу. --Білецький В.С. (обговорення) 21:08, 19 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    То ви неуважно дивитеся: 20—30 відвідувань на день в літні місяці. --VoidWanderer (обговорення) 21:23, 19 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    У літні місяці дійсно зацікавленість вікі-сторінками різко знижується. Ви де були влітку? Я - на Чорному морі, на Дніпрі. В саду і на городі. Ще - у масі поїздок-експедицій. Всі люди влітку відпочивають, подорожують. Це правда. Статистика підтверджує. І що?--Білецький В.С. (обговорення) 22:41, 19 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    Білецький В.С., моє зауваження вище стосувалося того, що ігнорувати зауваження, апелюючи до відвідуваності цієї статті — не варто. А щодо літніх місяців, я наведу такий приклад, дуже наочний, на мою думку:
    --VoidWanderer (обговорення) 09:10, 20 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  4. У статті фактично відсутня преамбула. Для такої об'ємної теми як корисні копалини України, преамбула має бути також доволі змістовна. Вона має подавати загальний огляд змісту статті — цього зараз немає. Які моменти я очікував би бачити від якісної преамбули?
    • на чільному місці має бути якісна карта, що подає найбільші родовища всіх груп копалин.
    • скільки в Україні корисних копалин — з розбиттям за горючими, рудними і нерудними.
    • які у нас поклади горючих копалин — з розбиттям на вугілля, нафту, газ, торф. Скільки їх видобувається і наскільки ми забезпечуємо свої потреби ними? Чи є якісь особливості видобування — складність залягання, чи навпаки — легкість видобутку, тощо.
    • скільки у нас руди? Якої з них найбільше? Яка найбільш цінна з них або рідкісна? Яка з них дає найбільший прибуток?
    • скільки корисних копалин було видобуто в Україні за увесь період розробки, скільки видобувається щорічно, як змінюється видобуток і які прогнози?
    Вище я перерахував лише незначну частину питань, які я очікував би бачити від якісної оглядової преамбули на таку тему. Щоб читач, прочитавши преамбулу, захотів вивчити всю статтю.
    Деякі думки щодо побудови якісної преамбули викладені тут: Вікіпедія:Стиль/Вступ, Вікіпедія:Преамбула.
    --VoidWanderer (обговорення) 22:00, 12 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    Все це є - просто читайте статтю. Ця інформація викладена в загальній характеристиці корисних копалин України. Що стосується ПРЕАМБУЛИ, то в правилах про "Добру" статтю записано: "У статті повинен бути вступ (абстракт), що коротко розкриває тему статті". Розлогий вступ не передбачено. Навпаки, він суперечить Правилам.--Білецький В.С. (обговорення) 05:51, 13 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    Велика стаття повинна мати великий вступ. Якщо читач заходить на статтю, щоб швидко ознайомитися з основами теми, його не слід змушувати читати всю статтю для цього. Така інформація повинна бути у вступі (вступ має бути коротким лише в коротких статтях). Для таких великих статей у нас навіть є шаблон про недолік — {{короткий вступ}}--Piramidion 08:35, 13 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    коротко розкриває не дорівнює короткий вступ.--『Fosufofiraito』 Обг. 12:57, 13 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    Білецький В.С., вступ має бути пропорційним до розміру статті. Як зауважили вище, ключовим є не слово «коротко», а поєднання з «розкриває тему статті». У переліку я навів ті питання, які коротко розкривали б тему статті. --VoidWanderer (обговорення) 13:06, 13 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    ПС. Станом на зараз у статті вже є преамбула, непорівняно краща за попередню. Але їй все ще є куди рости — тема статті надто об'ємна, і, на мій погляд, потребує ще більш детального вступу. Якщо стаття буде доопрацьовуватися за всіма озвученими зауваженнями від користувачів, імовірно зніму свій голос Проти. --VoidWanderer (обговорення) 10:29, 16 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  5. per above. Не мав наміру голосувати тут, але бачу, що деякі користувачі тут оцінюють не статтю, а автора, тому мій голос — спроба врівноважити це голосування.--Piramidion 08:35, 13 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  6. Per Piramidion. Бо ж з верифікацією інформації велика біда (бог з ним, що розділ загальної характеристики недописаний, а на поатку і преамбула була ніяка). І хоч до добрих статей не має жорстких вимог щодо необхідності верифікації через примітки до кожної коми, але й відсутність повна чи майже приміток в окремих розділах неприпустима. Непогано верифіковані вступ, розділ хагальної характеристики та підрозділ нафти і газу. А далі - на 4/5 статті - лише 20 приміток. Це вже зовсім неподобство. Пропускати таку недоопрацьовану статтю до добрих неприпустимо. --Kharkivian (обг.) 17:03, 17 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  •   Утримуюсь:

Окремі питання

ред.

