Фракції Європейського парламенту

Фра́кції Європе́йського парла́менту — політичні групи депутатів в Європейському парламенті. При цьому об'єднання депутатів у групи відбувається не за національною ознакою, а за їх партійної приналежності. Фракція може бути формальним поданням загальноєвропейської партії (європартії) у Парламенті. В інших випадках вона може бути коаліцією з європейських партій, національних партій і незалежних політиків.

Історія

Незважаючи на те що установчі документи Європейського об'єднання вугілля і сталі не передбачали створення фракцій, вже після перших засідань Асамблеї об'єднання делегації не дотримувалися своїх національних груп, а голосували у відповідності зі своєю політичною приналежністю, а 16 червня 1953 ця практика була закріплена в регламенті Асамблеї прийняттям відповідної резолюції. Першими трьома групами були: «Християнські демократи» (згодом стала фракцією Європейської народної партії), «Соціалісти» (згодом — Прогресивний альянс соціалістів і демократів) і «Ліберали» (згодом — Альянс лібералів і демократів за Європу).

З розвитком ролі Парламенту формувалися і нові фракції. У 1965 році французькі голлісти заснували четверту фракцію — Європейський демократичний союз, а в 1973-му консерватори Великої Британії та Данії слідом за вступом їх країн в Європейське співтовариство сформували фракцію Європейських консерваторів, згодом після зміни назв приєдналася до фракції Європейської народної партії. Також в 1973-му з'явилася перша комуністична фракція — Комуністи і союзники.

Вибори 1984 дозволили створити націоналістичним партіям, французькій «Національний фронт» і італійській «Італійський соціальний рух», фракцію «Європейські праві», а зеленим партіям і регіоналістам — «райдужну» фракцію. Євроскептично налаштована фракція «Європа націй» з'явилася в 1994 році.

Поточний склад

Чинний склад обраний в 2009 році і є сьомим складом парламенту, що обирається. Депутати розділені на вісім груп — сім фракцій і група депутатів поза фракціями:

Фракція		Склад	Лідер(и)	Рік заснування	Число депутатів
	Європейська народна партія (ЄНП)	Європейська народна партія (ЄНП) +2 національні партії, які не є членами загальноєвропейської	Манфред Вебер	2009	270
	Прогресивний альянс соціалістів і демократів (СіД)	Партія європейських соціалістів (ПЄС) +3 національні партії, які не є членами загальноєвропейської	Франс Тіммерманс	2009	190
	Альянс лібералів і демократів за Європу (АЛДЄ)	Альянс лібералів і демократів за Європу (АЛДЄ) Європейська демократична партія (ЄДП) + 1 національна партія, яка не є членом загальноєвропейської	Гі Вергофстадт	2004	85
	Зелені — Європейський вільний альянс (Зелені/ЄВА)	Європейська партія зелених (ЕПЗ) Європейський вільний альянс (ЕСА) + 2 національні партії, які не є членами загальноєвропейської + 6 незалежних депутатів	Бас Ейкхаут Ска Келлер	1999	59
	Європейські консерватори та реформісти (ЄКР)	Альянс європейських консерваторів та реформістів (АЄКР) Європейський християнський політичний рух (ЄХПР) + 2 незалежних депутата	Ян Заграділ	2009	53
	Європейські об'єднані ліві/Ліво-зелені Півночі (ЄОЛ/ЛЗП)	Європейські ліві (ЕЛ) Північний альянс зелених і лівих (САЗЛ) + 9 національних партій, які не є членами загальноєвропейської	Габріеле Циммер	2009	34
	Європа за свободу та демократію (ЄСД)	Союз за Європу націй (АЄН) Libertas + 5 національних партій, які не є членами загальноєвропейської	Найджел Фарадж	2009	34
	Незалежні депутати (НП)	12 національних партій	—		29
			Всього		754

Див. також

• Європейські партії

Посилання

• Political Groups on line (англ.) — офіційна сторінка фракцій порталу «Європа»
• Parties & Elections: European Union (англ.) — результати останніх виборів на сайті «Parties & Elections»