Ліберали (швед. Liberalerna) — шведська ліберальна політична партія. Заснована в 1934 році, вважає себе наступницею партії «Frisinnade landsföreningen», заснованої в 1902. Входить до право-центристської коаліції «Альянс за Швецію». У 1978 партія сформувала проіснувавший близько року уряд меншості, очолюваний тодішнім лідером партії Улою Ульстеном. Боролася проти дискримінації жінок. З 1990 і 25 років потому партія називалася Folkpartiet liberalerna, у 2015 було вирішено це спростити, відтоді партія називається Liberalerna (зі швед. ліберали)[2]

Ліберали

швед. Liberalerna
Країна Швеція
Голова партіїЙоган Персон
Дата заснування5 серпня 1934
Штаб-квартираСтокгольм
Ідеологіяправоцентризм
лібералізм
Союзники та блокиАльянс за Швецію
Членство в міжнародних організаціяхЛіберальний інтернаціонал
Альянс лібералів і демократів за Європу
Кількість членів 12 179[1]
Офіційний сайтwww.liberalerna.se

У 1944—1967 роках лідером партії був видатний економіст Бертіль Олін, в 1977 році удостоєний Нобелівської премії з економіки.

Виступала за вступ Швеції в Європейський союз (що і відбулося в 1995 році), виступає за розширення ЄС та посилення євроінтеграції. Після закінчення «холодної війни» почала підтримувати вступ Швеції в НАТО.

На виборах до Риксдагу 17 вересня 2006 набрала 418 395 (7,54 %) голосів і отримала 28 місць з 349, зайнявши 4-е місце. За підсумками парламентських виборів 2010 року партія отримала 407 816 (7,1 %) голоси і 24 депутатських місця. На виборах 2018 року набрала %% голосів і отримала 19 місць в парламенті внаслідок чого стала сьомою по величині парламентською партією (19 місць з 349-ти).

Входила до уряду Райнфельдта з 2006 по 2014 роки, є членом Альянсу. Лібералів з 2022 року очолює Йоган Персон [3]. У лютому 2019 року, після завершення урядових переговорів, Ян Бйорклунд оголосив про свій намір піти з керівної посади після 11 років на чолі лібералів. У червні 2019 року його змінив Нямко Сабуні.[4]

Організаційна структура

ред.

Партія складається з ленних федерацій (länsförbund), лені федерації з місцевих об'єднань (lokal förening).

Вищий орган — національна конференція (landsmöte), між національними конференціями — партійний рада (partiråd), між партійними радами — партійне правління (partistyrelse), вища посадова особа — партійний голова (partiordförande).

Ленні федерації

ред.

Ленні федерації відповідають ленам.

Вищий орган ленної федерації — конференція ленної федерації (länsförbundsmöte), між конференціями ленної федерації — правління ленної федерації (länsförbundsstyrelse), найвища посадова особа ленно федерації — голова ленної федерації (länsförbundsordförande).

Місцеві об'єднання

ред.

Місцеві об'єднання відповідають комунам, містам або групам комун.

Вищий орган місцевого об'єднання — загальні збори об'єднання (föreningsmedlemsmöte), між загальними зборами місцевого об'єднання — правління об'єднання (föreningstyrelse), найвища посадова особа місцевого об'єднання — голова об'єднання (föreningsordförande).

Союз ліберальної молоді

ред.

Молодіжна організація партії — Союз ліберальної молоді.

Вищий орган — конгрес (kongressen), між конгресами — союзне правління (förbundsstyrelsen), вища посадова особа — союзний голова (förbundsordföranden).

Участь у виборах

ред.

Риксдаг

ред.
Вибори Голоси % Місць +/– Уряд
1936 376,161 12.9 (#4)
27 / 230
3 Опозиція
1940 344,113 12.0 (#3)
23 / 230
4 Коаліція
1944 398,293 12.9 (#4)
26 / 230
3 Коаліція (1944–1945)
Опозиція (1945–1948)
1948 882,437 22.7 (#2)
57 / 230
31 Опозиція
1952 924,819 24.4 (#2)
58 / 230
1 Опозиція
1956 923,564 23.8 (#2)
58 / 231
0 Опозиція
1958 700,019 18.2 (#3)
38 / 231
20 Опозиція
1960 744,142 17.5 (#2)
40 / 232
2 Опозиція
1964 720,733 17.0 (#2)
43 / 233
3 Опозиція
1968 688,456 14.3 (#3)
34 / 233
9 Опозиція
1970 806,667 16.2 (#3)
58 / 350
24 Опозиція
1973 486,028 9.4 (#4)
34 / 350
24 Опозиція
1976 601,556 11.1 (#4)
39 / 349
5 Коаліція (1976–1978)
Уряд меншості (1978–1979)
1979 577,063 10.6 (#4)
38 / 349
1 Коаліція
1982 327,770 5.9 (#4)
21 / 349
17 Опозиція
1985 792,268 14.2 (#3)
51 / 349
30 Опозиція
1988 655,720 12.2 (#3)
44 / 349
7 Опозиція
1991 499,356 9.1 (#3)
33 / 349
11 Коаліція
1994 399,556 7.2 (#4)
26 / 349
7 Опозиція
1998 248,076 4.7 (#6)
17 / 349
9 Опозиція
2002 710,312 13.4 (#3)
48 / 349
31 Опозиція
2006 418,395 7.5 (#4)
28 / 349
20 Коаліція
2010 420,524 7.1 (#4)
24 / 349
4 Коаліція
2014 336,977 5.4 (#7)
19 / 349
5 Опозиція
2018 355,546 5.5 (#7)
20 / 349
1 Позапарламентська
Опозиція (2021–)
2022 297,566 4.62 (#8)
16 / 349
4 TBD

Європарламент

ред.
Вибори Голосів % Місць +/–
1995 129,376 4.8 (#6)
1 / 22
1999 350,339 13.8 (#4)
3 / 22
2
2004 247,750 9.9 (#5)
2 / 19
1
2009 430,385 13.6 (#3)
3 / 18
3 / 20
1
0
2014 368,514 9.9 (#4)
2 / 20
1
2019 171,419 4.1 (#8)
1 / 20
1

Посилання

ред.

Примітки

ред.
  1. Grafik: Medlemsras för partierna – SD går mot strömmen
  2. Letar du efter information om Liberalerna till ditt skolarbete?. Liberalerna (sv-SE) . Архів оригіналу за 1 червня 2019. Процитовано 22 червня 2019.
  3. Johan Pehrson on becoming the Liberals' new party leader. Nord News. 11 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.
  4. Nyamko Sabuni ny partiledare för Liberalerna (швед.). The Liberals. 28 червня 2019.