Пропоную невеличку вікторину на тему «Корисні копалини України» (Володимире Стефановичу, не підказуйте):

"Не підказуватиму": але мені сподобалося. Сам застосовую подібні питання-гойдалки у навчальному процесі. Вони дуже повчальні, іноді філософські, іноді питання-пастки, іноді питання-наївності.... Подібне філософське питання (про яке я студентам часто розказую) хтось з випускників-1972 Гірничого інституту (Дніпро) задав на врученні дипломів. Звучало воно так: "Ми провчилися 5 років, одержуємо диплом про вищу освіту. А ЩО ТАКЕ ВИЩА ОСВІТА?" І доцент-математик Сінайський відповів дуже повчально, оригінально і вичерпно: "Вища освіта - це все те, що залишається після того, як ви все забули після 5 років навчання. А що ж залишається? Факти? Формули? Таблиці? ... Ні. Залишається метод вирішення наукових і техніко-технологічних задач. Ми навчили вас умінню мислити. Це і є вища освіта." ДУЖЕ ПРАВИЛЬНА ВІДПОВІДЬ. Ваші, колего Олвін, питання теж заставляють мислити. Бо в жодній книзі (не кажу вже про статті) немає відповідей на ВСІ питання, і треба мислити. (... Енгельс, здається, колись писав, що якщо ви хочете мати істину в останній інстанції, то тоді ніколи не будете мати істини...)--Білецький В.С. (обговорення) 06:35, 20 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  1. «Україна має в своїх надрах 5% мінерально-сировинного потенціалу світу.» В яких одиницях у світі заведено вимірювати мінерально-сировинний потенціал?
    Отже, мислимо : чим "поміряти" мінерально-сировинний потенціал? в тоннах (металу, вугілля), м.куб (газу)...? Буває, але... Але треба шукати універсальне мірило. Так як всегалактичної мірки ще немає, то поки що її місце займає.... правильно ---- ДОЛАР США. Точніше - млрд дол. США з припискою - станом на такий то рік (тут і цінність долара враховується і розвіданість запасів корисних копалин). Отже, це одне з найпростіших тестових (вікторинних) питань для мислення (можна прогуглити і знайти оцінки в млрд.дол. США мінерально-сировинний потенціал будь-якої країни.--Білецький В.С. (обговорення) 06:56, 20 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    • Для яких копалин України у вікістатті наведено грошову оцінку?
      Відповідь: Ні для яких копалин грошової оцінки не наведено.
    • Для яких копалин грошову оцінку мало б бути наведено (у добрій статті)?
      Моя відповідь: Мало б бути наведено грошову оцінку тих копалин, які забезпечують 5% української частки в світі: вугілля, залізні, марганцеві, титанові, уранові руди, графіт і каолін (може й ще чогось, але принаймні — переліченого).
    --Olvin (обговорення) 11:59, 20 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    Грошова оцінка теж мінлива річ. Пам"ятаєте, наприклад, скільки коштував барель нафти напередодні розвалу СРСР? Правильно - в районі 15 дол. США. А потім? Правильно - доходив до 125 дол. США. При таких коливаннях грошова оцінка втрачає стабільний сенс.Вона дуже недовготривала в часі. Вже через якісь 3-5-10 років це буде зовсім інша оцінка. Тому цього і недоцільно робити. Нащо додавати в статтю неоднозначності?--Білецький В.С. (обговорення) 19:32, 20 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    «При коливаннях грошова оцінка втрачає сенс»
    Тоді мало б втрачати сенс і твердження «Україна має в своїх надрах 5% мінерально-сировинного потенціалу світу». Адже така оцінка «дуже недовготривала в часі. Вже через якісь 3-5-10 років буде зовсім інша оцінка.»
    Насправді ж ця «неоднозначність» досить просто вирішується — слід просто зазначити час, коли зроблено оцінки. Тобто: «Наприкінці 1980-х видобуток мінеральних ресурсів в Україна становив 5% світових,[1] а 2000 року, коли ціни на нафту значно зросли, а ціни на сталь значно знизилися (для прикладу, бо насправді ціни змінилися не так), оцінка зменшилася до 3%.[2]» Ну або там «… 2015-го частка зменшилася до 4%[3]». І навіть якщо другої частини у статті нема, має бути зазначено, коли ж було зроблено першу оцінку (5%), в минулому часі.
    І так само (із зазначенням часу) подаються й грошові оцінки найважливіших копалин. Навіть якщо їх зроблено в різний час, і повна картина (на якийсь визначений момент) не складається. --Olvin (обговорення) 21:34, 20 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    Подивіться вище, там вже я зазначив: "...з припискою - станом на такий то рік ..." По-інакшому це просто не робиться. --Білецький В.С. (обговорення) 10:08, 21 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    Наведене Вами джерело добре..., але... Але є ньюанс - оті 5%. У нас в статті : "Україна, яка займає всього 0,4 % земної суші і де проживає 0,8 % населення планети, має в своїх надрах 5 % мінерально-сировинного потенціалу світу". А в статті англійською, на яку Ви послалися: "At the end of the 1980s, Ukraine mined about 5% of the world’s output of mineral products". Тобто, в першій фразі - про запаси і ресурси корисних копалин, а в другій - про їх видобуток. АЛЕ ЦЕ - ЗОВСІМ РІЗНІ РЕЧІ! Оті 5% можуть бути співпадінням (і тоді все правильно і можна ці джерела використовувати), а може бути і неправильний переклад з української в англійську. Так, чи інакше, треба пошукати першоджерело - оті (Gurskiy and Kalinin, 2000) на які посилаються в англомовній статті.--Білецький В.С. (обговорення) 10:16, 21 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    @Білецький В.С.: Володимире Стефановичу, я усвідомлено написав саме про видобуток, а не про ресурси.
    Давайте поглянемо, що писали Галецький та ін. (за тим посиланням, що у Вікістатті): «Україна спроможна забезпечити 5 % світової потреби в мінеральній сировині».
    У них мова якраз про видобуток (можливий в Україні) та його порівняння зі споживанням у світі, а не про ресурси. Звісно, якщо мати трохи уяви, то наведену тезу можна інтерпретувати і як про ресурси.
    --Olvin (обговорення) 22:42, 21 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    Мати спроможність - це мати Матеріальну можливість (тобто ресурс), Здатність до здійснення чого-небудь. "Спроможність" - це потенціальна можливість, а здійснений видобуток корисних копалин реально - це реалізована можливість. Дуже різні речі.--Білецький В.С. (обговорення) 05:08, 22 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  2. «Продукція чорної металургії становить значну частину експортної виручки України» (у різні роки — від 40 до 20 відсотків). Як змінювався видобуток залізної руди за останні чотири роки (2014—2018)? вкажіть будь-яку зміну.
    Якби переді мною стояло питання про чорну металургію, я би піднімав джерела з чорної металургії. Якщо про кольорову металургію - шукав би джерела з кольорової металургії.... Ну це тривіально - тут метод мислення приводить нас до застосування принципу блочності, детермінованості, модульності.... Якщо ж "все на купу" (в статті з корисних копалин шукати відповіді з металургії, хімії, енергетики...) - толку не буде. В борщі нічого шукати варення. Воно є і смачне, але стоїть в окремій банці - для варення (у нашому вікторинному прикладі - чорної металургії). --Білецький В.С. (обговорення) 07:13, 20 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    @Білецький В.С.:Загальний видобуток залізних руд в Україні за 2017 р. — 161,2 млн.т. (цієї величини в статті нема). Однак, у статті наведено видобуток залізної руди на Горішнє-Плавинському родовищі (11,6 млн.т), Південно-Білозірському (3,2) та Петровському (2,7) десь так за 2000 рік (точно не зазначено). Разом виходить 17,5 млн.т., це близько 10—11% загального видобутку.
    @Olvin:Якщо дані: "Загальний видобуток залізних руд в Україні за 2017 р. — 161,2 млн.т." - підтверджена АД, то їх треба подати. По окремих об"єктах, можна через кому і "зокрема". А можна і перенести окремі об"єкти у статтю Чорна металургія України.--Білецький В.С. (обговорення) 12:10, 20 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    • Чому в статті Корисні копалини України наведено дріб'язкову й застарілу інформацію про видобуток залізних руд, але не наведено основної та актуальної?
    • Ви пропонуєте перенести наведену інформацію у статтю чорна металургія України? Чи може інформація про видобуток копалин все ж має бути в статі про копалини (а не в статті про металургію, де описано виплавку, споживання та експорт власне металу)?
    --Olvin (обговорення) 11:59, 20 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    @Olvin:Криворіжжя і Кременчуцький райом мають різних власників - від цього різний інформаційний режим. У статті "Корисні копалини України" логічно залишити тільки загальну інформацію. А по окремих об"єктах перенести у Чорна металургія України.--Білецький В.С. (обговорення) 12:10, 20 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    @Білецький В.С.:
    • Чому в статті не зазначено, що наведена там таблиця містить лише родовища Полтавської області, тобто, інформація неповна? Адже таблиця вводить в оману читачів, які не мають уявлення про загальний видобуток (тих же школярів, наприклад).
    У статті зазначено: "...68,5 % руд було зосереджено в Криворізькому залізорудному басейні..." А табличка, на жаль, дійсно тільки для родовищ Полтавщини та Запоріжчини. Для Кривого Рогу не маю такої таблички. Тому таблицю прибрав (переніс частково у Кремечуцький залізорудний район).--Білецький В.С. (обговорення) 19:45, 20 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    • Я категорично проти перенесення інформації про корисні копалини до статті про металургію. Для металургії несуттєво, де видобуто руду чи концентрат, зокрема, сировина може бути імпортною. А видобуток копалин має бути в статтях про копалини. Який тоді сенс в існуванні окремих статей Металічні корисні копалини України, Залізорудна промисловість України, якщо там нема детальної інформації?
    --Olvin (обговорення) 18:58, 20 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  3. «За запасами й ресурсами марганцевих руд Україна посідає 1-е місце в Європі і 2-е місце в світі.» На яких трьох родовищах лежать запаси?
    Запитання на запитання: а чому мова йде про 3 родовища? А чому не 2, чи 5?--Білецький В.С. (обговорення) 11:53, 20 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    Тому, що в таблиці вказано три родовища, на яких обліковуються запаси. І я перевірив за даними Держбалансу — їх там справді три (тобто, у таблиці правильно). --Olvin (обговорення) 12:04, 20 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  4. «Україна має найбільші в Європі запаси та ресурси титану, … які розташовані в межах Київської, Дніпропетровської, Харківської, Донецької областей». В якій області розташоване найбільше Іршанське родовище?
    Тут простіше-простого - дивіться Іршанський титанорудний район. Там є таке: Родовище розташоване в південній частині Чоповицького габро-анортозитового масиву, який є складовою частиною крупного Коростенського плутону гранітів рапаківі та габро-анортозитів середньопротерозойського віку.
    Іршанське родовище - назва від Іршанськ: https://uk.wikipedia.org/wiki/Іршанськ --Білецький В.С. (обговорення) 11:53, 20 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    Яка чудова цитата! Тільки відповіді на питання вона не містить. І я все одно не можу зрозуміти, в якій же області лежить родовище? У Житомирській чи ні? Хтось може допомогти? --Olvin (обговорення) 16:37, 20 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    Іршанськ - у Житомирській області, але Іршанська група родовищ не тільки в Житомирській області, - дивіться в статті, я вже доповнив.--Білецький В.С. (обговорення) 19:26, 20 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    @Білецький В.С.: «Іршанське родовище - назва від Іршанськ»
    Отже, виходить найбільше родовище — у Житомирській області? Чому тоді Житомирської області немає в переліку областей із найбільшими запасами титанових руд? --Olvin (обговорення) 19:16, 20 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    Було пропущено. Вже є.--Білецький В.С. (обговорення) 20:34, 20 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  5. «В Україні у значних обсягах видобувається … графіт (4% світового видобутку), …». Як змінювався видобуток графіту за часів незалежності?
    По графіту. Динаміка видобутку за 2001-2011 рр. є в статті "ПОРІВНЯЛЬНА ГЕОЛОГО-ПРОМИСЛОВА ОЦІНКА ГРАФІТОВИХ РОДОВИЩ УКРАЇНИ". Легко Гуглиться--Білецький В.С. (обговорення) 20:43, 20 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    Мені здається, що безпосередньо в статті має бути хоча б одне речення про те, як змінювався видобуток графіту — дуже визначна подія була 2010—2011 року. А вже до того речення — й посилання (яке не треба гуглити). Я спробую написати. --Olvin (обговорення) 22:28, 20 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
     Так Зроблено --Olvin (обговорення) 07:26, 24 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  6. «Найбільше економічне значення мають … самородна сірка, …» Коли в Україні припинився видобуток самородної сірки?
    Видобуток сірки припинили ще в 1990-х роках. Із 2000 року на всіх сірчаних кар’єрах проводяться тільки необхідні заходи з підтримання об’єктів і систем в екологічно безпечному стані.
    У відповідний розділ завтра допишу, однак, треба й вступну частину відповідно змінювати. Сірка давно втратила «велике економічне значення».
    --Olvin (обговорення) 22:37, 20 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    За 2 дні, поки я був в основному у поїздці, колеги осучаснили статтю, зокрема, по сірці. Дякую.--Білецький В.С. (обговорення) 16:26, 22 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  7. Скільки в Україні родовищ срібла?
    2 родовища. Маленькі. В розробці--Білецький В.С. (обговорення) 20:23, 23 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  8. Які в Україні запаси мідних руд?
    По мідних і срібних рудах: вони є в Україні, але в малій кількості. З історичних мідних копалень відомий мідний рудно-металургійний центр "Картамиш" під Дебальцеве на Донбасі (свого часу я там був на розкопках і є така стаття в УкрВікі). Є також сучасні перспективи видобування міді в Карпатському регіоні. 1 родовище оцінене, категорія С2. В розробці.--Білецький В.С. (обговорення) 20:23, 23 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  9. Коли в Україні розпочався промисловий видобуток метану з вугільних родовищ?
  10. Чи видобувають в Україні бурштин?
    Видобувають - навіть так: Конфлікт щодо незаконного видобутку бурштину в Україні--Білецький В.С. (обговорення) 21:30, 23 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    Тоді чекаємо відповіді на питання 13 і 14. --Olvin (обговорення) 07:26, 24 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  11. Чим технічні підземні води відрізняються від промислових?
  12. Яку техногенну сировину розробляють в Україні?
    Ще з 1990-х розробляють шламосховища відходів збагачення вугілля. І успішно. --Білецький В.С. (обговорення) 17:59, 23 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  13. На які з вищенаведених питань у добрій статті Вікіпедії мають бути відповіді?
    94 видів корисних копалин мають промислове значення і враховуються Державним балансом запасів України. Але ми в цій статті описуємо найбільш значимі, які вибираємо на основі апріорної інформації. Зокрема, огляду і аналізу по темі, досвіду авторів тощо.--Білецький В.С. (обговорення) 10:02, 24 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    @Білецький В.С.: Вище 12 питань. Які з них стосуються значимих речей (тобто, в добрій статті відповіді на них мають бути)? З Вашого досвіду, огляду статті. --Olvin (обговорення) 10:55, 24 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    Перше питання можна було б написати відповідь у дол.США з прив"язкою до року. Десь у Вас уже була ця цифра - поставте, будь ласка. Частина питань уже відображено (колективно Олвін, Леон, Білецький...). З неописаних можна було б описати розробку техногенних вуглевмісних родовищ (мулонакопичувачів). Я це зроблю. Але інформація не дуже свіжа (1990-і роки, 2000-і роки. Щодо міді і срібла - їх дуже мало і для мінерально-сировинної бази країни це зараз незначимо.--Білецький В.С. (обговорення) 13:03, 24 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    • Щодо срібла (#7) і міді (#8) я можу погодитися — вони малозначимі. Як і техногенні родовища (#12). Це не першочергове.
    • А от як щодо марганцевих руд (#3)? Вони ж вочевидь значимі — 10% світового видобутку! (це найбільша частка), на них щонайменше два міста стоїть. А з родовищами - не зрозуміло навіть, скільки їх (чи то два, чи три, чи п'ять, не кажучи вже про назви, обсяги). Водночас ми подаємо назви родовищ хромових, алюмінієвих руд (які у нас взагалі не розробляються).
    Трошки додав. Але у нас є стаття Марганцеворудна промисловість України (цю статтю бажано підновити сучасною інформацією). Описані і є посилання на Покровський і Марганецький ГЗК. Там є більш сучасна інформація.--Білецький В.С. (обговорення) 15:22, 24 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    ГОКи описали, це добре. Свіжі дані про видобуток я додам. Але ж з родовищами щось треба робити. В одному місці статті — два, у другому — три, у третьому — п'ять. Таку розбіжність треба усувати або пояснювати її причину. Скажімо, «У класифікації Геоінформу подано три родовища (род1, род2, род3), у класифікації Гошовського — два (род1 и род2 об'єднано в одне), а от у класифікації де Стеля їх п'ять (род2 розділено на такі три …)». --Olvin (обговорення) 18:25, 24 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    З родовищами - це історична проблема і так звана "проблема зростання" - часто "родовищами" називають"поклади" і навпаки. Причому в різні часи - по-різному. Так що маємо - те маємо.--Білецький В.С. (обговорення) 20:18, 24 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    Якщо це історична проблема, слід подати історію (коротко, можливо приміткою). Але не слід робити вигляд, наче в статті все гаразд, коли в одній таблиці подано два родовища, в іншій — три, а в тексті перелічено п'ять.
    Не бажаєте розбиратися самі — наведіть джерела звідки взялися два і п'ять родовищ (для трьох таке джерело є). Я буду розбиратися та узгоджувати.
    --Olvin (обговорення) 14:34, 25 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    --Olvin (обговорення) 14:14, 24 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  14. Чи зрозуміло зі статті у Вікіпедії, де шукати відповідь на питання, якщо в самій статті відповіді нема? --Olvin (обговорення) 02:05, 20 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    Зрозуміло. Є 69 джерел, є "Див. також", є Література: Використана і Для подальшого вивчення. У кожної літератури і джерела є свої літератури і джерела і т.д. (тобто це ціле дерево джерел, літератури). Маса можливостей розширити свої знання по темі.--Білецький В.С. (обговорення) 10:02, 24 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    За яким саме з 69 посилань слід шукати відповідь на питання №11: «Чим технічні підземні води відрізняються від промислових?» Мені поки що цього геть не зрозуміло. Пройтися по всіх? --Olvin (обговорення) 12:14, 24 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    технічні підземні води - води, походження яких підземне і вони там і перебувають (шахтні води, нафтові води свердловин тощо). Ще до підземних технічних вод можна зараховувати ті води, що ми отримуємо (можемо отримати) у технологічних процесах (приклад - знесолення вугілля промивкою) і захоронимо у геологічних відкладах. А технічна вода - забруднена вода, придатна для використання в технологічних процесах, але непридатна для пиття. Одержується шляхом неповної очистки промислових стоків.--Білецький В.С. (обговорення) 13:13, 24 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    @Білецький В.С.: Маємо часткову відповідь на питання №11. Конче необхідно посилання на джерело. Тоді це можна додати в статтю і читачеві буде зрозуміло, куди йти за інформацією. --Olvin (обговорення) 14:32, 24 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    @Olvin: - шахтні води, нафтові води - є такі статті у Вікіпедії.--Білецький В.С. (обговорення) 14:56, 24 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    @Білецький В.С.: У Вікіпедії-то перелічені статті є, але:
    • У жодній з них не написано, що ті води належать до категорії технічних (можливо Ви це знаєте, а, наприклад, не знаю. І школярі не знають).
    • На жодну з цих статей нема посилань зі статті Корисні копалини України. Тобто, Ви про існування тих статей знаєте, а інші читачі — не знають (я, наприклад, не знав).
    • Якщо у добрій статті вживається якийсь термін (технічні підземні води), то його має бути коротко пояснено. Інакше це недолік (не дописаний розділ). Щонайменше має бути посилання на іншу вікі-статтю, де термін пояснюється. Однак ні одного, ні другого немає.
      Я теж так думав, і навіть у попередніх номінаціях добрих статей давав таке зауваження. Але - але - я був не правий. Червоні посилання, виявляється допускаються. Статті про води ще прийдеться написати (дописати). І того що на кожне червоне посилання повинна бути література - і такого немає в правилах.--Білецький В.С. (обговорення) 20:11, 24 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
      Червоні посилання можуть бути. Однак, якщо це новий термін (який не траплявся в статті раніше), то (я вважаю) його має бути пояснено. Ви Вважаєте, що нову термінологію пояснювати не потрібно? --Olvin (обговорення) 05:28, 25 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
      1. Нових термінів бажано взагалі не творити. Треба обходитися наявною термінологічною базою. Так на майже 18 тис. гасел Гірничої енциклопедії є 2-3 нових терміна: з"єднина, опирач, ноокларк. Все інше - вже відомі терміни або терміносполучення. 2.Тут, у нашому випадку нових термінів теж немає. Є терміносполучення на основі відомого(-мих) і вже давно описаного в ряді джерел Технічна вода, Підземні води. Те, що вона під землею - це просто різновид відомого поняття, місцерозташування, особливість цього об"єкта. При цьому, зрозуміло, і я цілком згоден, треба цю особливість віддзеркалити в УкрВікі - або в статті(ттях) Технічна вода, Підземні води. Можливо, в новій технічні підземні води. Але суть питання зрозуміла. Це не парасольковий термін. Це - цілком рядове похідне поняття. Просто зі своїми особливостями, в ряді підземних геотехнологій без цього синтетичного терміносполучення не обійдешся. Значить - будемо або доповнювати вже існуючі статті, або створимо новий стаб в УкрВікі технічні підземні води. Але це все - не в рамках статті Корисні копалини України, це - на окремих майданчиках. ...До речі, треба пошукати в ДСТУ про технічні підземні води. Десь воно вже має бути. --Білецький В.С. (обговорення) 06:34, 25 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
      Ось тут вживання терміну технічні підземні води. Можна послатися. --Білецький В.С. (обговорення) 06:41, 25 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
      Як на мене — для зрозумілості цілком достатньо посилання на статтю технічна вода. Але ж його не було. А про існування такої статті читач може й не здогадатися (я, наприклад, не здогадався).
      Зауважу, що подібні питання поставали й раніше:
      • незрозуміло, що таке «Балансові запаси категорії А+В+С1» — вирішено посиланням на Запаси корисних копалин
      • Що означає "Погашено запасів"? — вирішено посиланням на Погашення (гірництво)
      • не пояснено, яка "унікальність" може вважатися гігантською, великою чи середньою — відповідної вікістатті нема, вирішено зовнішнім посиланням.
      --Olvin (обговорення) 14:34, 25 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    • Якщо термін «червоний» — має бути посилання на джерело, де термін описано (наводити джерела для термінів — це вимога взагалі до всіх статей у Вікіпедії, не лише для добрих. Просто якщо посилання синє — вважаємо, що джерела наводяться там).
    --Olvin (обговорення) 18:25, 24 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    Не секрет, що стаття насичена геологічними, гірничими та інш. термінами. Тобто володіти фаховою мовою відповідної галузі. Стаття Корисні копалини України, як і будь-яка інша не замінить курсу відповідних наук, які починаються з термінології. Там розказують що таке "запаси корисних копалин", що таке "категорії" тощо. Якщо брати і порівнювати різні мовні сектори Вікіпедій, то Здається ще Андрій Бондаренко дав порівняльний аналіз, який показав, що гірничі терміни, терміни з наук про Землю у нас представлені найліпше. Але все дно це не замінює базисне навчання. І це стосується будь-якої фахової статті Вікіпедії. Не хочу наводити приклади - їх тьма. Але я не можу зрозуміти Вас. Ось фраза: "незрозуміло, що таке «Балансові запаси категорії А+В+С1» — вирішено посиланням на Запаси корисних копалин" Що Ви мали на увазі, колего Олвін? Щоб тут пояснювати що таке "балансові запаси"? "категорії А+В+С1"? Давайте прочитаємо Запаси корисних копалин. Там є відповіді. Що конкретно Ви бажаєте чи пропонуєте? --Білецький В.С. (обговорення) 17:04, 25 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    Я звернув увагу на одну проблему, яка відстежується в цій номінації систематично: коли є стаття про якийсь гірничий термін (Технічна вода, Запаси корисних копалин, Погашення (гірництво) — Ви правильно зауважили, гірнича термінологія у Вікіпедії багата. І ми знаємо кому дякувати за це в першу чергу), і от цей термін вживається в статі Корисні копалини України. Вживається без вікіфікації, тобто, без посилання на відповідну термінологічну статтю.
    З обговорення в мене склалося враження нібито Ви вважаєте, що посилатися на відповідні термінологічні статті не обов'язково — читачі мають знати базові гірничі терміни.
    На зауваження «незрозуміло ось те й те», які висловлюють, коли посилання на термінологічну статтю нема, Ви реагуєте якось нервово, хоча зніматися вони мали б спокійно: вікіфікацією терміну, якщо відповідна стаття є, або його коротким поясненням та зовнішнім посиланням, якщо такої статті нема (як це було з «коефіцієнтом унікальності родовища»). --Olvin (обговорення) 19:39, 25 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  1. ↑ Петро Тєстов (12/08/2019). Чорний бурштин. Які держоргани задіяні та що потрібно зробити, аби припинити нелегальний видобуток. Тексти.org.ua (Аналітична записка). Процитовано 25 грудня 2019. бум нелегального видобутку припадав на 2016—2017 роки
  2. ↑ А. Потіха. Проблема видобутку бурштину:сучасний стан та перспективи вирішення // Україна: події, факти, коментарі. — 2016. — Вип. № 5. — С. 36–44.
  •   Зауваження:
 
  1. а) думаю непогано було б додати кілька зображень самих корисних копалин; б) не подобається відсутність посилань на джерела у статті. --Sehrg (обговорення) 14:06, 10 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    Поілюстрував  Так Зроблено--Білецький В.С. (обговорення) 22:07, 10 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  2. Я правильно розумію, що під «Mining Annual Review 2002» мається на увазі додаток до Mining Journal?
    • Mining Annual Review 2002: Incorporating «Metals and Minerals» Annual Review / Roger Ellis, Chris Hinde. — CD. — London, 2002. — 1 жовтня. — ISBN 978-0953733620. — ISBN 0-9537336-2-9.
    --Olvin (обговорення) 15:39, 10 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  3. Ця вся стаття з одного джерела, крім того, що окремо позначено примітками?--Oleksandr Tahayev (обговорення) 09:50, 11 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    Ні, не з одного. Стаття написана в основному на основі тих 9-и фундаментальних літературних джерел, які зазначені під гаслом "Література". І крім цього - примітки, як уточнення, актуалізація.--Білецький В.С. (обговорення) 11:40, 11 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    @Oleksandr Tahayev: Ще користувався роботами Галецького Л.С. Щойно ці роботи додав.  Так Зроблено--Білецький В.С. (обговорення) 12:00, 11 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    @Білецький В.С.: Можете примітками в кінці кожного абзацу вказати, що на основі якого джерела написано? Така вимога до добрих статей і так набагато зручніше читачам та майбутнім дописувачам. Або хоча би якось на деякий час цифрами позначити їх у списку літератури і відповідні цифри наприкінці кожного абзацу, а я б сам тоді швиденько дооформив.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 12:08, 11 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    @Oleksandr Tahayev: Стаття писалася, як правило, інтегративно. Тобто окремі абзаци не писалися на основі одного джерела. Використовувалися декілька джерел і робилося порівняння інформації. Бралася найбільш свіжа і авторитетна. Перевага надавалася виданням за авторством профільних фахівців.--Білецький В.С. (обговорення) 12:17, 11 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    @Білецький В.С.: Але примітки повинні бути до всіх тверджень.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 13:56, 11 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    @Oleksandr Tahayev: Згідно Правил: "7.Стаття повинна містити список літератури на тему статті і/або список посилань на джерела інформації, включно з набором посилань на інтернет-ресурси по темі, хоча б у мінімальному обсязі. Нетривіальні та суперечливі твердження і факти мають бути підтверджені виносками." --Білецький В.С. (обговорення) 14:04, 11 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    @Білецький В.С.:Я би зробив як правило наявність приміток до усіх тверджень. На мою думку це великий недолік, що цього не зроблено, і через це мало дописують після інших.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 15:53, 11 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    @Oleksandr Tahayev: А мені здається, що великий недолік - червоні посилання. Але тут Ви раніше дотрималися правил і мені зауважили на них - що червоні посилання допустимі. І то правильно. Бо правила є правила. Їх бажано дотримуватися завжди.--Білецький В.С. (обговорення) 17:56, 11 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  4. @Білецький В.С.:
    1. Там, де у тексті статті є прямі вказівки на запозичену інформацію (Іванишин, Галецький, «за іншими даними», «за закордонними даними», «за даними експертів» тощо) варто зазначити конкретні публікації. Як із Бизовим (оновив посилання, було неправильне --Olvin (обговорення) 14:27, 11 грудня 2019 (UTC)).[відповісти]
    2. Я так розумію, стаття написана за даними десь 2003 року. І деякі дані варто було б оновити, наприклад, за свіжою інформацією Геоінформу України:
      Стан запасів корисних копалин. Мінеральні ресурси України. ДНВП "Геоінформ України". 01.01.2019. Процитовано 11 грудня 2019.
    Як мені краще долучитися до вирішення зазначених питань?
    --Olvin (обговорення) 14:13, 11 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    @Olvin:Долучайтеся у той спосіб, який Вам прийнятний. От, наприклад, у мене немає вільного комплексного зображення мапи України з головними корисними копалинами. Якби вона була - можна було б виставити в голову статті. Все інше - як вважаєте за можливе.--Білецький В.С. (обговорення) 14:28, 11 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    @Білецький В.С.: Щодо комплексної карти всіх копалин — поки не бачу можливості. Однак начебто знайшов можливість зробити карту окремо для горючих корисних копалин. Подав запит на підтвердження ліцензування, якщо його схвалять (на що я сподіваюся), можна буде зробити такі ж карти для рудних, неметалічних копалин та для підземних вод. --Olvin (обговорення) 15:38, 11 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    @Olvin: Звичайно, з мапами буде значно краще. Але та карта що тут дрібнувата. Як Ви вважаєте?--Білецький В.С. (обговорення) 18:01, 11 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    Як карта — вона просто чудова. А от як ілюстрація — дрібнувата, так. Утім, кращої не знайшов. Інструменти для побудови вільних мап розробляються, однак можливості тих, що є, дещо обмежені. --Olvin (обговорення) 02:12, 12 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  5. Зі статті та з вікіпосилань незрозуміло, що таке «Балансові запаси категорії А+В+С1».--Brunei (обговорення) 20:22, 11 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    @Brunei: Є таке поняття: Запаси корисних копалин. З нього ясно, що таке зазначені запаси категорії А+В+С1. Дав відповідне вікіпосилання.  Так Зроблено --Білецький В.С. (обговорення) 20:44, 11 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  6. голослівні треврдження: найбільш перспективними вважаються, На початку XXI ст. особливо перспективними вважаються, Найважливіше значення має Нагольчанський рудний вузол, Дослідження останніх років дозволяють прогнозувати; про перспективне та прогнозоване майже усюди без джерел. неточні вирази: Нещодавно відкрито Покрово-Керченське родовище апатитів, 120 з яких використовує людство сьогодні. У Вікіпедії немає потреби робити скорочень типу 01.01.2000, р. та інші. Більшість вказівників "докладніше" некоректно вікіфіковані на узагальнюючі статті про руди, а не на статті про ці руди в Україні. Тут треба дотримуватись принципу від більшого до меншого, а не навпаки. --Anntinomyобг 14:10, 11 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    @Anntinomy:
    • Мені здається, що твердження на кшалт «вважається» легко підтвердити посиланнями на конкретну сторінку Гірничого енциклопедичного словника. Це доволі авторитетне джерело для таких висновків.
    • Вказівники «докладніше» я перевірю: статті саме про руди в Україні є не для всіх тем, тож подекуди я поставив загальніші. Якщо Ви бачите такі помилки, можете виправити їх. Або уточніть, я зроблю.
    --Olvin (обговорення) 14:22, 11 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    Дякую, а чому ви це робите? За умовами проекту суттєвим покращенням має займатися номінатор--Anntinomyобг 23:24, 11 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    @Anntinomy:
    1. «За умовами проекту суттєвим покращенням має займатися номінатор»
      Невже? Ви справді вважаєте, що поліпшенням має займатися тільки номінатор, і більше — ніхто?
      суттєвим поліпшенням — так. два номінатори це щось новеньке. то ви працюєте з Володимиром в команді? удвох розподіляєте відповіді на зауваження? --Anntinomyобг 10:33, 12 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
      Вікіпедія — вільна енциклопедія, яку може редагувати кожен. Ніякі внутрішні проекти не можуть забороняти (будь-кому) поліпшувати статті. І я регулярно доробляю статті, які номінуються на добрі. Можливо, ви просто не помічали. Так, бувають випадки, коли досвідченому дописувачеві (скажімо, вже автору кількох добрих) краще не заважати: напиши зауваження, він і зробить. Але тут випадок складний, бо обсяг необхідних доробок досить великий. І номінатору, вочевидь, потрібна допомога. І словом, і ділом. --Olvin (обговорення) 12:51, 12 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
    2. «а чому ви це робите?»
      Можете вважати мене номінатором. Я ж там, угорі, підписався.
    --Olvin (обговорення) 02:37, 12 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  7. У статті кілька посилань на сторінки вирішення неоднозначності. Це досить легко виправити, сподіваюсь хтось за це візьметься. --塩基Base 00:39, 15 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
     Так Зроблено --Artem Ponomarenko (обговорення) 11:29, 16 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
  8. У статті є зображення без ліцензії Файл:Заваллівське Родовище графіту.png — NickK (обг.) 18:50, 19 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
     Так Зроблено --Білецький В.С. (обговорення) 20:42, 19 грудня 2019 (UTC)[відповісти]

Підсумок

ред.

Добра стаття. --Roman333 (обговорення) 05:15, 27 грудня 2019 (UTC) <[відповісти]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вікіпедія:Кандидати_в_добрі_статті/Архів/2019-12-27&oldid=42393108